Справа №345/559/23
Провадження № 2/345/315/2023
21.03.2023 м.Калуш
Калуський міськрайонний суд Івано-Франківської області в складі:
головуючого судді - Гапоненко Р.В.
секретаря - Слоботян Т.Я.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Калуші в порядку спрощеного позовного провадження справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, суд -
Позивач звернувся до суду з даним позовом посилаючись на те, що він є сином відповідача. З відповідачем мати позивача перебувала у зареєстрованому шлюбі, який рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 05.02.2018 було розірвано. У зв'язку із важким матеріальним становищем, мати позивача вимушена була звернутись із позовом про стягнення аліментів на його утримання. Рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 09.04.2019 було вирішено стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 на утримання сина ОСОБА_4 , аліменти у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500,00 грн., щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Станом на даний час позивач навчається на третьому курсі на денні формі навчання денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Бурштинський енергетичний фаховий коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», бюджетної форми навчання.
У нього склалось скрутне матеріальне становище, оскільки витрати на проживання суттєво зросли, а також у зв'язку з нестачею балу успішності він не отримує стипендію. Відповідач не надає матеріальної допомоги на його утримання в зв'язку з навчанням, за таких обставин позивач змушений звернутись до суду. Просить стягнути з відповідача в його користь та на його утримання аліменти у зв'язку з навчанням в розмірі по 3500 грн. щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання в суд даної заяви та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Ухвалою Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 02.02.2023 року було відкрито спрощене позовне провадження, запропоновано відповідачу у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання копії ухвали подати відзив на позов з доказами на підтвердження обставин, що підтверджують заперечення проти позову.
Позивач у прохальній частині позовної заяви вказав про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі просить його задовольнити.
Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутності. Також у заяві зазначив, що згідно відзиву відповідача, його офіційний дохід за лютий склав 15 064,05 грн., частки від якого буде становити 3 766,01 грн., тобто навіть більшу суму ніж просить позивач. Жодних утриманців (непрацездатних осіб) у відповідача не має, а тому він має можливість сплачувати заявлений позивачем розмір аліментів. Позовні вимоги позивача підтримав та просить суд зодоволити їх у повному обсязі.
Відповідач подав відзив. У відзиві зазначив, що його син, позивач ОСОБА_1 зареєстрований та проживає в АДРЕСА_1 . Даний будинок належить відповідачу на праві приватної власності. Окрім нього з ним також проживають його старший брат, та колишня дружина відповідача. Всі вони проживають у даному будинку на безоплатній основі, тому жодних витрат на проживання позивач не несе. Документально, що позивач винаймає якесь інше житло або проживає у гуртожитку, відсутня. Відстань від місця проживання позивача до місця розташування навчального закладу становить приблизно 25 км., і позивач як студент користується правом пільгового проїзду по студентському квитку, тому витрати на проїзд є незначними. Крім того, усі заклади освіти перейшли на дистанційну або змішану форми навчання, які не передбачають проведення щоденних аудиторних занять, тобто позивач бере участь у навчальному процесі, фізично перебуваючи при цьому вдома. Позивач навчається на бюджетній формі навчання, витрати на оплату освітніх послуг не несе. Доказів того, що позивачем купуються підручники або інша додаткова література, пов'язана із навчанням, також не надано. Відповід з 2013 року фактично проживає без реєстрації в АДРЕСА_2 та з 24.07.2018 перебуває у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 .. Спільно з ними також проживає син його дружини від першого шлюбу ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 . На даний час у нього є інша сім'я, яку він повинен забезпечувати матеріально. Він працює у ТзОВ «СУФФЛЕ АГРО УКРАЇНА» на посаді комірника з 02.06.2021 по даний час. Розмір його заробітної плати за лютий 2023 склав 15064,05 грн. Оскільки обов'язком утримання повнолітніх дочку, сина є обов'язком обох батьків, згідний сплачувати 1500 грн., щомісячно, так як сплата більшої суми негативно відобразиться на бюджеті його сім'ї. Крім того позивач є повнолітньою працездатною особою та може працювати на умовах неповного робочого дня або тижня, щоб мати кошти на задоволення своїх потреб. Також, проявивши належну старанність у навчанні позивач може досягнути такого балу успішності, який дає право на отримання стипендії. Просить позов задоволити частково.
Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають до часткового задоволення, виходячи з наступних підстав.
Судом встановлено, що відповідач є батьком позивача ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження (а.с. 9).
З відповідачем мати позивача ОСОБА_3 з 25.03.1996 перебувала у зареєстрованому шлюбі, який 05.02.2018 рішенням Калуського міськрайонного суду Івано-Франківської області було розірвано (а.с.10).
На теперішній час позивач навчається на третьому курсі на денні формі навчання денного відділення Відокремленого структурного підрозділу «Бурштинський енергетичний фаховий коледж Івано-Франківського національного технічного університету нафти і газу», бюджетної форми навчання, що не заперечується відповідачем ( а.с. 12).
Позивач перебуває на утриманні матері. Відповідач не надає матеріальної допомоги на його утримання в зв'язку з навчанням.
Згідно з частиною 1 статті 28 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року (ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-XII від 27 лютого 1991 року) держави-учасниці визнають право дитини на освіту, і з метою поступового досягнення здійснення цього права на підставі рівних можливостей вони, зокрема: а) вводять безплатну обов'язкову початкову освіту; b) сприяють розвиткові різних форм середньої освіти, як загальної, так і професійної, забезпечують її доступність для всіх дітей та вживають таких заходів, як введення безплатної освіти та надання у випадку необхідності фінансової допомоги; с) забезпечують доступність вищої освіти для всіх на підставі здібностей кожного за допомогою всіх необхідних засобів; d) забезпечують доступність інформації і матеріалів у галузі освіти й професійної підготовки для всіх дітей; е) вживають заходів для сприяння регулярному відвіданню шкіл і зниженню кількості учнів, які залишили школу.
Відповідно до частини 1 статті 53 Конституції України кожен має право на освіту.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина 3 статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» ).
Статтею 199 Cімейного кодексу України (надалі - «СК України») визначено, що якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу. Право на утримання припиняється у разі припинення навчання. Право на звернення до суду з позовом про стягнення аліментів має той з батьків, з ким проживає дочка, син, а також самі дочка, син, які продовжують навчання.
Таким чином, Суд звертає увагу на те, що відповідно до норм СК України батьки мають рівні права та обов'язки щодо своїх повнолітніх дітей, які продовжують навчання та зобов'язані утримувати повнолітніх дітей до досягнення ними двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Даний позов пред'явлено про стягнення з відповідача на утримання повнолітнього сина, який продовжує навчання, аліментів в розмірі по 3500 грн. щомісячно, але не менше прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, починаючи з дня подання в суд даної заяви та до закінчення навчання, але не більше як до досягнення нею 23 років.
Відповідно до частини 1 статті 200 СК України суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином (частина 2 статті 200 СК України).
Згідно з статтею 201 СК України до відносин між батьками і дочкою, сином щодо надання їм утримання застосовуються норми статей 187, 189 - 192 і 194 - 197 цього Кодексу.
При визначенні розміру аліментів суд враховує обставини, передбачені ст. 182 Сімейного кодексу України, до яких відносяться: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно з ч. 2 ст 182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Також відповідно до п. 20 Постанови Пленуму Верховного суду України №3 від 15.05.2006 року «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.
Зміст ст. 200 Сімейного Кодексу вказує про те, що суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у статті 182 цього Кодексу. При визначенні розміру аліментів з одного з батьків суд бере до уваги можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дочкою, сином.
Як встановлено судом, повнолітньому сину (позивачу по справі) - ОСОБА_1 на даний час виповнилось 18 років, він продовжує навчання у вищому закладі, стипендію не отримує, у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.
Відповідно до ч. 3 ст. 12 ЦПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Відповідно до ч. 1 ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
За таких обставин позов про стягнення аліментів на утримання позивача на період навчання підлягає частковому задоволенню, а саме у твердій грошовій сумі у розмірі 1500 грн. щомісячно починаючи стягнення з 06.02.2023 (з часу звернення з позовом до суду) до закінчення ним навчання, але не більш як до досягнення ним двадцяти трьох років, оскільки відповідач має змогу надавати утримання своїй дитині в даному розмірі, так як має постійне місце праці та стабільні доходи про що свідчить довідка про доходи, а також з урахуванням рівня життя сьогодення та прожиткового мінімуму встановленого в даному регіоні. Вказаний розмір аліментів відповідає вимогам закону та може забезпечувати частину потреб повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, а також не призведе до критичного погіршення забезпеченості відповідача, саме такий розмір аліментів є обґрунтованим, достатнім та відповідним щомісячним розміром аліментів, які належить стягнути з відповідача на утримання його повнолітньої дочки. При цьому суд враховує, що на утриманні у відповідача знаходиться інша сім'я, яку він створив, син від першого шлюбу його теперішньої дружини ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Відповідно до ст.191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Також, згідно до ст. 141 ЦПК України, оскільки позивача звільнено від сплати судового збору за подачу даного позову, тому судові витрати підлягають стягненню з відповідача, зокрема, 1073,60 грн. судового збору в дохід держави.
Відповідно до п.1 ч.3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно ч.1, 2 ст.137 ЦПК України витрати, повязані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, повязану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Відповідно до оригіналу квитанції № 43144687 від 03.02.2023, ОСОБА_1 проведено оплату адвокату Жовнір М.Й. за надання правничої допомоги в розмірі 1900,00 грн. (а.с. 18).
А тому з відповідача на користь позивача слід стягнути 1900,00 витрат за надання правової допомоги.
На підставі вищенаведеного, відповідно до ст.ст. 182, 184, 198-201 СК України, керуючись ст.ст. 12, 81, 89, 89, 263-265, 273, 354-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчання - задовольнити частково.
Стягувати з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 , аліменти на його утримання у твердій грошовій сумі в розмірі по 1500 грн. щомісячно,починаючи з 06.02.2023 і проводити протягом навчання, але не більше як до 23 років.
Право на утримання повнолітньої дитини припиняється у разі припинення навчання.
В задоволенні решти позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 - 1073,60 грн. судового збору на користь Державної судової адміністрації України.
Стягнути з ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 , зареєстрованого АДРЕСА_1 , жителя АДРЕСА_2 , на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 - 1900,00 грн. за надання правової допомоги.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Головуючий: