Справа № 404/1003/23
Номер провадження 1-кп/404/52/23
22 березня 2023 року Кіровський районний суд м.Кіровограда в складі:
головуючого судді ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
розглянувши під час відкритого судового засідання у м.Кропивницькому кримінальне провадження №12022121130001240 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м.Кіровограда, українця, громадянина України, з базовою середньою освітою, не працюючого, не одруженого, проживаючого по АДРЕСА_1 , раніше неодноразово судимого, востаннє:
- 17.05.2022 року вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда за ч.3 ст.185 КК України до 3 років позбавлення волі, на підставі ст.75 КК України звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки;
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України,
за участю учасників судового провадження:
прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченого ОСОБА_3 ,
16.10.2022 року о 15 год. 30 хв. ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_5 за місцем проживання останньої по АДРЕСА_2 та в цей час у нього виник умисел на заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5 шляхом зловживання довірою останньої.
Реалізуючи вказаний умисел, діючи повторно, цілеспрямовано, з корисливих мотивів, переслідуючи мету власної наживи, ОСОБА_3 попросив під приводом здійснення дзвінка у ОСОБА_5 її мобільний телефон, не маючи намірів повертати телефон потерпілій. Зважаючи на довірливі відносини з ОСОБА_3 , потерпіла ОСОБА_5 добровільно без будь-якого примусу передала ОСОБА_3 свій мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9A Granite Gray 2/2 Gb» вартістю 3776 грн. 40 коп. у силіконовому оранжевому чохлі вартістю 230 грн. 54 коп.
У подальшому ОСОБА_3 , заволодівши шляхом зловживання довірою мобільним телефоном потерпілої, вийшов з квартири на міжсходинкову площадку будинку таз місця вчинення кримінального правопорушення зник, розпорядився вказаним майном на власний розсуд, а саме 19.10.2022 року здав мобільний телефон у ломбард «Перший» по вул.Соборній, 44-б у м.Кропивницькому, чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнову шкоду на загальну суму 4006 грн. 94 коп.
Вказаними діями ОСОБА_3 вчинив заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.2 ст.190 КК України.
Крім того, 10.11.2022 року приблизно о 23 год. 00 хв. ОСОБА_3 прийшов до ОСОБА_6 за місцем проживання останньої по АДРЕСА_3 , де в той час у будинку знаходився ОСОБА_7 . Зважаючи на довірливий характер відносин з ОСОБА_3 , ОСОБА_6 дозволила обвинуваченому переночувати у квартирі за вказаною адресою. У подальшому 11.11.2022 року о 06 год. 00 хв. ОСОБА_3 прокинувся та зрозумів, що всі присутні у квартирі сплять та в цей момент у нього виник умисел на таємне викрадення чужого майна.
Реалізовуючи вказаний умисел, ОСОБА_3 , діючи в умовах воєнного стану, з корисливих мотивів та з метою власної наживи, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу таємно викрав належний ОСОБА_8 та який перебував у користуванні ОСОБА_7 мобільний телефон «Xiaomi Redmi 9 4/64 Gb Neon Blue» вартістю 3776 грн. 40 коп.
З викраденим ОСОБА_3 з місця вчинення кримінального правопорушення зник та розпорядився на власний розсуд, а саме здав у ломбард «Роял Кредит» по вул.Базарній, 153 у м.Бобринці Кіровоградської області, завдавши ОСОБА_8 матеріальну шкоду на загальну суму 3776 грн. 40 коп.
Вказаними діями ОСОБА_3 скоїв таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене в умовах воєнного стану, тобто кримінальне правопорушення, передбачене ч.4 ст.185 КК України.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні кримінальних правопорушень визнав повністю та детально показав про обставини вчинення кожного із епізодів кримінальних правопорушень, згідно з якими він за часу, місця, обставин та способу, встановлених судом, вчинив заволодіння мобільним телефоном ОСОБА_5 шляхом зловживання її довірою та крадіжку належного ОСОБА_8 мобільного телефону, якими у подальшому розпорядився на власний розсуд. Повністю підтверджує та погоджується із усіма обставинами вчинення правопорушень, вказаними у висунутому йому обвинуваченні, найменуванням та вартістю викраденого, просить суворо не карати.
Обвинуваченому ОСОБА_3 та іншим учасникам судового провадження правильно зрозумілі суть обвинувачення та обставини кримінального провадження. Як показав ОСОБА_3 у судовому засіданні дає показання правдиво та добровільно, оскільки повністю визнає провину у вчиненні кримінальних правопорушень. У зв'язку з цим після роз'яснення всім учасникам судового провадження наслідків, передбачених ч.3 ст.349 КПК України, та за їх згодою при дослідженні доказів у кримінальному провадженні суд обмежився допитом обвинуваченого ОСОБА_3 , так як немає жодного сумніву в добросовісності та істинності його позиції, а також усі учасники судового провадження згодні та не оспорюють обставини вчинення кримінальних правопорушень та їх кваліфікацію, вказані в обвинувальному акті.
Таким чином, проводячи судовий розгляд в межах висунутого обвинувачення відповідного до вимог ст.337 КПК України, обвинувачення, висунуте ОСОБА_3 відповідно до обвинувального акта, визнається судом доведеним, воно ніким не оспорюється, а тому суд кваліфікує дії ОСОБА_3 :
- по епізоду вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_5 - за ч.2 ст.190 КК України як заволодіння чужим майном шляхом зловживання довірою (шахрайство), вчинене повторно;
- по епізоду вчинення кримінального правопорушення відносно потерпілої ОСОБА_8 - за ч.4 ст.185 КК України як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене в умовах воєнного стану.
При цьому суд виходить з положень ст.337 КПК України, розглядає кримінальне провадження саме в межах висунутого обвинувачення за ч.4 ст.185 КК України, згідно з яким при кваліфікації та наданні правової оцінки діям ОСОБА_3 у обвинувальному акті за ч.4 ст.185 КК України не вказано кваліфікуючої ознаки «повторність», тому не в праві вийти за межі висунутого обвинувачення та погіршувати становище обвинуваченого.
При призначенні ОСОБА_3 покарання суд згідно з вимогами ст.65 КК України враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особу винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Так, ОСОБА_3 вчинив умисні закінчені нетяжкий та тяжкий злочини, характеризується посередньо, офіційно не працює та не має офіційних заробітків, не одружений, раніше неодноразово судимий за вчинення аналогічних кримінальних правопорушень, осудний (т.1 а.п.132-133), на обліках у закладах з надання психіатричної або наркологічної допомоги не перебуває.
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає повне визнання вини у вчиненні кримінальних правопорушень та активне сприяння їх розкриттю.
Обставини, які обтяжують покарання обвинуваченого, судом не встановлені.
Із врахуванням всіх обставин провадження та особи обвинуваченого, який вчинив умисні закінчені нетяжкий та тяжкий злочини під час іспитового строку, раніше неодноразово судимий, у тому числі за аналогічні кримінальні правопорушення, суд вважає за можливе попередження вчинення нових кримінальних правопорушень та виправлення ОСОБА_3 у разі призначення йому покарання у межах санкцій ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, визначивши остаточне покарання згідно з ч.1 ст.70 КК України у виді позбавлення волі з його реальним відбуванням тільки в умовах ізоляції від суспільства, а тому підстави для застосування положень ст.ст.69, 75 КК України не встановлені.
Беручи до уваги те, що вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17.05.2022 року ОСОБА_3 засуджено до 3 років позбавлення волі та на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком 2 роки і він вчинив нові кримінальні правопорушення протягом іспитового строку, суд вважає за необхідне відповідно до ч.3 ст.78 КК України призначити йому покарання за правилами, передбаченими ст.71 КК України.
Оскільки обвинувачений з'являється на виклики до суду та не ухиляється від нього, за відсутності відповідних клопотань сторони обвинувачення, суд не вбачає підстав до застосування запобіжних заходів до обвинуваченого.
При вирішенні цивільного позову потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого ОСОБА_3 про стягнення з останнього 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, 4006 грн. 94 коп. на відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, суд керуються наступним.
Вимоги, вказані в цивільному позові ОСОБА_5 про стягнення із обвинуваченого 4006 грн. 94 коп. на відшкодування майнової шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, відповідно до ст.ст.1166 ЦК України підлягають задоволенню у повному обсязі, оскільки повністю визнані обвинуваченим, його вина у вчиненні кримінального правопорушення і заподіянні матеріальної шкоди доведена.
Вирішуючи позовні вимоги потерпілої ОСОБА_5 до обвинуваченого про стягнення з останнього 10000 грн. на відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, з розміром якої обвинувачений ОСОБА_3 погодився, суд враховує таке.
Згідно із ч.1 ст.1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірними діями відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини. Відповідного до ст.23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода, крім іншого, полягає у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї та близьких родичів.
При визначенні розміру шкоди, яка підлягає відшкодуванню, суд враховує те, що потерпілій ОСОБА_5 дійсно спричинено моральну шкоду, яка полягає у душевних стражданнях у зв'язку із вчиненням кримінального правопорушення, які виразились у порушенні нормального ритму життя останньої та погіршення стану її здоров'я.
Проте, зважаючи на глибину душевних страждань потерпілої, із врахуванням принципів розумності і виваженості, суд вважає, що справедливим та доведеним наданими доказами з огляду на всі істотні обставини справи буде часткове задоволення позовних вимог потерпілої, згідно з якими необхідно стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 в рахунок відшкодування спричиненої кримінальним правопорушенням моральної шкоди в розмірі 4000 гривень. Відтак у задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів у кримінальному провадженні.
Долю речових доказів суд вирішує згідно з вимогами ст.100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370, 371, 373, 374, 376 КПК України, суд,
ОСОБА_3 визнати винним у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.190, ч.4 ст.185 КК України, та призначити йому покарання:
- за ч.2 ст.190 КК України - у виді позбавлення волі строком на 1 (один) рік;
- за ч.4 ст.185 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ч.1 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_3 визначити остаточне покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років.
На підставі ст.71 КК України, за сукупністю вироків, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуту частину покарання за вироком Ленінського районного суду м.Кіровограда від 17.05.2022 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років 1 (один) місяць.
Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його фактичного затримання в порядку виконання вироку.
Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) до обвинуваченого ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на користь ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_1 ) 4006 грн. 94 коп. в рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та 4000 грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у кримінальному провадженні на залучення експертів для проведення експертиз у розмірі 1887 грн. 80 коп.
Речові докази - паперову коробку та чек від мобільного телефону (т.1 а.п.27-28) - залишити потерпілій ОСОБА_5 .
На вирок може бути подана апеляція до Кропивницького апеляційного суду протягом 30 днів з моменту його проголошення через Кіровський районний суд м.Кіровограда.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору, а іншим учасникам судового провадження роз'яснити, що вони мають право отримати його копію в суді.
Суддя Кіровського районного суду
м. Кіровограда ОСОБА_1