КИЇВСЬКИЙ AПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД
20 березня 2023 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді - ОСОБА_1 ,
суддів - ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_4 ,
за участю:
представника власника майна - ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду у м. Києві, матеріали за апеляційною скаргою власника майна ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києвавід 20 січня 2023 року, -
Цією ухвалою задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному 01 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002635, на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , із забороною на час досудового розслідування кримінального провадження № 12022100050002635 відчужувати, користуватись та розпоряджатись вказаним майном будь-яким особам.
Відповідно до ухвали, слідчий суддя дійшов висновку про накладення арешту на вказане майно з метою забезпечення збереження речових доказів.
Не погоджуючись з ухвалою слідчого судді, власник майна ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2023 року, скасувати ухвалу слідчого судді та скасувати арешт накладений на квартиру АДРЕСА_2 .
ОСОБА_6 просить врахувати, що 17 грудня 2022 року він придбав квартиру АДРЕСА_2 . Договір купівлі-продажу було засвідчено нотаріально. Далі, як вказує апелянт, 14 січня 2023 року йому зателефонував чоловік, який представився слідчим Оболонського управління поліції міста Києва і запропонував зустрітись у зв'язку з ніби-то незаконним придбанням квартири. 06 лютого 2023 року ОСОБА_6 стало відомо, що на належну йому квартиру накладено обтяження № 49132006 від 26 січня 2023 року.
Власник майна вважає, що застосований до належного йому нерухомого майна арешт накладено незаконно і він підлягає скасуванню.
Як зазначає ОСОБА_6 , на момент укладення договору купівлі-продажу нотаріусом не було виявлено будь-яких, встановлених діючим законодавством обмежень (обтяжень, заборон), і згідно державного реєстру судових рішень і інформації на сайті судової влади України будь-яких спорів щодо вищезазначеної квартири також не було і немає станом на сьогоднішній день.
Представник ОСОБА_5 , який діє в інтересах ОСОБА_6 подав доповнення до апеляційної скарги ОСОБА_6 , в яких вказує, що слідчим суддею проігноровано факт того, що ОСОБА_6 немає жодного відношення до кримінального провадження в якому накладено арешт.
Звертає увагу, що кримінальне провадження в рамках якого накладено арешт, розпочато на початку листопада 2022 та вказане кримінальне провадження розслідується за фактом привласнення ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , квартири АДРЕСА_3 .
У вказаному кримінальному провадженні вже повідомлено про підозру вказаним особам, та як вбачається з ухвали від 01 лютого 2023 року строк досудового розслідування закінчився.
На думку представника слідчим суддею проігноровано відсутність обґрунтованої підозри ОСОБА_6 , яка є передумовою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.
Також звертає увагу суду, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем квартири, на яку накладено арешт.
Представник зазначає, що клопотання прокурора містить лише опис встановлених органом досудового розслідування обставин та посилання на те, що квартира нібито зберегла на собі сліди злочину, без належного обґрунтування, того які саме сліди злочину могла на собі зберегти квартира, а також які саме обставини ці сліди можуть довести.
В судове засідання прокурор не з'явився, хоча про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги був повідомлений завчасно та належним чином, що дає суду апеляційної інстанції підстави розглядати справу у його відсутність.
Крім того, апеляційний суд приймає до уваги практику Європейського суду з прав людини, відповідно до якої сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно виконувати процесуальні обов'язки.
Заслухавши доповідь судді, доводи представника власника, який підтримав подану апеляційну скаргу з доповненнями та просив її задовольнити, перевіривши та обговоривши доводи апеляційної скарги та доповнень до неї, вивчивши матеріали судового провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга з доповненнями не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів провадження, органом досудового розслідування, яким є Оболонське управління поліції ГУНП у місті Києві, здійснюється досудове розслідування в кримінальному провадженні, яке внесено 01 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002635. Процесуальне керівництво здійснює Оболонська окружна прокуратура міста Києва.
Досудове розслідування проводиться в тому числі і за фактом того, що ОСОБА_6 та інші, умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи настання суспільно небезпечних наслідків та бажаючи їх настання, з корисливих спонукань, за попередньою змовою, незаконно заволоділи квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .
18 січня 2023 року прокурор Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 звернувся до слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про накладення арешту на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , із забороноюна час досудового розслідування кримінального провадження № 12022100050002635 відчужувати, користуватись та розпоряджатись вказаним майном будь-яким особам.
Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду міста Києва від 20 січня 2023 року задоволено вказане клопотання прокурора та накладено арешт на зазначену квартиру, що належить ОСОБА_6 , із забороною на час досудового розслідування даного кримінального провадження користуватись та розпоряджатись вказаним майном будь-яким особам.
Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку статей 170-173 КПК України, для прийняття законного та обґрунтованого рішення, слідчий суддя повинен з'ясувати всі обставини, які передбачають підстави для арешту майна або відмови у задоволенні клопотання про арешт майна.
Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.
Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
Відповідно до ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.
Приймаючи рішення, слідчий суддя місцевого суду зазначених вимог закону дотримався.
Задовольняючи дане клопотання, внесене в межах кримінального провадження №12022100050002635, про накладення арешту на вищевказане майно, слідчий суддя, дослідивши матеріали, додані до клопотання, дійшов обгрунтованого висновку, що вищевказане майно відповідає критеріям речових доказів у кримінальному провадженні, а тому необхідно накласти на нього арешт .
З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч твердженням автора апеляційної скарги, встановив належні правові підстави, передбачені ч. 1 ст. 170, ч. 3 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання прокурора та накладення арешту на вищевказану квартиру, оскільки вона відповідає критеріям ст. 98 КПК України та постановою старшого слідчого слідчого відділу Оболонського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві ОСОБА_10 від 14 січня 2023 року визнана речовими доказами (а.с. 66-67).
З урахуванням зазначеного, доводи апелянта про те, що ухвала слідчого судді є незаконною з огляду на те, що ОСОБА_6 є добросовісним набувачем квартири, не є визначальними для оцінки обгрунтованості арешту майна.
Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження та збереження речових доказів, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.
Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст.ст. 132, 170 - 173 КПК України, наклав арешт на вищезазначену квартиру, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, всупереч доводам апеляційної скарги та доповнень до неї.
Зважаючи на вищевикладене в сукупності з обставинами кримінального провадження, колегія суддів об'єктивно переконана, що слідчий суддя, накладаючи арешт на вищевказане майно, діяв у спосіб і у межах діючого законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності, а тому доводи автора апеляційної скарги стосовно незаконності ухвали слідчого судді слід визнати непереконливими.
Інші доводи, на які посилається в апеляційній скарзі власник майна та представник у доповненнях до апеляційної скарги також не можуть бути підставою для скасування оскаржуваної ухвали, оскільки вони спростовуються матеріалами провадження.
Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді не встановлено та не вбачаються такі і зі змісту апеляційної скарги.
Рішення слідчого судді є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі об'єктивно з'ясованих обставин, що підтверджені достатніми даними, дослідженими судом, а тому апеляційна скарга представника навіть з урахуванням усіх викладених в ній доводів, задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 98, 170-173, 307, 309, 376, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду міста Києвавід 20 січня 2023 року, якою задоволено клопотання прокурора Оболонської окружної прокуратури міста Києва ОСОБА_7 та накладено арешт у кримінальному провадженні, внесеному 01 листопада 2022 року до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12022100050002635, на нерухоме майно, а саме квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_6 , із забороною на час досудового розслідування кримінального провадження № 12022100050002635 відчужувати, користуватись та розпоряджатись вказаним майном будь-яким особам - залишити без змін,а апеляційну скаргу власника майна ОСОБА_6 , з доповненнями представника ОСОБА_5 , - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з часу проголошення і оскарженню не підлягає.
Судді:
_______________ _______________ _____________
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3
Справа № 11-сс/824/1478/2023
Єдиний унікальний номер справи - 756/745/23
Категорія: ст. 171 КПК України
Слідчий суддя у суді першої інстанції - ОСОБА_11
Доповідач у суді апеляційної інстанції - ОСОБА_1