Єдиний унікальний номер 448/515/23
Провадження № 3/448/379/23
22.03.2023 року суддя Мостиського районного суду Львівської області Юрій БІЛОУС, розглянувши матеріали справи, що надійшла з УПП у Львівській області ДПП, про притягнення до адміністративної відповідальності:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , українця, громадянина України, працюючого у ПП «Випробувальний центр технічної діагностики» (с.Берегове, вул. Центральна, 84, Яворівського району Львівської області),
за частиною 1 статті 127-1 Кодексу України про адміністративне правопорушення (надалі КУпАП),
учасники справи:
особа, що притягається до адміністративної відповідальності - Ростислав ОЛІЯРНИК - не з'явився,
І. Опис обставин, установлених під час розгляду справи:
Громадянин ОСОБА_1 , будучи посадовою особою відповідальною за видачу ОТК, 13.02.2023 об 14:28год., в с.Берегове по вул. Центральна, 84, Яворівського району Львівської області, видав протокол перевірки технічного стану ТЗ №00743-02824-23 (номер протоколу) ВХ249500 (серія та номер бланка протоколу), на транспортний засіб Mercedes-BenzSprinter, реєстраційний номер НОМЕР_1 з порушенням вимог законодавства у сфері здійснення обов'язкового технічного контролю, а саме: на фотографіях передньої та лівої або правої частини транспортного засобу, перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності), перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів зафіксовано транспортний засіб з самовільно зміненою конструкцією та комплектністю (відсутня ручка для відкриття задніх дверей).
Такими своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 1.5 Правил дорожнього руху та порядок проведення ОТК, затверджений постановою КМУ від 30 січня 2012 №137 «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу», за що відповідальність передбачена ч.1 статті 127-1 КУпАП.
Особа, що притягується до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився, однак в матеріалах справи наявна його заява від 22.03.2023 року, в якій вказував про те, що провину за обставин, що наведені в протоколі про адміністративне правопорушення визнає. У вчиненому щиро розкаявся. Просив суд справу слухати без його участі.
За змістом статті 268 КУпАП України присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, при розгляді справи про адміністративні правопорушення передбачені статтею 127-1 КУпАП України, не є обов'язковою.
Оскільки від ОСОБА_1 , надійшла заява про визнання вини та слухання справи без його участі, суд вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, за наявними матеріалами.
Дослідивши протокол про адміністративне правопорушення, матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
ІІ. Джерела права та застосоване судом законодавство:
Порядок притягнення осіб до адміністративної відповідальності встановлений Кодексом України про адміністративне правопорушення.
Згідно статті 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством.
Як зазначено частинами 1 та 2 статті 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом.
Відповідно до статті 9 КУпАП, правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до статті 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, запобігання правопорушенням, виховання громадян в дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно положень КУпАП обов'язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події і складу адміністративного правопорушення.
Наявність події правопорушення доводиться шляхом подання доказів.
Положеннями статті 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Допустимість доказів це придатність їх для використання у адміністративному процесі за формою, на відмінну від їх належності придатність для використання за змістом.
При цьому, у відповідності до статті 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Стаття 280 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Пунктом 1.5 ПДР передбачено, що дії або бездіяльність учасників дорожнього руху та інших осіб не повинні створювати небезпеку чи перешкоду для руху, загрожувати життю або здоров'ю громадян, завдавати матеріальних збитків. Особа, яка створила такі умови, зобов'язана негайно вжити заходів до забезпечення безпеки дорожнього руху на цій ділянці дороги та вжити всіх можливих заходів до усунення перешкод, а якщо це неможливо, попередити про них інших учасників дорожнього руху, повідомити уповноважений підрозділ Національної поліції, власника дороги або уповноважений ним орган.
Положеннями частини 1 статті 127-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за видачу документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
Об'єктом правопорушення, передбаченого ст.127-1 КпАП України, є суспільні відносини у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху; об'єктивна сторона правопорушення виражається у таких формах: 1) видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу 2) видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, без проведення перевірки його технічного стану; 3) видача спеціального знака державного зразка з порушенням встановленого Законом порядку укладення договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, що підлягають обов'язковому технічному контролю. Суб'єкт адміністративного проступку - спеціальний (посадові особи). Суб'єктивна сторона правопорушення визначається ставленням до наслідків і характеризується наявністю вини у формі прямого чи непрямого умислу.
Крім цього, суб'єктом адміністративного проступку, передбаченого частиною 1 статті 127-1 КпАП України, є посадова особа.
Стаття 127-1 КУпАП є бланкетною нормою права і не встановлює порядок проведення перевірки обов'язкового технічного контролю транспортного засобу.
Порядок проведення обов'язкового технічного контролю та обсяги перевірки технічного стану транспортних засобів затверджений постановою КМУ «Про затвердження Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, технічного опису та зразка протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу» від 30.01.2012 №137.
Відповідно до п.п. 16,18 Порядку, обов'язковий технічний контроль транспортного засобу проводиться згідно з Технологічними вимогами до засобів перевірки технічного стану, обслуговування і ремонту колісного транспортного засобу, затвердженими наказом Мінінфраструктури від 15.02.2012 №106, і Вимогами до перевірки. Виконавець здійснює фотофіксацію процесу проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, про що попереджає замовника. Фотофіксація процесу проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу здійснюється виконавцем під час зовнішнього огляду транспортного засобу із фіксацією: передньої та лівої або правої частини транспортного засобу; перевірки увімкнених фар ближнього світла та протитуманних фар (за наявності); перевірки гальмової системи методом стендових випробувань і загального вигляду транспортного засобу на гальмовому стенді, номерного знака та увімкнених сигналів гальмування; показника одометра. Матеріали фотофіксації мають забезпечувати можливість чітко визначати марку, колір, номерний знак транспортного засобу, на фотографіях обов'язково зазначається дата фотофіксації, яка повинна відповідати даті видачі протоколу перевірки технічного стану. Результат фотофіксації процесу проведення обов'язкового технічного контролю (одна фотографія транспортного засобу під час перевірки гальмової системи методом стендових випробувань з фіксацією загального вигляду транспортного засобу та номерного знака) друкується на зворотному боці протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу.
Перевірка конструкцій і технічного стану транспортних засобів проводиться згідно з Вимогами до перевірки. У разі позитивного результату після проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу замовникові видається протокол перевірки технічного стану із самоклейною міткою радіочастотної ідентифікації, яка розміщується в правій верхній частині вітрового скла (на внутрішньому боці) транспортного засобу. У разі негативного результату або невідповідності даних у свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу даним ідентифікації транспортного засобу складається акт невідповідності технічного стану транспортного засобу за формою згідно з додатком 4.
Згідно з п.3 Постанови КМУ №512 від 31.05.2012 року суб'єкти здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів через осіб, що отримали доступ до реєстру результатів обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, забезпечують кожної робочої зміни внесення до реєстру результатів обов'язкового технічного контролю транспортних засобів інформації про результати обов'язкового технічного контролю транспортних засобів, яка зазначена в протоколі перевірки технічного стану транспортного засобу чи акті невідповідності технічного стану транспортного засобу разом з матеріалами фотофіксації процесу проведення обов'язкового технічного контролю транспортного засобу, результатами випробувань гальмових систем, спалин двигуна, світло пропусканнястекол, крім транспортних засобів з наявним маркуванням стекол згідно з технічними приписами «R43» та за відсутності додаткового покриву, що зменшує світло пропускання, а також про пошкоджені або зіпсовані бланки протоколів перевірки технічного стану транспортного засобу.
Головний сервісний центр МВС забезпечує проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що є основною формою контролю за діяльністю суб'єктів здійснення обов'язкового технічного контролю. Порядок проведення моніторингу інформації про результати обов'язкового технічного контролю, що передається суб'єктами здійснення обов'язкового технічного контролю до загальнодержавної бази даних, затверджується МВС.
Протокол перевірки технічного стану транспортного засобу визнається територіальним органом з надання сервісних послуг МВС недійсним у разі: видачі суб'єктом здійснення обов'язкового технічного контролю транспортних засобів протоколу перевірки технічного стану транспортного засобу з порушенням Порядку проведення обов'язкового технічного контролю та обсягів перевірки технічного стану транспортних засобів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2012 р. № 137 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 16, ст. 581), або Вимог до перевірки конструкції та технічного стану колісного транспортного засобу, методів такої перевірки, затверджених наказом Мінінфраструктури від 26 листопада 2012 р. № 710; отримання від органів державного нагляду (контролю), Національної поліції інформації про перебування транспортного засобу в непридатному для експлуатації стані (пошкоджений унаслідок дорожньо-транспортної пригоди або розукомплектований, у зв'язку з чим непридатний до експлуатації) або встановлення за результатами перевірки, проведеної з використанням спеціальних пристроїв (приладів), невідповідності технічного стану транспортного засобу та його обладнання вимогам стандартів, що стосуються безпеки дорожнього руху та охорони навколишнього природного середовища, а також правил технічної експлуатації, інструкцій підприємств-виробників та іншої нормативно-технічної документації; виявлення під час надання адміністративних послуг територіальним органом з надання сервісних послуг МВС невідповідності конструкції, технічного стану транспортного засобу, його обладнання вимогам, встановленим до такого транспортного засобу.
ІІІ. Оцінка суду щодо фактичних обставин справи:
Протокол про адміністративне правопорушення є офіційним документом і основним джерелом доказів у справі, оскільки саме в ньому повинні міститися повні й точні відомості про вчинене правопорушення і його кваліфікацію, що має значення для правильного вирішення справи.
Даний протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам статті 256 КУпАП, тому є доказом у розумінні вимог статті 251 КУпАП.
Факт вчинення ОСОБА_1 ,вищевказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД №363467 від 24.02.2023р.; копіями протоколів ОТК; листом РСЦ ГСЦ МВС у Львівській області від 14.02.2023 року №31/13-507; висновком про результати проведення моніторингу результатів ОТК та визнанні протоколу ОТК недійсним від 14.02.2023 року; Договором №61-012023 від 01.01.2023 року; розрахунком вартості робіт за Договором (Додаток 1 до Договору №02/01-20 від 02.01.2020 року) та іншими документами, доданими до протоколу.
Вищезазначені докази жодних сумнівів щодо їх достовірності та допустимості не викликають, оскільки вони оформлені у визначеному процесуальним законом порядку.
Докази, які б підтверджували їх фальсифікацію, матеріали справи не містять.
Вказані докази зібрані у встановленому законом порядку, відповідають фактичним обставинам справи, тобто є належними та допустимими, і в своїй сукупності, взаємозв'язку, достатності підтверджують факт вчинення ОСОБА_1 ,вказаного адміністративного правопорушення та його вину, тому суд бере їх за основу при постановленні судового рішення.
Підстав сумніватися в правдивості, достовірності вказаних доказів у суду немає.
Відомості, що містяться в безпосередньо досліджених судом доказах, узгоджуються між собою.
При цьому судом враховується також те, що ОСОБА_1 ,дії працівників поліції щодо складання відносно нього протоколу про адміністративне правопорушення не оскаржував, доказів неправомірної поведінки останніх та доказів, які б спростовували фактичні дані, що містяться в протоколі про адміністративне правопорушення та додатках до нього, - суду не скеровував.
Аналізуючи наведені докази та дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів в їх сукупності, приходжу до переконання в доведенні винуватості ОСОБА_1 ,у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127-1 КУпАП - видача документа про технічну справність транспортного засобу, що підлягає обов'язковому технічному контролю, з порушенням порядку проведення перевірки технічного стану такого транспортного засобу.
ІV. Накладення адміністративного стягнення:
Згідно ст.23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником так і іншими особами.
Відповідно до ст.33 КУпАП, при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.
Обставиною, що пом'якшує відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 34 КУпАП - є щире розкаяння винної особи.
Обставин, що обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення відповідно до статті 35 КУпАП, не встановлено.
Суд виходить не з принципу формального підходу до вирішення справи, а саме з необхідності забезпечення судом уникнення порушень прав і свобод інших громадян, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством, а тому, притягнення громадянина України ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності є виправданим, оскільки його вина є встановленою згідно з критерієм її доведеності «поза розумним сумнівом», оскільки цього вимагають справжні інтереси суспільства, на охорону яких і направлені завдання Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється на засадах рівності перед законом і органом (посадовою особою), який розглядає справу, всіх громадян незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мови та інших обставин.
Ступінь вини правопорушника залежить від форми вини, з якою вчинено проступок. Вчинення правопорушення умисно відрізняється від вчинення його з необережності. В першому випадку ступінь вини порушника вищий. Деякі правопорушення може бути вчинено тільки умисно. В цих випадках для визначення ступеня вини порушника має значення вид умислу - прямий чи непрямий. Якщо проступок вчинено з прямим умислом, то ступінь вини порушника може підвищити наявність корисливого або іншого низького мотиву.
Майновий стан правопорушника враховується при застосуванні адміністративних стягнень: штрафу, конфіскації, позбавлення спеціального права (в разі застосування позбавлення права керування транспортним засобом щодо професійного водія). При цьому враховується не тільки розмір заробітної плати особи, а й всі інші види його прибутку, який підлягає оподаткуванню, а також наявність або відсутність у нього утриманців.
Правосвідомість є іманентним явищем формується емпіричним шляхом, зокрема з суспільної думки, висновків авторитетних правників.
Доцільним є у даній справі як грань призми правосвідомості використати тези праці науковці про судовий розсуд, а саме: є переконання, що суспільство не може досягти верховенства права без певної міри розсуду суду. Право без розсуду зрештою обертається на свавілля.
Сучасне суспільство визнає судовий розсуд не лише щодо встановлення фактів, а й щодо застосування права до цих фактів. Вимога гнучкості для забезпечення індивідуалізації рішень вже припускає надання суддям права на розсуд. Тлумачення норми права завжди залишає місце для розсуду.
На думку головуючого, суд, як соціальний інститут, має відповідати запиту суспільства на справедливість. Правовий пуризм (надмірне прагнення до чистоти, переваги форми над змістом) щодо оцінки доказів та тлумачення закону шкодить інтересам правопорядку та правосуддя та є настільки ж небезпечним, як правовий нігілізм.
Змістовне, розширювальне тлумачення закону у даній справі було здійснене з дотриманням конвенційних гарантій особи, яка притягається до відповідальності.
Судове провадження щодо нього було повним, всебічним, справедливим, із оцінкою всіх аргументів захисту. Висновок щодо його винуватості, на переконання суду, не залишає місця сумнівам.
Таким чином, вирішуючи питання про накладення стягнення за адміністративне правопорушення, суд відповідно до статті 33 КУпАП враховує характер вчиненого правопорушення, особу, яка притягується до адміністративної відповідальності, його поведінку під час та після вчинення адміністративного правопорушення, ступінь його вини, майновий стан (працевлаштований), суд вважає за необхідне застосувати до гр. ОСОБА_1 адміністративне стягнення у виді штрафу, в межах санкції частини 1 статті 127-1 КУпАП.
Визначений вид та розмір покарання за своїм видом та мірою відповідає завданню та меті накладення адміністративного стягнення і є необхідним й достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Підстав для застосування ст.22 КУпАП до особи, суд не вбачає.
Строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст.38 КУпАП, не сплили.
V. Вирішення питання щодо судових витрат:
Згідно вимог ст.40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Оскільки, особу, що притягається до адміністративної відповідальності, тобто ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні вищевказаного адміністративного правопорушення, то вважаю за необхідне стягнути з останнього судовий збір у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 536,80 грн.
Керуючись статтями 23, 33, 34, 35, 40-1, ч.1 ст. 127-1, 283-285 КУпАП, ст.4 Законом України «Про судовий збір», суддя -
Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 127-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Призначити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі вісімдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1360,00 гривень (одну тисячу триста шістдесят гривень).
Відповідно до вимог частини першої статті 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтями 300-1, 300-2 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови - не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
Згідно частини першої статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 в дохід Держави 536 (п'ятсот тридцять шість) гривень 80 коп. судового збору.
Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду через Мостиський районний суд Львівської області протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя Юрій БІЛОУС
Постанова суду набрала законної сили «______»________________20___ року
Суддя Юрій БІЛОУС