Справа № 686/12289/22
Провадження № 2/686/541/23
16 березня 2023 року
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі: головуючого судді - Чевилюк З.А.,
за участі секретаря - Перун А.М.,
позивача ОСОБА_1
представника позивача ОСОБА_2
відповідача ОСОБА_3
представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , третя особа ОСОБА_6 про визнання права власності,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_5 про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вказав третьою особою ОСОБА_6 .
Позивач звертався до Хмельницької районної нотаріальної контори для оформлення спадщини за заповітом, проте оформити спадкові права не зміг через відсутність правовстановлюючих документів на належну померлому земельну ділянку, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради. Відсутність Державного акту про право власності на землю ІІ-ХМ №036378, що виданий на підставі рішення сесії Давидковецької сільської ради народних депутатів №1 від 30.06.2000 року, яким ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,82 га на території Давидковецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зумовила розміщення позивачем оголошення 25.07.2018 року в газеті «Є» в розділі «Бізнес»: «Втрачений акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ №036378, виданий на ім'я ОСОБА_7 , вважати недійсниим».
Заповіт оформлено ОСОБА_7 оформлено 09.10.2013 року, за яким заповів ОСОБА_1 все майно.
17.01.2015 року заведено спадкову справу№13/2015 Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою за заявою ОСОБА_1
20.01.2015 року до нотаріальної контори звернулась ОСОБА_6 , яка була співмешканкою померлого ОСОБА_7 та заявила про відмову від прийняття спадщини після його смерті.
15.04.2015 року ОСОБА_3 -син померлого ОСОБА_7 подав заяву про прийняття спадщини до нотаріальної контори.
01.07.2015 року до Хмельницької районної державної нотаріальної контори звернулася ОСОБА_5 -донька померлого ОСОБА_7 подала заяву про прийняття спадщини.
Даному зверненню передували звернення позивача до суду з позовами про визнання права власності на успадковану земельну ділянку, за результатами яких прииймались судові рішення, що скасовувались апеляційною інстанцією.
Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 18.10.2018 року по справі №686/16999/18 позов ОСОБА_1 про визнання права власності на землю в порядку спадкування площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва,, що на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 від 30.06.2000 року належала ОСОБА_7 -задоволено, але Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16.02.2021 року рішення скасовано, у зв'язку із незалученням судом як співвідповідача ОСОБА_3 , який подав заяву про прийняття спадщини після смерті свого батька ОСОБА_7 .
Постановою Хмельницького апеляційного суду у справі №686/8388/21 від 23.05.2022 року за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом-відмовлено у задоволені позову, оскільки до участі у справі в якості співвідповідача не було залучено ОСОБА_5 , доньку спадкодавця.
Крім того, ОСОБА_3 звертався до суду з позовом про визнання заповіту недійсним, з метою унеможливлення позивачем реалізувати право на спадщину після смерті ОСОБА_7 , який було залишено без розгляду за ухвалою суду від 21.11.2017 року у справі №686/12916/15-ц за поданою ОСОБА_7 заявою.
Додані до позовної заяви документи(довідка від 20.11.2014 року, довідка про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 09.08.2019 року, посвідчення учасника бойових дій від 21.04.2015 року, Свідоцтво про хворобу №363 від 19.06.2019 року) свідчать про участь позивача у період з 2011 року по 2019 рік в антитерористичній операції, проходив медичне обстеження та медичне лікування, що унеможливило своєчасно в повному обсязі реалізувати право на захист порушеного інтересу.
Неможливість врегулювання спору в досудовому порядку обумовило звернення позивача до суду.
В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позов та наполягали на його задоволені. Клопотали про поновлення строку позовної давності. Відповідач та його представник позов заперечили та просили відмовити у його задоволені, застосувавши строк позовної давності до спірних правовідносин; заперечували проти поновлення пропущеного позивачем строку звернення до суду. ОСОБА_5 подала заяву про розгляд справи за відсутності. ОСОБА_6 подала заяву про розгляд справи за відсутності, позов визнала.
Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи, суд знаходить позов таким, що підлягає задоволенню.
Стаття 15 ЦК України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При цьому кредитор вправі обрати спосіб захисту, що наданий йому законом, на власний розсуд.
За змістом ст. 5 ЦПК України застосовуваний судом спосіб захисту цивільного права має відповідати критерію ефективності, тобто цей спосіб має бути дієвим, а його реалізація повинна мати наслідком відновлення порушених майнових або немайнових прав та інтересів особи.
Статтями 1216, 1217 ЦК України встановлено, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.
Відповідно до ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Згідно ч.1 ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.
В силу положень ч. 3 ст. 1235 ЦК України заповідач не може позбавити права на спадкування осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині. Чинність заповіту щодо осіб, які мають право на обов'язкову частку у спадщині, встановлюється на час відкриття спадщини.
Малолітні, неповнолітні, повнолітні непрацездатні діти спадкодавця, непрацездатна вдова (вдівець) та непрацездатні батьки спадкують незалежно від змісту заповіту половину частки, яка б належала б кожному з них у разі спадкування за законом (обов'язкова частка) ( абзац 1 ч.1 ст. 1241 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що після смерті ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_1 відкрилася спадщина на спадкове майно: площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради. Позивач ОСОБА_1 , як єдиний спадкоємець за заповітом прийняв цю спадщину та набув права на неї. За заявою Матняка від 17 січня 2015 року про прийняття спадщини після смерті ОСОБА_7 державним нотаріусом Хмельницької районної нотаріальної контори заведено спадкову справу № 13-2015 до майна померлого.
За життя 9 жовтня 2013 року ОСОБА_7 склав заповіт, посвідчений приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Мороз О.А. (реєстраційний номер 1837), яким усе своє майно заповів ОСОБА_1 ..
Із матеріалів спадкової справи №13-2015, заведеної до майна померлого ОСОБА_7 10.01.2015року вбачається, що з заявами про прийняття спадщини за законом звернулись син ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_2 , донька ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відсутність Державного акту про право власності на землю ІІ-ХМ №036378, що виданий на підставі рішення сесії Давидковецької сільської ради народних депутатів №1 від 30.06.2000 року, яким ОСОБА_7 передано у приватну власність земельну ділянку площею 2,82 га на території Давидковецької сільської ради для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зумовила розміщення позивачем оголошення 25.07.2018 року в газеті «Є» в розділі «Бізнес»: «Втрачений акт на право приватної власності на землю серії ІІ-ХМ №036378, виданий на ім'я ОСОБА_7 , вважати недійсниим».
29 січня 2015 року позивач вперше звертався до Хмельницького міськрайонного суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,82 га, що знаходиться за межами населеного пункту на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області в порядку спадкування від ОСОБА_7 . Позов відкликано за його заявою та повернуто за ухвалою суду від 30.01.2015 року, справа №686/1940/15-ц.
За результатами другого звернення позивача за судовим захистом спадкового права, Постановою Хмельницького апеляційного суду від 16 лютого 2021 року у справі № 686/16999/18 рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 11 жовтня 2018 року, яким визнано за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,82 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Ради, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 скасовано та ухвалено нове рішення. В позові ОСОБА_1 відмовлено з підстав не залучення ОСОБА_3 до участі у справі, який має безпосередній зв'язок із спірними правовідносинами та мав брати участь у справі як співвідповідач.
Виправивши вказані вище недоліки позивач втретє звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 , Хмельницької міської ради про визнання права власності на спадкове майно за заповітом на земельну ділянку площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Давидковецької сільської ради та належала на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 ОСОБА_7 . Рішенням Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 02 грудня 2021 року в задоволені позову відмовлено у зв'язку із пропуском строку позовної давності. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 дізнався про обставини порушення своїх прав 20.01.2015 року, отримавши відповіді від управління Дерземагенства у Хмельницькому районі, тоді як звернувся до суду лише 27 липня 2018 року, тобто із спливом строку позовної давності. Справа переглядалась апеляційною інстанцією. За результатами перегляду, відповідно до Постанови Хмельницького апеляційного суду від 23.05.2022 року у справі №686/8388/21 встановлено, що на підставі державного акта на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 від 06 грудня 2000 року ОСОБА_7 належала земельна ділянка площею 2,82 га, що розташована за межами населених пунктів Ради та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.
Розпорядженням Хмельницької районної державної адміністрації Хмельницької області від 18 серпня 2003 року №567/03-р надано дозвіл на розробку проекту відведення земельної ділянки зі зміною цільового призначення для будівництва та обслуговування житлового будинку за рахунок земельної частки (паю), що належить йому на праві власності, площею 0,25 га за межами с. Давидківці.
21 жовтня 2003 року ОСОБА_7 одержав державний акт серії ХМ №111254 на право власності на земельну ділянку площею 0,25 га, розташовану на території Ради та призначеної для будівництва та обслуговування житлового будинку.
За договором дарування від 02 грудня 2003 року, посвідченим Хмельницькою районною державною нотаріальною конторою (реєстраційний номер 2-4552), ОСОБА_7 подарував ОСОБА_3 указану присадибну ділянку. На підставі цього договору ОСОБА_3 одержав державний акт на право власності на земельну ділянку серії ХМ №111484 від 19 грудня 2003 року.
Ухвалою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 13 липня 2015 року відкрито провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 , третя особа на стороні позивача ОСОБА_5 про визнання заповіту недійсним і 12 листопада 2017 року ухвалою цього ж суду зазначений позов залишено без розгляду за заявою позивача ОСОБА_3 .
Листом завідувача Хмельницької районної нотаріальної контори від 14.07.2018 за вих. №1278/02-14 повідомлено ОСОБА_1 про те, що видати свідоцтво про право на спадщину на майно ОСОБА_7 не має можливості з підстав не надання документів, що підтверджують право власності померлого на земельну ділянку, що знаходиться на території Давидковецької сільської ради Хмельницького району Хмельницької області. Рекомендовано звернутися до суду.
Відповідно до матеріалів спадкової справи,заведеної після смерті ОСОБА_3 №13-2015р. крім ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , із заявою про прийняття спадщини звернулась також донька померлого ОСОБА_5 , без залучення якої розглянута справа судом першої інстанції. Так як позивач не заявив вимог до всіх належних відповідачів, тому не підлягають до задоволення його позовні вимоги.
Таким чином, фактично успадкувавши майно після смерті ОСОБА_7 , з метою реалізації свого права на захист права власності позивач 20 червня 2022 року знову звертається до Хмельницького міськрайонного суду з позовом про визнання права власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , вказавши відповідачами спадкоємців, які подали заяви про прийняття спадщини, дітей померлого ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 та третю особу ОСОБА_6 , яка відмовилась від спадщини.
Звернення до суду з даним позовом в червні 2022 року позивач мотивував неможливістю захисту порушеного права у встановленому порядку, в тому числі внаслідок ініційованого процесу ОСОБА_3 про визнання заповіту недійсним, за яким ОСОБА_1 успадкував спірну земельну ділянку. Крім того ОСОБА_1 навів суду на обґрунтування поважності причин звернення до суду в 2022 році прийняттям участі в антитерористичній операції, забезпечені її проведення і захисту незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України, що підтверджується довідками від 20.11.2014 року та від 09.08.2019 року, посвідченням учасника бойових дій від 21.04.2015 року, Свідоцтвом про хворобу №363 від 19.06.2019 року. Позивач брав участь у період з 2011 року по 2019 рік в антитерористичній операції, проходив медичне обстеження та медичне лікування, що унеможливило своєчасно в повному обсязі реалізувати право на захист порушеного інтересу.
Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.(ч.1,4 ст.1268 ЦК).
Спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.(ч.1,3ст.1296 ЦК).
Відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України), а лише обмежує його право на розпорядження спадщиною.
Власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою,а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності(ст.392 ЦК)
Згідно зі статтею 256 ЦК України позовна давність це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).
Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що початком перебігу строку є день, коли особа довідалась або повинна була (могла) довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Таким чином, для визначення моменту виникнення права на позов важливим є як об'єктивні (сам факт порушення права), так і суб'єктивні (особа дізналася або повинна була дізнатися про це порушення) обставини.
При цьому норма частини першої статті 261 ЦК України містить презумпцію обізнаності особи про стан своїх суб'єктивних прав, відтак обов'язок доведення терміну, з якого особі стало (могло стати) відомо про порушення права, покладається на особу, яка за вказаних обставин заявляє про застосування строків давності. Позовна давність переривається у разі пред'явлення особою позову до одного із кількох боржників, а також, якщо предметом позову, є лише частина вимог, право на яку має позивач(ч.2 ст.264 ЦК).
Аналізуючи підстави для застосування строку позовної давності, суд має дати оцінки в тому числі і обставинам порушення прав та законних інтересів відповідачів, у разі задоволення пред'явленого позову.
Таким чином, зважаючи на факт прийняття позивачем спадщини, дійсність заповіту, відсутність у відповідачів права на обов'язкову частку у спадщині після смерті ОСОБА_7 , здійснення ним заходів до відновлення свого права у доступній спосіб, наведені ним аргументи та докази причин звернення у 2022 році з даним позовом, маючи на меті ефективно здійснювати правосуддя, суд вважає за можливе задоволити позов, відхиливши аргументи відповідача щодо застосування строку позовної давності.
У зв'язку із звільненням позивача від сплати судового збору, в порядку передбаченому стю.ст.141,142 ЦПК, судовий збір підлягає стягненню з відповідачів на користь держави.
Керуючись ст.ст.377, 392, 1225,1261, 1268,1269 Цивільного кодексу України, ст.ст.4,5,10,11,12,13, 81,259,263,264,354 ЦПК України суд,-
Позов задоволити
Визнати за ОСОБА_1 право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку площею 2,57 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Давидковецької сільської ради, що на підставі Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ХМ №036378 належала ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 , ОСОБА_5 на користь держави судовий збір у розмірі 3150 грн., з кожного по 1575 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня проголошення рішення до Хмельницького апеляційного суду.
Повний текст рішення виготовлено 23 березня 2023 року.
Суддя З.А.Чевилюк