Справа № 346/5210/22
Провадження № 2/346/412/23
14 березня 2023 р.м. Коломия Коломийський міськрайонний суд Івано - Франківської області
у складі: головуючого судді Беркещук Б.Б.
з участю секретаря Гайової Г.Ф.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Коломия, в порядку спрощеного позовного провадження, справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст Україна" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
Представник позивача адвокат Крюкова М.В. звернулася до суду з вищевказаним позовом, мотивуючи тим, що 16 липня 2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та відповідачем ОСОБА_1 за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» було укладено електронний Договір № 4471465 про надання споживчого кредиту. Зазначений кредитний договір укладено відповідно до Правил надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» затверджених наказом № 53-0Д від 16 січня 2020 року та розміщених їх сайті https://creditplus.ua/ru/documents. Згідно умов Кредитного договору сума кредиту (загальний розмір) складає 20 000,00 грн., строк кредиту 30 днів. Дата повернення кредиту -15.08.2021. Позивач ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов'язання перед відповідачем за кредитним договором виконав та надав кредит в сумі 20 000 грн., шляхом зарахуванням кредитних коштів на платіжну картку відповідача.
15.08.2021 відповідач здійснив оплату на рахунок кредитора в розмірі нарахованих процентів за користуванням кредитом на суму 8550 грн. 00 коп. В зв'язку з чим, у відповідності до п.1.4 та 4.2 Кредитного договору відбулося продовження строку кредиту, ще на 30 днів (до 14.09.2021) з стандартною процентною ставкою 1,90% в день. Відповідно до п.1.5 Кредитного договору Стандартна процентна ставка становить 1,90 % в день застосовується в межах строку кредиту, вказаного п.1.4 цього Договору. У межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача відповідно до п.4.2 Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася авто пролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. 14.09.2021 Відповідач свої зобов'язання перед Кредитором щодо повернення кредиту та нарахованих процентів не виконав,а також не уклав угоду щодо пролонгації строку дії Кредитного договору, в зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору Кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом продовжено на 90 (дев'яносто) календарних днів поспіль. Надалі відповідач оплати за кредитним договором не здійснював. П.п.3 п.5.1 Кредитного договору передбачено, що ТОВ «Авентус Україна» має право укладати договори щодо відступлення права вимоги за Договором або договори факторингу з будь-якою третьою особою без окремої згоди відповідача. Враховуючи невиконання відповідачем своїх боргових зобов'язань перед кредитором 25 травня 2022 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як клієнтом, та ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА», як фактором було укладено Договір факторингу №25-05/2022, згідно з умовами якого клієнт відступив від Фактору права грошової вимоги за Кредитним договором. Про відступлення права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Авентус Україна» повідомило відповідача шляхом направлення на електронну пошту відповідача зазначену при укладенні кредитного договору відповідного повідомлення. Станом на дату звернення до суду заборгованість відповідача по Кредитному договору перед позивачем не сплачена і складає 20000, 00 грн. - тіло кредиту та 45600, 00 грн. - нараховані проценти, всього - 65600, 00 грн. Також, позивач просить покласти на відповідача зобов'язання компенсувати позивачу витрати на судовий збір у розмірі 2481,00 грн. та витрати на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн.
Представник позивача в судове засідання не з'явилась, подала до суду заяву про розгляд справи за її відсутності. Позовні вимоги підтримала в повному обсязі, не заперечив щодо заочного розгляду справи.
Відповідач у судове засідання повторно без поважних причин не з'явилася, хоча про день і час розгляду справи належним чином повідомлена у встановленому законом порядку, не повідомила причини неявки, відзив не подала.
Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.
У відповідності до ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши письмові докази по справі, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу порушення права на належне виконання умов кредитного договору внаслідок чого банк позивається про його відновлення шляхом стягнення з боржника заборгованості за цим договором.
Як вбачається з матеріалів справи і встановлено судом, 16.07.2021 р. між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем ОСОБА_1 , , за допомогою Інформаційно-телекомунікаційної системи ТОВ «Авентус Україна» укладено договір № 4471465 про надання споживчого кредиту за умовами якого (п.1.3, 1.4,1.5) відповідачу наданий кредит у розмірі 20 000,00 грн. строком на 30 днів зі стандартною процентною ставкою 1,90 % в день та застосовується: у межах строку кредиту, вказаного в п.1.4 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 цього Договору; у межах нового строку кредиту, якщо відбулася автопролонгація, відповідно до п.4.3 Договору. Відповідно до п.1.6 Договору метою кредиту є споживчі (особисті) потреби. Згідно п.п.1.7.1, 1.7.2 п.1.7 Договору орієнтовна реальна річна ставка на дату укладення договору складає: за стандартною ставкою 24079,41%, за зниженою ставкою 7497,59%. Відповідно до п.п.1.8.1, 1.8.2 п.1.8 Договору орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення Договору складає: за стандартною ставкою 31400,00 грн., за зниженою ставкою 28550,00 грн.
Відповідно до графіку платежів до договору про надання споживчого кредиту № 4471465 від 16.07.2021 сума кредиту 20000,00 грн., сума нарахованих процентів 8550,75 грн., дата повернення кредиту та сплати нарахованих процентів 15.08.2021.
Із довідки № 2258, виданої 16.11.2022 ТОВ «Фінансова компанія « Контрактовий дім» вбачається, що грошові кошти позивачем було перераховано 16.07.2021 р. на платіжну картку відповідача НОМЕР_1 в розмірі 20 000 грн.
Відповідач станом на 14.09.2021 р. не виконала своїх зобов'язань перед кредитором, а також не уклав угоди щодо пролонгації строку дії кредитного договору, у зв'язку з чим, а також керуючись п.4.3 Кредитного договору кредитний договір було автопролонговано, а строк користування кредитом було продовжено на 90 календарних днів. Із картки обліку Договору № 4471465 від 16.07.2021 вбачається, що відповідач ОСОБА_1 здійснила оплату 15.08.2021 р. на рахунок кредитора в сумі 8550 грн., однак надалі оплату по договору не здійснювала.
Відповідно до п. 1.2 кредитного договору, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов'язується повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов'язки передбачені договором.
Вищевказані умови кредитування визначені і в паспорті споживчого кредиту, Інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (Стандартизована форма), який 16.07.2021 підписано між ТОВ «Авентус Україна» та відповідачем електронним цифровим підписом одноразовим ідентифікатором.
25 травня 2022 року між ТОВ «Фінансовою компанією «Фінтраст Україна»» (фактор) та ТОВ «Авентус Україна»(клієнт) укладений договір факторингу № 25-05/2022, за умовами якого ТОВ «Авентус Україна» передало грошові кошти в розпорядження ТОВ «Фінансова компанія «Фінтраст Україна»» за плату, а клієнт відступив фактору право грошової вимоги, строк виконання зобов'язань за якою настав або виникне в майбутньому до третіх осіб боржників, включаючи суму основного зобов'язання ( кредиту), плату за кредитом (плату за процентною ставкою), пеню за порушення грошових зобов'язань та інші платежі, право на одержання яких належить клієнту. Перелік боржників, підстави виникнення права грошової вимоги до боржників, сума грошових вимог та інші дані зазначені в реєстрі боржників, який формується згідно Додатку № 1 та є невід'ємною частиною Договору. Актом прийому-передачі реєстру боржників за Договором Факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 підтверджується, що клієнт ТОВ «Авентус Україна» передав, а фактор ТОВ «Фінансовою компанією «Фінтраст Україна»» прийняв реєстр боржників кількістю 1337, після чого, з урахуванням п.1.2 Договору факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно заборгованості.
Актом приймання-передачі реєстру боржників від 25 травня 2022 року до Договору Факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 року підтверджується, що згідно з вимогами Договору факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 року клієнт передав, а фактор прийняв реєстр боржників клієнта, складений за формою згідно із додатком № 1 до Договору.
Відповідно до реєстру боржників (витяг) від 25 травня 2022 року (додаток № 1 до договору Факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022) клієнт відступив фактору право вимоги заборгованості до боржників, зокрема відповідач ОСОБА_1 , а саме: заборгованість за кредитним договором № 4471465 за відповідачем рахується в розмірі 65600,00грн, що складається з 20000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 45600,00 грн. - заборгованості за відсотками. Кількість днів прострочення виконання кредитних зобов'язань 253.
Про відступлення ТОВ «Авентус Україна» права грошової вимоги за кредитним договором ТОВ «Фінансовою компанією «Фінтраст Україна»» повідомлено позичальника шляхом направлення на електронну адресу позичальника ОСОБА_1 електронного листа «Повідомлення про відступлення права вимоги».
Згідно зі ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов'язання клієнта перед фактором. Зобов'язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов'язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порядок укладення договорів в електронній формі регламентується Законом України «Про споживче кредитування» та Законом України «Про електронну комерцію».
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Уклавши даний договір на умовах, викладених у ньому, відповідач тим самим засвідчив свою згоду та взяв на себе зобов'язання виконувати умови, які були в ньому закріплені.
Відповідно до ст. 629 ЦК України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.
Згідно ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Відповідно до положень ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.
Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.
Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
У ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків та оформлена в електронній формі.
Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.
Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз'яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз'яснення логічно пов'язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України" Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом. Отже, вказане положення законодавства передбачає альтернативні дії, які свідчать про підписання електронного договору, серед яких його підписання одноразовим ідентифікатором, що відповідає умовам кредитного договору.
Згідно з п. 6 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію»,електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.
З огляду на вище викладене, суд приходить до висновку, що укладений між ТОВ «Авентус Україна» та ОСОБА_1 договір про надання споживчого кредиту № 4471465, є укладеним з додержанням письмової форми визначеної законом, оскільки укладений з додержанням процедури визначеної законом України «Про електронну комерцію», та підписаний відповідачем шляхом застосування електронного підпису одноразовим ідентифікатором, у порядку визначеному ст. 12 Закону та умов кредитного договору.
На підтвердження факту укладення даного договору відповідачем свідчить зазначення в договорі його особистих даних, таких як номер та серія паспорта, ідентифікаційний номер, місце проживання, електронна адреса та номер мобільного телефону.
Відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього. Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.
Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним.
Підписавши даний договір, відповідач ОСОБА_1 погодилась з умовами договору та правилами надання споживчих кредитів ТОВ «Авентус Україна». Правилами надання споживчих кредитів передбачено, що сторони в даних правовідносинах керуються Законом України «Про електронну комерцію», в тому числі і щодо підписання документів електронним підписом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Таким чином встановлено, що ТОВ «Авентус Україна» виконало свої обов'язки за електронним договором про надання споживчого кредиту від 16.07.2021 року та надало відповідачу кредит в сумі 20000 грн., однак відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за Договором, у зв'язку з чим має заборгованість в розмірі 65600,00грн, що складається з 20000,00 грн. - заборгованості за тілом кредиту, 45600,00 грн. - заборгованості за відсотками.
Позивач ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» набуло право грошової вимоги до відповідача, на підставі до Договору факторингу № 25-05/2022 від 25 травня 2022 року.
За таких обставин, враховуючи, що факти викладені позивачем у позовній заяві в обґрунтування позовних вимог, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, позов ТОВ «ФК «Фінтраст Україна» до відповідача ОСОБА_1 в частині стягнення заборгованості за вищезгаданим кредитним договором підлягає задоволенню у повному обсязі.
Крім того, позивач просив стягнути з відповідача судовий збір в сумі 2481 грн., та витрати на правову допомогу в сумі 8000 грн.
Відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2481,00 грн.
Відповідно до положень ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 139 ЦПК України).
Згідно з ч. 3 ст. 141 ЦПК України, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.
Відповідно до ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження).При стягненні витрат на правову допомогу слід враховувати, що особа, яка таку допомогу надавала, має бути адвокатом (стаття 6 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність») або іншим фахівцем у галузі права незалежно від того, чи така особа брала участь у справі на підставі довіреності, чи відповідного договору (статті 12, 46, 56 ЦПК України). Витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат. Такої правової позиції щодо застосування норм права дотримується Верховний Суд у постанові від 23 січня 2019 року по справі № 552/2145/16-ц.
Згідно зі ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суд виходить зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом, і може бути змінений лише за їх взаємною домовленістю. Суд не має права його змінювати і втручатися у правовідносини адвоката та його клієнта.
За наявності заперечень учасника справи, суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.
Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23 січня 2014 року у справі «East/WestAlliance Limited» проти України» (п. 268), від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (п. 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Подібні висновки щодо підтвердження витрат, пов'язаних із оплатою професійної правничої допомоги, зроблені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 (провадження № 11-562ас18) та додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19).
Отже, підсумовуючи викладене, можна зробити висновок, що ЦПК України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру, з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи
На підтвердження обставин понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн. суду надано: договір про надання правової допомоги №07/07-2022 від 07.07.2022 року, ордер на надання правничої (правової) допомоги, звіт від 11.11.2022 про надання правової допомоги згідно Договору №07/07-2022 від 07.07.2022 року, рахунок на оплату по замовленню №10/29/11 від 29 листопада 2022 р., платіжна інструкція №10 від 01 грудня 2022 року, з якої вбачається, що на рахунок ОСОБА_2 від ТОВ «ФК» Фінтраст Україна» надійшли грошові кошти у розмірі 8000,00 грн, призначення платежу - оплата за послуги з аналізу, складання та подання позовної заяви.ордер на надання правничої (правової) допомоги.
Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, з урахуванням виконаної адвокатом роботи, зважаючи на категорію справи, яка є малозначною за ціною позову, розгляд справи проводився за правилами спрощеного позовного провадження, представник позивача у судове засідання не з'являвся, а також враховуючи виконання роботи адвокатом у відповідності до детального опису робіт (наданих послуг), суд доходить висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 4000,00 грн., який буде достатнім, співмірним і справедливим у даному випадку.
Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість в сумі 65600,00 грн., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45600,00 грн. - заборгованість за процентами.
Крім того, з відповідача, відповідно до ст. 141 ЦПК України, слід стягнути на користь позивача 2481 грн. судових витрат.
На підставі викладено, ст.ст. 525, 526, 533, 554, 610, 612, 624, 1054 ЦК України, Законом України «Про споживче кредитування», Законом України «Про електронну комерцію»,ст.ст. 4, 5, 12, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 258-261, 263-268, 274, 280-284, 352, 354, 355 ЦПК України, -
Позов задовольнити частково.
Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст Україна" заборгованість за кредитним договором № 4471465 від 16.07.2021 р., яка станом на 13.12.2022 р. становить 65 600 (шістдесят п'ять тисяч шістсот) грн. 00коп., з яких: 20000,00 грн. - заборгованість за тілом кредиту; 45600,00 грн.- заборгованість за процентами.
Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія «Фінтраст Україна" витрати по сплаті судового збору в розмірі 2481,00 грн. та 4000,00 грн. витрат на правничу допомогу, а в решті відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом,що його ухвалив,за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Найменування та ім'я сторін, їх місце знаходження та проживання:
Товариство з обмеженою відповідальністю «ФК «Фінтраст Україна» місце знаходження: 03150, м. Київ, вул. Загородня,15 офіс 118/2.
ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 .
Суддя Беркещук Б. Б.