Справа №463/1846/23
Провадження №1-кс/463/1882/23
21 березня 2023 року м. Львів
Слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , секретар судового засідання ОСОБА_2 , з участю адвоката ОСОБА_3 , підозрюваної ОСОБА_4 , прокурора ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні скаргу адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 15.01.2023 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09.03.2023 року підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141360000114 від 15.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України,-
Адвокат ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова з скаргою на повідомлення про підозру від 15.01.2023 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09.03.2023 року підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141360000114 від 15.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, відповідно до якої просить: скасувати повідомлення про підозру ОСОБА_4 від 15.01.2023р. та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри ОСОБА_4 від 09.03.2023р.
Скаргу мотивує тим, що у провадженні слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №12023141360000114 від 15.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
15.01.2023 ОСОБА_4 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, що полягало в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. 09.03.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, в якій змінились лише фактичні дані.
Адвокат ОСОБА_3 , в своїй скарзі зазначає що в основу підозри покладені лише необґрунтовані, голослівні, безфактові припущення про обставини події. Наприклад, можлива ЗЧМТ у поліцейського, який навіть відмовився від госпіталізації в момент події, - повинна мати різний характер за обставин нанесення удару металевим предметом та або кулаком людини. Крім того. В повідомленнях про підозру йдеться про нанесення невизначеної шкоди здоров'ю поліцейському, та але в повідомленні від 09.03.2023р. про зміну раніше повідомленої підозри уже йдеться також про чомусь неконкретизований висновок судмедексперта (без дати, прізвища, номеру, назви установи) щодо нібито легкого тілесного ушкодження. Однак якщо дослідити цей висновок судмедексперта , то Документ сформований в системі «Електронний суд» 15.03.2023 3 згідно нього легке тілесне ушкодження лише могло мати місце, однак на момент обстеження такі не виявлено. Повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри не відповідає ст. 277 КПК України. Зокрема не вручено пам'ятку про права та таке повідомлення відбулось без участі адвоката.
Адвокат ОСОБА_3 та підозрювана ОСОБА_4 в судовому засіданні скаргу підтримали, просять таку задоволити .
Прокурор ОСОБА_5 в судовому засіданні проти вимог скарги заперечив, просить в задоволенні такої відмовити за безпідставністю.
Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали скарги, оглянувши матеріали кримінального провадження №12023141360000114 від 15.01.2023 року, приходжу до наступного висновку.
Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Статтею 13 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини визначено, що кожен, чиї права та свободи, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі.
Вказана норма знайшла своє втілення і в національному законодавстві, як на конституційному рівні, а саме в ст. 55 Конституції України, так і на рівні кримінального процесуального Закону, в статті 24 КПК України, якою законодавцем кожному гарантується право на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності суду, слідчого судді, прокурора, слідчого в порядку, передбаченому цим Кодексом.
Судовим розглядом встановлено, що у провадженні слідчого СВ Львівського РУП №1 ГУНП у Львівській області ОСОБА_6 перебуває кримінальне провадження №12023141360000114 від 15.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України.
15.01.2023 ОСОБА_4 в межах вказаного кримінального провадження повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, що полягало в умисному заподіянні працівникові правоохоронного органу легкого тілесного ушкодження у зв'язку з виконанням цим працівником службових обов'язків, тобто у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст. 345 КК України. Таке повідомлення про підозру та пам'ятку про процесуальні права та обов'язки ОСОБА_4 отримано 15.01.2023 року о 17-52 год., що підтверджується підписом останньої.
09.03.2023 року ОСОБА_4 повідомлено про зміну раніше повідомленої підозри, в якій змінились лише фактичні дані.
Посилання адвоката, на те, що слідчим при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри порушено вимоги ст.277 КПК України, оскільки не вручено ОСОБА_4 пам'ятки про права та обов'язки підозрюваної, є безпідставними оскільки КПК України не вимагає повторного вручення пам'ятки особі при повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри, оскільки остання таку отримала 15.01.2023 року набувши статус підозрюваної. З повідомленням про зміну раніше повідомленої підозри, статус ОСОБА_4 в кримінальному провадженні не змінився.
Крім цього, слід зазначити що відсутність захисника при врученні особі повідомлення про підозру, якщо обставини кримінального провадження не є такими, що відповідно до вимог ст. 52 КПК вказують на обов'язкову участь захисника, не є порушенням права особи на захист. В даному кримінальному провадженні не встановлено обставин, які передбачені ст. 52 КПК України.
Відповідно до п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК України, на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, а саме - повідомлення слідчого, прокурора про підозру після спливу одного місяця з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні кримінального проступку або двох місяців з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину, але не пізніше закриття прокурором кримінального провадження або звернення до суду із обвинувальним актом - підозрюваним, його захисником чи законним представником.
Повідомлення про підозру - один з найважливіших етапів стадії досудового розслідування, що становить систему процесуальних дій та рішень слідчого або прокурора, спрямованих на формування законної і обґрунтованої підозри за умови забезпечення особі, яка стала підозрюваним, можливості захищатись усіма дозволеними законом засобами і способами.
Цим актом у кримінальному провадженні вперше формулюється та обґрунтовується підозра конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення.
Викладена у письмовому повідомленні підозра є підґрунтям для виникнення системи кримінально-процесуальних відносин та реалізації засади змагальності у кримінальному провадженні, і в такий спосіб з'являються можливості для підозрюваного впливати на подальше формулювання обвинувачення.
Сформульована підозра встановлює межі, у яких слідчий зможе найефективніше закінчити розслідування, а підозрюваний, його захисник та законний представник одержують можливість цілеспрямованіше реалізовувати функцію захисту. З моменту повідомлення особі про підозру слідчий, прокурор набувають щодо підозрюваного додаткових владних повноважень, а особа, яка отримала статус підозрюваного, набуває процесуальних прав та обов'язків, визначених статтею 42 КПК України.
Згідно з ч. 1 ст. 42 КПК України підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок не встановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.
Подання скарги на повідомлення про підозру є реалізацією підозрюваним прав, закріплених в КПК України, а саме: пунктом 16 ч. 3 ст. 42 та пунктом 10 частини 1 статті 303. Відповідну скаргу слідчому судді може подати підозрюваний, його захисник або законний представник.
В Кримінальному процесуальному кодексі України відсутній конкретний перелік підстав для скасування повідомлення про підозру. Однак, з аналізу положень статей 276 - 278 КПК України можна виділити три види підстав для скасування повідомлення про підозру:
неналежний суб'єкт складення та вручення повідомлення про підозру:
-повідомлення про підозру складено слідчим, однак немає відмітки про погодження прокурором (дане повідомлення про підозру є недійсним з моменту його здійснення);
-зміст повідомлення не містить дату його складання, підпис слідчого або прокурора, який здійснив повідомлення про підозру, або в повідомленні не зазначені права підозрюваного;
-підозра вручена не уповноваженою особою (підозру має право вручити тільки прокурор, у порядку, визначеному ст. 481 КПК України).
порушення процесуального порядку вручення повідомлення про підозру:
-підставою для скасування повідомлення про підозру також є порушення порядку його вручення, (зокрема факт, що на момент вручення підозри, по кримінальному провадженню закінчився строк досудового розслідування);
-підставою для скасування повідомлення про підозру є порушення процесу (порядку) здійснення повідомлення про підозру (процесуального статусу підозрюваного (крім випадку затримання) особа набуває не після складання тексту, а лише після вручення повідомлення уповноваженою особою).
необґрунтованість підозри:
-повідомлення про підозру не відповідає вимогам ст. 277 КПК України, не містить правової кваліфікації кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа, із зазначенням статей (частини статей) закону України про кримінальну відповідальність, що в свою чергу крім порушення вимогКПК є грубим порушенням права на захист;
-аналіз змісту повідомлення про підозру, не містить виклад обставин та обґрунтування, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в можливій причетності особи до вчинення інкримінованого йому злочину кримінального правопорушення;
-матеріали кримінального провадження не містять жодних даних, які б вказували на заподіяння шкоди, на цій підставі повідомлення про підозру є необґрунтованим та підлягає скасуванню.
На переконання слідчого судді при складанні підозри і її врученні органом досудового розслідування зазначені вимоги було дотримано в достатній мірі.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Перевірка повідомлення про підозру щодо обґрунтованості підозри з врахуванням положень ст. 17 КПК України не входить до предмету судового розгляду, який здійснюється слідчим суддею відповідно до положень п.10 ч.1 ст.303 КПК України на стадії досудового розслідування, а може бути лише предметом безпосереднього судового розгляду кримінального провадження судом, оскільки на стадії досудового розслідування слідчий суддя не уповноважений вдаватись до оцінки отриманих слідством доказів та порядку їх отримання, давати оцінку зібраним доказам з точки зору їх допустимості, а без такої оцінки висновок щодо обґрунтованості повідомленої особі підозри неможливий.
Виходячи зі змісту ст. 368 КПК України, питання щодо наявності чи відсутності складу кримінального правопорушення в діянні та винуватості особи в його вчиненні, вирішуються судом під час ухваленні вироку, тобто на стадії судового провадження.
Аналіз положень п. 10 ч. 1 ст. 303 КПК дає підстави вважати, що в ході розгляду скарги на повідомлення про підозру підлягають з'ясуванню дотримання в ході повідомлення про підозру положень Глави 22 КПК України, у тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.277 КПК України.
Як вбачається зі скарги захисника, вона не містить належних доводів стосовно порушення органом досудового розслідування вимог ст.ст.277, 278 КПК України під час складення та вручення повідомлення про підозру ОСОБА_4 або повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри.
На стадії досудового розслідування слідчий суддя може, враховуючи правову позицію ЄСПЛ щодо визначення поняття «обґрунтована підозра» як існування фактів або інформації, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (п.175 Рішення в справі «Нечипорук і Йонкало проти України» (заява №42310/04, рішення від 21 квітня 2011 року, остаточне 21.07.2011), оцінити лише достатність зібраних доказів для підозри певної особи у вчиненні кримінального правопорушення, не вдаючись до їх оцінки як допустимих.
При цьому, повнота та всебічність проведеного розслідування не є тими обставинами, які мають оцінюватись слідчим суддею при з'ясуванні достатності доказів, що стали підставою повідомлення особі про підозру.
Згідно рішень Європейського суду з прав людини у справах «Ilgar Mammadov v. Azerbaijan» пункт 88, «Erdagozv. Turkey» пункт 51, «Cebotari v. Moldova» пункт 48 «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин. Крім того, Європейський суд у своїй практиці неодноразово зазначав, що факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування обвинувального вироку чи висунення обвинувачення, зокрема, у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Murray v. the United Kingdom». Отже, на початковій стадії розслідування суд, оцінюючи обґрунтованість підозри, не повинен пред'являти до наданих доказів таких же високих вимог, як при формулюванні остаточного обвинувачення при направлені справи до суду.
Надані матеріали кримінального провадження, дають підстави вважати підозру, пред'явлену ОСОБА_4 у вчиненні нею кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст. 345 КК України, обґрунтованою, а обставини здійснення підозрюваною конкретних дій та доведеність її вини потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого судового розслідування.
За таких обставин, аналіз вищевказаних норм закону дає підстави стверджувати те, що у ході розгляду цієї скарги підлягає до з'ясування дотриманні у ході повідомлення про підозру та повідомленні про зміну раніше повідомленої підозри вимог глави 22 КПК України, в тому числі щодо відповідності підозри вимогам ст.ст. 276, 277,278 КПК України, з чого вбачається, що при здійсненні повідомлення про підозру, органом досудового розслідування було дотримано вимоги положень ст.276-278 КПК України, тому подана скарга задоволенню не підлягає.
На підставі вищевикладеного приходжу до висновку, що в задоволенні скарги слід відмовити
Керуючись вимогами статті 276-278,303,307 КПК України, -
постановив:
В задоволенні скарги адвоката ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 на повідомлення про підозру від 15.01.2023 року та повідомлення про зміну раніше повідомленої підозри від 09.03.2023 року підозрюваній ОСОБА_4 у кримінальному провадженні №12023141360000114 від 15.01.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.345 КК України, відмовити.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено та підписано 23.03.2023 року.
Слідчий суддя ОСОБА_1