Справа № 344/4855/23
Провадження № 1-кс/344/2022/23
21 березня 2023 року м. Івано-Франківськ
Слідчий суддя Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , слідчого ОСОБА_4 , захисника ОСОБА_5 , підозрюваної ОСОБА_6 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду клопотання слідчого - начальника відділу розслідування злочинів у сфері транспорту СУ ГУ Національної поліції в Івано-Франківській області підполковника поліції ОСОБА_4 про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту у межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000020 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Івано-Франківськ, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , громадянки України, українки, неодруженої, з вищою освітою, не працює, студентки Івано-Франківського національного медичного університету, раніше не судимої, -
21.03.2023 до слідчого судді Івано-Франківського міського суду надійшло клопотання слідчого ОСОБА_4 , погоджене прокурором ОСОБА_7 , яке подане в рамках кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000020, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, в межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч.3 ст. 286 КК України, про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
В обґрунтування клопотання слідчий посилається на те, що 16.01.2023 о 21 годині 53 хвилин ОСОБА_6 керуючи автомобілем марки AUDI-A4 реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухалася по вул. Євгена Коновальця в м. Івано-Франківську від моста через річку Бистриця Надвірнянська у напрямку центральної частини міста. В салоні ОСОБА_8 перевозила пасажирів ОСОБА_9 , ОСОБА_10 , та ОСОБА_11 . Дана ділянка дороги має по одній смузі для руху в кожному напрямку, які розділені суцільною лінією дорожньої розмітки 1.1., по напрямку руху автомобіля AUDI-A4 є поворот праворуч. У цей час в зустрічному напрямку, по своїй смузі рухався автомобіль марки SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 , який перевозив пасажирів ОСОБА_13 та ОСОБА_14 . Водій ОСОБА_6 рухаючись ділянкою дороги із поворотом праворуч, що біля будинку № 433, проявила неуважність, під час вибору в установлених межах безпечної швидкості руху не врахувала дорожню обстановку і стан транспортного засобу, щоб мати змогу постійно контролювати його рух та безпечно керувати ним, унаслідок чого не справилася з керуванням автомобіля, виїхала на смугу зустрічного руху, де вчинила зіткнення із зустрічним автомобілем марки SKODA OCTAVIA реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_12 . При цьому ОСОБА_6 порушила вимоги Правил дорожнього руху України, а саме: п. 1.2., п. 1.5., п. 2.3. б) д); п. 10.1., п. 11.3., п. 12.1. У результаті порушення ОСОБА_6 Правил дорожнього руху України відбулась дорожньо-транспортна пригода, унаслідок якої водій автомобіля марки SKODA OCTAVIA ОСОБА_12 помер на місці події, пасажир його автомобіля ОСОБА_13 того ж дня помер в КПН «Івано-Франківська ОКЛ», пасажир цього автомобіля ОСОБА_14 , водій автомобіля марки AUDI-A4 ОСОБА_6 та пасажири її автомобіля ОСОБА_9 , ОСОБА_10 та ОСОБА_11 отримали травми різного ступеня тяжкості.
У вчиненні даного кримінального правопорушення підозрюється: ОСОБА_6 ,, якій 24.02.2023 вручено повідомлення про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України.
Причетність ОСОБА_6 до вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, повністю підтверджується зібраними доказами у кримінальному провадженні: протоколом огляду місця події, показами свідків ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , потерпілих ОСОБА_9 , ОСОБА_14 , висновками інженерно-транспортних експертиз, та іншими доказами у кримінальному провадженні.
ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, яке відповідно до статті 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів та передбачає покарання виключно у виді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років. ОСОБА_6 може в майбутньому переховуватись від органів слідства та суду, усвідомлюючи про неминучість покарання за вчинення кримінального правопорушення у виді позбавлення волі.
Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
У зв'язку із наведеним, є достатньо підстав вважати, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти вказаному ризику.
У судовому засіданні прокурор підтримала клопотання та доводи, що його обґрунтовують, просила клопотання задоволити. Додатково вказала, що вказані захисником обставини, були враховані при виборі застосування виду запобіжного заходу. Відсутність ризиків нічим не доведена, слідство триває, зокрема на даний час не отримано покази від одного із свідків, оскільки невідомо його місце перебування. Тому просить, також покласти обов'язок утримуватись від спілкування з потерпілими та свідками. Що стосується відшкодування потерпілим завданої шкоди, то таке звичайно не може залишитися поза увагою, однак не впливає на обставини правопорушення.
Слідчий у судовому засіданні підтримав клопотання.
Захисник заперечив щодо задоволення клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту, просив обрати запобіжний захід у виді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків, які вказані в клопотанні прокурора. Просив врахувати характеризуючі дані підозрюваної, те, що вона навчається на першому курсі Івано-Франківського національного медичного університету на денній формі навчання, а також стан здоров'я, оскільки проведено монтаж металевих конструкцій у кістки підозрюваної, що потребує постійного спостереження, проходити амбулаторну реабілітацію у медичному закладі. Просив не позбавляти підозрювану право на відвідування навчального закладу та отримання лікування. Разом з тим, просив врахувати, що потерпілим відшкодовано завдану шкоду. Ризики зазначені прокурором є формальними, з часу вручення підозри - 24.02.2023, його підзахисна не вчинила жодних дій, які б свідчили в свою чергу про наявність таких ризиків.
Підозрювана підтримала думку захисника. Вказала, що не може пригадати обставин події. Її водійський стаж становить 5 років, в ДТП вона вперше.
Заслухавши учасників, дослідивши надані до клопотання матеріали кримінального провадження, слідчий суддя дійшов наступних висновків.
Згідно зі змістом ст.ст. 131-132 КПК України запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження і застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду. Згідно ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків.
Відповідно до ч.1 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.
Встановлено, що ГУНП в Івано-Франківській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023090000000020 від 17.01.2023, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 286 КК України, в межах якого повідомлено про підозру ОСОБА_6 за ч.3 ст. 286 КК України.
24 лютого 2023 року ОСОБА_6 в порядку ст. 278 КПК України повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст. 286 КК України, а саме у порушенні правил безпеки дорожнього руху особою, яке керує транспортним засобом, що спричинило загибель кількох осіб : ОСОБА_12 та ОСОБА_15 .
Відповідно до практики Європейського суду «розумна підозра» у вчиненні кримінального злочину», про яку йдеться у підпункті «с» п. 1 ст. 5 Конвенції, передбачає наявність обставин або відомостей, які переконали б неупередженого спостерігача, що ця особа, можливо, вчинила злочин. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод вимагає, щоб будь-який захід, яким людина позбавляється волі, відповідав меті статті 5, а саме захисту особи від свавілля.
У пункті 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України» визначено, що термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення (рішення у справі «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року, п. 32, Series А, № 182).
При цьому, обґрунтована підозра вимагає тільки наявності певних об'єктивних відомостей, які дають підстави для переконання в тому, що особа вірогідно вчинила злочин. За визначенням Європейського суду, «у п-п. «с» п. 1 ст. 5 йдеться про розумну підозру, а не про щиру або сумлінну (bona fide) підозру».
У справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (1994) Суд визначив, що «факти, які є причиною виникнення підозри, не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтованого обвинувального вироку чи просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».
У якості підтвердження обґрунтованості підозри органом досудового розслідування до матеріалів клопотання надано наступні докази: протокол огляду місця події від 17.01.2023, схему до протоколу огляду місця події від 17.01.2023, протоколи допиту свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_11 від 21.01.2023, протоколи допиту потерпілих ОСОБА_9 та ОСОБА_14 від 24.01.2023, протокол огляду від 27.01.2023, протокол допиту підозрюваної ОСОБА_6 від 24.02.2023, висновки експерта №СЕ-19/109-23/923-ІТ від 09.03.2023 №СЕ-19/109-23/924-ІТ від 15.02.2023.
Кримінальне правопорушення, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_6 у відповідності до ст. 12 КК України, відноситься до тяжкого злочину, за вчинення якого ч. 3 ст. 286 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від п'яти до десяти років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк до трьох років.
Разом з тим, слідчий суддя на цьому етапі досудового розслідування не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винуватою чи невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення. Тому, на підставі оцінки сукупності отриманих доказів, слідчим суддею визначено, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу.
Проаналізувавши доводи слідчого та прокурора в обґрунтування застосування запобіжного заходу відносно ОСОБА_6 , слідчий суддя вважає, що у судовому засіданні знайшов підтвердження ризик, визначений п.1 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за яке передбачено покарання у виді позбавлення волі, усвідомлює неминучість покарання за вчинення вказаного кримінального правопорушення.
Так, одного лише твердження підозрюваної не достатньо для переконання, що вона буде дотримуватися відповідних процесуальних обов'язків за наявності загрози у покаранні за вчинення кримінального правопорушення.
Не перебуваючи під домашнім арештом, вона не буде позбавлена можливості впливати на свідків та потерпілих, анкетні дані, яких їй відомо (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).
При цьому слідчий суддя, бере до уваги, характеризуючі особу підозрюваної дані, її вік, стан здоров'я (виписки із медичної карти стаціонарного хворого 1335/2023 та 4754/2023), а також відсутність судимостей, зокрема, те що ОСОБА_6 має стійкі соціальні зв'язки, постійне місце проживання, неодружена, з вищою освітою (диплом бакалавра Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника В20 №253996 від 01.07.2020, диплом магістра Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника М21 №095304 від 31.12.2021), є студенткою 1 курсу Івано-Франківського національного медичного університету, позитивно характеризується за місцем проживання та місцем навчання, має матір ОСОБА_16 з інвалідністю 1 групи загального захворювання.
Також, слідчий судя не може залишити поза увагою, що відповідно до заяв від 28.02.2023, засвідчених приватним нотаріусом Рахівського районного нотаріального округу, у потерпілих ОСОБА_14 та ОСОБА_17 відсутні будь - які претензій до ОСОБА_6 , матеріальну та моральну шкоду відшкодовано у повному обсязі.
Відповідно до приписів ч.1 та ч.2 ст.181 КПК України домашній арешт полягає в забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Домашній арешт може бути застосовано до особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за вчинення якого законом передбачено покарання у виді позбавлення волі.
Згідно ч.6 ст.181 КПК України строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу. Сукупний строк тримання особи під домашнім арештом під час досудового розслідування не може перевищувати шести місяців. По закінченню цього строку ухвала про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту припиняє свою дію і запобіжний захід вважається скасованим.
Відповідно до ч. 5 ст.196 КПК України в ухвалі про застосування запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, зазначаються конкретні обов'язки, передбачені частиною п'ятою статті 194 цього Кодексу, що покладаються на підозрюваного, обвинуваченого, та у випадках, встановлених цим Кодексом, строк, на який їх покладено.
Як вбачається з ч. 5 ст.194 КПК України, якщо під час розгляду клопотання про обрання запобіжного заходу, не пов'язаного з триманням під вартою, прокурор доведе наявність всіх обставин, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий суддя, суд застосовує відповідний запобіжний захід, зобов'язує підозрюваного, обвинуваченого прибувати за кожною вимогою до суду або до іншого визначеного органу державної влади, а також виконувати один або кілька обов'язків, необхідність покладення яких була доведена прокурором.
Слідчий суддя вважає, що особисте зобов'язання не можливо застосувати, так як даний запобіжний захід вимагає наявність особливої довіри до підозрюваної в підтвердження можливості дотримання процесуальних обов'язків та через необхідність дотримання принципів співрозмірності між тяжкістю кримінального правопорушення (характером кримінального правопорушення згідно оголошеної підозри) та м'яким характером цього запобіжного заходу.
Відтак, на підставі наведених вище фактичних даних, що наведені як стороною обвинувачення, так і стороною захисту, встановлені обставини, що стосуються також особи підозрюваної є переконливими та вагомими, щоб знизити встановлений ризик до малоймовірності, тому запобіжний захід у вигляді домашнього арешту у певну пору доби - нічний час ( з 21:00 год. до 07: 00 год.) на даному етапі судового розгляду є пропорційним меті та завданням цього кримінального провадження та забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваної під час досудового слідства та не позбавить її усталеного способу життя (навчання, лікування).
Разом з тим, відповідно до ч.5 ст. 194 КПК України, для забезпечення дієвості даного кримінального провадження, слід зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:- не відлучатись із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 21:00 год. по 07:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду; повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи навчання; утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні; здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби по місцю реєстрації свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в'їзд в Україну.
Відповідно до ч. 6 ст. 181 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання особи під домашнім арештом не може перевищувати двох місяців. У разі необхідності строк тримання особи під домашнім арештом може бути продовжений за клопотанням прокурора в межах строку досудового розслідування, в порядку, передбаченому статтею 199 цього Кодексу.
Згідно п. 4 ч. 3 ст. 219 КПК України, з дня повідомлення особі про підозру у вчиненні злочину досудове розслідування повинно бути закінчене протягом двох місяців. Відтак, строк на який слід застосувати домашній арешт разом з обов'язками визначити до 24.04.2023.
Враховуючи вищевикладене, слідчий суддя дійшла висновку про часткове задоволення клопотання.
Керуючись ст.ст. 177, 181, 186, ч.2 ст. 376 КПК України, слідчий суддя,-
Клопотання задоволити частково.
Застосувати до підозрюваної ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, із забороною залишати місце постійного проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 21:00 год. по 07:00 год. до 24 квітня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Зобов'язати ОСОБА_6 прибувати за кожною вимогою до суду, слідчого, прокурора, та у відповідності до ч.5 ст.194 КПК України, покласти наступні обов'язки:
- не відлучатись із місця свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 із 21:00 год. по 07:00 год. без дозволу слідчого, прокурора або суду;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи чи навчання;
- утримуватися від спілкування з потерпілими та свідками у даному кримінальному провадженні;
- здати на зберігання до Управління Державної міграційної служби по місцю реєстрації свій паспорт громадянина України для виїзду за кордон та інші документи, що дають право на виїзд з України та на в'їзд в Україну.
Вказані обов'язки покласти на ОСОБА_6 до 24 квітня 2023 року включно, в межах строку досудового розслідування.
Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_4 та прокурора Івано-Франківської обласної прокуратури ОСОБА_3 .
Роз'яснити виконавцям, що навмисне невиконання службовою особою ухвали суду або здійснення перешкод їх виконання тягне кримінальну відповідальність за ст. 382 КК України.
Роз'яснити підозрюваній ОСОБА_6 , що у випадку необхідності залишити житло вона має отримати відповідний дозвіл слідчого, прокурора або суду. В іншому випадку це буде вважатися порушенням умов дотримання запобіжного заходу та може бути підставою для ініціювання питання слідчим чи прокурором щодо його зміни на інший, більш суворий.
Будь-які твердження чи заяви підозрюваної, зроблені під час розгляду клопотання, не можуть бути використані на доведення її винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого вона підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.
Ухвала діє до 24 квітня 2023 року та підлягає негайному виконанню після її оголошення.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду протягом п'яти днів з дня її оголошення.
Повний текст ухвали складено 22 березня 2023 року.
Слідчий суддя
Івано-Франківського міського суду ОСОБА_1