Постанова від 20.03.2023 по справі 761/28965/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 761/28965/22 Головуючий у І інстанції Саадулаєв А.І.

Провадження № 33/824/957/2023 Головуючий у ІІ інстанції Таргоній Д.О.

ПОСТАНОВА

Іменем України

20 березня 2023 року Київський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Таргоній Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_1 - адвоката Пилипця Антона Юрійовича на постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2023року про притягнення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 ,

до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП,

УСТАНОВИВ:

Постановою Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2023року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір на користь держави в розмірі 496,00 грн.

Не погоджуючись з даною постановою, захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипець А.Ю. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2023 року скасувати, провадження у даній справі закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності складу адміністративного правопорушення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що працівниками Національної поліції України не було зафіксовано факт порушення ОСОБА_1 ПДР України, які могли бути підставою для зупинення транспортного засобу під керуванням останнього.

Апелянт звертає увагу суду апеляційної інстанції на те, що суд першої інстанції помилково прирівняв роз'яснення працівниками Національної поліції причин зупинки транспортного засобу до обов'язкової фіксації факту порушення Правил дорожнього руху України, яке має бути відповідно до вимог Закону України «Про національну поліцію», Інструкції із застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, затвердженої наказом МВС України від 18.12.2018 №1026.

Працівниками Національної поліції України не було перелічено ОСОБА_1 причин зупинки транспортного засобу та перевірки документів.

Сам бланк протоколу не відповідає вимогам КУпАП та галузей Інструкції: Наказу №1376 від 06.11.2015 «Про затвердження Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції», який зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01.12.2015 за № №1496/27941.

Представниками Національної поліції України не було роз'яснено права ОСОБА_1 передбачені статтями 55,56,59,63 Конституції України, статтею 268 КУпАП.

Порушено право на захист (ст. 59 Конституції України) та право не свідчити проти себе (ст. 63 Конституції України), а отже докази, отримані внаслідок порушення цих прав (їх нерозяснення) є неприпустимими.

Усудовому засіданні по розгляду апеляційної скарги захисник ОСОБА_1 - адвокат Пилипець А.Ю. підтримав її доводи та просив скасувати постанову суду першої інстанції, провадження у даній справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення.

Заслухавши доводи захисника ОСОБА_1 - адвоката Пилипця А.Ю. на підтримку поданої апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи про адміністративне правопорушення та перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.

Статтею 252 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Згідно з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративні правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Також стаття 62 Конституції України зазначає, що вина особа, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях.

Постанова судді суду першої інстанції повністю відповідає зазначеним вище вимогам.

Як вбачається з матеріалів справи та судового рішення, при розгляді даної справи суддя місцевого суду достатньо повно, об'єктивно та всебічно дослідив наявні у ній письмові матеріали та дійшов правильного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.

Так, відповідно до диспозиції ч. 1 ст. 130 КУпАП, встановлена адміністративна відповідальність не тільки за керування транспортними засобами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або за передачу керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння, а й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

За змістом п. 2.5 Правил дорожнього руху водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Крім того, п.2.9А Правил дорожнього руху України передбачає заборону водієві керувати транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

Проте, вимоги вказаного пункту 2.5 Правил дорожнього руху України ОСОБА_1 дотримано не було.

Згідно з положеннями частин 2 - 6 ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.

У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.

Разом із цим, згідно з пунктом 12 розділу ІІ Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє таку особу до найближчого закладу охорони здоров'я.

Отже, відмова водія від проходження огляду на стан, зокрема, алкогольного сп'яніння в закладі охорони здоров'я є підставою притягнення особи до відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП. Водночас, за змістом п. 8 Порядку, у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.

Окрім цього, відеозапис із нагрудного відеореєстратора інспектора є доказом, що може підтверджувати факт вчинення водієм порушення Правил дорожнього руху України (див. постанову КАС ВС у справі № 678/991/17 від 15 листопада 2018 року).

Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі № 161/5372/17 вказав, що обставини, що підтверджуються показаннями свідка повинні узгоджуватись з іншими доказами у справі, тоді вони можуть бути визнані судом достовірними та достатніми для висновку про винуватість особи в тому чи іншому адміністративному правопорушенні, що і є дійсним, в цій справі, так як показання свідків у повній мірі кореспондуються і іншими доказами в їх сукупності, у тому числі відеозаписом.

В рішенні по справі "О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства" від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати (далі Суд) постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.

Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна.

Винуватість ОСОБА_1 у порушенні п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за обставин, викладених у постанові, всупереч доводів апеляційної скарги, підтверджується наявними у справі доказами, а саме, даними, які містяться:

- у протоколі про адміністративне правопорушення серії ААД № 204760 від 04 грудня 2022 року, з якого вбачається, що 04 грудня 2022 року о 22 год. 05 хв. в м. Києві, по вул. Глибочицькій, 33, водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння: запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, нечітка мова. Від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку водій відмовився на БК 472769(а.с.2);

- на відеозаписі із нагрудної відеокамери (відеореєстратора) працівника патрульної поліції, що здійснював оформлення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 130 КУпАП, щодо ОСОБА_1 , 04 грудня 2022 року зафіксована відмова ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп'яніння у встановленому законом порядку (а.с.5).

Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб. Відповідно відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності.

Протокол про адміністративне правопорушення та додані до нього матеріали по документуванню адміністративного правопорушення складено відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, Інструкції з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.

При врученні співробітником поліції ОСОБА_1 протоколу про адміністративне правопорушення, останній відмовився від його отримання.

Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп'яніння - запах алкоголю з порожнини рота, почервоніння обличчя, виявлені працівниками поліції 04 грудня 2022 року у ОСОБА_1 в розумінні п.п.1,2 п. 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан наркотичного чи іншого сп'яніння в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

З наявного в матеріалах справи відео-файлу вбачається, що інспектор поліції неодноразово пропонує водієві пройти огляд на місці зупинки та/або у лікаря-нарколога, проте ОСОБА_1 відмовляється.

Вказаний відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції в повному обсязі Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП.

Відеозапис є одними із об'єктивних доказів в справі про адміністративне правопорушення. На відео зафіксована вся подія правопорушення. Ці відеозаписи суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_1 в скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Апеляційний суд не бере до уваги пояснення захисника ОСОБА_1 - адвокат Пилипця А.Ю.про те, що його підзахисного безпідставно зупинили працівники поліції, оскільки вони є надуманими та спростовуються матеріалами справи, зокрема відеозаписом з нагрудної камери працівників поліції, з якої вбачається, що водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем «Nissan X-Trail», д.н.з. НОМЕР_1 , проїхав на червоний сигнал світлофора та зупинився на вимогу працівників поліції, які переслідували вказаний вище автомобіль, лише тоді, коли працівники поліції патрульним автомобілем заблокували проїзд водію ОСОБА_1 .

Доводи апеляції про те, що поліцейськими було порушено процедуру огляду водіїв, не знайшли свого підтвердження, оскільки поліцейські діяли відповідно до «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі» затвердженої спільним наказом МВС, МОЗ від 09 листопада 2015 № 1452/735.

Доказів порушення працівниками поліції вказаної інструкції матеріали справи про адміністративне правопорушення в собі не містять та скаржником не подані ні до суду першої інстанції, ні до суду апеляційної інстанції.

Крім того, ОСОБА_1 неодноразово висловлювався про відсутність у нього претензій до працівників поліції при оформленні протоколу, що зафіксовано на відеозаписі.

За змістом ч. 2 ст. 33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, крім випадків накладення стягнення за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксованому в автоматичному режимі.

При з'ясуванні обставин щодо накладення адміністративного стягнення за ч. 1 ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 суд апеляційної інстанції враховує, що керування транспортним засобом у стані алкогольного сп'яніння є грубим і досить поширеним правопорушенням, та обставина, що він є військовослужбовцем, має офіцерське звання та проходить службу в лавах ЗСУ, не може бути підставою для звільнення його від відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення.

Отже, аргументи, викладені в апеляційній скарзі, не є підставою для закриття провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що постанова судді місцевого суду є законною і обґрунтованою, а апеляційна скарга не містить будь-яких доводів, які б могли служити достатніми підставами для її скасування.

На підставі наведеного та керуючись ст. 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення, апеляційний суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_1 - адвоката Пилипця Антона Юрійовичазалишити без задоволення, постанову судді Шевченківського районного суду м. Києва від 12 січня 2023року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду є остаточна і оскарженню не підлягає.

Суддя

Київського апеляційного суду Д.О.Таргоній

Попередній документ
109761345
Наступний документ
109761347
Інформація про рішення:
№ рішення: 109761346
№ справи: 761/28965/22
Дата рішення: 20.03.2023
Дата публікації: 27.03.2023
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адмінправопорушення
Суд: Київський апеляційний суд
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Виконання рішення (12.04.2023)
Дата надходження: 22.12.2022
Розклад засідань:
12.01.2023 09:40 Шевченківський районний суд міста Києва
Учасники справи:
головуючий суддя:
СААДУЛАЄВ АНЗОР ІБРАГІМОВИЧ
суддя-доповідач:
СААДУЛАЄВ АНЗОР ІБРАГІМОВИЧ
адвокат:
адвокат Пилипець Антон Юрійович
інша особа:
Шевченківська окружна прокуратура міста Києва
особа, яка притягається до адмін. відповідальності:
Кушнірук Ілля Степанович