Справа №753/1255/23 Головуючий в 1-й інстанції - ОСОБА_1
Провадження №11-сс/824/1333/2023 Доповідач - ОСОБА_2
15 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
Київського апеляційного суду у складі:
Головуючого - ОСОБА_2 ,
суддів - ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
секретаря - ОСОБА_5 ,
прокурора - ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду матеріали досудового розслідування, внесенідо Єдиного реєстру досудових розслідувань №12020100020004627 від 28.10.2020 року, за апеляційною скаргою адвоката, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року про відмову в задоволенні скарги адвоката, який діяв в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , на повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 07.10.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні №12020100020004627 від 28.10.2020 року,-
24 січня 2023 року адвокат, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст.303 КПК України про скасування повідомлення про підозру від 07.10.2022 року стосовно ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні №12020100020004627 від 28.10.2020 року.
Ухвалою слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року відмовлено в задоволенні вказаної скарги.Обґрунтовуючи своє рішення слідчий суддя зазначив, що за змістом повідомлення про підозру відповідає вимогам ст.277 КПК України, при врученні такого повідомлення слідчим було дотримано вимоги ст.278 КПК України.
На вказану ухвалу слідчого судді, адвокат, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій не погоджується з ухвалою, вважає її незаконною та необґрунтованою, через неповне дослідження слідчим суддею наявних матеріалів. Стверджує, що підозра пред'явлена ОСОБА_7 , є необґрунтованою, оскільки жодного належного та допустимого доказу слідчому судді не надано, отже повідомлення про підозру не конкретизоване, аналіз його змісту не містить виклад обставин та обґрунтування, не наведено жодних даних, які вказували хоча б на одну дію ОСОБА_7 , зазначену ч.3 ст.212 КК України, чи відповідно ч.3 ст.28 КК України. Окрім цього, захисник вважає, що порушено правило підслідності, оскільки всі фігуранти, які на думку сторони обвинувачення, вчиняли кримінальні правопорушення, зареєстровані на території Харківської області, а у Дарницькому районі м. Києва ніколи не бували. Тому, просить скасувати ухвалу слідчого судді та постановити нову ухвалу, якою скасувати повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 07.10.2022 року.
В судове засідання не з'явився адвокат, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , при цьому надіслав до апеляційного суду заяву з проханням розглядати його апеляційну скаргу без його участі.
Згідно положень ст.422 КПК України, апеляційна скарга на ухвалу слідчого судді розглядається не пізніш, як через три дні після її надходження до суду апеляційної інстанції.
Тому, з огляду на приписи ст.422 КПК України колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану апеляційну скаргу за відсутності адвоката ОСОБА_8 , оскільки це не суперечить положенням ч.4 ст.405 КПК України.
Заслухавши:
- доповідача - суддю апеляційного суду;
- прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги адвоката ОСОБА_8 , ухвалу слідчого судді просив залишити без змін, як законну та обґрунтовану;
- ознайомившись з матеріалами клопотання та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Як вбачається з матеріалів скарги та ухвали слідчого судді, СВ Дарницького УП ГУ НП в м. Києві здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020100020004627 від 28.10.2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.3 ст.212, ч.3 ст.209 КК України.
07 жовтня 2022 року в рамках вказаного кримінального провадження щодо ОСОБА_7 складенописьмове повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України.
24 січня2023 року адвокат, який діяв в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , звернувся до Дарницького районного суду м. Києва із скаргою в порядку ст.303 КПК України про скасування повідомлення про підозру від 07.10.2022 року стосовно ОСОБА_7 .
Ухвалою слідчого судді Дарницькогорайонного суду м. Києва від 31 січня 2023 року відмовлено в задоволенні вказаної скарги, оскільки повідомлення ОСОБА_7 про підозру є вмотивованим та відповідає вимогам ст.ст.276 - 277 КПК України.
З таким висновком слідчого судді повністю погоджується колегія суддів, зважаючи на наступне.
Процесуальна процедура повідомлення про підозру регулюється положеннями глави 22 КПК України: порядок повідомлення про підозру передбачений ст.278 КПК України, випадки повідомлення про підозру передбачені ст.276 КПК України, зміст повідомлення про підозру - ст.277 КПК України.
Таким чином, підставою оскарження повідомлення про підозру може бути порушення вищевказаних процесуальних норм.
При цьому повідомлення про підозру, відповідає вимогам ст.277 КПК України, та у відповідності до вимог ст.278 КПК України вручене підозрюваній ОСОБА_7 у спосіб, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України.
Доводи, викладені в апеляційній скарзі, щодо неконкретизованості підозри та відсутності будь-яких доказів, отриманих законним шляхом, причетності ОСОБА_7 до інкримінованого їй кримінального правопорушення, колегія суддів вважає необґрунтованими та безпідставними.
Згідно положень глави 24 КПК України оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, належить виключно до компетенції суду під час судового розгляду.
Для вирішення питання щодо обґрунтованості повідомленої підозри оцінка наданих слідчому судді доказів здійснюється не в контексті оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, доведення чи не доведення винуватості особи, з метою досягнення таких висновків, які необхідні суду при постановленні вироку, а з тією метою, щоб визначити вірогідність та достатність підстав причетності тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення, а також чи є підозра обґрунтованою, щоб виправдати подальше розслідування або висунення обвинувачення.
Обставини здійснення підозрюваним конкретних дій та доведеність його вини, потребують перевірки та оцінки у сукупності з іншими доказами у кримінальному провадженні під час подальшого досудового розслідування.
Тобто, перед слідчим суддею не ставиться питання доведеності поза розумним сумнівом вини підозрюваної ОСОБА_7 у вчиненні інкримінованих їй кримінальних правопорушень, а лише вирішується питання щодо обґрунтованості підозри.
Слідчий суддя на даному етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема оцінювати докази з точки зору їх достатності та допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінальних правопорушень. Слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів повинен визначити лише чи є причетність особи до вчинення кримінальних правопорушень вірогідною та достатньою для повідомлення такій особі про підозру.За наявності обґрунтованих даних, які спростовують всі чи деякі обставини вчинення кримінального правопорушення, слідчий за погодженням із прокурором має право змінити раніше повідомлену підозру чи за наявності для цього підстав прийняти рішення про закриття кримінального провадження.
Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях Європейського суду з прав людини, зокрема у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23.10.1994 року суд зазначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як і ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
Крім того, у справі «K.F. проти Німеччини» «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об'єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.
Отже, перевіривши наведені апелянтом доводи, колегія суддів не вбачає порушень норм КПК України для скасування ухвали слідчого судді.
За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 , слід залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року, необхідно залишити без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.309, 376, 404, 405, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу адвоката, який діє в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_8 ,залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Дарницького районного суду м. Києва від 31 січня 2023 року про відмову в задоволенні скарги адвоката, який діяв в інтересах підозрюваної ОСОБА_7 - ОСОБА_9 , на повідомлення ОСОБА_7 про підозру від 07.10.2022 року у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.28 ч.3 ст.212 КК України, у кримінальному провадженні №12020100020004627 від 28.10.2020 року, залишити без змін.
Ухвала є остаточною та оскарженню не підлягає.
_________________ ________________ _______________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4