Справа № 757/10137/21-ц Головуючий у 1 інстанції: Ільєва Т.Г.
Провадження № 22-ц/824/5848/2023 Доповідач: Шебуєва В.А.
21 березня 2023 року м. Київ
Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача Шебуєвої В.А.,
суддів Крижанівської Г.В., Матвієнко Ю.О.,
секретар Шевченко Т.В.,
розглянувши апеляційну скаргу адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , на ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року про залишення без розгляду позовної заяви ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання,-
24 лютого 2021 року Печерським районним судом м. Києва зареєстрована позовна заява ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, в якій позивач просив розірвати договір довічного утримання від 23 січня 2017 року між ним та ОСОБА_3 , посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Куликовською Т.В., та повернути йому право власності на квартиру.
12 жовтня 2022 року від представника відповідачки ОСОБА_3 надійшла заява про залишення позову без розгляду.
Ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року позовну заяву ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання залишено без розгляду.
Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду, представник ОСОБА_1 , яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, подав апеляційну скаргу. Просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду. Посилається на те, що вона є дочкою померлого ОСОБА_2 та є його спадкоємицею. Ухвала суду першої інстанції постановлена з порушенням норм процесуального права. На думку апелянта, суд першої інстанції безпідставно вважав встановленим, що позовна заява подана безпосередньо до суду першої інстанції через канцелярію суду 24 лютого 2021 року, тобто після смерті позивача ОСОБА_2 . Позовна заява була подана засобами поштового зв'язку 23 грудня 2020 року за життя позивача. Також, звертає увагу, що позовна заява ОСОБА_2 вже залишалася без розгляду на підставі ухвали Печерського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року і була скасована постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року, у якій надавалася оцінка доводам відповідачки та встановлено, що позовна заява подана поштою 23 грудня 2020 року.
В апеляційній інстанції представник ОСОБА_1 підтримав апеляційну скаргу та просить її задовольнити.
Представник ОСОБА_3 просить відхилити подану апеляційну скаргу, а рішення суду залишити без змін, посилаючись на його законність та обґрунтованість.
Вислухавши пояснення осіб, які з'явилися в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Залишаючи без розгляду позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, суд першої інстанції вважав встановленим, що позовна заява від імені ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , подана вже після його смерті, а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 . За висновком суду наявні передбачені пунктом 2 частини 1 статті 257 ЦПК України підстави для залишення позову ОСОБА_2 без розгляду, як його подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Колегія суддів не може погодитися із такими висновками суду першої інстанції.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.
Статтями 46, 47 ЦПК України передбачено, що вони можуть мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони (цивільна процесуальна правоздатність) та здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов'язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність).
Відповідно до статті 28 ЦПК України, здатність мати цивільні процесуальні права та обов'язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.
Діюче законодавство України не передбачає можливості пред'явлення позову від імені особи, яка на момент звернення до суду померла та правоздатність якої припинилась.
Права та обов'язки фізичної особи, як клієнта за договором про надання правової допомоги, нерозривно пов'язані з особою такого клієнта і не можуть бути реалізовані та/або виконані іншою особою, в тому числі спадкоємцями. Відтак, договір про надання правової допомоги фізичній особі припиняє свою дію в момент смерті такої особи.
Відповідно до вимог п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо позов подано особою, яка не має цивільної процесуальної дієздатності.
Постановляючи оскаржувану ухвалу суду, суд першої інстанції виходив з наданого представником ОСОБА_3 листа Акціонерного товариства «Укрпошта» від 23 вересня 2022 року № 103 003 -5796 22, з якого вбачається, що відбиток календарного поштового штемпеля з надписами «Україна 23 12 20 11 Дніпропетровськ» на конверті, в якому начебто надійшла позовна заява, був підроблений, оскільки станом на 23 грудня 2020 року такий штемпель не використовувався. З матеріалів справи виявляється за можливе встановити лише одну дату подання позовної заяви до суду - 24 лютого 2021 року, що є днем надходження позовної заяви з додатками до суду.
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції не відповідають матеріалам справи.
Наданий представником відповідачки ОСОБА_3 лист Акціонерного товариства «Укрпошта» не є належним та достатнім доказом на підтвердження того, що особою, яка подавала позов, було підроблено відбиток календарного поштового штемпеля.
В матеріалах справи відсутні належні та достатні докази того, що позовна заява була подана безпосередньо через канцелярію суду 24 лютого 2021 року, а не засобами поштового зв'язку. Матеріали справи не даних коли саме позовна заява була здана до відправки на відділення поштового зв'язку, якщо припустити, що дані відбитку календарного поштового штемпеля проставленого на поштовому конверті щодо дати відправлення (23 грудня 2020 року) не відповідають дійсності.
Водночас, як вбачається з матеріалів справи, листом Дніпропетровська дирекція Акціонерного товариства «Укрпошта» від 15 липня 2022 року №39-Б-02-2022071510275 підтвердила, що дата відбитку календарного штемпеля на наданій копії простого відправлення є датою подання відправлення до пересилання.
З урахуванням викладеного, у суду першої інстанції були відсутні достатні підстави вважати встановленим, що позовна заява була подана після смерті ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме, ІНФОРМАЦІЯ_2 , та залишення позовної заяви без розгляду.
Також з матеріалів справи вбачається, що ухвалою Печерського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року вже залишалася позовна заява ОСОБА_2 без розгляду відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 257 ЦПК України з тих підстав, що вона була подана після смерті позивача.
Постановою Київського апеляційного суду від 28 липня 2022 року ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 01 грудня 2021 року було скасовано, справа за позовом ОСОБА_2 направлена до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Відповідно, ухвала Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року підлягає скасуванню, а справа за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання - направленню для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 379, 382 ЦПК України, суд, -
Апеляційну скаргу адвоката Борисенка Владислава Анатолійовича, який діє від імені та в інтересах ОСОБА_1 , задовольнити.
Скасувати ухвалу Печерського районного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року, а справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання договору довічного утримання, направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню не підлягає.
Повне судове рішення складено 22 березня 2023 року.
Суддя-доповідач Шебуєва В.А.
Судді Матвієнко Ю.О.
Крижанівська Г.В.