Справа № 754/6197/21 Головуючий 1 інстанція- Усатова І.А.
Проваження № 22-ц/824/3375/2023 Доповідач апеляційна інстанція- Савченко С.І.
іменем України
22 березня 2023 року м.Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: судді-доповідача Савченка С.І., суддів Ігнатченко Н.В., Мережко М.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в приміщенні Київського апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 14 грудня 2022 року про передачу справи на розгляд іншому суду у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з додатковою відповідальністю «Страхова компанія «АРКС Лайф» про стягнення страхового відшкодування,-
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ТзДВ «Страхова компанія «АРКС Лайф», в якому просила стягнути із відповідача на її користь страхове відшкодування у розмірі 150000 грн.з урахуванням інфляційних втрат та 3 % річних. Вимоги мотивувала тим, що 27 листопада 2019 року між сторонами було укладено договір добровільного страхування, предметом якого є майнові інтереси страхувальниці, пов'язані із життям, здоров'ям та працездатнісю. Вказувала, що 27 квітня 2020 року стався страховий випадок, а саме ДТП, за фактом якого відкрите кримінальне провадження, в якому вона визнана потерпілою. Вона надала увесь передбачений договором пакет документів відповідачу, однак той відмовив у виплаті страхового відшкодування.
Провадження у справі відкрите ухвалою судді від 07 червня 2021 року.
Ухвалою судді Солом'янського районного суду м.Києва від 14 грудня 2022 року дана справа за позовом ОСОБА_1 передана на розгляд за підсудністю до Подільського районного суду м.Києва.
Не погоджуючись із ухвалою, позивачка ОСОБА_1 в особі представника адвоката Каленюка А.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду першої інстанції, а справу направити для продовження розгляду до Солом'янського районного суду м.Києва, посилаючись на незаконність і необгрунтованість ухвали. Скарга мотивована хибністю висновків суду про недотримання правил підсудності, оскільки предметом спору є захист прав споживачів, а тому згідно ч.5 ст.28 ЦПК України позивач подав позов за місцем свого проживання. Окрім того, йдеться про відшкодування шкоди завданої здоров'ю, а тому згідно ч.3 ст.28 ЦПК України справа підсудна Солом'янському районному суду м.Києва.
Відповідач ТзДВ «Страхова компанія «АРКС Лайф» в особі представника адвоката Медвідь О.І. подав відзив на апеляційну скаргу, де вказав, що суд першої інстанції прийняв законне і обгрунтоване рішення і правомірно передав справу до суду за місцем знаходження відповдіача, а доводи апеляційної скарги ОСОБА_1 є безпідставними і надуманими,
- 2 -
не грунтуються на вимогах закону, не спростовують висновків суду.
Згідно приписів ч.2 ст.369 ЦПК України апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанціїпро передачу справи на розгляд іншого суду (п.9 ч.1 ст.353 ЦПК) розглядається судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
За таких обставин апеляційний розгляд справиздійснюється в порядку письмового провадження, відповідно до приписів ч.13 ст.7 ЦПК України, якою передбачено, що розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами без проведення судового засідання, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Відповідно до вимог ст.263 ЦПК України судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
Зазначеним вимогам оскаржувана судова ухвала не відповідає.
Передаючи справу на розгляд до Подільського районного суду м.Києва, суд першої інстанції обгрунтовував свої висновки тим, що даний позов не підсудний Солом'янському районному суду м.Києва, а належить до територіальної юрисдикції Подільського районного суду м.Києва згідно вимог ч.2 ст.27 ЦПК України за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцезнаходженням відповідача: 04070, м.Київ, вул.Іллінська 8.
Проте, колегія суддів не може погодитися з такими висновками суду, оскільки вони не відповідають матерілам справи та вимогам закону.
Згідно роз'яснень, викладених у п.2 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів» № 5 від 12 квітня 1996 року (з послідуючими змінами), до правовідносин, які регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, ті, що виникають із договорів страхування.
Зі справи вбачається, що позивачка ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача страхове відшкодування обумовлене укладеним між сторонами договором добровільного страхування життя. Тобто в даному випадку має місце спір з приводу захисту прав споживачів послуг за договором страхування.
Відповідно до ч.5 ст.28 ЦПК України позови про захист прав споживачів можуть пред'являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування споживача або за місцем заподіяння шкоди чи виконання договору.
Зі справи вбачається, що позивачка у встановленому законом порядку зареєстрована на АДРЕСА_1 , яка територіально відноситься до Солом'янсько району м.Києва.
Отже даний позов підсудний Солом'янському районному суду м.Києва відповідно до положень ч.5 ст.28 ЦПК України.
Суд вказаних обставин не врахував і постановив помилкову ухвалу про передачу справи на розгляд іншому суду.
Посилання суду в ухвалі на те, що відносини за договором майнового страхування не регулюються Законом України «Про захист прав споживачів», а предметом спору є не якість страхових послуг, а виконання зобов'язань за договором страхування надумані та безпідставні.
- 3 -
Згідно ст.979 ЦК України договір страхування - це письмова угода між страхувальником і страховиком, відповідно до якої страховик бере на себе зобов'язання в разі настання страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальнику або іншій особі, визначеній у договорі страхування страхувальником, на користь якої укладено договір страхування (подати допомогу, виконати послугу тощо).
Тобто, за своєю правовою природою договір страхування є договором про надання послуг страховиком, зокрема фінансових послуг.
Відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Таким чином, на підставі аналізу вищевказаних правових приписів та урахуванням пункту 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 12 квітня 1996 року № 5 «Про практику розгляду цивільних справ за позовами про захист прав споживачів», можна зробити висновок, що до відносин, які регулюються нормами Закону України «Про захист прав споживачів», належать, зокрема, відносини, які виникають при укладенні договору страхування (правовий висновок Верховного Суду України у постанові від 11 березня 2015 року у справі № 6-126цс14).
Стаття 10 вказаного Закону передбачає права споживача у разі порушення умов договору про виконання робіт (надання послуг), зокрема право споживач відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків або стягнення кошті.
При цьому згідно ч.3 ст.10 цього Закону зазначені вимоги підлягають задоволенню у разі виявлення недоліків під час приймання виконаної роботи (наданої послуги) або під час її виконання (надання).
Отже, захист прав споживачів стосується не тільки укладення договору, як помилково вважав суд першої інстанції, а також і його виконання.
Аналогічна позиція викладена в Узагальненні судової практики з розгляду цивільних справ про захист прав споживачів (2009 - 2012 рр.), Верховного Суду України від 01 грудня 2013 року, в якому у розділі «Дотримання правил підсудності» Верховний Суд України звернув вагу, що подання позову споживачем фінансових послуг про стягнення коштів за договором про надання послуг за місцем свого проживання здійснене з дотриманням правил підсудності.
Доводи відзиву на апеляційну скаргу відповідача щодо правильності висновків суду першої інстанції про направлення справи за підсудністю є помилковими із викладених вище підстав.
Згідно ст.379 ЦПК України, підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.
З викладених вище підстав колегія суддів приходить до висновку, що оскаржувана ухвала підлягає до скасування у зв'язку із невідповідністю висновків суду обставинам справи та порушенням норм процесуального права, яке призвело до постановлення помилкової ухвали, а справа направляється для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України ухвали суду першої інстанції щодо передачі справи на розгляд іншого суду після їх перегляду в апеляційному порядку та постанови апеляційних судів за результатами такого перегляду касаційному оскарженню не підлягають.
- 4 -
Керуючись ст.ст.259, 374, 379, 381 ЦПК України, апеляційний суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволити.
Ухвалу Солом'янського районного суду м.Києва від 14 грудня 2022 рокускасувати і направити справу для продовження розгляду до суду першої інтанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно п.2 ч.1 ст.389 ЦПК України.
Головуючий
Судді: