Справа № 953/5410/22
н/п 2/953/1671/23
"23" березня 2023 р. Київський районний суд м. Харкова в складі:
судді - Єфіменко Н.В.,
за участю секретаря - Лущан В.О., розглянувши у відкритому підготовчому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про поділ спільного сумісного майна подружжя, -
встановив:
29 вересня 2022р. ОСОБА_1 звернувся до Київського районного суду м. Харкова з позовом до ОСОБА_2 , з вимогою:
- визнати за ним право власності на 1/2 частину квартиру АДРЕСА_1 , загальною площею 120,6 кв.м.;
- визнати за ним право власності на 1/2 частину гаражного боксу № НОМЕР_1 в літ. П-1, який розташований за адресою: АДРЕСА_2 , загальною площею 23,3 кв.м.;
- визнати за ним право власності на 1/2 частину земельної ділянки № НОМЕР_2 , кадастровий номер:6321755300:03:016:0013, яка розташована за адресою: АДРЕСА_3 , загальною площею 0,1012 гектара.
13.10.2022 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Сіренко Ю.Ю. відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження.
28.11.2022 р. відповідачем подано зустрічну позовну заяву.
12.12.2022 у зв'язку із закінченням терміну повноважень, відповідно до наказу № 02-02/132 від 28.11.2022 «Про дострокове припинення відрядження судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області Сіренко Ю.Ю.», цивільна справа передана у провадження судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В.
19.12.2022 ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова Єфіменко Н.В. справа прийнята до свого провадження та призначено підготовче засідання.
У підготовчому засіданні представник позивача просив прийняти зустрічну позовну заяву до спільного розгляду з первісним позовом оскільки позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, засідання провести за своєї відсутності.
У підготовчому засіданні представник позивача заперечувала проти прийняття зустрічної позовної заяви оскільки вона подана з порушенням вимог частин першої та другої статті 193 ЦПК України, засідання провести за своєї відсутності.
Суд, дослідивши матеріали справи, доходить наступного:
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України відповідач має право пред'явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.
Приписами ст. 123 ЦПК України передбачено, що перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом (ч. 1 ст. 126 ЦПК України).
Частиною 2 ст. 127 ЦПК України передбачено, що встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Згідно з ч. 2 ст. 193 ЦПК України зустрічний позов приймається до спільного розгляду з первісним позовом, якщо обидва позови взаємопов'язані і спільний їх розгляд є доцільним, зокрема, коли вони виникають з одних правовідносин або коли задоволення зустрічного позову може виключити повністю або частково задоволення первісного позову.
Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2022 встановлено відповідачу п'ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву та роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 193 ЦПК України у строк для подання відзиву має право пред'явити зустрічний позов.
Відповідач у зустрічній позовній заяви повідомляє, що ухвалу про відкриття провадження вона отримала 10.11.2022.
Разом з тим, матеріали даної цивільної справи містять розписку відповідача, з якої вбачається, що ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 13.10.2022 вона отримала 09.11.2022р.
Таким чином, останнім днем для пред'явлення зустрічного позову є 24.11.2022р.
Як вбачається з опису вкладення у цінний лист та штампів АТ «Укрпошта» на конверті, зустрічну позовну заяву надіслано до суду засобами поштового зв'язку 25.11.2022, тобто з пропуском встановленого судом строку на 1 день.
Згідно ч. 2 ст. 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.
Враховуючи, що вказаний строк пропущений на 1 день, суд вважає за можливе визнати поважними причини пропуску вказаного строку та продовжити відповідачу строк, протягом якого він має право звернутись до суду з зустрічним позовом, до 23.03.2023 включно.
Розглянувши зустрічну позовну заяву з доданими до неї документами на предмет наявності правових підстав для її прийняття, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року. Відтак, в кожному випадку позивач при зверненні до суду із позовом повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.
Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 194 ЦПК України зустрічна позовна заява, яка подається з додержанням загальних правил пред'явлення позову, повинна відповідати вимогам статей 175 і 177 цього Кодексу. До зустрічної позовної заяви, поданої з порушенням вимог, встановлених частиною першою цієї статті, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу.
Так, вимоги до позовної заяви визначені у ст. ст. 175, 177 ЦПК України, а наслідки їх невиконання, передбачені положеннями ст. 185 ЦПК України.
Так, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Статтею ч. 4 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що за подання до суду фізичною особою позовної заяви майнового характеру ставка судового збору становить - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 5 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (не менше 992,40 грн. та не більше 12 405, 00 грн.).
Відповідно до ст. 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб становить 2 481, 00 грн.
Відповідно до змісту зустрічної позовної заяви відповідач просить суд:
- визнати за нею право власності на частини квартири АДРЕСА_4 , де вартість частин квартири складає 90 450, 00 грн.;
- визнати за нею право власності на гаражний бокс № НОМЕР_1 площею 23,3 кв.м в нежитловій будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_2 , вартістю 9 400, 00 грн.
Зазначаючи ціну спірного майна відповідач посилався на договір купівлі-продажу № 178 у будинку АДРЕСА_5 від 15.10.2013, договір купівлі-продажу гаражного боксу № НОМЕР_1 площею 23,3 кв.м в нежитловій будівлі літ. П-1 по АДРЕСА_2 від 15.10.2015 та договір купівлі-продажу земельної ділянки від 27.06.2017.
Проте, згідно з п. 9 ч. 1 ст. 176 ЦПК України ціна позову у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, визначається дійсною вартістю нерухомого майна.
При цьому, під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості станом на час звернення до суду.
За таких обставин, суд не приймає до уваги ціну спірного майна, визначену відповідачем.
Таким чином, при зверненні до суду з даним зустрічним позовом відповідач мав сплатити судовий збір у розмірі 12 405,00 грн.
Проте, всупереч вищевказаних вимог чинного законодавства відповідачем сплачено судовий збір в розмірі 998, 50 грн.
При цьому, ним заявлено клопотання про відстрочення сплати суми судового збору до ухвалення судового рішення.
Обґрунтовуючи заявлене клопотання відповідач посилався на скрутне матеріальне становище.
Розглянувши клопотання відповідача про відстрочення сплати суми судового збору, суд зазначає наступне:
Відповідно до ч. 1 ст. 136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі.
Згідно зі ст. 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: військовослужбовці; батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Разом з тим, суд враховує, що ч. 4 ст. 263 ЦПК України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.11.2020 у справі № 9901/77/20 (провадження № 11-131заі20) висловлено правову позицію згідно з якою для звільнення від сплати судового збору відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судовий збір» необхідно надати довідку з органу Державної податкової служби України про розмір доходів за попередній календарний рік, яка підтверджує, що розмір судового збору в справі перевищує 5 відсотків розміру річного доходу заявника за попередній календарний рік.
Отже, особа, яка заявляє клопотання про відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати, згідно зі ст. 12 ЦПК України повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.
Звернувшись до суду з відповідним клопотанням відповідачем не надано доказів того, що розмір судового збору за подання позову перевищує 5 відсотків розміру її річного доходу за попередній календарний рік, відповідно до положення статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Доводи про важкий майновий стан без надання відповідних доказів на підтвердження наведеного не можуть бути підставою для звільнення від сплати судового збору, відповідно до положень статті 136 ЦПК України та статті 8 Закону України «Про судовий збір».
Враховуючи викладене позивачу необхідно сплатити судовий збір у розмірі 11 406, 50 грн.
Крім того, ч. 1 ст. 177 ЦПК України передбачено, позивач повинен додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб. У разі подання до суду позовної заяви та документів, що додаються до неї в електронній формі, позивач зобов'язаний додати до позовної заяви доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів.
Всупереч вказаній норми, відповідачем не доданий до позовної заяви примірник копії позовної заяви з усіма доданими до неї документами для позивача.
З урахуванням викладеного, вважаю, що подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 177 ЦПК України і без усунення вказаних недоліків не може бути прийнята до розгляду у суді, а тому на підставі ст. 185 ЦПК України підлягає залишенню без руху.
Керуючись ст. ст. 175, 177, 185, 260 ЦПК України, -
постановив:
У задоволенні клопотання ОСОБА_2 про відстрочку сплати суми судового збору - відмовити.
Зустрічну позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про поділ майна подружжя - залишити без руху, надавши позивачеві строк для усунення недоліків тривалістю десять днів з дня отримання копії ухвали.
Роз'яснити позивачеві, що у разі не усунення недоліків, зазначених в ухвалі суду у встановлений судом строк, позов буде вважатися не поданим та буде повернутий позивачеві.
Ухвала в частині визначення розміру судових витрат може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Харківського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня складання судового рішення. В іншій частині ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя -