15 березня 2023 року м. Харків Справа № 922/5057/21
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О. , суддя Пуль О.А.
за участю секретаря Андерс О.К.
за участю представників:
позивача- Романенка О.М., за довіреністю від 17.12.22 № Юр-16-1222;
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут",м. Харків (вх. № 221 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.22 у справі № 922/5057/21 (ухвалене в приміщенні господарського суду Харкіської області суддею Прохоровим С.А., повний текст складено 02.01.23)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут", м. Харків
до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, м. Харків
про стягнення 1 005 069,74 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого про стягнення 1 005 069,74 грн., з яких: 861 488,35 грн. компенсації вартості поставленого відповідачу в жовтні 2021 року природного газу за договором про закупівлю природного газу від 23.03.21 № 41GB617-1473-21; 143 581,39 грн. збитків від оподаткування з ПДВ, нарахованого на вказану вартість природного газу.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався, зокрема, на те, що внаслідок не прогнозованого стрімкого зростання ціни на природний газ на внутрішньому ринку, ціна на природний газ, яка передбачена укладеним між позивачем та відповідачем договором про закупівлю природного газу від 23.03.21 № 41GB617-1473-21 станом на початок жовтня 2021 року була втричі меншою від ринкової, що призвело до істотної зміни обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору та, як наслідок, спричинило неможливість подальшого виконання зобов'язань з боку позивача з постачання природного газу.
З огляду на істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, а також на незаконно встановлені Договором обмеження кількості можливих підвищень ціни протягом місяця, з метою припинення договірних відносин позивачем листом від 02.09.2021 № 617-Сл-11095-0921 було направлено відповідачеві Додаткову угоду № 8 щодо розірвання Договору за згодою сторін з 01.10.21, яка з боку відповідача відхилена.
Разом з цим, ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.21 у справі № 1459з-21 було вжито заходи забезпечення майбутнього позову відповідача у даній справі до позивача у даній справі про зобов'язання виконати договірні зобов'язання, включити до реєстру споживачів, визнання права, зобов'язання здійснити розподіл природного газу, які полягали у забороні Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» до вирішення справи по суті вчиняти дії стосовно припинення постачання природного газу Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого на об'єкти, визначені у пункті 5.1 Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021, припинення подачі природного газу на вказані об'єкт, виключення Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» в інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи України за Договором про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021. Однак, в подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.21 у справі № 922/4082/21 відповідний позов Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого залишено без розгляду та скасовано вищезазначені заходи його забезпечення.
Посилаючись на наведені обставини, позивач зазначив, що внаслідок дій відповідача з відмови у припиненні дії Договору та вжиття вищевказаних заходів забезпечення позову, який в подальшому судом залишено без розгляду, в умовах запровадження Кабінетом Міністрів України механізму врегулювання проблемних питань у сфері газопостачання підприємств і установ, що фінансуються з бюджету в опалювальний період 2021/22 року, позивач був змушений здійснювати відповідачу постачання природного газу у жовтні 2021 року у збиток, що свідчить про втручання в право власності позивача та порушення його економічного інтересу.
При цьому розмір компенсації недоотриманої ринкової вартості природного газу в сумі 861 488,35 грн., яку позивач просив стягнути з відповідача, обґрунтовано різницею між вартістю отриманого відповідачем за Актом приймання-передачі від 31.10.21 природного газу в обсязі 30492,27 куб.м., обчисленою відповідно до ціни, встановленої Наказом ТОВ «Харківгаз Збут» від 28.09.21 № НО-110-0921 “Про встановлення цін на природний газ для непобутових споживачів з 01.10.2021 -1193772,37 грн. та оплаченою відповідачем договірною вартістю зазначеного обсягу природного газу відповідно до умов Договору про закупівлю природного газу від 23.03.21 № 41GB617-1473-21-332284,02 грн. Наявність 143 581,39 грн. збитків від оподаткування з ПДВ, нарахованого на вказану вартість обґрунтовано необхідністю здійснення позивачем відповідно до вимог положень Податкового кодексу України донарахування на таку різницю податку на додану вартість в сумі 143581,39 грн.
Рішенням господарського суду Харківської області від 21.12.22 у справі № 922/5057/21 в позові відмовлено.
В обґрунтування висновку про відмову в позові суд послався на відсутність правових підстав для виплати відповідачем компенсації вартості спожитого природного газу, отриманого у жовтні 2021 року за ціною реалізації природного газу відповідно до діючих цін у ТОВ “Харківгаз збут” згідно з наказом ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 “Про встановлення цін на природний газ для непобутових споживачів з 01.10.2021 р.”, оскільки така ціна не встановлювалася сторонами у Договорі про закупівлю природного газу від 23.03.2021№ 41GB617-1473-21, на підставі якого здійснено поставку зазначеного обсягу природного газу і при цьому заборгованість за спожитий природний газ на дату розірвання Договору відсутня.
При цьому суд зазначив, що наказ ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 “Про встановлення цін на природний газ для непобутових споживачів з 01.10.2021 р.” є локальним актом, який не може містити норм імперативної дії для контрагентів ТОВ “Харківгаз збут”, а відповідно до п. 13.2 Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (у разі використання), а отже, наказ ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 не встановлює будь-яких обов'язків для відповідача зі сплати ціни за природний газ, за наявності діючих договірних відносин між сторонами.
Разом з цим суд зазначив, що під час укладення Договору сторонами встановлено обмеження щодо зміни ціни Договору, в межах яких протягом строку дії Договору додатковими угодами щомісячно підвищувалась ціна товару, зокрема, останнього разу 16.09.2021 між сторонами, відповідно до п.2 ч.5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” , було укладено Додаткову угоду № 7 на збільшення ціни за одиницю товару до 10% на періоди постачання до закінчення 31.12.2021строку дії Договору , що є беззаперечним доказом того, що після звернення позивача до відповідача із заявою про припинення Договору сторонами була досягнута згода щодо продовження договірних відносин та підвищення ціни природного газу на період постачання з 03.09.2021 по 31.12.2021. Тим більше, відмова університету від розірвання Договору не позбавляла можливості ТОВ “Харківгаз збут” реалізувати своє право на звернення до суду для дострокового розірвання договору згідно зі ст. 652 Цивільного кодексу України у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору.
При цьому суд зазначив, що приймаючи участь у процедурі публічних закупівель, ТОВ “Харківгаз збут” самостійно визначило ціну закупівлі, з урахуванням власного економічного обґрунтування рентабельності підприємства і можливості виконати взяті зобов'язання упродовж дії договору, чітко усвідомлювало свою можливість поставки товару за заявленими цінами протягом дії Договору, адже вчиненню таких дій повинні передувати організаційні дії щодо закупівлі товару до сезонного здорожчання та його зберігання. Для перемоги у процедурі закупівлі, ТОВ “Харківгаз збут”, з урахуванням його ознайомлення з умовами проекту Договору про закупівлю, погодилось поставляти товар відповідачу за ціною, що є значно меншою за ринкову, а отже розуміло власні ризики та можливості щодо збільшення ціни відповідно до встановлених договором та законом обмежень, лише у разі коливання ціни на ринку та один раз на календарний місяць.
Також суд зазначив, що станом на 01.10.2021 (дата, з якої позивач просив розірвати Договір) пункт 3 розділу VI Правил постачання природного газу в редакції Постанови НКРЕКП від 08.07.2021 № 1120, містять вичерпний перелік випадків постачання природного газу споживачу постачальником “останньої надії, жоден з яких не є підставою для укладення договору на постачання природного газу з постачальником “останньої надії” з 01.10.2021 при наявності діючих договірних відносин з ТОВ “Харківгаз збут”.
В обґрунтування підстав відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення збитків у сумі 143581,39 грн., суд зазначив, що весь період дії договірних відносин Університетом належно виконувались договірні зобов'язання, а тому не вчинялася протиправна поведінка, дії Університету не нанесли шкідливого результату для ТОВ “Харківгаз збут”, оскільки були здійснені в рамках Договору, в той час як вказані у вимозі збитки у вигляді донарахованого податку на додану вартість ТОВ “Харківгаз збут” за придбаний природний газ за ринковою ціною згідно договору купівлі-продажу природного газу від 27.12.2017 № ХКЗ-Б-02-2018-49 укладеного між Позивачем та ТОВ “РГК ТРЕЙДИНГ” не мають жодного відношення до ціни, встановленої в Договорі про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021, укладеного між позивачем та відповідачем, розрахунки за яким здійснено в повному обсязі з урахуванням ПДВ.
Позивач подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез'ясування судом обставин, що мають значення для справи, неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.
В обґрунтування апеляційної скарги позивач посилається,зокрема на те, що:
- судом першої інстанції не враховано того, що згідно зі змінами внесеними Законом від 03.06.2021 № 1530-ХІ» до пункту 2 частини 5 статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі» з 26.06.21 обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю природного газу, що свідчить про неправомірність, й, відповідно, недійсність обмежень щодо кількості можливих переглядів ціни на природний газ протягом одного місяця, які включені відповідачем до Договору від 23.03.2021 № 41GB617-1473-21, а тому суд першої інстанції дійшов помилкових висновків, що відповідні обмеження не можна розглядати як порушення норм статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі»;
- господарським судом першої інстанції не враховано того, що відповідач при здійсненні закупівель в попередні періоди цілком обґрунтовано не передбачав жодних протизаконних обмежень в частині кількості можливих переглядів цін у звітних періодах, що підтверджується змістом укладених ним з іншими постачальниками договорів, які розміщені на офіційному сайті prozorro.gov.ua/tender/UA-2017-09-29-001672-c;
- господарським судом першої інстанції не враховано того, що сторонами на вимогу саме відповідача при внесенні щомісячних змін до Договору від 23.03.2021 № 41GB617-1473-21 в частині збільшення ціни додатковими угодами № № 1-7 були використані цінові довідки Торгово-промислової палати, що розроблені за формулою та калькулятором саме за роз'ясненнями Міністерства економічного розвитку і торгівлі України згідно з листом № 3304-04-54265-06 від 11.12.18 з використанням інформації,зокрема, щодо ринкової вартості природного газу за газовими хабами (TitleTransferFacilsty(TTF) та NetConnectGermany (NCG) і відповідної формули;
- господарським судом першої інстанції залишено поза увагою той факт, що оголошення про проведення відкритих торгів відбулось у січні 2021 року і при заявленні тендерної пропозиції позивач формував запропоновану ціну, виходячи з ринкових цін, діючих на кінець 2020 року, в той час як Договір про закупівлю було укладено 23 березня 2021 року, і вже на той час ціна, заявлена як позивачем, так і заявлена очікувана відповідачем вже не відповідали діючим цінам на ринку, що вбачається з аналізу наведеної в позовній заяві таблиці, а тому суд безпідставно зазначив, що позивач при укладенні Договору запропонував ціну, яка є нижчою за ринкову;
- господарським судом першої інстанції не враховано, що за час дії Договору ціна на природний газ, передбачена його умовами зросла на 73%, в той час як на Європейських хабах темп її зростання перевищив 340%, а в окремі періоди -близько 500%, з урахуванням чого разове щомісячне підняття сторонами Договору ціни природного газу в обсязі 10% жодним чином не корелювало з фактичною динамікою цін, які склалися в цей же період на УЕБ і Європейських хабах і з врахуванням яких позивач здійснював його придбання для задоволення потреб відповідача. Як наслідок, станом на початок жовтня 2021 року ціна на природний газ, передбачена Договором, була втричі меншою від ринкової, що в свою чергу свідчить про істотну зміну обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, які спричинили неможливість виконання зобов'язань з боку позивача, наявність яких, відповідно до положень ст. 652 Цивільного кодексу України, є підставою для зміни або розірвання Договору;
- господарський суд першої інстанції безпідставно зазначив, що укладена сторонами Додаткова угоду № 7 на збільшення ціни за одиницю товару до 10%, відповідно до п.2 ч.5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” є беззаперечним доказом того, що сторонами була досягнута згода щодо ціни природного газу на період постачання з 03.09.2021 по 31.12.2021, оскільки, по-перше, зазначеною Угодою сторонами визначено ціну природного газу на час її укладення відповідно до умов Договору і її положення не скасовують та не обмежують умови Договору щодо можливості зміни ціни в подальшому; по-друге, обставини справи, зокрема відмова відповідача від розірвання Договору з 01.10.21 викладена у листі від 01.10.21 № 126-01-1663 свідчать про те, що сторонами не врегульовано питання постачання природного газу з 01.10.21 за зафіксованими в Договорі цінами, які є фактично збитковими для позивача;
- господарським судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно враховано доводи відповідача про те, що відмова відповідача від розірвання Договору не позбавляла позивача можливості реалізувати своє право на звернення до суду з позовом про дострокове розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, в порядку ст. 652 Цивільного кодексу України, оскільки є очевидним, що з огляду на терміни розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанцій, що встановлені процесуальним законодавством, остаточне рішення по такому позову, з огляду на його подання у вересні 2021 року, було б прийняте вже після завершення дії господарського Договору;
- господарським судом першої інстанції необґрунтовано та безпідставно враховано доводи відповідача про те, що в нього не було підстав для укладення договору з іншим постачальником та, зокрема, з постачальником останньої надії відповідно до п. 3 Розділу 3 розділу VI Правил постачання природного газу в редакції Постанови НКРЕКП від 08.07.2021 № 1120, які містять вичерпний перелік випадків постачання природного газу споживачу постачальником “останньої надії", жоден з яких не є підставою для укладення договору на постачання природного газу з постачальником “останньої надії” з 01.10.2021 року при наявності діючих договірних відносин з ТОВ “Харківгаз збут”, окільки у матеріалах справи наявні договори на постачання природного газу, укладені відповідачем з постачальником «останньої надії» в першому кварталі 2021 року та 28.12.21, адже відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», як виняток, у разі укладення договору з постачальником «останньої надії» на постачання природного газу, відповідно до абзацу 6 пункту 2 частині 2 статті 40 Закону застосовується переговорна процедура.Також судом не враховано наявність у відповідача можливості провести переговорну процедуру закупівлі природного газу в будь-якого іншого постачальника відповідно до абз. 4 п. 3 ч. 2 статті 40 Закону України «Про публічні закупівлі», як виняток, в разі виникнення нагальної потреби здійснити закупівлю в разі розірвання договору з вини учасника на строк, достатній для проведення тендера, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі про закупівлю, який розірваний з вини такого учасника;
- судом не було враховано той факт, що ТОВ «Харківгаззбут», усвідомлюючи власну соціальну відповідальність, необхідність збереження спокою у суспільстві, партнерські відносини зі своїми споживачами, до погодження на державному рівні шляхів врегулювання ситуації з постачання природного газу для установ та організацій, що фінансуються з бюджету, навіть незважаючи на суттєво понесені збитки, отримані у період з квітня по 01 жовтня 2021 року, не вчиняв жодних дії з припинення дії Договору та газопостачання на об'єкти відповідача.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.02.23 для розгляду справи № 922/5057/21 сформовано склад колегії суддів: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 20.02.23, з урахуванням ухвали Східного апеляційного господарського суду від 02.03.2023 по виправлення описки, відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут",м. Харків (вх. № 221 Х/2-5) на рішення господарського суду Харківської області від 21.12.22 у справі № 922/5057/21 та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 15.03.23 р. о 14:45 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань № 104.
06.03.23 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. № 2500 ел. 4034), згідно з яким він просить суд апеляційної інстанції залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін, посилаючись на безпідставність викладених в ній доводів та ухвалення судом першої інстанції оскаржуваного рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, при повному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
В судовому засіданні представник позивача підтримав апеляційну скаргу.
Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши пояснення представника позивача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
16.01.2021 Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого через авторизований електронний майданчик в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” оприлюднено оголошення про проведення відкритих торгів українською мовою (додатково англійською мовою) № UA-2021-01-16-004061-a на закупівлю: код за ДК 021:2015 - 09120000-7 - газове паливо (природний газ) на 2021 рік за бюджетні кошти та оприлюднено тендерну документацію з вимогами до учасників, проект договору у відповідності до вимог статті 10 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Очікувана вартість предмета закупівлі природного газу за лотом № 1 - для об'єктів в м. Харкові на дату її оголошення складала 5133000,00 грн., загальний плановий обсяг - 580000 куб.м., з розрахунку 8850,00 грн. за 1000 куб.м.
У відкритих торгах на закупівю природного газу за лотом № 1 - для об'єктів в м. Харкові взяли участь 5 (п'ять) учасників, пропозиція ТОВ “Харківгаз збут” за результатами оцінки, яка проводилася електронною системою закупівлі, визначена найбільш економічно вигідною.
03.03.2021 Товариство з обмеженою відповідальністю “Харківгаз збут” визнано переможцем відкритих торгів на закупівлю природного газу за лотом № 1 - для об'єктів в м. Харкові, з ціною 6300,00 грн. за 1000 куб.м.
23.03.2021 за результатами проведення процедури відритих торгів, ідентифікатор закупівлі UA-2021-01-16-004061-a, між Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого та Товариством з обмеженою відповідальністю “Харківгаз збут” було укладено договір про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 (далі - Договір), згідно з предметом якого (п.1.1 Договору), постачальник зобов'язується поставити (передати у власність) Споживачу у 2021 році природний газ, код за ДК 021:2015 - 09120000-7 - газове паливо, лот № 1 - для об'єктів в м. Харкові (далі - газ, товар) належної якості та кількості у порядку, передбаченому Договором, а Споживач зобов'язується прийняти і оплатити газ в розмірах, строки та порядку, визначених Договором. Ціна Договору на дату його підписання складала 3654000,00 грн, з ПДВ, на загальний плановий обсяг постачання газу - 580000 куб.м., строк постачання природного газу до 31 грудня 2021 року, місце поставки: 61024, м. Харків, вулиця Пушкінська, 84-А; 88; 106.
Пунктами 3.4. Договору передбачено, що ціна на товар (газ) включає складові послуги транспортування природного газу на підставі договору транспортування, укладеного Постачальником з Оператором ГТС, у тому числі витрати на замовлення (бронювання) /перевищення потужностей на точках виходу з ГТС (відповідно до Постанови НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 в редакції Постанови НКРЕКП від 29.07.2020 № 1468) та вартість позитивного/негативного небалансів (які можуть виникати відповідно до вимог Кодексу ГТС).
Відповідно до п.3.4. Договору ціна природного газу може змінюватись Сторонами в порядку визначеному цим Договором протягом його дії у випадках, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, але не частіше одного разу протягом розрахункового періоду (календарного місяця). При цьому для ініціювання зміни ціни Постачальник зобов'язаний надати Споживачеві письмове звернення з обґрунтуванням підстав, що викликають необхідність зміни ціни. Розрахунковий період за Договором становить один календарний місяць - з 07.00 години першого дня місяця до 07.00 години першого дня наступного місяця включно (пункт 4.1 Договору).
До вказаного Договору вносилися зміни додатковими угодами, а саме:
22.04.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору та на підставі листа Постачальника від 21.04.2021 №617-Сл-5475-0421 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №961-2/21 від 20.04.2021, сторони уклали додаткову угоду №1 до Договору, якою з 19.04.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 5 767,50 грн., крім того ПДВ 20% - 1153,50 грн., разом з ПДВ - 6 921,00 грн. за 1000 куб.м. газу;
31.05.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору та на підставі листа Постачальника від 19.05.2021 №617-Сл-6218-0521 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №1181/21 від 18.05.2021, Сторони уклали додаткову угоду № 2 до Договору, якою з 18.05.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 6 333,40 грн., крім того ПДВ 20% - 1266,60 грн., разом з ПДВ - 7 600,00 грн. за 1000 куб.м. газу;
11.06.2021 Сторони уклали додаткову угоду № 3 до Договору, якою було виправлено технічну описку Додаткової угоди №2 від 31.05.2021 , шляхом внесення змін до п.2.2. Додаткової угоди №2 та викладення його в наступній редакції: “на період з 18.05.2021 по 31.12.2021 ціна за 1000 куб.м. газу становить 6 333.33 грн., крім того ПДВ 20% - 1266,67 грн., разом з ПДВ - 7 600,00 грн.”;
07.07.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору на підставі листа Постачальника від 23.06.2021 р. № 617-Сл-8565-0621 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №1346/21 від 23.06.2021, Сторони уклали додаткову угоду № 4 до Договору, якою з 15.06.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 6960,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1392,00 грн., разом з ПДВ - 8352,00 грн. за 1000 куб.м. газ;.
28.07.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору на підставі листа Постачальника від 15.07.2021 №617-Сл-9296-0721 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №1580/21 від 13.07.2021 , Сторони уклали додаткову угоду № 5 до Договору, якою з 01.07.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 7649,00 грн, крім того ПДВ 20% - 1529,80 грн., разом з ПДВ - 9178,80 грн. за 1000 куб.м. газу;
18.08.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору на підставі листа Постачальника від 11.08.2021 р. №617-Сл-10478-0821 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №1811/21 від 09.08.2021, Сторони уклали додаткову угоду № 6 до Договору, якою з 09.08.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 8303,175 грн, крім того ПДВ 20% - 1660,635 грн., разом з ПДВ - 9963,81 грн. за 1000 куб.м. газу;
16.09.2021, керуючись пунктом 2 частини 5 статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” та пунктом 12.1.2. Договору на підставі листа Постачальника від 07.09.2021 №617-Сл-11239-0921 та Цінової довідки Харківської Торгово-Промислової Палати №2129/21 від 06.09.2021, Сторони уклали додаткову угоду №7 до Договору, якою з 03.09.2021 збільшили ціну за одиницю товару та встановили на рівні 9081,10 грн, крім того ПДВ 20% - 1816,22 грн., разом з ПДВ - 10897,32 грн. за 1000 куб.м. газу.
Отже, з урахуванням укладених додаткових угод ціна на природний газ за Договором була збільшена за згодою сторін на 72,97 %, порівняно із ціною, погодженою під час закупівлі, а обсяг закупівлі зменшений і на дату укладення додаткової угоди №7 від 16.09.2021 складав 374293,678 м.куб.
На виконання договірних зобов'язань на дату розірвання Договору станом на 01.11.2021 Постачальник поставив природний газ в обсязі 179 990,33 куб.м., а Споживач прийняв та оплатив за спожитий природний газ кошти в сумі 1 536 532,10 грн., і відповідно до вимог ст.10 Закону України “Про публічні закупівлі” оприлюднив звіт про виконання Договору. Оплата за спожитий природний газ здійснена відповідачем в повному обсязі відповідно до ціни, визначеної Сторонами в п. 3.1 Договору, що підтверджується матеріалами справи (копії платіжних доручень про оплату додані відповідачем до відзиву на позовну заяву).
Разом з цим, з матеріалів справи також вбачається, що в період дії договірних відносин сторін за договором про закупівлю природного газу від 23.03.21 № 41GB617-1473-21, позивач листом від 12.08.2021 № 617-Сл-10505-0821 звернувся до відповідача -Університету про припинення договірних відносин з 14 вересня 2021 р. (з долученими до них додатковими угодами). Проте, відповідач не погодився із вказаною пропозицією про розірванням Договору, направивши ТОВ “Харківгаз збут” лист від 30.08.2021 № 126-01-1391 про відмову у розірванні договору, в якому посилався на те, що розірвання договорів за результатами процедур закупівель повинно здійснюватися з урахуванням законодавства про публічні закупівлі. При цьому відповідач зазначив, що якщо сторони не досягли згоди, стаття 652 Цивільного кодексу України пропонує розірвання договору за рішенням суду на вимогу зацікавленої сторони і питання щодо зміни ціни, як істотної умови договору, за укладеним договором, Університет пропонує вирішувати з урахуванням вимог, передбачених пунктом другим частини п'ятої статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Листом від 02.09.2021 № 617-Сл-11095-0921 (вхідний від 24 вересня 2021 року № 126-01-1663) ТОВ “Харківгаз збут” повторно направив листа про припинення договірних відносин з 01 жовтня 2021 року, у зв'язку з чим просив підписати додаткову угоду до Договору № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 щодо його розірвання. Дострокове розірвання Договору постачальником, як зазначено у листі, зумовлене нестабільною економічною ситуацією в країні та стрімким зростанням ціни на природний газ, що призводить до неможливості подальшого виконання постачальником зобов'язань за договором від 23.03.2021 № 41GB617-1473-21, термін дії якого в частині постачання природного газу закінчується 31.12.2021. Наслідком розірвання Договору є виключення Університету з реєстру споживачів постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС та припинення постачання природного газу. Університет не погодився із розірванням договору та 01.10.2021 року направив ТОВ “ХАРКІВГАЗ ЗБУТ” лист № 126-01-1663 про відмову у розірванні договору.
Однак, після звернення до університету щодо розірвання договору, між Сторонами було досягнуто згоди про підвищення ціни за одиницю товару, а саме , як зазначено вище, укладено дві додаткові угоди № 6 від 18.08.2021 про підвищення ціни товару на 8,55% з 09.08.2021 та № 7 від 16.09.2021 про підвищення ціни товару на 9,37% з 03.09.21 до 31.12 21.
29 жовтня 2021 року між сторонами укладено додаткову угоду № 8 до Договору про його розірвання з 01 листопада 2021 року на підставі листа Постачальника від 28.10.2021 р № 617-Сл-14015-1021.
З матеріалів справи також вбачається, що Оператором газорозподільної системи, який здійснює розподіл природного газу Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого, є Акціонерне товариство “Оператор газорозподільної системи Харківміськгаз”, яке здійснює розподіл природного газу на підставі Типового договору розподілу природного газу 42АВ-611-222-21 від 16.01.2021 року. Надісланий позивачем лист про розірвання договору від 02.09.2021 № 617-Сл-11095-0921 прямо свідчив про те, що ТОВ “Харківгаз збут” з 01 жовтня 2021 року не мав наміру вносити Університет у реєстр своїх споживачів та відповідно підтверджувати обсяги природного газу університету на інформаційній платформі Оператора ГТС і як наслідок 29 вересня 2021 року університет отримав від АТ “Харківміськгаз” повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання за № 21/573, в якому “АТ “Харківміськгаз” запропонувало у термін з 7-00 години 02.10.2021 року самостійно відключити від газових мереж газопостачання (обмежити газопостачання до рівня 0 тис. куб.м на добу) і підготувати до пломбування газоспоживне обладнання по вулиці Пушкінській, 106, у зв'язку з відсутністю споживача у Реєстрі споживачів будь-якого постачальника у відповідному розрахунковому періоді, а саме з 02 жовтня 2021 року - доба, з якої споживача не зареєстровано у реєстрі жодного постачальника. У разі невиконання цієї вимоги АТ “Харківміськгаз” вимушено буде вжити заходи щодо припинення транспортування газу університету в примусовому порядку.
Отже, позивач за наявності чинного Договору та відсутності заборгованості з боку відповідача самовільно виключив відповідача з Реєстру споживачів постачальника, що підтверджується повідомленням від АТ “Харківміськгаз” про припинення (обмеження) газопостачання № 21/573 від 29.09.2021, без достатньої на те правової підстави, таким чином самостійно та односторонньо відмовившись виконувати умови договору та власні зобов'язання, у зв'язку з чим Національний юридичний університет імені Ярослава Мудрого звернувся до господарського суду Харківської області із заявою про забезпечення майбутнього позову до Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» про спонукання до виконання договірних зобов'язань з постачання природного газу, передбачених договором про закупівлю природного газу від 23.03.2021 № 41GB617-1473-21, в якій просив суд:
- заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» вчиняти дії стосовно припинення постачання природного газу Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого на об'єкти, визначені у пункті 5.1 Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 року за адресою: м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 84-А; м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 88; м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 106 до вирішення справи по суті.
-заборонити Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» вчиняти дії щодо виключення Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» в інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи України за Договором про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 року до вирішення справи по суті.
-заборонити АТ «Оператор газорозподільної системи Харківміськгаз» припиняти подачу природного газу на об'єкти університету, визначені у пункті 5.1 Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 до вирішення справи по суті.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 28.09.21 у справі № 1459з-21 задоволено заяву Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого про вжиття заходів забезпечення майбутнього позову.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» вчиняти дії стосовно припинення постачання природного газу Національному юридичному університету імені Ярослава Мудрого на об'єкти, визначені у пункті 5.1 Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 року за адресою: м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 84-А; м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 88; м. Харків, вулиця Пушкінська, будинок 106 до вирішення справи по суті.
Заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» вчиняти дії щодо виключення Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого з реєстру споживачів Товариства з обмеженою відповідальністю «Харківгаз збут» в інформаційній платформі Оператора газотранспортної системи України за Договором про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 року до вирішення справи по суті.
Заборонено АТ «Оператор газорозподільної системи "Харківміськгаз» припиняти подачу природного газу на об'єкти університету, визначені у пункті 5.1 Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 до вирішення справи по суті.
В подальшому, ухвалою господарського суду Харківської області від 01.11.21 у справі № 922/4082/21 відповідний позов Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого залишено без розгляду на підставі п. 5 ч. 1 статті 226 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з поданням Національним юридичним університетом імені Ярослава Мудрого до початку розгляду справи по суті заяви про залишення позову без розгляду, а також скасовано вищезазначені заходи його забезпечення.
Як зазначено вище, посилаючись на наведені обставини, позивач в обґрунтування позовних вимог зазначив, що внаслідок дій відповідача з відмови у припиненні дії Договору та вжиття заходів забезпечення позову, який судом залишено без розгляду, в умовах запровадження Кабінетом Міністрів України механізму врегулювання проблемних питань у сфері газопостачання підприємств і установ, що фінансуються з бюджету в опалювальний період 2021/22 року, позивач був змушений здійснювати відповідачу постачання природного газу у жовтні 2021 року у збиток, що свідчить про втручання в право власності позивача та порушення його економічного інтересу та стало підставою для звернення з позовом у даній справі про стягнення з відповідача 861 488,35 грн. компенсації вартості поставленого відповідачу в жовтні 2021 року природного газу за Договором та 143 581,39 грн. збитків від оподаткування з ПДВ, нарахованого на вказану вартість природного газу.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Основними видами господарських зобов'язань є майново-господарськізобов'язання таорганізаційно-господарські зобов'язання.
Згідно зі статтею 175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Статею 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Зобов'язання має грунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Статтею 174 Господарського кодексу України серед підстав виникнення господарських зобов'язань передбачено господарські договори.
Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексуУкраїни підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є одностороннім, якщо одна сторона бере на себе обов'язок перед другою стороною вчинити певні дії або утриматися від них, а друга сторона наділяється лише правом вимоги, без виникнення зустрічного обов'язку щодо першої сторони.
Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.
Статтею 628 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 статті 714 Цивільного кодексу України, за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.
Як зазначено вище, з матеріалів справи вбачається, підтверджується відповідачем та не заперечується позивачем, що постачання природного газу здійснювалося на підставі Договору про закупівлю природного газу № 41GB617-1473-21 від 23.03.2021 за ціною, визначеною в укладеному Договорі, а заборгованість за спожитий природний газ на дату розірвання договору відсутня, як наслідок, відповідно до вимог статті 10 ЗУ “Про публічні закупівлі”, відповідач-замовник оприлюднив в електронній системі закупівель звіт про виконання Договору
Суд апеляційної інстанції наголошує, що позивачем в позовній заяві не зазначено правові підстави стягнення спірних сум грошових коштів, компенсації вартості природного газу отриманого відповідачем у жовтні 2021 року, зокрема, в якості заборгованості за Договором або в якості відповідальності у вигляді збитків (неотриманого доходу).
При цьому суд зазначає наступне.
Відповідно до статті237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні судового рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.
Виходячи з норм Господарського процесуального кодексу України, такими межами є фактичні підстави позову-фактичні обставини, якими позивач обгрунтовує свои вимоги та предмет позову-матеріально-правова вимога щодо захисту порушеного права чи охоронюваного законом інтересу.
Разом з цим, відповідно до п. 3 ч. статті 237 Господарського процесуального кодексу України, при ухваленні рішення суд сам вирішує, яку правову норму належить застосовувати до спірних правовідносин та відповідно до статті 236 цього Кодексу, вимога щодо законності рішення передбачає його ухвалення відповідно до норм матеріального і процесуального права.
Тому правові підстави позову не входять в межі позову, й відповідно суд при ухваленні рішення зобов'язаний самостійно надати кваліфікацію спірним правовідносинам та не є обмеженим в застосуванні до цих відносин правовими нормами, на які послався позивач в позовній заяві.
В постановах Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 27.08.2019 у справі № 925/366/18 від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15, постанові Верховного суду у складі Касаційного цивільного суду від 23.10.2019 у справі № 761/6144/15-ц(провадження № 61-18064св18 постановах Великої Палати Верховного суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц, від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17, викладено правову позицію, що зазначення позивачем конкретної правової норми на обґрунтування позову не є визначальним при вирішенні судом питання про те, яким законом слід керуватися при вирішенні спору.Саме на суд покладено обов'язок надати правову кваліфікацію спірним правовідносинам сторін, виходячи з фактів, встановлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.Самостійне застосування судом при прийнятті рішення саме тих норм матеріального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини сторін не призводить до зміни предмета та /або обраного позивачем способу захисту. У разі посилання позивача на неправильні(невідповідні предмету позову) норми матеріального права, суд зобов'язаний застосувати відповідні норми , якими регулюються спірні правовідносини, відповідно до обраного позивачем предмета позову. Неправильна кваліфікація учасниками справи спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні норми.
Аналогічна правова позиція викладена також в постановах Великої Палати Верховного Суду від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц та від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц, а також у постановах Верховного Суду від 06.11.2019 у справі № 905/2419/18 та від 13.02.2020 у справі № 921/109/19.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що відповідно до принципу jura novit curia («суд знає закони») неправильна юридична кваліфікація сторонами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм. Такі висновки сформульовані у постановах Великої Палати Верховного Суду від 4 вересня 2019 року у справі № 265/6582/16-ц, від 12 червня 2019 року у справі № 487/10128/14-ц, від 11 вересня 2019 року у справі № 487/10132/14-ц. У пункті 7.43 постанови від 25 червня 2019 року у справі № 924/1473/15 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що суд, з'ясувавши у розгляді справи, що сторона або інший учасник судового процесу в обґрунтування своїх вимог або заперечень послалися не на ті норми, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну правову кваліфікацію останніх та застосовує у прийнятті рішення саме такі норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
В постанові від 08.06.2021 у справі № 662/397/15-ц Велика Палата зазначила, що у цивільному процесуальному законодавстві діє принцип «jura novit curia» («суд знає закони»), який полягає в тому, що: 1) суд знає право; 2) суд самостійно здійснює пошук правових норм щодо спору безвідносно до посилання сторін; 3) суд самостійно застосовує право до фактичних обставин спору (da mihi factum, dabo tibi jus ). Активна роль суду в цивільному процесі проявляється, зокрема, у самостійній кваліфікації судом правової природи відносин між позивачем та відповідачем, виборі і застосуванні до спірних правовідносин відповідних норм права, повного і всебічного з'ясування обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
При вирішенні цивільного спору суд у межах своїх процесуальних повноважень та в межах позовних вимог, встановлює зміст (правову природу, права та обов'язки) правовідносин сторін, які випливають з встановлених обставин та визначає правову норму, яка підлягає застосуванню до цих правовідносин. Законодавець вказує саме на «норму права», що є значно конкретизованим, а ніж закон. Більш того, виходячи з положень ГПК України така функціональність суду носить імперативний характер. Підсумок такої процесуальної діяльності суду знаходить своє відображення в судовому рішенні, зокрема в його мотивувальній і резолютивній частинах.
Тому, обов'язок надати правову кваліфікацію відносинам сторін виходячи із фактів, установлених під час розгляду справи, та визначити, яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору, покладено саме на суд, що є складовою класичного принципуnovit curia.
При цьому незгода суду з наведеним у позовній заяві правовим обґрунтуванням щодо спірних правовідносин не є підставою для відмови в позові, оскільки згідно з принципом jura novit curia неправильна юридична кваліфікація позивачем і відповідачами спірних правовідносин не звільняє суд від обов'язку застосувати для вирішення спору належні приписи юридичних норм.
Тобто суд, з'ясувавши під час розгляду справи, що сторона або інший учасник судового процесу на обґрунтування своїх вимог або заперечень послався не на ті норми права, що фактично регулюють спірні правовідносини, самостійно здійснює правильну їх правову кваліфікацію та застосовує для прийняття рішення ті норми матеріального і процесуального права, предметом регулювання яких є відповідні правовідносини.
Суд зазначає, що заявлена позивачем до стягнення 861 488,35 грн. - сума компенсації вартості спожитого природного газу, отриманого відповідачем у жовтні 2021 року за ціною реалізації природного газу відповідно до діючих цін у ТОВ “Харківгаз збут” згідно з наказом ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 “Про встановлення цін на природний газ для непобутових споживачів з 01.10.2021 р.” не може бути кваліфікована як заборгованість за Договором, оскільки, як правомірно зазначив суд першої інстанції, така ціна не встановлювалася сторонами у Договорі про закупівлю природного газу від 23.03.2021№ 41GB617-1473-21, на підставі якого здійснено поставку зазначеного обсягу природного газу і при цьому, як зазначено вище, заборгованість за спожитий природний газ на дату розірвання Договору відсутня.
При цьому, як правомірно зазначив суд першої інстанції, наказ ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 “Про встановлення цін на природний газ для непобутових споживачів з 01.10.2021 р.” є локальним актом, який не може містити норм імперативної дії для контрагентів ТОВ “Харківгаз збут”, а відповідно до п. 13.2 Договору усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються уповноваженими представниками Сторін та скріплюються їх печатками (у разі використання), а отже, наказ ТОВ “Харківгаз збут” від 28.09.2021 №Но-110-0921 не встановлює будь-яких обов'язків для університету зі сплати ціни за природний газ, за наявності діючих договірних відносин між сторонами.
Отже, позивач просить стягнути спірну суму компенсації вартості поставленого відповідачу за Договором у жовтні 2021 року природного газу, що нарахована поза межами його умов як підстави виникнення відповідного зобов'язання, не зазначаючи при цьому інших підстав для здійснення такої оплати.
При цьому обставини щодо непрогнозованого стрімкого зростання ціни на природний газ на внутрішньому ринку, які перевищили втричі договірну ціну на природний газ за Договором станом на початок жовтня 2021 року , на які посилається позивач в позовній заяві, стосуються визначених статтею 652 Цивільного кодексу України правових підстав для зміни або розірвання договору у зв'язку істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, на що позивач прямо послався в позовній заяві, і самі по собі вказані обставини в розумінні чинного законодавства не є підставою для виникнення у відповідача зобов'язання з оплати відповідної цінової різниці позивачеві, зокрема не є підставою для відповідної автоматичної зміни умов Договору в частині зміни ціни. Відповідно до положень вказаної статті, зміна чи розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин, якими сторони керувались при укладенні Договору, в разі недосягнення сторонами згоди з цього питання, здійснюється за рішенням суду, в той час як в межах даної справи відповідні вимоги не заявлено, а тому при розгляді даної справи за відсутності відповідного судового рішення суд не може виходити з цих обставин в якості підстав , які змінили умови Договору, зокрема в частині підвищення ціни.
Відповідно до саттті 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 1 статті 651 Цивільного кодексу України зміна договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Закон України “Про публічні закупівлі” не містить виключень з цього правила.Умови Договору та положення чинного законодавства не передбачають обставини, на які посилається позивач в обґрунтування позову в якості підстав для одностороннього збільшення ціни поставленого природного газу.
На момент підписання Договору, укладеного за результатами процедури публічної закупівлі, між учасниками справи було погоджено всі істотні умови договору - предмет, ціну та строк виконання зобов'язань за договором відповідно до вимог частини 3 статті 180 ГК України та Закону України “Про публічні закупівлі”. Будь-яких звернень, вимог про усунення порушення або скарг під час проведення відкритих торгів на закупівлю природного газу від позивача не надходило.
Згідно з частиною 4 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” умови договору про закупівлю не повинні відрізнятися від змісту тендерної пропозиції/пропозиції за результатами електронного аукціону (у тому числі ціни за одиницю товару) переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі або узгодженої ціни пропозиції учасника у разі застосування переговорної процедури, крім випадків визначення грошового еквівалента зобов'язання в іноземній валюті та/або випадків перерахунку ціни за результатами електронного аукціону в бік зменшення ціни тендерної пропозиції/пропозиції учасника без зменшення обсягів закупівлі.
Згідно із пунктом 2 частини 5 статті 41 Закону України “Про публічні закупівлі” в редакції Закону України від 02.12.2020 № 1021-IX “Про внесення змін до статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" щодо закупівлі природного газу” (тобто в редакції чинній на момент оголошення закупівлі та укладення Договору), істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема, збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, газу та електричної енергії (п. 2 ч. 5 ст. 41 Закону України “Про публічні закупівлі”).
Як зазначено вище, пунтом 3.4. Договору сторони встановили обмеження щодо зміни ціни Договору, відповідно до яких ціна природного газу може змінюватись Сторонами в порядку визначеному цим Договором протягом його дії у випадках, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, але не частіше одного разу протягом розрахункового періоду (календарного місяця).
26 червня 2021 року набув чинності Закон України “Про внесення змін до Закону України "Про публічні закупівлі" та інших законів України щодо вдосконалення системи функціонування та оскарження публічних закупівель” від 03.06.2021 №1530-IX, згідно з яким істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадку, зокрема збільшення ціни за одиницю товару до 10 відсотків пропорційно збільшенню ціни такого товару на ринку у разі коливання ціни такого товару на ринку за умови, що така зміна не призведе до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю, - не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару. Обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії.
Отже, як правомірно зазначив суд першої інстанції, на дату укладення Договору та під час його виконання, норма пункту 2 частини п'ятої статті 41 ЗУ “Про публічні закупівлі” поширюється на договори про закупівлю, у разі якщо предметом закупівлі є товар. Під пропорційністю розуміється збільшення ціни саме на такий відсоток, на який відбулося коливання на ринку, але не більше ніж на 10 відсотків. У разі збільшення ціни має зменшуватися кількість товару. Розрахунок відсотків зміни ціни і кількості здійснюється у додатковій угоді від ціни підписаного договору, а у наступних додаткових угодах за потреби - від останньої зміни ціни та кількості. Разом з тим, обмеження “не частіше ніж один раз на 90 днів з моменту підписання договору про закупівлю/внесення змін до такого договору щодо збільшення ціни за одиницю товару” не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії набули чинності з 26.06.2021.
Як правомірно зазначив суд першої інстанції, в позові позивач виокремлює норми закону з контексту пункту, в якому вони розташовані, та трактує на свою користь, водночас слід зауважити, що норма щодо “обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовується у випадках зміни умов договору про закупівлю бензину та дизельного пального, природного газу та електричної енергії” стосується попереднього речення пункту, а саме обмеження в розмірі 90 днів. Інші положення Закону, а також інші нормативно-правові акти не містять жодних заборон, що стосуються механізму підвищення ціни в договорах про закупівлю.
Таким чином, як правомірно зазначив суд першої інстанції, Закону України “Про публічні закупівлі”, а також інші нормативно-правові акти не містять жодних заборон, щодо строків зміни ціни встановлених в пункті 3.4 Договору не частіше одного разу протягом розрахункового періоду (календарного місяця).
Зважаючи на наведене, господарський суд першої інстанції правомірно зазначив, що доводи позивача, що обмеження щодо строків зміни ціни за одиницю товару не застосовуються у випадках зміни умов договору про закупівлю природного газу, а зміна ціни на природний газ, після коливання на ринку природного газу повинна де-факто відбуватися у договірних відносинах з замовниками, незалежно від кількості разів, є такими, що не ґрунтуються на нормах чинного законодавства.
До того ж, статтею 204 Цивільного кодексу України встановлена презумпція правомірності правочину, а саме зазначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З наведеної норми вбачається, що нею встановлена презумпція правомірності право чинів, яка може бути спростована в судовому порядку щодо оспорюваних правочинів, тобто тих, недійсність яких прямо не встановлена законом, але які можуть бути визнані недійсними судом.Доводи позивача щодо невідповідності змісту умов Договору в частині обмеження строків зміни ціни за одиницю товару стосуються недійсності саме оспорюваної, а не нікчемної частини Договору, а тому відповідна презумпція правомірності таких умов має бути спростована рішенням суду про визнання відповідних положень недійсними, яке в даному випадку відсутнє.
При цьому така презумпція не може бути спростована рішенням суду у даній справі, оскільки вимога про недійсність зазначених положень Договору не входить до предмету позову, в той час як відповідно до статті 237 Господарського процесуального кодексу України суд не може виходити за межі позовних вимог, а визнати недійсним повністю чи частково, пов'язаний з предметом спору Договір з підстав суперечності його закону він може лише за заявою позивача, поданою до закінчення підготовчого провадження за умови доведення останнім, що він не міг включити відповідну вимогу до позовної заяви із незалежних від нього причин. Відповідна заява позивача в матеріалах справи відсутня.
У пункті 13.2 Договору передбачено, що усі зміни та доповнення до Договору оформлюються письмово, підписуються повноважними особами Сторін та скріплюються їх печатками (у разі використання).
Як зазначено вище, в межах встановленого п. 3.4. Договору обмежень щодо зміни ціни Договору, сторонами протягом строку дії Договору додатковими угодами щомісячно підвищувалась ціна товару, а саме під час виконання Договору, між учасниками справи було укладено 6 (шість) додаткових угод на підвищення ціни за одиницю товару.
При цьому після звернення позивача до відповідача з листами 12.08.2021 № 617-Сл-10505-0821 та від 02.09.2021 № 617-Сл-11095-0921 (вхідний від 24 вересня 2021 року № 126-01-1663) щодо розірвання договору, між Сторонами було досягнуто згоди про підвищення ціни за одиницю товару, а саме, як зазначено вище, укладено 2 (дві) додаткові угоди № 6 від 18.08.2021 року про підвищення ціни товару на 8,55% з 09.08.2021 р., та № 7 від 16.09.2021 року про підвищення ціни товару на 9,37% з 03.09.21 до 31.12 21, що свідчить як про безумовний обов'язок щодо подальшого здійснення позивачем поставок природного газу до 31.12.21 за узгодженими цінами, в силу статті 629 Цивільного кодексу України, якою встановлено обов'язковість договору до виконання сторонами,так і про те, що після кожного звернення позивача із пропозицією про розірівання Договору, сторонами, шляхом укладення зазначених додаткових угод, було досягнуто згоди щодо продовження договірних відносин із підвищенням ціни природного газу до закінчення строку дії договору, чим спростовуються доводи позивача про те, що поставка природного газу у жовтні 2021 за договірною ціною, що не відповідала ринковій, здійснена ним вимушено внаслідок дій відповідача.
Обставини щодо можливості укладення відповідачем в рамках запровадження Кабінетом Міністрів України механізму врегулювання проблемних питань у сфері газопостачання підприємств і установ, що фінансуються з бюджету в опалювальний період 2021/22 років, договору на постачаня спірного обсягу газу з іншими постачальниками, в тому числі постачальником «останньої надії», а також можливості провести переговорну процедуру закупівлі природного газу в будь-якого іншого постачальника, на які позивач послався в позовній заяві, та ненаданням яким судом першої інстанції належної правової оцінки він обгрунтовує апеляційну скаргу, не мають значення для справи, оскільки, з огляду на вищенаведені мотиви, такі обставини не є підставами виникнення у відповідача зобов'язань зі сплати спірної суми компенсації вартості природного газу, нарахованої поза вартістю, що встановлена умовами Договору.
Крім цього спірна сума цінової різниці, яку позивач просить стягнути як компенсацію вартості природного газу, поставленого за Договором у жовтні 2021 року, не може бути кваліфікована і як відповідальність за порушення зобов'язання у вигляді збитків, в тому числі неодержаного доходу, з огляду на те, що за положеннями статей 22,623 Цивільного кодексу України, статей 224,225 Господарського кодексу України, для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, завданих порушенням договірного зобов'язання, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки (шкоди); причинного зв'язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини правопорушника, в той час як позивачем в позовній заяві не наведено та з матеріалів справи не вбачається обставин щодо вчинення відповідачем порушень умов Договору, які зумовили понесення позивачем додаткових витрат або неодержання ним прибутку (втраченої вигоди), на який він мав право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання.
Як зазначено вище, з матеріалів справи вбачається, підтверджується відповідачем та не заперечується позивачем, за весь період дії договірних відносин Університетом повністю сплачено договірну вартість поставленого природного газу з урахуванням ПДВ, а нарахована позивачем до стягнення в якості компенсації вартість поставленого за Договором у жовтні 2021 року природного газу не має жодного відношення до встановленої договором ціни.
З аналогічних підстав, а саме: недоведення обставин протиправної поведінки чи бездіяльності відповідача, порушення останнім умов Договору, не підлягають задоволенню й позовні вимоги про стягнення збитків від оподаткування ПДВ, нарахованого на вказану позадоговірну цінову різницю.
З огляду на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
У зв'язку з відмовою в позові та залишенням без задоволення апеляційної скарги позивача, понесені ним витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви та апеляційної скарги відповідно до положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на останнього.
Керуючись статтями 129, 269, пунктом 1 статті 275, статтею 276, статтями 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд,-
Апеляційну скаргу позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз Збут" залишити без задоволення.
Рішення господарського суду Харківської області від 21.12.22 у справі № 922/5057/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 24.03.23.
Головуючий суддя І.В. Тарасова
Суддя Я.О. Білоусова
Суддя О.А. Пуль