Справа № 754/218/23
№ апеляційного провадження: 33/824/1340/2023
09 березня 2023 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Слюсар Т.А., розглянувши справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою адвоката Мягкова Миколи Олександровича в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року у справі про адміністративне правопорушення, якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, що проживає за адресою: АДРЕСА_1 , притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП,-
Постановою Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ст.124 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 850 грн. Стягнуто на користь держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп.
Судом установлено, що 11 грудня 2022 року о 15 годині 25 хвилин в м. Києві на мосту Північний, водій ОСОБА_1 керуючи автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , не дотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 . При ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим порушив вимоги п. 13.1 Правил дорожнього руху, за що передбачена відповідальність ст. 124 КУпАП..
Не погоджуючись з даним рішенням суду, адвокат Мягков М.О. в інтересах ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що оскаржувана постанова є незаконною та необґрунтованою, просив її скасувати, провадження по справі закрити з підстав відсутності в його діях та подіях складу адміністративного правопорушення.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначав, що суд першої інстанції вийшов за межі протоколу про адміністративне правопорушення та притягнув до адміністративної відповідальності особу за дії, щодо яких не було складено адміністративний протокол.
Зазначено, що ОСОБА_1 притягнуто не за недотримання безпечного бокового інтервалу, як зазначено в протоколі, а за недотримання безпечної дистанції.
Крім того, протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням ст. 280 КУпАП, а оцінка доказів інспектором патрульної поліції здійснено не у відповідності до ст. 252 КУпАП, тобто не ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
Апелянт зазначає, що згідно пояснень учасників, схеми дорожньо-транспортної пригоди, зіткнення автомобілів ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 , яким керував ОСОБА_2 та автомобіля Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , яким керував ОСОБА_1 сталося не в наслідок недодержання безпечного бокового інтервалу, а в наслідок того, що автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 понесло після екстреного гальмування та попереднього зіткнення з автомобілем марки Hyundai і30, державний номерний знак НОМЕР_3 , яке сталося внаслідок недотримання безпечної дистанції автомобіля марки ВАС 2190, державний номерний знак НОМЕР_2 .
Адвокат Мягков М.О. в інтересах ОСОБА_1 підтримав доводи апеляційної скарги, просив скасувати постанову Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року, провадження у справі закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Дослідивши матеріали справи за протоколом про адміністративне правопорушення, перевіривши доводи апеляційної скарги, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Відповідно до ст. 294 КУпАП, апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом.
Статтею 280 КУпАП визначено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення, зобов'язаний, зокрема, з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність особи, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд, відповідно до ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.
Судом першої інстанції дотримано вказаних вимог закону під час розгляду матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення, складеним стосовно ОСОБА_1 , винність якого у порушенні ним п. 13.1 Правил дорожнього руху України за обставин, викладених в постанові, підтверджується дослідженими і оціненими у сукупності доказами в справі, за які настає відповідальність за ст. 124 КУпАП.
Так, винність ОСОБА_1 у вчиненні вказаного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення, який складений у максимальній відповідності з вимогами ст. 256 наведеного Кодексу та містить необхідні у ньому відомості, зокрема щодо дати, часу, місця та способу вчинення самого адміністративного правопорушення, яке призвело до порушення ПДР України (а.с. 2); схемою місця ДТП, що складена за місцем пригоди та містить графічно зображені та зафіксовані об'єкти про обставини дорожньої пригоди (ділянка дороги, де сталася дорожньо-транспортна пригода, сталі орієнтири, до яких на схемі здійснена прив'язка об'єктів, транспортні засоби, причетні до ДТП, координати їх розміщення відносно елементів проїзної частини та інше), таблицю дорожніх умов, в якій зазначені назви об'єктів, зображених на схемі, на зворотному боці схеми зазначено характеризуючі дані транспортних засобів та відомості про їх пошкодження (а.с. 4); поясненнями, наданими порушником щодо часу, місця, способу, найменувань транспортних засобів в частині обставин ДТП, які відповідають даним, відображеним в схемі ДТП та протоколі про адміністративне правопорушення (а.с. 6); показаннями інших учасників ДТП (а.с. 5,7).
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД № 441042 11.12.2022 о 15 год. 25 хв. в м. Києві на мосту Північний водій ОСОБА_1 , керуючи автомобілем Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 , недотримався безпечного бокового інтервалу та скоїв зіткнення з автомобілем ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 . При дорожньо-транспортній пригоді автомобілі зазнали механічні пошкодження з матеріальними збитками, чим ОСОБА_1 порушив вимоги п. 13.1 ПДР України, за що відповідальність передбачена ст. 124 КУпАП (а.с. 2).
Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, а тому будь-які сумніви у їх достовірності та істинності у апеляційного суду відсутні.
Протокол підписаний особою, яка його склала, та безпосередньо ОСОБА_1 , якій у встановленому законом порядку роз'яснено її права, передбачені ст. 268 КУпАП.
Отже, зі змісту оскаржуваної постанови суду першої інстанції вбачається, що при прийнятті рішення суд повно, об'єктивно та всебічно проаналізував зібрані по справі докази, дав їм належну оцінку та дійшов правильного й законного висновку про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, і такий висновок, всупереч тверджень апелянта, ґрунтується на наявних у справі доказах.
Посилання адвоката Мягкова М.О в інтересах ОСОБА_1 у апеляційній скарзі на те, що в діях ОСОБА_1 немає складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, оскільки зіткнення автомобілів Toyota, державний номерний знак НОМЕР_1 та ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 сталося не внаслідок недодержання безпечного бокового інтервалу ОСОБА_1 , а в наслідок того, що автомобіль ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 понесло після екстреного гальмування та попереднього зіткнення з автомобілем марки Hyundai і30, державний номерний знак НОМЕР_3 , яке сталося внаслідок недотримання безпечної дистанції водієм автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 не свідчить про відсутність у його діях складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, зважаючи на те, що порушення саме ОСОБА_1 п. 13.1 ПДР України створило аварійну ситуацію та спровокувало ДТП, внаслідок якої два автомобілі отримали механічні пошкодження. Тобто, між діями ОСОБА_1 , які виразилися у порушенні нею п. 13.1 Правил дорожнього руху України, та наслідками у вигляді механічних пошкоджень автомобіля ВАЗ, державний номерний знак НОМЕР_2 є причинно-наслідковий зв'язок, що і є підставою для висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.
Відповідно до ч. 2 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
Апеляційний суд застосовує загальноприйнятий європейський стандарт доказування "поза розумним сумнівом", сформульований у рішеннях ЄСПЛ, зокрема від 14 лютого 2008 року у справах "Кобець проти України" (п. 43) та "Авшар проти Туреччини" (п. 282), "Нечипорук і Йонкало проти України" від 21 квітня 2011 року, "Барбера, Мессеге і Ябардо про Іспанії" від 6 грудня 1998 року; доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість обвинуваченого доведено поза розумним сумнівом.
Винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КупАП доводиться сукупністю ознак та неспростовних презумпцій, які наведені вище, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, які доводять факт вчинення правопорушення і не викликають у суду сумнівів.
Оцінюючи сукупність наявних у справі доказів, апеляційний суд дійшов висновку, що доводи адвоката Мягкова М.О в інтересах ОСОБА_1 щодо відсутності в діях ОСОБА_1 ознак правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, не відповідають встановленим обставинам справи та повністю спростовуються сукупністю досліджених в суді першої інстанції матеріалів справи про адміністративне правопорушення, та відповідно розцінюються як такі, що спрямовані на уникнення ОСОБА_1 адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене, переконливих доводів, які б спростовували висновки суду в постанові і були б підставами для її скасування та постановлення по справі нової постанови про закриття провадження у справі у зв'язку із відсутністю у діях ОСОБА_1 події і складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Як не встановлено і істотних порушень норм КУпАП, які могли б стати підставою для скасування постанови, як про це просить в апеляційній скарзі апелянт.
Даючи оцінку доводам, викладеним у апеляційній скарзі, апеляційний суд вважає за необхідне зазначити, що згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення ЄСПЛ у справах "Серявін та інші проти України", "Трофимчук проти України", "Проніна проти України"). Отже, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо наведення обґрунтування рішення, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Апеляційний суд враховує, що викладені в цій постанові висновки прийнятого рішення та його мотивування є достатніми і зрозумілими та відповідають вимогам закону.
Таким чином, перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд прийшов до висновку, що судом першої інстанції було прийнято законне і обґрунтоване рішення про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП з наведенням обґрунтованої мотивації прийнятого рішення.
Обраний суддею вид адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 850 грн відповідає обставинам справи, вимогам ст. ст. 23, 33 КУпАП.
Враховуючи наведене, постанова судді Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року є законною та обґрунтованою, і підстав для її скасування або зміни не вбачається.
На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд
Апеляційну скаргу адвоката Мягкова Миколи Олександровича в інтересах ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Постанову Деснянського районного суду міста Києва від 30 січня 2023 року залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Слюсар