про залишення апеляційної скарги без руху
23 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/746/22
Східний апеляційний господарський суд у складі судді:
суддя Россолов В.В.
розглянувши апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни (вх. №469 Х/1) на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22
за позовом 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36, кімн. 34; ідент. код 30655683; тел. +38(057) 755-19-62);
2.Фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни ( АДРЕСА_1 ; ідент. номер НОМЕР_1 ; тел. НОМЕР_2 );
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" (61166, м. Харків, просп. Науки, 36; ідент. код 35245300; тел. +38(057) 78-00-980);
про зобов'язання вчинити певні дії,-
Товариство з обмеженоювідповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" та Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна звернулись до господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар", відповідно до якого просять суд: - визнати неправомірними дії товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" щодо припинення доступу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" до комунальних послуг шляхом відключення від електропостачання нежитлових приміщень 2-го поверху № 2-б, 3, 4, 5, 6, 7, 30, 30-а, 31, 32, 33, 34 в літері "А-5", що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 331,4 кв.м., які належать Полянській Віті Олександрівні ;
- усунути недоліки при наданні товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" послуг ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика", Полянській Віті Олександрівні за договором № 01/10 від 01.10.2011 пов'язаних з експлуатацією будівлі і відшкодування частини вартості комунальних послуг шляхом зобов'язання товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес-центр "Кобзар" щодо припинення доступу ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Залізничавтоматика" відновити електропостачання нежитлових приміщень 2-го поверху № 2-б, 3, 4, 5, 6, 7, 30, 30-а, 31, 32, 33, 34 в літері "А-5", що розташовані за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 331,4 кв.м., які належать Полянській Віті Олександрівні .
Рішенням Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22 відмовлено в задоволенні позовних вимог.
Фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна з вказаним рішенням суду першої інстанції не погодилась та звернулась до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на незаконність та необґрунтованість; неповноту встановлення обставин, які мають значення для справи; неправильну оцінку доказів, просить його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Одночасно скаржником заявлено клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.
З цього приводу суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
Як вбачається з матеріалів справи, оскаржуване судове рішення прийнято 29.11.2022 та складено його повний текст 09.12.2022.
Апеляційна скарга скаржником подана до суду першої інстанції 02.02.2023, тобто з пропуском двадцятиденного строку як з дня складання повного судового рішення, так і з дня його вручення скаржнику.
Відповідно до ч.1 статті 256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно із ч.ч. 2,3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
За змістом статті 119 Господарського процесуального кодексу України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Клопотання про відновлення строку подання апеляційної скарги з огляду на приписи статті 119 Господарського процесуального кодексу України повинно містити обґрунтування поважності причин пропуску такого строку (за необхідності - з посиланням на відповідні докази, які подаються апеляційному господарському суду на загальних підставах).
Господарський процесуальний кодекс України не пов'язує право суду відновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його відновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.
В обгрунтуванні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження апелянт вказує про неспроможність своєчасного подання апеляційної скарги з підстав отримання повного тексту судового рішення представником лише 13.02.2023.
Слід зазначити, що як роз'яснив Європейський суд з прав людини у своєму рішенні від 03 квітня 2008 року зі справи "Пономарьов проти України", вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.
Отже, можливість поновлення судом апеляційної інстанції пропущеного строку не є необмеженою, а вирішення цього питання пов'язується із наявністю поважних причин пропуску строку.
Пунктом 1 частини другої статті 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.
Частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України надає право суду апеляційної інстанції на поновлення пропущеного строку, як результат оцінки доводів заявника, що наведені стороною в обґрунтуванні клопотання та висновку щодо поважності причини пропуску строку.
Клопотання чи заява про відновлення процесуально строку повинна містити роз'яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. В клопотанні чи заяві повинні бути докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості.
Тобто, поновлення судом строку в порядку частина 3 статті 256 Господарського процесуального кодексу України передбачає наявність таких виключних обставин, які за своєю суттю є непереборними, та існування яких обмежило заявника в реалізації свого права на оскарження судового рішення.
В розрізі зазначеного апелянтом аргументу, як підстави поновлення строку на подання апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції зазначає про таке.
З матеріалів справи вбачається, що повний текст оскаржуваного рішення складено Господарським судом Харківської області 09.12.2022 та направлено його копію на адресу місцезнаходження фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни 13.12.2022. Відповідна копія судового рішення повернута на адресу суду 23.12.2022 з підстав "відсутності адресата".
Відповідно до частин 3, 7 статті 120 ГПК України виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов'язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.
Отже, у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії направлено судом за належною адресою, тобто повідомленою суду стороною, і повернуто підприємством зв'язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії.
З огляду на те, що процесуальні документи у справі було надіслано за адресою, яка є місцезнаходженням скаржника згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, Господарським судом Харківської області, в повній мірі дотримано процесуальний обовязок щодо належного направлення стороні копії судового рішення.
При цьому суд апеляційної інстанції приймає до уваги, що фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна виступає другим позивачем у справі, тобто ініціатором даного судового провадження.
У ході розгляду справи у суді першої інстанції фізичній особі-підприємцю Полянській Віті Олександрівні направлялась судова кореспонденція на адресу реєстрації її місцезнаходження.
Тобто, фізична особа-підприємець Полянська Віта Олександрівна була належним чином повідомленою з боку суду першої інстанції як про хід розгляду справи, ініційованою нею самою, так і про результат розгляду спору у вигляді прийнятого судового рішення.
Суд апеляційної інстанції наголошує на тому, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.01.2023 у справі № 9901/278/21 акцентувала увагу на тому, що ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов'язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.
При цьому, у рішенні від 07.07.1989 у справі "Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії" ЄСПЛ вказав, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання, тобто, сторони зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами.
Сторони у розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм судового провадження, та зобов'язані сумлінно користуватися наданими їм процесуальними правами (рішення Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 у справі "Пономарьов проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 26.04.2007 у справі "Олександр Шевченко проти України" зазначено, що сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатися про стан відомого їм провадження.
За змістом статті 2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.
Також, відповідно до пункту 1 частини 1 статті 42 Господарського процесуального кодексу України сторони, зокрема, мають право ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги, копії.
Відповідно, скаржник не був позбавлений об'єктивної можливості дізнатися про рух (стан) судового провадження, ініційованого ним самим, скориставшись відкритим безоплатним цілодобовим доступом до Єдиного державного реєстру судових рішень, або до офіційного сайту суду, також шляхом завчасного направлення запитів до суду, ознайомлення з матеріалами справи, та наданими йому процесуальними правами, що ним не було зроблено.
Слід зазначити, що особа повинна самостійно організувати відносини з оператором поштового зв'язку, кур'єрською службою тощо задля забезпечення отримання надісланої йому кореспонденції уповноваженою особою.
Правова позиція аналогічного змісту висловлена Верховним Судом, зокрема, у постановах від 13.06.2018 у справі № 820/6755/16, від 17.10. 2019 у справі № 420/5895/18.
Скаржник може на власний розсуд реалізовувати організацію внутрішньої діяльності, однак несвоєчасне звернення із даною заявою внаслідок таких заходів не ґрунтується на обставинах, які є непереборними та мають об'єктивний, істотний характер.
З наведеного слідує, що пропуск процесуального строку на оскарження рішення місцевого господарського суду з підстав ознайомлення з повним текстом судового рішення лише 13.02.2023 стався внаслідок суб'єктивних обставин, а саме пасивних дій особи, як учасника процесу, а не об'єктивних та непереборних обставин, що унеможливили вчасне подання скарги.
Ураховуючи наведене, суд апеляційної інстанції зазначає, що підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження, наведені апелянтом у клопотанні, не можуть вважатися поважними причинами пропуску вказаного строку на апеляційне оскарження.
А тому дана апеляційна скарга подана з порушення вимог ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.
Згідно частин 3, 4 статті 260 ГПК України, апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 256 ГПК України, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції із заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.
Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 261 ГПК України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.
За таких обставин, Східний апеляційний господарський суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без руху у зв'язку з визнанням доводів щодо поновлення строку на апеляційне оскарження необґрунтованими. Вказані недоліки апеляційної скарги апелянт має право усунути шляхом подачі до Східного апеляційного господарського суду заяви із зазначенням інших причин пропуску строку на апеляційне оскарження.
Ураховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач,-
1.Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця Полянської Віти Олександрівни на рішення Господарського суду Харківської області від 29.11.2022 у справі № 922/746/22 залишити без руху.
2. Фізичній особі-підприємцю Полянській Віті Олександрівні встановити строк для усунення вказаних у даній ухвалі недоліків - десять днів з дня вручення заявникові копії даної ухвали. У вказаний строк заявником має бути надано суду:
-заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням підстав його поновлення та доказів, які підтверджують наведені підстави.
3.Роз'яснити апелянтові, що при невиконанні вимог даної ухвали, апеляційна скарга вважається неподаною та повертається апелянтові.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя В.В. Россолов