23 березня 2023 року м. Харків Справа № 8/471-23/1(917/1398/21)
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Сгара Е.В., суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І.
при секретарі судового засідання Ламановій А.В.
за участю представників сторін:
від позивачів: Масленко Світлана Василівна - особисто, Каспір О.М. - ордер ВІ №1124047
від відповідача: не з'явився
від третіх осіб: не з'явились
розглянувши апеляційну скаргу Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", м.Полтава (вх.408 П)
на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 (повний текст складено 24.01.2022) у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) (суддя Іванко Л.А.)
за позовом:
1. ОСОБА_1 , м.Полтава
2. ОСОБА_2 , м.Полтава
до відповідача Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник", м. Полтава
за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору:
1.Полтавська обласна рада, м.Полтава
2.Управління майном обласної ради, м.Полтава
про визнання права власності на нерухоме майно
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21):
-позов задоволено повністю;
-визнано за ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, будинок 1;
-визнано за ОСОБА_2 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) право спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_2 загальною площею 55,5 кв.м, у тому числі житлової кімнати площею 19,1 кв.м, житлової кімнати площею 13,3 кв.м, коридор площею 8,8 кв.м, кухня площею 9,9 кв.м, санвузол площею 4,4 кв.м, що розташована за адресою: АДРЕСА_3 ;
-стягнуто з Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" на користь ОСОБА_1 4489,00 грн витрат зі сплати судового збору;
-стягнуто з Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" на користь ОСОБА_2 4489,00 грн. витрат зі сплати судового збору.
Не погодившись із вищевказаним рішенням, Державне комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Будівельник" звернулось до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить скасувати рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги, скаржником зазначено наступне:
- позивачами обрано неналежний спосіб захисту свого порушеного права, а положення статті 392 Цивільного кодексу України не поширюються на спірні правовідносини;
- вважає помилковим висновок місцевого господарського суду про те, шо ордер на жиле приміщення видається один раз і у разі зміни статусу будинку видача нового ордеру не вимагається;
- рішення про вселення позивачів до квартири після перетворення гуртожитку на житловий будинок не приймалось, що свідчить про те, що позивачі мешкають в квартирі не на умовах найму;
- реєстрація місця проживання та сам факт проживання позивачів не є підставою правомірності такого проживання та права на приватизацію квартири;
- вважає, що відсутність рішення про надання житлового приміщення (квартири) у будинку, спеціального ордеру та договору найму є обставинами, що унеможливлюють застосування до позивачів норм Закону про приватизацію житла.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 16.02.2022: відкладено вирішення питань, пов'язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи до Східного апеляційного господарського суду; витребувано матеріали справи №8/471-23/1 (917/1398/21) у Господарського суду Полтавської області.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2022: апеляційну скаргу Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) залишено без руху; встановлено апелянту строк впродовж 10 днів з моменту отримання ухвали на усунення встановлених при поданні апеляційної скарги недоліків, а саме - надати докази сплати судового збору у розмірі 10100,25 грн.
У зв'язку із усуненням недоліків апеляційної скарги, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 19.10.2022 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) та у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, доведено до відома учасників справи, що дата і час судового засідання буде визначена після усунення загрози життю і здоров'ю учасникам справи і співробітникам суду, про що буде постановлено відповідну ухвалу.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.01.2023 призначено справу №8/471-23/1 (917/1398/21) до розгляду на 27.01.2023 об 12:30 год.
У зв'язку із перебуванням головуючого судді Сгара Е.В. у відпустці, судове засідання 27.01.2023 не відбулося.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 27.02.2023 призначено справу №8/471-23/1 (917/1398/21) до розгляду на 23.03.2023 об 12:15 год.
Від Полтавської обласної ради та Управління майном обласної ради надійшли заяви, якими останні повідомили, що треті особи стосовно результатів розгляду апеляційної скарги покладаються на розсуд суду. Крім того, треті особи заявили клопотання про розгляд справи без участі їх представників, які були розглянуті та задоволені судом.
Від апелянта надійшло клопотання про доповнення апеляційної скарги, яким останній зазначив, що договір найму укладений між сторонами після спливу 30-ти денного строку дійсності з дати видачі, встановленого п.69 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР.
Від позивачів надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким останні просили відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити рішення суду першої інстанції без змін з підстав, викладених у зазначеному документі.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заявили клопотання про долучення до матеріалів справи додаткового доказу - договору найму жила, укладеного між ЖЕП «Будівельник» та ОСОБА_3 від 28.07.2006.
Під час розгляду вищевказаного клопотання позивачів про долучення додаткового доказу, судова колегія апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Згідно ч.ч. 1-4 ст.13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Отже, у силу принципів диспозитивності та змагальності господарського судочинства, сутність яких викладено в ст. ст. 13, 14 ГПК України, а також положеннях ст. 74 цього Кодексу, збирання доказів у справі не є обов'язком суду. Навпаки, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, тобто обов'язок доказування у господарському процесі покладений виключно на сторони спору, кожна з яких несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно з частиною другою статті 80 ГПК України позивач повинен подати докази разом з поданням позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та (одночасно) перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього (ч. 3 ст. 269 ГПК України).
Приписи ч. 3 ст. 269 ГПК України передбачають наявність таких критеріїв, які є обов'язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом апеляційної інстанції додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об'єктивно не залежать від особи".
Отже, при поданні учасником справи доказів, які не були подані до суду першої інстанції, такий учасник справи повинен обґрунтувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також обґрунтувати неможливість їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від особи, яка їх подає.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не надали суду першої інстанції договір найму житла, укладеного між ЖЕП «Будівельник» та ОСОБА_3 від 28.07.2006, а надали зазначений доказ лише апеляційному господарському суду під час подання відзиву на апеляційну скаргу.
Із змісту відзиву на апеляційну скаргу вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не навели жодних причин неподання суду першої інстанції вищевказаного доказу
З огляду на вищевикладене, причини пропуску строку надання позивачами вищевказаного доказу, не є винятковими та такими, що об'єктивно не залежали від них, що є підставою для відмови у задоволенні клопотання ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про долучення до матеріалів справи договору найму жила, укладеного між ЖЕП «Будівельник» та ОСОБА_3 від 28.07.2006.
Судове засідання 23.03.2023 відбувалось в режимі відеоконференції.
Апелянт в судове засідання 23.03.2023 не з'явився.
Позивач в судовому засіданні 23.03.2023 заперечив проти задоволення апеляційної скарги, вважає рішення суду першої інстанції законним та таким, що підлягає залишенню без змін.
Представник Управління майном обласної ради в судове засідання 23.03.2023 не з'явився, причини неявки не повідомив.
Представник Полтавської обласної ради в судове засідання 23.03.2023 не з'явився, надав клопотання про розгляд справи без участі його представника, яке було розглянуто та задоволено судом.
Перевіривши повноту встановлення господарським судом обставин справи та докази по справі на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, а також доводи апеляційної скарги в межах вимог, передбачених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, ЖЕП «Будівельник» надав ОСОБА_1 на підставі ордера №27 від 18.04.2000 кімнати №№429, 431, АДРЕСА_4 . Склад сім'ї: ОСОБА_4 - син, ОСОБА_4 - син.
В подальшому, між ОСОБА_1 (далі - наймач) та ЖЕП «Будівельник» (в особі керівника Журавель В.М.) далі - наймодавець) було укладено типовий договір найму житла в будинках державного і комунального житлового фонду від 01.11.2006 (далі - договір).
Відповідно до п.1.1. договору наймодавець надає наймач і членам його сім'ї ( ОСОБА_1 , ОСОБА_4 , ОСОБА_4 ) квартиру АДРЕСА_5 загальною площею 55,5 кв.м., що складається з 2 кімнат житловою площею 32,4 кв.м.
Відповідно до технічного паспорту Полтавського бюро технічної інвентаризації “Інвентаризатор” від 14 травня 2021 року, двохкімнатна квартира АДРЕСА_5 , складається з: житлової кімнати площею 19,1 кв. м., житлової кімнати площею 13,3 кв. м., коридору 8,8 кв.м., кухні 9,9 кв.м., санвузлу площею 4,4 кв.м.; всього загальна площа квартири 55,5 кв. м.
Оціночна вартість квартири складає 448 900,00 грн. згідно звіту з незалежної оцінки майна від 01.06.2021, проведеного суб'єктом оціночної діяльності ФОП Наливайко B.C.
Як зазначає ОСОБА_1 , остання з 19.12.2006 прописана у вищевказаній квартирі та мешкає в ній. Крім того, з 05.02.2021 разом з ОСОБА_1 у вказаній квартирі мешкає ОСОБА_2 (невістка), що підтверджується довідкою про реєстрацію місця проживання особи від 05.02.2021 року, виданою Департаментом з питань реєстрації Полтавської міської ради.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно житловий будинок АДРЕСА_3 належить на праві власності територіальних громад сіл, селищ, міст Полтавської області та перебуває на праві повного господарського відання Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства “Будівельник”.
ОСОБА_1 звернулась до Управління майном комунальної власності Полтавської міської ради та Полтавської обласної ради із запитами від 26.02.2021 щодо надання інформації стосовно права власності на житловий будинок по АДРЕСА_3 та процедури приватизації квартири АДРЕСА_2 вказаного будинку.
Управління майном комунальної власності Полтавської міської ради листом № 01- 05/01.1-12/88-63 від 04.03.2021 повідомило ОСОБА_1 про те, що рішенням 44 сесії Полтавської міської ради 6 скликання від 25.09.2014 року “Про внесення змін до рішення дев'ятнадцятої сесії Полтавської міської ради п'ятого скликання від 11 вересня 2007 року “Про надання згоди на прийняття до комунальної власності міста жилих будинків ЖЕП "Будівельник", було надано згоду на прийняття в комунальну власність територіальної громади міста в особі Полтавської міської ради 39 житлових будинків та 8 гуртожитків, в тому числі і житловий будинок по АДРЕСА_3 . Проте, станом на сьогоднішній день житловий будинок по АДРЕСА_3 у комунальну власність Полтавської міської територіальної громади не переданий.
Листом Управління майном Полтавської обласної ради від 03.03.2021 року № 01-26/1 повідомлено ОСОБА_1 про те, що житловий будинок по АДРЕСА_3 до цього часу обліковується на балансі ДК ЖЕП "Будівельник". Зазначено, що 19.07.2012 року господарським судом Полтавської області винесено ухвалу, згідно з якою об'єкти житлового фонду, що знаходяться на балансі ДК ЖЕП "Будівельник", в тому числі і житловий будинок по АДРЕСА_3 , у відповідності до вимог законодавства мали бути передані у власність територіальної громади м.Полтави. Проте, за інформацією, наявною в Управлінні, передача майна згідно ухвали суду так і не відбулася, а вказаний житловий будинок продовжує обліковуватись на балансі ДК ЖЕП "Будівельник".
В подальшому, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ліквідатора Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" із заявами від 21.05.2021, якими просили оформити передачу в приватну (спільну часткову) власність квартиру АДРЕСА_5 .
Як слідує із заяв від 21.05.2021, до останніх додано:
1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
2) документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
3) зроблено примітку, що всі необхідні документи та їх копії будуть надані особисто на прийомі у назначений ліквідатором час.
У відповідь на заяви позивачів від 21.05.2021 Державне комунальне житлово-експлуатаційне підприємство "Будівельник" листом від 02.06.2021 зазначило, що будинок за адресою: АДРЕСА_3 належить територіальній громаді сіл, селищ, міст Полтавської області та знаходиться у повному господарському віданні відповідача, однак на підприємстві-банкруті ДК ЖЕП “Будівельник” відсутній відділ з необхідними для приватизації повноваженнями, документацією та печаткою. Крім того, повідомив, що питанням приватизації займається відповідний орган Полтавської міської ради.
Також із матеріалів справи вбачається, що постановою Господарського суду Полтавської області від 08.12.2011 у справі №8/471-23/1 визнано банкрутом Державне комунальне Житлово-експлуатаційне підприємство "Будівельник" та відкрито ліквідаційну процедуру.
Ухвалою Господарського суду Полтавської області від 19.07.2012 у справі №8/471-23/1 зобов'язано Полтавську міську раду прийняти до комунальної власності територіальної громади м. Полтави без додаткових умов, в тому числі об'єкт житлового фонду за адресою: АДРЕСА_3 .
Проте, як вбачається із матеріалів справи, вищеказаний житловий будинок Полтавською міською радою до комунальної власності територіальної громади м. Полтави прийнятий не був.
Не погодившись із вищевказаними обставинами, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Октябрського районного суду м. Полтави із позовом до Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання за кожним із позивачів права спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 .
Ухвалою Октябрського районного суду м. Полтави від 16.07.2021 у справі №554/6632/21 відмовлено у відкритті провадження по справі та роз'яснено позивачам право на звернення до Господарського суду Полтавської області в порядку господарського судочинства із вищевказаним позовом.
Приймаючи до уваги вищевикладене, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до Господарського суду Полтавської області із позовом до Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання за кожним із позивачів права спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_5 , загальною площею 55,5 кв.м.
Як вже зазначалось вище, рішенням Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) позов задоволено повністю.
При перегляді рішення місцевого господарського суду із врахуванням меж апеляційного перегляду згідно положень ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів апеляційного господарського суду виходить з наступного.
Статтями 15, 16 Цивільного кодексу України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Статтею 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та іншими міжнародно-правовими документами про права людини закріплено право на повагу до житла.
У статті 47 Конституції України передбачено, що кожен має право на житло. Ніхто не може бути примусово позбавлений житла, інакше як на підставі закону за рішенням суду.
Відповідно до частини другої статті 41 Конституції України, право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.
Відповідно до статті 345 Цивільного кодексу України фізична або юридична особа може набути право власності на майно у разі приватизації державного та комунального майна у порядку, встановленому законом.
Зазначена норма є загальною, оскільки відсилає до спеціального законодавства.
Частинами третьою, п'ятою статті 9 Житлового кодексу УРСР визначено, що громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом. Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» передбачає, що метою приватизації державного житлового фонду є створення умов для здійснення права громадян на вільний вибір способу задоволення потреб у житлі, залучення громадян до участі в утриманні і збереженні існуючого житла та формування ринкових відносин.
Відповідно до ч.ч.1,3 ст. 8 Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» приватизація державного житлового фонду здійснюється уповноваженими на це органами, створеними місцевою державною адміністрацією, та органами місцевого самоврядування, державними підприємствами, організаціями, установами, у повному господарському віданні або оперативному управлінні яких знаходиться державний житловий фонд.
Передача квартир (будинків) у власність громадян здійснюється на підставі рішень відповідних органів приватизації, що приймаються не пізніше місяця з дня одержання заяви громадянина.
Закон України «Про приватизацію державного житлового фонду» і Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян (далі - Положення) встановлюють порядок передання квартир у приватну власність, згідно з яким наймач та члени його сім'ї повинні звернутися до органу приватизації з відповідною заявою, орган приватизації зобов'язаний у місячний термін із дня одержання заяви прийняти рішення про передання житла у власність, після чого оформити відповідне свідоцтво.
Згідно з пунктом 17 Положення громадянин, який виявив бажання приватизувати займану ним і членами його сім'ї на умовах найму квартиру (будинок), жиле приміщення в гуртожитку, кімнату в комунальній квартирі, звертається в орган приватизації, де одержує бланк заяви та необхідну консультацію.
Пунктом 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян передбачено список документів, які подає особа до органів приватизації.
Зокрема, громадянином до органу приватизації подаються: заява на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі; копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України, громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї (для осіб, які не досягли 14 років, копії свідоцтв про народження), які проживають разом з ним; копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, які проживають разом з ним (крім випадків, коли через свої релігійні переконання особи відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідний контролюючий орган і мають відмітку у паспорті); копії документів, виданих органами державної реєстрації актів цивільного стану або судом, що підтверджують родинні відносини між членами сім'ї (свідоцтва про народження, свідоцтва про шлюб, свідоцтва про розірвання шлюбу, рішення суду про розірвання шлюбу, яке набрало законної сили, тощо); довідки про реєстрацію місця проживання громадянина, який подає заяву, та всіх членів його сім'ї, зареєстрованих у квартирі (будинку), жилому приміщенні в гуртожитку, кімнаті у комунальній квартирі; технічний паспорт на квартиру (кімнату, жилий блок, секцію) у житловому будинку (гуртожитку), а на одноквартирний будинок - технічний паспорт на садибний (індивідуальний) житловий будинок; копія ордера на жиле приміщення або ордера на жилу площу в гуртожитку; документ, що підтверджує невикористання ним та членами його сім'ї житлових чеків для приватизації державного житлового фонду; копія документа, що підтверджує право на пільгові умови приватизації відповідно до законодавства (за наявності); заява-згода тимчасово відсутніх членів сім'ї наймача на приватизацію квартири (будинку), жилого приміщення у гуртожитку, кімнати у комунальній квартирі.
Громадяни, які проживають у гуртожитку, крім документів, визначених у цьому пункті, до заяви також додають: витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про наявність у власності житла; копію договору найму жилого приміщення та/або копію договору оренди житла; форму первинної облікової документації №028/о "Консультаційний висновок спеціаліста" з відміткою про відсутність захворювання на туберкульоз.
Отже, з системного аналізу норм Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення слід дійти висновку, що вказаними нормативно-правовими актами визначена певна процедура здійснення передачі квартир державного та комунального житлового фонду у власність громадян. Вказана процедура здійснюється лише визначеними на те органами і до числа уповноважених на це установ суд не належить, оскільки останній не наділений повноваженнями на прийняття рішення про приватизацію квартири (правовий висновок, викладений в постанові Верховного Суду від 22.07.2022 у справі №686/24506/20).
За змістом наведених вище нормативно-правових актів, якими врегульовано порядок приватизації державного житлового фонду, особа, яка бажає скористатись таким правом, звертається до відповідного органу із заявою, до якої додає необхідні документи, а цей орган приймає відповідне рішення, яке у випадку незгоди з ним заявника може бути предметом оскарження в суді.
Як вже зазначалось вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 звернулись до ліквідатора Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" із заявами від 21.05.2021, якими просили оформити передачу в приватну (спільну часткову) власність квартиру АДРЕСА_5 .
Як слідує із заяв позивачів від 21.05.2021, до останніх додано:
1) копії документів, що посвідчують особу та підтверджують громадянство України;
2) документ, що підтверджує невикористання житлових чеків для приватизації державного житлового фонду;
3) зроблено примітку, що всі необхідні документи та їх копії будуть надані особисто на прийомі у назначений ліквідатором час.
Наведені вище обставини свідчать про те, що позивачі не надали Державному комунально житлово-експлуатаційному підприємству "Будівельник" всього переліку документів, передбачених пунктом 18 Положення, зокрема копію ордера, технічного паспорту, копії довідок про присвоєння реєстраційного номера облікової картки платника податку громадянина тощо.
При цьому, апеляційний господарський суд не може розцінити наявність примітки позивачів, що всі необхідні документи та їх копії будуть надані особисто на прийомі у назначений ліквідатором час, як дотримання вимог пункту 18 Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян.
Таким чином, матеріали справи не містять належних та допустимих доказів про те, що позивачі зверталися до органу приватизації про передачу їм у власність спірної квартири із дотриманням вимог Закону України «Про приватизацію державного житлового фонду» та Положення про порядок передачі квартир (будинків), жилих приміщень у гуртожитках у власність громадян, а орган приватизації незаконно порушив їх право на приватизацію.
Отже, позивачами порушена процедура звернення до Державного комунально житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" з метою приватизації спірної квартири.
Приймаючи до уваги вищевикладене, а також враховуючи те, що господарський суд не наділений повноваженнями на прийняття рішення про приватизацію квартири, правові підстави для задоволення позовних вимог про визнання за позивачами права власності на квартиру відсутні.
Крім того, судова колегія апеляційного господарського суду зауважує, що спори, що виникають при приватизації квартир (будинків) державного житлового фонду, хоча й вирішуються судом, однак належним способом захисту у разі порушення такого права є не визнання права власності на квартиру, а визнання безпідставною відмови органу приватизації передати у приватну власність квартиру з державного житлового фонду з покладенням обов'язку на останнього оформити приватизацію житлового приміщення.
Аналогічного висновку дійшов Верховний Суд в постанові від 12.03.2020 у справі №483/731/19.
Також апеляційний господарський суд зазначає, що задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції безпідставно послався на положення ст. 392 Цивільного кодексу України, оскільки на підставі зазначеної норми позов про визнання права власності може подати лише власник майна, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Разом з тим, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не є власниками спірного майна, а лише здійснюють володіння та користування останнім.
При цьому, колегія суддів звертає увагу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про те, що вказаним судовим рішенням не вирішується питання щодо можливості їх подальшого проживання у спірній квартирі.
Враховуючи вищенаведене, апеляційна скарга Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" підлягає задоволенню, а рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) підлягає скасуванню із прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.
Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору покладаються на позивачів.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 283, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" на рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) - задовольнити.
Рішення Господарського суду Полтавської області від 13.01.2022 у справі №8/471-23/1 (917/1398/21) - скасувати.
Відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" про визнання права спільної часткової власності на 1/2 частину квартири АДРЕСА_1 адресою: місто Полтава, провулок Шевченка, будинок 1.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_1 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ) на користь Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" (36003, м. Полтава, пров.Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 01275609) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5050,13 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_6 , РНОКПП НОМЕР_2 , дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ) на користь Державного комунального житлово-експлуатаційного підприємства "Будівельник" (36003, м.Полтава, пров.Шкільний, 4, код ЄДРПОУ 01275609) судовий збір за подання апеляційної скарги в розмірі 5050,13 грн.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок та строки оскарження в касаційному порядку встановлені статтями 286-289 ГПК України.
Головуючий суддя Е.В. Сгара
Суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Повний текст постанови складено та підписано 23.03.2023 року