27 листопада 2019 року м. Київ
Суддя Київського апеляційного суду Балацька Г.О., розглянувши в залі суду у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, в якій міститься і клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження на постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 2019 року стосовно
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Цією постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 грн., з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (рік) рік.
Постановою суду першої інстанції визнано доведеним те, що 04.06.2019, о 19 год. 40 хв., по вул. Софії Русової, б. 7, в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 , з ознаками алкогольного сп'яніння (про що свідчили: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нерозбірлива мова, почервоніння обличчя).
Огляд водія ОСОБА_1 на стан сп'яніння проводився в установленому законом порядку в присутності двох свідків, за допомогою спеціального технічного засобу, приладу "Drager Alcotest 6820 ARНК 0540, результат тесту становить - 1,93 ‰.
Водій ОСОБА_1 порушив п. 2.9 (а) Правил Дорожнього руху України, тобто вчинив правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ОСОБА_1 в апеляційній скарзі першочергово заявив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, який пропущений з поважних причин, оскільки ні він, ні захисник про дату, час та місце розгляду справи належним чином повідомлені не були і про ухвалене рішення не знали.
Що стосується постанови Дарницького районного суду м. Києва від 17.07.2019 щодо нього, то ОСОБА_1 просить її скасувати, а провадження у справі закрити.
В обґрунтування апеляційних вимог ОСОБА_1 зазначає, що суд першої інстанції не здійснив оцінку, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв?язок доказів, у їх сукупності, та розглянув справу без його участі, чим порушив його право на захист.
Крім того, ОСОБА_1 посилається, що свідків під час складання протоколу про адміністративне правопорушення не було, а їх письмові пояснення, які містяться в матеріалах справи написані невідомими йому особами.
Справа про адміністративне правопорушення надійшла до суду апеляційної інстанції 06.08.2019 (а.с. 23, 24).
На виконання ч. 4 ст. 294 КУпАП, провадження було призначено до розгляду на 14 год. 00 хв. 14.08.2019 (а.с. 25), про що ОСОБА_1 07.08.2019 було направлено відповідне повідомлення (а.с. 26), яке, однак, ОСОБА_1 отримав лише 19.08.2019 (а.с. 28).
Через відсутність даних щодо належного повідомлення ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляди справи, судове засідання було перенесено на 09 год. 45 хв. 11.09.2019, про що ОСОБА_1 було направлено повідомлення простою та рекомендованою кореспонденцією (а.с. 31, 32, 33).
Поштові повідомлення для ОСОБА_1 отримав його батько - Троян, учинивши про це запис в повідомленні про вручення поштового відправлення (а.с. 43, 44), проте в означений день ОСОБА_1 до суду не з'явився.
Для забезпечення належного права на захист ОСОБА_1 , судове засідання, вкотре, було перенесено на 10 год. 20 хв. 16.10.2019 та в подальшому на 11 год. 45 хв. 27.11.2019, про що повідомлявся ОСОБА_1 простою та рекомендованою кореспонденцією (а.с. 46-48) та телефонограмою, яку він отримав особисто (а.с. 49).
Між тим, ОСОБА_1 чи його захисник в судове засідання не з?явився, будь-яких клопотань суду апеляційної інстанції не надав, що розцінено як користування ним своїми правами на власний розсуд, за чим було прийнято рішення про розгляду справи у його відсутність на підставі ч. 6 ст. 294 КУпАП.
Дослідивши апеляційну скаргу з додатками, матеріали справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 , переглянувши відеозапис зазначених подій за участю водія ОСОБА_1 , слід дійти наступних висновків.
Згідно з ч. 2 ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
На виконання вимог п. 3 ч. 1 ст. 278 КУпАП, при підготовці справи про адміністративне правопорушення до розгляду, орган (посадова особа) вирішує, зокрема, питання чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду.
Як регламентують положення ч. 1 ст. 277-2 КУпАП, повістка особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, вручається не пізніше як за три доби до дня розгляду справи в суді, в якій зазначається дата і місце розгляду справи.
Дані вимоги закону під час судового провадження справи за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані, оскільки з матеріалів справи видно, що суд завчасно повідомив ОСОБА_1 про дату, час та місце проведення судового засідання на 14 год. 30 хв. 17.07.2019, що підтверджується судовою повісткою про виклик до суду в справі про адміністративне правопорушення від 26.06.2019 (а.с. 8), яку 01.07.2020, за обраною процесуальною поведінкою ОСОБА_1 , отримав його батько (а.с. 9).
Між тим, як убачається з матеріалів справи, під час розгляду провадження судом першої інстанції, у судовому засіданні 17.07.2019, під час якого була ухвалена досліджувана постанова, ОСОБА_1 присутній не був (а.с. 10-11).
Копія постанови Дарницького районного суду м. Києва від 17.07.2019 ОСОБА_1 направлена 22.07.2019 (а.с. 12), а 29.07.2019 ОСОБА_1 звернувся з апеляційною скаргою до суду (а.с. 22), за чим, в цілому, можна дійти висновку про допустимість поновлення ОСОБА_1 строку на апеляційне оскарження постанови від 17.07.2019 щодо нього з наданням йому можливості використати свої права, що передбачені ч. 1 ст. 268 КУпАП.
Суд першої та апеляційної інстанцій розглядає обставини вчиненого правопорушення в межах, що викладені в протоколі про адміністративне правопорушення, за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, на виконання вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП.
Згідно зі ст. 245 КУпАП, завданнями провадження в справах про адміністративне правопорушення, зокрема, є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
При цьому, вимогами ст. 280 КУпАП регламентовано, що при розгляді справи про адміністративне правопорушення підлягають з'ясуванню такі обставини: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку встановлюється наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи та інших обставин справи, що мають значення для її правильного вирішення.
Ці фактичні дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, речовими доказами, а також іншими документами, як наголошується в ст. 251 КУпАП.
Суд, у відповідності з приписами ст. 252 КУпАП, оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Дані вимоги закону при розгляді матеріалів за протоколом про адміністративне правопорушення судом першої інстанції дотримані і висновок суду про визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за керування транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, всупереч нормі п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, - є правильним, а зміст постанови відповідає вимогам, передбаченими ст.ст. 283, 284 КУпАП, оскільки в ній наведені докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Так, відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 191551 від 04.06.2019, в цей день, о 19 год. 40 хв., по вул. Софії Русової, б. 7, в м. Києві ОСОБА_1 керував автомобілем "Volkswagen", д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння, що підтверджує результат тесту за допомогою приладу "Drager", який водій пройшов добровільно у встановленому законом порядку в присутності двох свідків, результат тесту становить - 1,93 ‰, чим порушив вимоги п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1).
Матеріали справи не містять даних щодо оскарження ОСОБА_1 чи в його інтересах адвокатом//представником дій працівників поліції, що не спростовується в апеляційній скарзі.
Згідно змісту протоколу, ОСОБА_1 були роз'яснені положення ст. 63 Конституції України та права, що передбачені ст. 268 КУпАП, розуміння яких він засвідчив власноручним підписом в протоколі.
При цьому будь - яких зауважень ОСОБА_1 , зокрема, щодо перебігу процедури його огляду на стан алкогольного сп'яніння (її порушення) - в протоколі не виклав, а тільки відмовився від пояснень (а.с. 1).
Результат огляду, проведеного за згодою водія ОСОБА_1 за допомогою спеціального технічного засобу - приладу газоаналізатору "Drager Alcotest 6820" № ARHK-0540 становить - 1,93 ‰, про що зазначено у роздруківці результатів приладу (а.с. 2).
З позитивними результатами огляду на стан сп'яніння - 1,93 ‰ ОСОБА_1 погодився, коли власноручно і зазначив про це в Акті огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів (а.с. 3).
Зазначені в протоколі обставини вчиненого ОСОБА_1 правопорушення підтверджуються письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 від 04.06.2019, які підтвердили проходження ОСОБА_1 тестування на стан алкогольного сп'яніння, результат якого склав - 1,93 ‰ (а.с. 4).
Підписи вказаних свідків містяться і в протоколі про адміністративне правопорушення і в акті (а.с. 1, 3).
З переглянутого судом апеляційної інстанції відеозапису досліджуваних подій від 04.06.2019 за участю ОСОБА_1 вбачається, що останній, в присутності двох свідків-понятих/пересічних осіб ОСОБА_2 та ОСОБА_3 в добровільному порядку погодився пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння за допомогою приладу "Drager Alkotest 6820", та не виказував при свідках-понятих своє бажання пройти повторний огляд тільки вже в медичному закладі.
За наведеним, не є переконливими доводи ОСОБА_1 про порушення процедури його огляду, оскільки в справі об'єктивно встановлено, що при проходженні огляду на стан сп?яніння за результатами якого було складено протокол про адміністративне правопорушення, були дотримані вимоги, викладені в ст. 266 КУпАП.
Не знайшли свого підтвердження і доводи ОСОБА_1 щодо упередженості свідків-понятих, які, за твердження ОСОБА_1 , не були присутні під час проходження ним огляду на стан сп'яніння за допомогою приладу "Drager" та під час складання протоколу, - оскільки, з відеозапису досліджуваних подій вбачається, що двоє свідків присутні на місці тестування та їм працівник поліції зазначив, що зараз у них відберуть пояснення.
Крім того, як видно з матеріалів справи, особи понятих були встановлені працівниками поліції та вони вказали і на місце свого проживання та надали контактні номери телефонів, що відображено в поясненнях (а.с. 4).
У свою чергу слід зазначити, що з відеозапису випливає, що ОСОБА_1 перебував у стані, що явно не відповідає обстановці, щонайменше у нього присутня млява/ нерозбірлива мова, почервоніння обличчя, каламутні очі.
ОСОБА_1 відсторонили від керування транспортним засобом, зобов?язавши залишити його фактично на місці його зупинки (а.с. 5).
Отже, за наведеним слід дійти висновку, що суд першої інстанції, дослідивши матеріали провадження, в їх сукупності, обґрунтовано визнав доведеною винуватість ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за порушення ним п. 2.9 "а" Правил дорожнього руху України.
Підстав для скасування постанови суду та закриття провадження в справі стосовно ОСОБА_1 на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП за відсутності в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, - не вбачається.
Стягнення на ОСОБА_1 накладено відповідно до санкції ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У рішенні по справі "О'Галлоран та Франціє проти Сполученого Королівства" від 29.06.2007, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
Законом України від 07.07.2016 за № 1446-VIII посилена відповідальність за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
А тому, притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за керування ним транспортним засобом в стані алкогольного сп'яніння, буде сприяти досягненню основної мети - виховання правопорушника, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
Водночас, береться до уваги і особа ОСОБА_1 , який 12.10.2018 був притягнутий до відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП та 30.05.2019 - за ч. 5 ст. 121 КУпАП (а.с. 34-41).
Порушень норм матеріального або процесуального права, які б слугували підставою для скасування постанови суду першої інстанції, - не встановлено.
За підсумками, апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. 294 КУпАП, -
Клопотання ОСОБА_1 задовольнити та поновити йому строк на апеляційне оскарження постанови Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 2019 року щодо нього.
Постанову Дарницького районного суду м. Києва від 17 липня 2019 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та на нього за цим законом накладено адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 600 (шестисот) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10.200 (десять тисяч двісті) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік залишити без змін, а його апеляційну скаргу - без задоволення.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.
Суддя Київського апеляційного суду Г.О.Балацька