Справа № 761/18906/21
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/1682/2023
Головуючий у суді першої інстанції: Мальцев Д.О.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Семенюк Т.А.
21 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
Головуючого судді: Семенюк Т.А.
Суддів: Кирилюк Г.М., Рейнарт І.М.,
при секретарі - Максюк І.Г.,
розглянувши в судовому засіданні в м. Києві, справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Лілеєва Марина Михайлівна про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом виселення та вселення,-
У травні 2021 року позивач звернувся до суду першої інстанції з даним позов до відповідачів та просив зобов'язати ОСОБА_2 не чинити позивачу перешкоди у користуванні квартирою АДРЕСА_1 та вселити позивача у вказану квартиру; виселити без надання іншого жилого приміщення ОСОБА_3 та ОСОБА_4
27 січня 2022 року рішенням Шевченківського районного суду м. Києва відмовленоу задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
У січні 2022 року представник ОСОБА_2 - адвокат Гайдамаченко В.Г. звернувся до суду першої інстанції із заявою про ухвалення додаткового рішення про розподіл судових витрат по даній справі та просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 судові витрати у розмірі 16 000 грн., посилаючись в обґрунтування на те, що вказаний розмір є співвмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт та наданих послуг, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом зазначених робіт та значенням справи для відповідача.
На підтвердження понесених судових витрат адвокатом надано: Договір правової допомоги від 07.04.2021, Додаткова угода № 1, Додаткова угода № 2 від 01.09.2021, копія Ордеру Серія КС № 138781 від 07.04.2021, копія квитанції до прибуткового касового ордеру від 10.01.2022 на суму 16 000, 00 грн. про оплату відповідачем 1 за Договором від 07.04.2021, Акт приймання-передачі наданих послуг, відповідно до укладеного Договору від 07.04.2021 та додаткових угод до нього на суму 16 000, 00 грн. з описом наданих послуг адвокатом та умов Договору в частині визначення гонорару адвоката.
Додатковим рішенням Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 16 000 грн. понесених витрат на професійну правничу допомогу.
Не погоджуючись з додатковим рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій просить додаткове рішення скасувати та ухвалити нове, яким відмовити в задоволені вказаних вимог в повному обсязі, вважаючи, що при ухваленні оскаржуваного рішення судом порушено норми процесуального права та не враховано обставини, які мають суттєве значення для справи.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що заявлена понесена сума судових витрат є неспівмірною із позовними вимогами, явно завищеною на ринку юридичних послуг, крім того, представником відповідача штучно збільшено обсяг часу нібито затраченого на підготовку зовсім нескладного з точки зору юридичної техніки типового відзиву на позовну заяву, надто завищеної вартості процедурних типових питань, що не залежать від професійного досвіду виконавця.
11 грудня 2022 року на адресу апеляційного суду надійшов відзив на апеляційну скаргу від ОСОБА_5 в інтересах ОСОБА_2 , в якому представник відповідача просив залишити додаткове рішення суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення, посилаючись на те, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, вимоги викладені в ній не відповідають чинному законодавству.
Зазначив, що доводи апелянта про не доведений обсяг часу на підготовку відзиву, є не обґрунтованими, оскільки у практиці адвоката Гайдамаченка В.Г. трапилася перша така справа, що пов'язана із захистом клієнта за позовом іншої сторони, про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення та вселення, а тому для належної підготовки та вивчення судової практики в даній категорії справ, адвокат витратив 10 годин.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду та матеріали справи в межах апеляційного оскарження, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Задовольняючи вимоги представника ОСОБА_2 - адвоката Гайдамаченка В.Г. щодо витрат на правничу допомогу, суд першої інстанції виходив з їх обґрунтованості та доведеності.
Колегія суддів в повній мірі з висновками суду першої інстанції погодитись не може, з огляду на наступне.
Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпечення доказів; пов'язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Згідно положень частин першої-четвертої статті 137 ЦПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).
З матеріалів справи вбачається, правову допомогу відповідачу ОСОБА_2 у цій справі надавав адвокат Гайдамаченко В.Г. на підставі договору про надання правової допомоги від 07 квітня 2021 року (а.с.118), свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю №4646/10 від 27 жовтня 2011 року (а.с. 83) та ордеру серії КС №138781 від 07 квітня 2021 року (а.с. 122).
11 червня 2021 року сторони підписали Додаткову угоду №1 (а.с. 119) та 01 вересня 2021 року Додаткову угоду №2 (а.с. 117) до Договору від 07 квітня 2021 року.
Відповідно до п. 1 Додаткової угоди № 2 від 01 вересня 2021 року до Договору про надання правової допомоги від 07 квітня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 (клієнт) та адвокатом Гайдамаченком В.Г. сторони домовились, що адвокат на виконання умов основного договору, зобов'язується надати клієнту послуги у наступному виді та об'ємі: 1.1 вартість однієї години роботи адвоката над складанням, вивченням позовної заяви її аналіз та написанням відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 становить - 400,00 грн. за 1 годину роботи адвоката. Адвокатом було витрачено 10 годин на роботу над відзивом, що становить 4000,00 грн.; 1.2 розмір гонорару адвоката за кожне судове засідання в Шевченківському районному суді міста Києва у справі № 761/18906/21 становить - 3000, 00 грн.; 1.3 у випадку позитивного результату для Клієнта по справі № 761/18906/21 у суді першої станції, адвокат отримує додатковий гонорар (винагороду) у розмірі - 6000,00 грн.
Згідно з Акту приймання - передачі наданих послуг від 27 січня 2022 року складений відповідно до Договору правової допомоги від 07 квітня 2021 року, Додаткової угоди №2 від 01 вересня 22021 року, адвокат Гайдамаченко В.Г. виконав роботи, передбачені п. 1 Додаткової угоди №2, розмір плати за надання видів правової допомоги становить 16 000 грн. (а.с. 120).
На підтвердження сплати зазначених сум надано квитанцію до прибуткового касового ордера від 10 січня 2022 року (а.с. 121).
Таким чином, матеріалами справи підтверджується, що відповідачемдійсно були понесені витрати на правничу допомогу у цій справі, до ухвалення рішення по справі представник відповідача порушувува питання про необхідність відшкодування витрат на оплату правової допомоги.
Відповідно до закріпленого на законодавчому рівні принципу співмірності, розмір витрат на послуги адвоката при їхньому розподілі визначається з урахуванням складності справи, часу, витраченого адвокатом на надання правничої допомоги, обсягу наданих послуг та виконаних робіт, ціни позову, а також значення справи для сторони.
Ґрунтуючись на вказаному принципі, при здійсненні дослідження та оцінки наданих сторонами доказів суд враховує, зокрема, пов'язаність витрат на правову допомогу з розглядом справи, обґрунтованість витрат та їхню пропорційність до предмета спору.
Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
У постанові Великої Палати у справі № 755/9215/15-ц, наголошено на тему, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Отже, при оцінці наданого стороною розміру гонорару адвоката, суд застосовує ряд критеріїв (дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційності, співмірність) та факти на підтвердження таких критерії (складність справи, значення справи для сторін, фінансовий стан сторін, ринкові ціни адвокатських послуг і т.п.)
У постановах Верховного Суду від 02.10.2019 у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06.11.2020 у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, застосовує аналогічний підхід та вказує, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, якщо вони були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «East/West Alliance Limited» проти України» від 23 січня 2014 року (East/West Alliance Limited v. Ukraine, заява № 19336/04, § 268) .
Такий правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 січня 2021 року у справі № 596/2305/18-ц (провадження № 61-13608св20).
Таким чином, колегія суддів вважає, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.
У рішенні від 19 жовтня 2000 року у справі «Іатрідіс проти Греції» (Iatridisv. Greece, заява № 31107/96) (щодо справедливої сатисфакції) ЄСПЛ вирішував питання обов'язковості для цього суду угоди, укладеної заявником зі своїм адвокатом стосовно плати за надані послуги, що співставна з «гонораром успіху». ЄСПЛ указав, що йдеться про договір, відповідно до якого клієнт погоджується сплатити адвокату як гонорар відповідний відсоток суми, якщо така буде присуджена клієнту судом. Такі угоди, якщо вони є юридично дійсними, можуть підтверджувати, що у заявника дійсно виник обов'язок заплатити відповідну суму гонорару своєму адвокатові. Однак, угоди такого роду, зважаючи на зобов'язання, що виникли лише між адвокатом і клієнтом, не можуть зобов'язувати суд, який має оцінювати судові та інші витрати не лише через те, що вони дійсно понесені, але й ураховуючи також те, чи були вони розумними (§ 55).
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19) також зауважила, що за наявності угод, які передбачають «гонорар успіху», ЄСПЛ керується саме наведеними вище критеріями при присудженні судових та інших витрат. У рішенні від 22 лютого 2005 року у справі «Пакдемірлі проти Туреччини» (Pakdemirli v. Turkey, заява № 35839/97) суд також, незважаючи на укладену між сторонами угоду, яка передбачала «гонорар успіху» у сумі 6 672,9,00 євро, однак, на думку суду, визначала зобов'язання лише між заявником та його адвокатом, присудив 3 000,00 євро як компенсацію не лише судових, але й інших витрат (§ 70-72) (пункт 5.43 постанови).
З урахуванням наведеного вище, не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, враховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
Такий правовий висновок викладено у постанові ВерховногоСуд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 25 листопада 2022 року у справі № 706/199/22(провадження № 61-9325св22).
Позиції щодо досудового аналізу справи адвокатом Гайдамаченко В.Г., що діє в інтересах ОСОБА_2 та складання відзиву на позовну заяву ОСОБА_1 у справі з правовим обґрунтуванням заперечень щодо заявлених позовних вимог дає можливість зробити висновок, що витрата 10 годин адвокатом на відповідні позиції вартістю 4 000 грн., відповідає заявленим критеріям реальності адвокатських витрат.
Відповідно до правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21у випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити неспівмірність витрат, у томі числі, але, не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо.
Згідно акту приймання - передачі наданих послуг від 27 січня 2022 року, представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_5 зазначив, що розмір гонорару адвоката за кожне судове засідання в Шевченківському районному суді міста Києва у справі № 761/18906/21 становить - 3000, 00 грн.
Як вбачається з матеріалів справи в суді першої інстанції відбулось 2 судових засідання 11 листопада 2021 року, яке згідно протоколу судового засідання тривало 9 хв. та було відкладено та 27 січня 2022 року, яке тривало 1 год. 33 хв.
Колегія суддів вважає, що розмір заявлених витрат 3000 грн. за судове засідання 11 листопада 2021 року в суді першої інстанції, з врахуванням того, що тривало лише 9 хв., є завищеним, оскільки до справи не долучалися будь - які інші докази, стороною позивача не заявлялися будь - які клопотання, що б потребувало відповідної реакції відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, за можливе задовольнити витрати на участь представника ОСОБА_2 адвоката Гайдамаченка В.Г. в судовому засіданні 11 листопада 2021 року в сумі 1 000 грн.
Відтак,правова допомога на стадії розгляду в суді першої інстанції полягає лише у складанні відзиву та участі у судовому засіданні 27 січня 2022 року.
Суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи, зокрема, на складність справи, витрачений адвокатом час.
Колегія суддів вважає, що ця справа не є складною, розгляд справи у суді здійснювався в спрощеному порядку, обсяг наданих послуг у вигляді професійної правничої допомоги не є значним.
Отже, виходячи із критеріїв реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, колегія суддів вважає, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо позивача, зважаючи на складність справи та витрачений адвокатом час.
Враховуючи характер виконаної адвокатом роботи, принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатом роботи , апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення їх розміру та стягнення з позивача на користь відповідача витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 8 000 грн.
Витрати на професійну правничу допомогу саме на вищевказану суму будуть співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді та відповідатимуть критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.
Згідно п.2 ч.1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити у відповідній частині нове рішення або змінити рішення.
За вказаних обставин рішення суду в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу підлягає зміни із зменшенням таких витрат з 16 000 грн. до 8 000 грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив стягнути з відповідача на його користь судові витрати, понесені скаржником в апеляційному провадженні в розмірі 3 000 грн.
На підтвердження витрат на правову допомогу апелянт надав: Договір про надання правової допомоги від 04 серпня 2022 року укладений між ОСОБА_1 та адвокатом Гродовською О.П., яка діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №569, акт виконаних робіт від 08 серпня 2022 року та квитанцію про оплату від 05 серпня 2022 року на суму 3 000 грн.
З огляду на викладені обставини, колегія суддів вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь скаржника компенсацію витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, понесення яких доведено належними доказами, відповідно до ч. 2 п. 3 ст. 141 ЦПК України пропорційно розміру задоволених вимог в сумі 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 367, 374, 376, 381-384 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Додаткове рішення Шевченківського районного суду міста Києва від 17 лютого 2022 року в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на правничу допомогу - змінити, зменшивши суму стягнення з 16 000 грн. до 8 000 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_3 ) витрати на професійну правову допомогу в розмірі 1 500 грн.
Постанова набирає чинності з моменту її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 22 березня 2023 року.
Головуючий
Судді