Чортківський районний суд Тернопільської області
копія
21 березня 2023 року Справа № 608/2692/20
Номер провадження2/608/81/2023
Чортківський районний суд Тернопільської області в складі:
головуючої судді Запорожець Л. М.
за участю секретаря с/з Фаштиковської М. І.,
представника відповідача Цісінської Л.Р.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Чорткові справу цивільного судочинства за позовом ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 МО України в особі об'єднаної житлової комісії Чортківського гарнізону Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання поновити та зарахувати на квартирний облік, -
Позивач ОСОБА_1 24 грудня 2020 року звернувся до суду з позовом до в/ч НОМЕР_1 МО України в особі об'єднаної житлової комісії Чортківського гарнізону Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання поновити та зарахувати на квартирний облік.
16.11.2021 року ухвалою суду провадження було зупинено та 04.08.2022 року відповідно ухвалою суду провадження у справі було відновлено та призначено до судового розгляду на 13.09.2022 року.
Судові засідання неодноразово відкладались та відповідно останні рази: на 07.12.2022, 24.01.2023, 06.03.2023 та 21.03.2023 року через неявку позивача та представника позивача до суду, який був належним чином повідомлений в тому числі на 06.03.2023 року 14.30 годину та 21.03.2023 року на 11.15 годину , про що свідчать розписки про отримання судової повістки.
Представник позивача про розгляд справи повідомлявся належним чином, про причини неявки, суд не повідомили. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття позивача чи його представника з поважних причини, до суду не звертався, поважність причин неявки до суду не підтверджували, та заяв про можливість розгляду справи без їх участі, суду не подавали.
Суд, вислухавши представника відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.
Судом встановлено, що після відновлення провадження справа слуханням відкладалась безмежну кількість разів.
Так, відповідно у судові засідання, які були призначені на 07.12.2023, 24.01.2023, 06.03.2023 та 21.03.2023 , позивач та представник позивача не з'явились, про причини неявки суд не повідомив, хоча неодноразово, в тому числі, два останні рази представник позивача був належним чином повідомлений, а саме про розгляд справи 06.03.2023 та 21.03.2023 року, під розписку.
Будь-яких клопотань з боку позивача чи представника позивача про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили, як і не надходило заяв про зупинення справи чи розгляд справи за відсутності позивача та його представника позивача.
Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, є підстави визнати, що позивач (його представник) не з'явився до суду повторно, без поважних причин.
Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини. як джерела права.
Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків.
Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.
Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач.
Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач, як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Верховний Суд України в постанові від 11.04.2019 по справі № 539/2630/17 зробив наступний правовий висновок:
«За правилами пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, умовою для залишення позовної заяви без розгляду з підстав, передбачених пунктом 3, частини першої статті 257 ЦПК України, є саме повторна неявка належним чином повідомленого про час і місце розгляду справи, позивача чи його представника.
При цьому, повторною є друга поспіль неявка позивача (його представника), якщо він обидва рази був належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи та від нього не надходило заяви про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.»
Верховний Суд України в постанові від 17.04.2019 по справі № 759/9229/15-ц також зробив правовий висновок про те, що:
«Відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Згідно з частинами третьою, п'ятою статті 128 ЦПК України судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, яких викликають, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п'ять дні до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно.
Отже, відповідно до вимог процесуального закону суд може залишити позовну заяву без розгляду лише при наявності одночасно двох умов: належного повідомлення позивача про час та місце розгляду справи та відсутності заяви про розгляд справи за його відсутності.
Залишаючи позов без розгляду, суди встановили, що представник позивача, який був належним чином повідомленим про час та місце розгляду справи, двічі поспіль, у призначені судом засідання для розгляду справи за його позовом не з'явився, заяви про розгляд справи за його відсутності не подав, тому суд першої інстанції, з яким погодився апеляційний суд, обгрунтовано залишив позов без розгляду.
Зазначене свідчить про незаінтересованість позивача у розгляді його позову.»
Верховний Суд України в постанові від 24.04.2019 у справі № 757/23967/13-ц зробив тотожній правовий висновок: «Аналогічна норма передбачена у пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи.
Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору.
Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини, від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України").
Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків
неприбуття в судове засідання позивача.
Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України, суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду.
При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності.
Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами.
Таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року.
Необхідно враховувати, що Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях наголошує, що кожна сторона, яка задіяна в судовому розгляді, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у справі за її участю, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
У пункті 3 частини першої статті 207 ЦПК України 2004 року та пункті 3 частини першої статті 257 ЦПК України слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші законодавцем не застосовані. Отже, не передбачено можливість інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. З огляду на зазначене повноваження суду залишити позов без розгляду не є дискреційним, а відносяться до імперативних.»
Таким чином, за умови повторної неявки представника позивача, належним чином
повідомленого про час та місце розгляду справи, від якого не надійшла заява про розгляд
справи за їх відсутністю, з урахуванням вимог п. 3 ч. 1 ст. 257 ЦПК України, суд вважає за доцільне залишити позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 МО України в особі об'єднаної житлової комісії Чортківського гарнізону Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання поновити та зарахувати на квартирний облік, без розгляду, - за умови імперативності вимог цивільного процесуального законодавства.
Враховуючи наведене, керуючись п. 3 ч. 1, ч. 2 ст. 257 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до в/ч НОМЕР_1 МО України в особі об'єднаної житлової комісії Чортківського гарнізону Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання поновити та зарахувати на квартирний облік - залишити без розгляду.
Роз'яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.
Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної Тернопільському апеляційному суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя:/підпис/
Копія вірна
Оригінал ухвали знаходиться в матеріалах справи № 608/2692/20.
Ухвала набрала законної сили " " __________________ року.
Суддя: Л. М. Запорожець
Копію ухвали видано " " __________________ року.
Секретар: