вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
про відмову у забезпеченні позову
20.03.2023м. ДніпроСправа № 904/1252/23
за заявою: Керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
до осіб, які можуть набути статус учасників судового процесу
позивача: Криворізька міська рада, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
відповідачів:
1) Департамент розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
2) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат", м. Кривий Ріг Дніпропетровської області
про забезпечення позову
Суддя Крижний О.М.
Представники:
Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області: Трубіцин Д.М., службове посвідчення №069924, прокурор відділу Дніпропетровської обласної прокуратури
Криворізької міської ради: не з'явився
Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради: не з'явився
Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат": Тиришкін Д.П., довіреність від 15.03.2023, адвокат
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області звернувся до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про забезпечення позову у якій просить з метою забезпечення позову заступника керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області в інтересах держави в особі Криворізької міської ради до Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради та Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" про визнання недійсним договору №8-Т від 13.01.2023 та застосування наслідків недійсності правочину:
- заборонити Управлінню Державної казначейської служби України у м. Кривому Розі Дніпропетровської області (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, просп. Металургів, буд. 36Б, ЄДРПОУ 38032510) здійснювати будь-які розрахункові операції за рахунком (рахунками) Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради, пов'язані з виконанням умов договору №8-Т від 13.01.2023, укладеного між Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 03364234) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3, ідентифікаційний код 40818531);
- заборонити Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 03364234) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати платежі за договором №8-Т від 13.01.2023, укладеним із Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3, ідентифікаційний код 40818531);
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" (50000, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, вул. Церковна, буд. 3, ідентифікаційний код 40818531) вчиняти певні дії, а саме: здійснювати надання послуг за договором №8-Т від 13.01.2023, укладеним із Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (50101, Дніпропетровська область, м. Кривий Ріг, пл. Молодіжна, буд. 1, ідентифікаційний код 03364234).
Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області зазначає, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору №8-Т від 13.01.2023, укладеного Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" та застосування наслідків недійсності правочину.
Заява про забезпечення позову обґрунтована тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" визнано переможцем відкритих торгів з особливостями UA-2022-12-19-018975-a із закупівлі послуг охорони кладовищ очікуваною вартістю 14177592,00 грн. 13.01.2023 із переможцем торгів укладено договір №8-Т від 13.01.2023 строком дії до 31.12.2023 на загальну суму 13531320,00 грн. без ПДВ. Додатковою угодою №1 від 13.01.2023 змінено п.5.1 договору, а саме зазначено строк дії договору з 00.00 годин 13.01.2023 до 31.12.2023 та зменшено ціну договору до 13118600,00 грн. Заявник зазначає, що оплату послуг за договором станом на 27.02.2023 здійснено на загальну суму 1252230,00 грн. Проте, окружною прокуратурою встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" здійснюються недобросовісні дії, які повністю невілюють результати проведеної закупівлі, суперечать принципам публічних закупівель та загальним засадам цивільного законодавства. Заявник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" у складі тендерної пропозиції надало довідку про наявність в штаті працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід, скановані трудові книжки працівників на 108 осіб, зокрема, 105 охоронників. Проте прокуратурою встановлено, що кількість персоналу охорони у Товариства з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" була значно меншою, суттєво не відповідала вимогам замовника, як на момент визнання їх переможцем, так і на момент підписання договору від 13.01.2023.
Крім того, прокуратура вважає, що у сукупності обставини тендеру свідчать про те, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" та Товариство з обмеженою відповідальністю "АБК-7" є пов'язаними особами, які були єдиними учасниками закупівлі послуг з охорони кладовищ, фактично не конкурували між собою, а створювали видимість конкуренції під час проведення закупівлі.
Необхідність забезпечення позову керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області обґрунтовує тим, що має намір оскаржувати договір №8-Т від 13.01.2023 укладений Департаментом розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради з Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" із застосуванням наслідків недійсності правочину, а подальша сплата коштів за вказаним договором та надання послуг з охорони призведе до незаконного, нераціонального та неефективного використання коштів місцевого бюджету. Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області просить врахувати специфіку предмета закупівлі (послуги), які в разі їх надання вже не зможуть бути повернуті відповідачу, тож, процедура повернення коштів, сплачених за договором, без вжиття заходів забезпечення позову, буде неможлива та неефективна. За таких обставин заявник вважає, що тільки вжиття заходів забезпечення позову є реальною гарантією ефективного захисту порушених інтересів держави.
Заявник вважає, що заходи забезпечення позову, які просить вжити, є адекватними та співмірними із заявленими вимогами, оскільки не завдадуть збитків ні Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради (якому послуги належним чином надаватися не могли), ні Товариству з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" (який звільнив більшу частину охоронників та вже надмірно отримав коштів). Заявник зауважує, що якщо Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" доведе відповідність своїх витрат на оплату праці витратам, зазначеним у калькуляції договірної ціни, вказані заходи забезпечення позову можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням.
Також заявник не вбачає підстав для зустрічного забезпечення позову, оскільки вважає, що запропоновані заходи забезпечення позову не можуть спричинити збитки майбутнім відповідачам.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 13.03.2023 призначено розгляд заяви про забезпечення позову у судовому засіданні на 20.03.2023.
Від Криворізької міської ради надійшли заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких звертає увагу суду, що в порушення норм ст.23 Закону України "Про прокуратуру" прокурором не було повідомлено Криворізьку міську раду про наявність підстав та намір звернутися в її інтересах до суду з відповідним позовом. Не надано доказів встановлення винних та потерпілих осіб у кримінальному провадженні №42023042080000007. Тому Криворізька міська рада вважає, що у даному випадку Керівник Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області не має підстав для представництва інтересів держави а отже і права на звернення до суду.
Від Криворізької центральної окружної прокуратури надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи відомостей Головного управління Державної податкової служби у Дніпропетровській області у 2022 році, за даними податкової звітності з ЄСВ, наданої Товариством з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" щодо кількості працівників у 2022 році.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" подало заперечення на заяву про забезпечення позову, у яких зазначає про відсутність підстав для представництва прокурором інтересів державного органу, оскільки на час звернення із заявою про забезпечення позову Державною аудиторською службою не проведено відповідної перевірки закупівлі та стану виконання договору, який прокурор має намір оскаржувати. Також не виявлено та не встановлено відповідним актом жодних порушень законодавства у сфері закупівель. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" також зазначає, що у заяві про забезпечення позову не доведено пов'язаності осіб, які були учасниками процедури закупівлі UA-2022-12-19-018975-а. Крім того, Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" вважає, що до заяви про забезпечення позову не надано належних доказів, які б свідчили про намір майбутніх відповідачів ухилятися від виконання рішення у випадку задоволення позову. Товариство з обмеженою відповідальністю "Агентство безпеки "Камрат" вважає, що заява про забезпечення позову ґрунтується лише на припущеннях.
Від Департаменту розвитку інфраструктури міста виконкому Криворізької міської ради надійшло клопотання про відкладення розгляду справи та ознайомлення з матеріалами справи.
У зв'язку з обмеженим строком розгляду заяви про забезпечення позову суд доходить висновку про неможливість відкладення судового засідання.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, суд дійшов висновку про відмову в її задоволенні з наступних підстав.
Частиною першою статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Згідно з частиною першою статті 11 Господарського процесуального кодексу України суд при розгляді справи керується принципом верховенства права.
Відповідно до частини другої статті 136 Господарського процесуального кодексу України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
За змістом цієї норми обґрунтування необхідності забезпечення позову полягає у доказуванні обставин, з якими пов'язано вирішення питання про забезпечення позову. Забезпечення позову застосовується як гарантія задоволення законних вимог позивача.
У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Забезпечення позову є засобом запобігання можливим порушенням майнових прав чи охоронюваних законом інтересів юридичної або фізичної особи, тому у вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника; забезпечення збалансованості інтересів сторін; імовірність настання вищезазначених негативних наслідків в разі невжиття таких заходів. Оцінка ефективності заходу забезпечення позову здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, і майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
Питання задоволення заяви про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом в кожному конкретному випадку окремо, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок про те, що невжиття таких заходів матиме наслідки, визначені у частині 2 статті 136 Господарського процесуального кодексу України.
Особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
У заяві про забезпечення позову прокурором зазначено, що має намір звернутися до суду з позовом про визнання недійсним договору, тобто із вимогою немайнового характеру.
Отже, в цьому випадку має застосовуватися та досліджуватися така підстава вжиття заходів забезпечення позову як достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. При цьому в таких немайнових спорах має досліджуватися, чи не призведе невжиття заявленого заходу забезпечення позову до порушення вимоги щодо справедливого та ефективного захисту порушених прав, зокрема, чи зможе позивач їх захистити в межах одного цього судового провадження за його позовом без нових звернень до суду (наведену правову позицію викладено у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.08.2018 у справі № 910/1040/18, постановах Верховного Суду від 15.01.2020 у справі № 915/1912/19, від 11.02.2021 у справі № 915/1185/20).
При вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд зобов'язаний здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів і дослідити подані в обґрунтування заяви докази та встановити наявність зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги. Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.07.2021 у справі № 914/2072/20.
Враховуючи положення частини одинадцятої статті 137 Господарського процесуального кодексу України, суд зобов'язаний з'ясувати, чи тотожні за змістом заявлені заходи забезпечення позову задоволенню заявлених позовних вимог, та не повинен вживати заходів забезпечення позову, якщо здійснення таких заходів забезпечення позову практично є задоволенням заявлених позовних вимог, і при цьому спір не вирішується по суті.
Отже, вирішуючи питання щодо забезпечення позову, суд насамперед повинен з'ясувати зміст позовних вимог, а також правові підстави позову, оскільки суд, який не вирішує спір по суті, у будь-якому випадку не може застосувати такий захід забезпечення позову, який за змістом є тотожним задоволенню заявлених позовних вимог.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у справах № 906/824/17 (ухвала від 07.08.2018 року) та № 902/483/18 (постанова від 21.01.2019 року).
Прокурор у заяві про забезпечення позову зауважує, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів, за захистом яких він має намір звернувся до суду в межах одного судового провадження.
Заходи забезпечення позову, які заявник просить застосувати полягають у забороні відповідачам вчиняти дії з виконання укладеного відповідачами договору №8-Т від 13.01.2023, а органам державного казначейства проводити платежі за договором, до вирішення справи по суті.
Прокурор вважає, що у випадку перерахування коштів по договору, майбутнє рішення по суті спору не зможе ефективно захистити порушені права та інтереси територіальної громади.
Суд звертає увагу, що вирішуючи питання про забезпечення позову, господарський суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача (прокурора), а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів, оскільки такі обмеження господарюючого суб'єкта можуть призвести до незворотних наслідків.
Суд враховує баланс інтересів сторін, і інтереси територіальної громади в отриманні соціально важливих послуг з охорони кладовищ. Потреба у даних послугах існує зараз і не може бути відкладена на потім.
При цьому суд, з урахуванням балансу інтересів сторін, зазначає, що прокурор має можливість захистити інтереси держави, у випадку їх порушення, і без вжиття заходів забезпечення позову. Так, прокурор ставить під сумнів можливість надання всього обсягу послуг, передбаченого договором. Якщо при розгляді позову по суті суд дійде висновку про недійсність правочину, прокурор, наприклад, може ставити питання про повернення вартості ненаданих послуг. Отже, з урахуванням балансу інтересів сторін, відсутня необхідність у вжитті заходів забезпечення позову.
Судом не приймаються посилання заявника на постанови Верховного Суду від 26.10.2022 у справі №904/5558/20 та від 22.12.2022 у справі №904/123/22, як на такі, що мають аналогічний правовий висновок. Так у наведених прокурором справах правовідносини сторін виникали з договорів поставки та закупівлі товарів, а отже зобов'язання за вказаними правовідносинами можуть бути відкладеними на деякий час. Натомість у даній ситуації послуги з охорони мають надаватися щоденно і відкласти їх надання неможливо. І послуги мають соціальний зміст для територіальної громади міста.
Правова позиція щодо відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову шляхом заборони виконувати договір про надання послуг з охорони міститься, зокрема, у постанові Центрального апеляційного господарського суду від 22.09.2021 у справі № 904/6418/21.
Також суд звертає увагу, що відповідно до правових висновків Верховного Суду застосування такого заходу забезпечення позову, як заборона відповідачам вчиняти будь-які дії на виконання укладеного ними договору, призводить до блокування господарської діяльності відповідачів, і за умови недоведеності наявності порушення прав заявника, у зв'язку з укладенням спірного правочину свідчить про його неспівмірність та порушуватиме збалансованість інтересів сторін справи (постанови Верховного Суду від 27.12.2022 у справі №916/1324/22, від 17.01.2022 у справі №902/872/21, від 28.07.2021 у справі №910/3704/21, від 05.11.2020 у справі №910/7181/20, від 12.12.2019 у справі №910/1385/19).
На підставі викладеного, заява про забезпечення позову задоволенню не підлягає.
Відповідно до ч. 6 ст. 140 Господарського процесуального кодексу України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
На підставі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір в сумі 1342,00 грн. за подання заяви про забезпечення позову покладається на заявника.
Керуючись статтями 136, 137, 140, 233-235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
У задоволенні заяви керівника Криворізької центральної окружної прокуратури Дніпропетровської області про забезпечення позову - відмовити.
Судовий збір за подання заяви покласти на заявника.
Ухвала набирає законної сили з моменту її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст ухвали складено - 24.03.2023.
Суддя О.М. Крижний