23.03.2023
Єдиний унікальний номер 389/1411/20
провадження №1-кп/389/141/20
23 березня 2023 року Знам'янський міськрайонний суд
Кіровоградської області
у складі: головуючого судді - ОСОБА_1 ,
за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 та його захисника - адвоката ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщені суду міста Знам'янка кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020120160000636 від 14 квітня 2020 року, щодо
ОСОБА_4 ,
ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Забір'я Києво-Святошинського району Київської області, громадянина України, освіта середня спеціальна, співмешкає, місце реєстрації відсутнє, не зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , не маючого судимості в силу ст.89 КК України,
обвинуваченого у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України,
ОСОБА_4 скоїв вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, за наступних обставин.
Приблизно о 21.20 годині 14 квітня 2020 року ОСОБА_4 , перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився в кімнаті будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , де, сварився зі своєю співмешканкою ОСОБА_6 . У ході вказаної сварки, ОСОБА_4 вийшовши з кімнати у коридорі зустрів свого брата ОСОБА_4 , який почав заспокоювати ОСОБА_4 , намагаючись таким чином владнати конфлікт виниклий між ОСОБА_4 та ОСОБА_6 . Під час вищевказаної розмови між ОСОБА_4 та ОСОБА_4 , на грунті раптово виниклих неприязних відносин, виникла сварка, в ході якої у ОСОБА_4 раптово виник умисел на умисне вбивство ОСОБА_4 .. З метою реалізації даного умислу, спрямованого на умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині, ОСОБА_4 , діючи умисно та цілеспрямовано, взявши зі столу в кухні будинку, розташованого по АДРЕСА_1 , ніж, повернувся з вказаним ножем до коридору та, тримаючи ніж в правій руці, наніс вказаним ножем ОСОБА_4 один удар в область живота. Своїми умисними та протиправними діями ОСОБА_4 спричинив ОСОБА_4 тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням клубової артерії та петель тонкого кишківника, які, згідно висновку судово-медичної експертизи №55 від 20 травня 2020 року, по тяжкості відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя в момент заподіяння, від яких на місці скоєння злочину настала смерть ОСОБА_7 .А. Згідно вказаного висновку судово-медичної експертизи смерть ОСОБА_4 знаходиться в прямому причино-наслідковому зв'язку з отриманими тілесними ушкодженнями та стала наслідком колото-різаного поранення живота та масивної внутрішньо - черевної кровотечі (1650 мл рідкої крові) з розвитком геморагічного шоку.
Допитаний в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 вину свою в скоєному кримінальному правопорушенні, за ч.1 ст.115 КК України, визнав частково, надав суду показання, відповідно до яких вони з братом ОСОБА_8 , кожен зі своєю сім'єю, проживали в одному будинку у різних кімнатах. Свого брата він забрав з м.Комсомольська, щоб той не пив, оскільки у нього була епілепсія і він страждав на «білу гарячку». 12 квітня 2020 року, десь о 18.00 годині, вони з братом розгрузили вдома половину машини шпал, а половину залишити і брат пішов у свою кімнату в будинку, при цьому брат був у нетверезому стані, а він тверезим. Брат пішов додому, а він пішов до магазину, повернувся з пивом, сів на ганок та пив. Почув у будинку крики і пішов у будинок, коли заходив, у коридорі, зустрів ОСОБА_9 , яка сказали йому піти подивитись, що брат «чудить». Коли він зайшов у кухню, з якої вхід у кімнату, де він проживав зі своєю дружиною, побачив у кімнаті свою дружину та онуку. Напевне у брата була «біла гарячка», бо він кричав, що у будинку чужі люди. Брат стояв спиною до нього, його дружина сказала, що у ОСОБА_10 ніж. Він підійшов до брата, взяв його за праву руку, у якій був ніж, і брат віддав йому ножа. Ніж він взяв у свою праву руку лезом вперед, та вивів брата у коридор, при цьому ніж не випустив з руки. Потім вони з братом зіткнулися лоб в лоб, він почув стон і брат впав, він не відчув, що ніж залишається у руці. Через хвилину як брат впав, ОСОБА_9 забрала у нього ніж. Пива він купив 1 літр і не випив його до кінця, горілку він не вживає. Чи харчав брат не пам'ятає. Вину визнає лише у тому, що не викинув ніж, коли взяв його у брата, а залишив у руці, що призвело до поранення. Раніше сварок з братом не було. Під час досудового розслідування розказував те саме, що і у суді, тиску на нього не було, адвокат був присутнім. Умислу на спричинення шкоди брату у нього не було, він не хотів його смерті і не бажав вбити, ще вийшло випадково, брат сам напоровся на ніж, тому вину і визнає частково. У вчиненому розкаюється.
Допитана у судовому засіданні у якості свідка онука обвинуваченого - ОСОБА_11 надала суду показання, відповідно до яких три роки тому 14.04.2020 вона прийшла до своєї баби, у якої були проблеми з тиском. У баби в той час були сестра, ОСОБА_12 та ОСОБА_9 . У іншій кімнаті знаходились ОСОБА_13 та ОСОБА_14 , обидва були нетверезі. ОСОБА_15 почав сварку, а ОСОБА_16 його заспокоював. Потім ОСОБА_15 прибіг і взяв ніж, вона злякалась і вибігла на вулицю, потім і баба вибігла. У подальшому чула крики у будинку, ОСОБА_16 намагався заспокоїти брата. Коли зайшли в хату, то побачила, що у ОСОБА_17 ніж, а ОСОБА_16 намагається ніж забрати. Потім побачила, що ОСОБА_15 вже лежить і біля нього лежить ніж і щось випало, крові не бачила. Не бачила, щоб у ОСОБА_18 в руках був ніж.
Незважаючи на невизнання обвинуваченим ОСОБА_4 вини, його вина у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.115 КК України підтверджується дослідженими письмовими доказами, а саме:
рапортом від 14.04.2020, протоколом огляду місця події від 14.04.2020 - домоволодіння по АДРЕСА_1 , та оглянутим відеозаписом до нього, під час якого вилучено: два сліди речовини бурого кольору, контрольні змиви зі столу, чотири сліди речовини бурого кольору, контрольні змиви з підлоги, три кухонні ножі, які підтверджують факт вчинення кримінального правопорушення;
протоколом огляду місця події від 15.04.2020 - моргу, під час якого вилучено футболку;
протоколом проведення слідчого експерименту від 17.04.2020 за участю ОСОБА_4 та оглянутим відеозаписом до нього, відповідно до яких ОСОБА_4 показав та розказав як вчинив кримінальне правопорушення;
протоколом проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 за участю ОСОБА_19 та оглянутим відеозаписом до нього, відповідно до яких ОСОБА_19 розказала як ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення;
висновком експерта №35 від 17.04.2022, відповідно до якого у ОСОБА_4 тілесних ушкоджень таких як садна, синці, рани та тілі не виявлено;
висновком щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції від 15.04.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 , о 04.30 годині 15.04.2020 перебував у стані алкогольного сп'яніння (1,23‰);
свідоцтвом про смерть, відповідно до якого ОСОБА_4 помер ІНФОРМАЦІЯ_2 ;
висновками експерта №301 від 17.04.2020, №325 від 08.05.2020, №326 від 08.05.2020, згідно з якими: в змивах з поверхні столу та з поверхні підлоги, вилучених при огляді місця події - АДРЕСА_1 , знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4 ; на футболці потерпілого, вилученої при огляді місця події - морзі, знайдено кров людини, яка може походити від потерпілого ОСОБА_4 ;
висновком судово-психіатричного експерта №196 від 05.05.2020, відповідно до якого ОСОБА_4 в момент скоєння правопорушення не страждав і у даний час психічним захворюванням не страждає, не знаходився в тимчасово хворобливому стані, міг усвідомлювати свої дії та керувати ними, підпадає під дію ч.1 ст.19 КК України,у вчиненні інкримінуємого діяння слід вважати осудним, застосування заходів медичного характеру не потребує;
висновком експерта №55 від 20.05.2020, відповідно до якого: у ОСОБА_4 виявлено тілесні ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення живота з пошкодженням клубової артерії та петель тонкого кишківника, яке виникло від дії колото-ріжучого предмета з однобічною заточкою леза, яким міг бути ніж, по тяжкості отримані тілесні ушкодження відносяться до категорії тяжких, як небезпечних для життя під час утворення; утворення рани на тілі при падінні з висоти власного зросту виключається; після отримання тілесного ушкодження ОСОБА_4 протягом короткого проміжку часу (від декількох секунд до декількох хвилин) міг здійснювати активні дії; захворювань у ОСОБА_4 які б могли привести до смерті не виявлено; смерть ОСОБА_4 знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв'язку з отриманим тілесним ушкодженням, настала ІНФОРМАЦІЯ_2 внаслідок колото-різаного поранення животу та масивної внутрішньо-черевної кровотечі та розвитком геморагічного шоку; у крові трупа ОСОБА_4 виявлено етанол у кількості 2,35‰, що відносно живих осіб відноситься до середнього ступеню алкогольного сп'яніння;
висновком експерта №2 від 01.12.2022, згідно з яким: тілесне ушкодження, яке було виявлено при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 , не могло утворитися при обставинах, відповідно до слідчого експерименту, а саме без фізичного впливу обвинуваченого ОСОБА_4 , так як для утворення такого ушкодження необхідно подолати опір одягу та шкіри; крім того, при падінні тіла на клинок нефіксованого ножа відбувається інерційне зміщення клинка ножа; розташування ушкодження на трупі не відповідає розташуванню, на яке вказує обвинувачений у протоколі проведення слідчого експерименту.
Наведені вище докази узгоджуються між собою щодо фактичних обставин вчинення обвинуваченим кримінального правопорушень, передбаченого ч.1 ст.115 КК України, і у суду немає підстав ставити під сумнів їх належність, допустимість і достатність. Вимоги ст.ст.92,93 КПК виконано, а тому вони можуть бути оцінені судом в порядку ст. 94 КПК та покладені в основу вироку.
Суд критично оцінює твердження обвинуваченого, про те, що він не мав умислу на вчинення вбивства потерпілогоОСОБА_20 , а останній сам напоровся на ніж, який він, відібравши у брата, тримав у руці, вважаючи це обраним ним способом захисту під час судового розгляду, оскільки останні не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду та спростовані висновком експерта №2 від 01.12.2022.
Доводи захисника про необхідність перекваліфікації дій його обвинуваченого з ч.1 ст.115 КК України на ст.121 КК України, також не знайшли свого підтвердження, виходячи з наступного.
Так, оглянутий в судовому засіданні відеозапис до протоколу проведення слідчого експерименту від 15.04.2020 за участю ОСОБА_19 , яка на даний час померла, що унеможливлює її допит, висновки експерта №55 від 20.05.2020 та №2 від 01.12.2022, спростовують твердження обвинуваченого в тій частині, що потерпілий сам напоровся на ніж.
Показання свідка ОСОБА_11 суд не приймає до уваги, оскільки останні не послідовні, нічим не підтверджені, ні бійки ні самого удару ножем свідок фактично не бачила, крім того, показання надані заінтересованою особою - онукою.
Відповідно до роз'яснень постанови Пленуму Верховного Суду України від 7 лютого 2003 року N2 "Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи", для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого (ч.2 ст.121 КК), суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки.
Характер, локалізація тілесного ушкодження, знаряддя, яким воно заподіяне, а саме заподіяння удару ножем у живіт - скупчення життєво-важливих органів, сила удару, висновки експертиз №55 від 20.05.2020 та №2 від 01.12.2022, відповідно до яких утворення рани на тілі потерпілого при падінні з висоти власного зросту виключається та тілесне ушкодження, яке було виявлено при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 , не могло утворитися без фізичного впливу обвинуваченого, неправомірна поведінка потерпілого, вказують на наявність у обвинуваченого умислу на спричинення саме смерті потерпілому та спростовують його твердження в частині небажання настання такого наслідку.
За вказаного, суд вважає вину обвинуваченого ОСОБА_4 доведеною, а його дії правильно кваліфіковані за ч.1 ст.115 КК України, за ознаками: вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_4 , суд враховує тяжкість скоєного кримінального правопорушення, яке закон класифікує як особливо тяжкий злочин, особу ОСОБА_4 , що він вважається таким, що не має судимості в силу ст.89 КК України, на обліку у лікарів психіатра та нарколога не перебуває, характеризується за незареєстрованим місцем проживання позитивно.
Обставин, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 , судом не встановлено.
До обставин, які обтяжують покарання ОСОБА_4 , суд відносить вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Враховуючи тяжкість скоєного ОСОБА_4 кримінального правопорушення, особу обвинуваченого, наявність обставин, які обтяжують та відсутність обставин, які пом'якшують його покарання, суд вважає, що виправлення ОСОБА_21 .А можливе лише в умовах ізоляції його від суспільства, не знаходячи підстав для застосування до обвинуваченого положень ст.ст.69, 75 КК України.
Процесуальні витрати по кримінальному провадженню відсутні. Цивільний позов не заявлено. Долю речових доказів необхідно вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст.ст.373-374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винним у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.115 КК України і призначити покарання у виді 7 (семи) років позбавлення волі.
Міру запобіжного заходу щодо ОСОБА_4 , у виді тримання під вартою, залишити без змін до набрання вироком законної сили, строк відбування покарання відраховувати з 23.03.2023.
На підставі ч.5 ст.72 КК України, до строку позбавлення волі ОСОБА_4 зарахувати строк попереднього ув'язнення, з розрахунку один день попереднього ув'язнення - один день позбавлення волі, за період з 14 квітня 2020 року по день набрання законної сили даним вироком суду.
Речові докази у кримінальному провадженню, а саме: два сліди речовини бурого кольору, контрольні змиви зі столу, чотири сліди речовини бурого кольору, контрольні змиви з підлоги, три кухонні ножі, футболку, які знаходяться на зберіганні в кімнаті зберігання речових доказів відділу поліції №1 (м.Знам'янка) Кропивницького РУП ГУНП в Кіровоградській області,- знищити.
Вирок може бути оскаржений до Кропивницького апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги, через Знам'янський міськрайонний суд Кіровоградської області, протягом 30 днів з дня його проголошення, для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а у разі її подання, якщо його не скасовано, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1