Справа № 396/658/19
1-кп/405/90/20
22 березня 2023 року Ленінський районний суд м. Кіровограда в складі:
головуючого судді: ОСОБА_1 ,
при секретарі: ОСОБА_2 ,
за участю прокурора: ОСОБА_3 ,
захисників: ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
обвинувачених: ОСОБА_6 , ОСОБА_6 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції в м. Кропивницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12018120230001010 від 13 грудня 2018 року за обвинуваченням ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 187, ч. 2 ст. 185 КК України,
встановив:
Згідно ухвали Ленінського районного суду м. Кіровограда від 16.02.2023 обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 продовжено запобіжний захід у виді тримання під вартою строком на 60 днів до 16.04.2023, включно.
Відповідно до ч. 3 ст. 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Згідно листа Верховного Суду від 03.03.2022 за №1/0/2-22 щодо окремих питань здійснення кримінального провадження в умовах воєнного стану, у разі неможливості у визначений КПК України строк суддею (колегією суддів) розглянути клопотання про обрання або продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою його може бути передано на розгляд до іншого судді, визначеного в порядку, встановленому частиною третьою ст.35 цього Кодексу, або розглянуто головуючим, а за його відсутності - іншим суддею зі складу колегії суддів, якщо справа розглядається колегіально.
В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою.В судовому засіданні постало питання щодо доцільності перебування обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою.
В судовому засіданні прокурор зазначив про необхідність продовження обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, зазначивши, що ризики застосування запобіжного заходу - тримання під вартою не зменшились та продовжують існувати. Зокрема, існують ризики ухилення від кримінальної відповідальності та вчинення іншого кримінального правопорушення оскільки останні обвинувачуються у вчиненні двох кримінальних правопорушень, однин з яких відноситься до категорії особливо тяжкого злочину. Також, існує ризик впливу на свідків з метою зміни їх показів на свою користь.
Захисник ОСОБА_4 заперечила проти продовження строку тримання під вартою, вказавши, що ризики втратили значення, розгляд кримінального провадження майже завершено. Тому просила відмовити у клопотання прокурора і самостійно суду вирішити питання щодо запобіжного заходу.
Обвинувачений ОСОБА_11 підтримав думку захисника.
Захисник ОСОБА_5 вказав, що клопотання прокурора - це лише припущення, оскільки потерпілі та свідки допитані, тому ризику впливу на них не існує, окрім того ОСОБА_12 вже тривалий час перебуває під вартою в слідчому ізоляторі. Просить змінити запобіжний захід більш м'який, не пов'язаний з триманням під вартою.
Обвинувачений ОСОБА_12 підтримав думку захисника.
Заслухавши доводи прокурора, враховуючи думку учасників кримінального провадження, суд прийшов до висновку про доцільність продовження тримання обвинувачених ОСОБА_9 та ОСОБА_10 під вартою, виходячи із наступного.
Відповідно до ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватись від суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для справи; незаконно впливати на потерпілого, свідка, експерта, спеціаліста; вчинити інше кримінальне правопорушення.
При вирішенні питання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченим ОСОБА_7 та ОСОБА_8 судом враховані обставини, передбачені ст.178 КПК України, а саме тяжкість покарання, що загрожує обвинуваченим у разі визнання їх винуватими у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вони обвинувачуються, міцність соціальних зв'язків обвинувачених.
Так, обвинувачений ОСОБА_11 є уродженцем та жителем с. Вишнівка, Компаніївського району, Кіровоградської області, неодружений, не має утриманців, не працює, що свідчить про відсутність міцних соціальних зв'язків. Вчинив кримінальні правопорушення в період іспитового строку.
Обвинувачений ОСОБА_12 зареєстрований та проживає в с. Вишнівка, Компаніївського району, Кіровоградської області, неодружений, не має утриманців, що вказує про відсутність міцних соціальних зв'язків. В силу ст. 89 КК України є особою, що не має судимостей.
ОСОБА_11 та ОСОБА_12 обвинувачуються у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 187, ч.2 ст.185 КК України, які відносяться до категорії нетяжких злочинів та особливо тяжких злочинів. Покарання, передбачене ч.3 ст.187 КК України визначено як позбавлення волі від 7 до 12 років, з конфіскацією майна.
Наведене свідчить про наявність ризиків, встановлених п.1, п.3, п.5 ст. 177 КПК України, які вказують на можливість обвинуваченими у разі застосування до них запобіжного заходу, не пов'язаного із триманням під вартою, переховуватись від суду з метою уникнення відповідальності за вчинене кримінальне правопорушення, вчинити інше кримінальне правопорушення та впливати на свідків з метою зміни їх показів на свою користь.
Враховуючи зазначене, суд вважає, що тримання обвинувачених ОСОБА_12 та ОСОБА_11 під вартою в повній мірі відповідає меті, з якою застосовується цей вид запобіжного заходу, в тому числі зважаючи на суспільний інтерес, який з урахуванням презумпції невинуватості, виправдовує відступ від принципу поваги до особистої свободи та не суперечить практиці Європейського суду з прав людини і вимогам Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
На підставі викладеного запобіжний захід - тримання під вартою відносно ОСОБА_12 та ОСОБА_11 підлягає продовженню строком на 60 днів, тобто до 20 травня 2023 року включно, так як більш м'який запобіжний захід не забезпечить виконання обвинуваченими процесуальних обов'язків та завдань кримінального провадження.
Керуючись ст.ст. 177, 178, 314-316 КПК України, суд,
постановив:
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 20 травня 2023 року, включно.
Продовжити ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , запобіжний захід у виді тримання під вартою на 60 днів до 20 травня 2023 року, включно.
Копію ухвалу направити до ДУ «Кропивницький слідчий ізолятор» для виконання.
Ухвала суду може бути оскаржена до Кропивницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її проголошення, а особою, яка перебуває під вартою - в той самий строк з моменту вручення йому копії ухвали.
Ухвала підлягає негайному виконанню після її проголошення і подання апеляційної скарги на ухвалу не зупиняє її виконання.
Головуючий суддя ОСОБА_13 Льон