Єд. унік. № 243/2972/22
Провадження № 1-кп/243/319/2023
23 березня 2023 року
Слов'янський міськрайонний суд Донецької області у складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
за участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
захисника ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинуваченого ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні дистанційно за допомогою відео конференції з використанням власних технічних засобів на підставі наказу Голови суду № 29-к про впровадження дистанційної роботи Слов'янського міськрайонного суду Донецької області від 10 травня 2022 року: кримінальне провадження №22022050000000366 від 27.04.2022 року за обвинуваченням:
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця м. Слов'янськ Донецької області, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України, -
В провадженні Слов'янського міськрайонного суду Донецької області знаходяться матеріали кримінального провадження № 22022050000000366 від 27.04.2022 року з обвинувальним актом відносно ОСОБА_6 , обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 258-3 КК України.
На адресу суду від прокурора надійшло клопотання про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів, яке мотивовано необхідністю забезпечення виконання обвинуваченим, покладених на нього процесуальних обов'язків і запобіганню ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а саме його спробам переховуватись від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.
В судовому засіданні прокурор підтримав своє клопотання, стосовно продовження застосування обвинуваченому ОСОБА_6 раніше обраного судом запобіжного заходу у вигляді тримання під ваартою навів доводи аналогічні тим, що вказані в клопотанні, просив його задовольнити. Інші питання, які розглядаються в підготовчому судовому засідання просив розглянути в наступному судовому засіданні.
Сторона захисту не заперечувала стосовно розгляду в данному судовому засіданні лише клопотання прокурора щодо заходу забезпечення обвинуваченому кримінального провадження.
Захисник ОСОБА_5 заперечував стосовно клопотання прокурора про продовження обвинуваченому раніше обраного запобіжного заходу у вигляді тримання
під вартою, та просив відмовити в його задоволенні. Заявив клопотання про зміну запобіжного заходу з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби відносно свого підзахисного.
Обвинувачений ОСОБА_6 та його захисник - адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечували стосовно клопотання прокурора щодо продовження обвинуваченому запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просили відмовити у його задоволенні, підтримала клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу.
Заслухавши в судовому засіданні думку учасників судового провадження щодо клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд дійшов до наступного висновку.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 177 КПК України - метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується.
Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави, суду вважати, що обвинувачений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.
Прокурором під час судового засідання було доведено суду, що на теперішній час існує достатньо підстав вважати, що обвинувачений ОСОБА_6 у разі зміни запобіжного заходу на інший, не пов'язаний з обмеженням волі, може переховуватися від правосуддя або вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому обвинувачується, оскільки суворість покарання, яке може бути призначено у випадку доведеності вини ОСОБА_6 , може стати достатнім чинником для переховування ОСОБА_6 , що буде для нього менш обтяжливим ніж покарання та процедура його відбування. Також він зможе вчинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні за для зміни їх показань на свою користь, а так само, з урахуванням категорії кримінального правопорушення, яке інкримінується ОСОБА_6 та його ідеологічних поглядів в умовах триваючої в Україні збройної військової агресії з боку Російської Федерації, обвинувачений може вчинити інше кримінальне правопорушення, що сприятиме тероризму, або продовжити наражати суспільство та громадську безпеку на прояви тероризму.
Також прокурор вказує на ризик переховування обвинуваченого від суду, з урахуванням місця проживання, оскільки ОСОБА_6 проживає у м. Слов'янську Донецької області, яке знаходиться на лінії активних бойових дії, а агресія, яку здійснює Російська Федерація стосовно України, може призвести до початку активних бойових дій саме в м. Слов'янську, та як наслідок призвести до ухилення ОСОБА_6 від кримінальної відповідальності.
Прокурор зауважив, що в разі зміни відносно ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою, неможливо буде запобігти вищевказаним ризикам, оскільки всі вони передбачають перебування на волі, що дає можливість вчинити дії, вказані у наведених ризиках, тим самим негативно вплинути на повне, об'єктивне та всебічне встановлення істини у кримінальному провадженні та порушити строки розгляду справи.
Суд також враховує, що положення чинного кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри», а тому в оцінці цього питання користується практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського
суду з прав людини» є джерелом права.
У своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
При цьому факти, що підтверджують обґрунтовану підозру не повинні бути такого ж рівня, що й факти, на яких має ґрунтуватися обвинувальний вирок. Стандарт доказування «обґрунтована підозра» не передбачає, що уповноважені органи мають оперувати доказами, достатніми для ухвалення обвинувального вироку, що пов'язано з меншою мірою ймовірності, необхідною на ранніх етапах кримінального провадження для обмеження прав особи.
Суд враховуючи відомості про доказову базу в реєстрі матеріалів досудового розслідування та про сукупність обставин обвинувачення, що інкримінується ОСОБА_6 , а також обсяг відомостей, щодо існуючих ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, які були повідомленні в судовому засіданні прокурором та знайшли своє підтвердження та обґрунтування - приходить до переконання, що висновки органу досудового розслідування щодо обґрунтованої підозри, викладені в клопотанні прокурора про обрання запобіжного заходу відносно обвинуваченого - не є явно необґрунтованими чи очевидно недопустимими.
Заслухавши пояснення учасників судового провадження, дослідивши зміст клопотання прокурора, заперечення захисника та наявні матеріали кримінального провадження, оцінивши в сукупності всі обставини, у тому числі: сукупність наявних відомостей про вчинення обвинуваченим особливо тяжкого кримінального правопорушення, тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватими у кримінальному правопорушенні, а саме позбавлення волі на строк від 8 - ти до 15 - ти років; вік та стан здоров'я обвинуваченого, які не виключають можливості перебування його під вартою, відсутність жодних належних медичних відомостей чи письмових доказів, які б свідчили, що стан здоров'я обвинуваченого не дозволяє, чи взагалі виключає можливість його перебування в установі виконання покарань, а також врахувавши ризики, передбачені ст. 177 КПК України, які були зазначені прокурором у клопотанні та повністю знайшли своє підтвердження під час судового засідання, зокрема ймовірність того, що обвинувачений ОСОБА_6 у разі зміни запобіжного заходу на не пов'язаний з триманням під вартою, може переховуватись від суду за для уникнення кримінальної відповідальності, оскільки можливість уникнення покарання може бути для обвинуваченого меншим злом ніж процедура його відбування у разі визнання його винним, а місце проживання обвинуваченого в зоні активних бойових дій може цьому лише сприяти. Також існує ризик вчинення іншого кримінального правопорушення обвинуваченим чи продовження того в якому він обвинувачується, оскільки на теперішній
час активна фаза бойових дій, які спричинені військовою, збройною агресією Російської Федерації проходить поблизу місця проживання обвинуваченого, а саме м. Слов'янська, в свою чергу зміст пред'явленого обвинувачення свідчить про відсутність у ОСОБА_6 патріотичних та ідеологічних принципів, що дає підстави вважати, що обвинувачений може намагатися у будь - який спосіб уникнути відповідальності, спробувати переховуватися від правосуддя та може вчинити незаконний вплив на свідків у даному кримінальному провадженні за для зміни їх показань на свою користь,
У зв'язку з вищевикладеним суд вважає, що зазначені обставини у своїй сукупності свідчать про недостатність застосування відносно обвинуваченого більш м'яких запобіжних заходів, а ніж тримання під вартою, для запобігання виникненню ризикам передбаченим ст. 177 КПК України, а тому суд вважає доцільним продовжити відносно обвинуваченого запобіжний захід у виді тримання під вартою, що в умовах триваючої в Україні збройної військової агресії з боку Російської Федерації та змісту пред'явленого ОСОБА_6 обвинувачення - відповідає суспільному інтересу.
Суд також у відповідності до вимог чинного кримінального процесуального закону розглянув й альтернативні триманню під вартою заходи забезпечення кримінального провадження відносно обвинуваченого, передбачені ст. 176 КПК України, в тому числі і домашній арешт, однак вважає, що прокурором в судовому засіданні обґрунтовано було доведено, з посиланням на об'єктивні обставини справи, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів щодо обвинуваченого не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України.
З огляду на викладене, приймаючи до уваги особливу суспільну небезпеку вчиненого кримінального правопорушення та сукупність встановлених ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, слід прийти до висновку, що тримання обвинуваченого під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Суд також зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 437-442 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті.
Згідно положень ст. 183 КПК України під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-5, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442 Кримінального кодексу України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 178, 183, 331, 376 КПК України, суд, -
В задоволенні клопотання захисника ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу обвинуваченому ОСОБА_6 з тримання під вартою на запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певний період доби - відмовити.
Клопотання прокурора про продовження відносно обвинуваченого ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, в рамках кримінального провадження №22022050000000366 від 27.04.2022 року - задовольнити.
Продовжити відносно обвинуваченого ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дію запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в державній установі «Дніпровська установа виконання покарань №4» Південно-східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України строком на 60 (шістдесят) днів, тобто з 23.03.2023 року до 21.05.2023 року включно.
Копію ухвали направити прокурору, обвинуваченому та направити начальнику Державної установи «Вінницька установа виконання покарань № 1» Центрально-Західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції України.
Ухвала про продовження запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її проголошення.
Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.
Суддя Слов'янського міськрайонного суду ОСОБА_1