22 березня 2023 р. Справа № 440/6913/22
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Спаскіна О.А.,
Суддів: П'янової Я.В. , Любчич Л.В. ,
розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022, головуючий суддя І інстанції: О.В. Гіглава, вул.Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039 по справі № 440/6913/22
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області, в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність відповідача - Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 13967927, поштовий індекс: 36014, юридична адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 66) щодо відмови у перерахунку пенсії позивача - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи), за довідкою про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.10.2020 наданою УФЗБО ГУНП в Полтавській області з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за останні 24 місяці перед звільненням;
- зобов'язати відповідача - Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (код ЄДРПОУ: 13967927, поштовий індекс: 36014, юридична адреса: м. Полтава, вул. Соборності, 66) здійснити позивачу - ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 , адреса проживання: АДРЕСА_1 , особа з інвалідністю внаслідок війни 2 групи, з 05.08.2021 перерахунок пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення на підставі довідки про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.11.2018 по 31.10.2020 наданої УФЗБО ГУНП в Полтавській області, та виплатити заборгованість з урахуванням раніше сплачених сум.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 позов задоволено.
Визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, відображених у довідці Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Полтавській області про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 по 31.10.2020.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 з 05 серпня 2021 року з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, відображених у довідці Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Головного управління Національної поліції в Полтавській області про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, з урахуванням проведених виплат.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 та прийняти рішення, яким відмовити у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що нормами ст. 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.1992 р. № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їх сімей» передбачено вичерпний перелік видів грошового забезпечення, які враховуються при призначенні пенсії, зокрема, особам звільненим зі служби в поліції, однак такого виду виплати, як індексація не має, що в свою чергу свідчить про неможливість врахування останньої при обчисленні пенсії позивача.
Відзив на апеляційну скаргу від позивача не надходив. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Колегія суддів вислухавши суддю доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, дослідивши письмові докази по справі, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що позивач з 19.11.2020 отримує пенсію по інвалідності відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", у зв'язку з чим перебуває на обліку у ГУ ПФУ в Полтавській області, що підтверджується протоколом за пенсійною справою - 1613016961 від 19.11.2020.
Зі змісту вказаного протоколу слідує, що пенсію позивачу призначено з урахуванням таких складових грошового забезпечення: посадовий оклад, оклад за військове звання, надбавка за вислугу років 40 %, надбавка за специфічні умови проходження служби, надбавка за роботу в умовах режимних обмежень, премія. Розмір складових грошового забезпечення позивача було визначено з урахуванням поданого до ГУ ПФУ в Полтавській області грошового атестату №12, виданого ГУНП в Полтавській області, а також довідки про щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії за останні 24 календарні місяці підряд перед місяцем звільнення, що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", за період з 01.11.2018 по 31.10.2020.
На запит позивача Управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області на його ім'я виготовлено довідку про розмір індексації за період з 01.11.2018 по 31.10.2020.
На заяву позивача щодо перерахунку пенсії з урахуванням індексації, до якої додано вказану довідку про розмір індексації за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, ГУ ПФУ в Полтавській області листом від 08.08.2022 №8952-7730/Ш-02/8-1600/22 ГУПФУ в Полтавській області повідомило, що відповідно до статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" та пункту 7 Постанови Кабінету Міністрів України "Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейським та членам їхніх сімей" пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зазначений перелік є вичерпним і не включає такий вид грошового забезпечення, як індексація грошового забезпечення, тому вказана виплата не може бути врахована у складі грошового забезпечення для обчислення пенсії.
Вважаючи протиправною бездіяльність ГУПФУ в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії з урахуванням індексації грошового забезпечення, позивач звернувся до суду з позовом.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та дійшов наступних висновків, що норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, з урахуванням висновків Верховного Суду викладених у постановах від 18.04.2019 у справі №286/766/17, від 05.05.2022 у справі №522/9160/17 щодо застосування таких норм права, суми індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, визначені у довідці УФЗБО ГУНП в Полтавській області, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача.
Також, вирішуючи питання про належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд першої інстанції враховуючи, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області з 19.11.2020, а із заявою про перерахунок пенсії, до якої додано нову довідку, останній звернувся 05.08.2022, тобто не в межах 12 місяців з дня призначення пенсії, відтак перерахунок має бути здійснений з 05.08.2021 у відповідності до частини другої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Суд апеляційної інстанції погоджується з таким висновком суду першої інстанції з наступних підстав.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Конституційний Суд України зазначив, що Основний Закон України закріплює основоположні засади права громадян на соціальний захист і відносить до законодавчого регулювання механізм реалізації цього права (абзац сьомий пункту 2 мотивувальної частини Рішення від 20 червня 2001 року № 10-рп/2001).
За Конституцією України Кабінет Міністрів України забезпечує виконання Конституції та законів України, в тому числі у сфері соціального захисту.
Приписами частини 2 статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі є, зокрема, Закон України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” № 2262-ХІІ (далі - Закон № 2262-ХІІ), визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Відповідно до преамбули Закону № 2262-ХІІ цей Закон визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв'язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ визначено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до пункту 7 постанови Кабінету міністрів України (далі - КМУ) від 17 липня 1992 року № 393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 р. - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:
- відповідного окладу за посадою (для поліцейських, відряджених до органів державної влади, установ та організацій із залишенням на службі в Національній поліції, які отримували при цьому грошове забезпечення та звільнені із служби безпосередньо з посад у таких органах, установах та організаціях, - відповідних окладів, установлених за рівнозначними (аналогічними) посадами в Національній поліції), окладу/доплати за військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту - щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки/доплати за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;
- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.
Таким чином, Закон № 2262-ХІІ, який визначає умови, норми і порядок пенсійного забезпечення, зокрема осіб, звільнених зі служби в органах внутрішніх справ, та має на меті реалізацію цими особами, конституційного права на державне пенсійне забезпечення і спрямований на встановлення єдності умов та норм пенсійного забезпечення зазначеної категорії громадян України, передбачає включення до грошового забезпечення, з розміру якого обчислюється пенсія, лише щомісячні основні види грошового забезпечення, до яких належать: посадовий оклад, оклад за військовим званням, процентна надбавка за вислугу років, а також щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.
Разом з цим, колегія суддів зазначає, що статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 р. № 2017-ІІІ (далі - Закон № 2017-ІІІ) визначено, що законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії, зокрема, щодо індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.
Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (ч. 2 ст. 19 Закону № 2017-ІІІ).
Згідно із ч. 5 ст. Закону України "Про Національну поліцію" грошове забезпечення поліцейських індексується відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України регульовано Законом України від 3 липня 1991 року № 1282-ХІІ «Про індексацію грошових доходів населення» (далі по тексту - Закон № 1282-ХІІ).
Згідно статті 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
За приписами ст. 2 Закону № 1282-ХІІ індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема оплата праці (грошове забезпечення).
Отже, індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій, спрямованою на підтримання купівельної спроможності населення України шляхом підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. При цьому проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковим для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, а не тільки грошове забезпечення військовослужбовців та прирівняних до них осіб, а також те, що здійснення індексації врегульовано окремим законом, колегія суддів дійшла висновку, що механізм індексації має універсальний характер і питання її врахування до складу грошового забезпечення для призначення пенсії за вислугу років не регулюється положеннями Закону № 2262-ХІІ.
Статтею 6 Закону №1282-ХІІ встановлено, що у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону, у встановленому законом порядку здійснюється перегляд розмірів: заробітної плати; пенсій; державної соціальної допомоги; стипендій, що виплачуються студентам державних та комунальних вищих навчальних закладів. Перегляд зазначених у частині першій цієї статті гарантій здійснюється у розмірах, що визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Згідно зі ст. 4 Закону № 1282-ХІІ індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.
Пунктом 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою КМУ від 17 липня 2003 р. № 1078 (далі - Порядок № 1078), передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Слід зазначити, що правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють повторне виникнення права на отримання індексації.
Таким чином, незважаючи на наявність спеціального законодавства, зокрема Закону № 2262-ХІІ, яким імперативно визначено види (складові) грошового забезпечення військовослужбовців, а також відповідних підзаконних нормативних актів, якими врегульовано відносини щодо обчислення (призначення, перерахунку) пенсій військовослужбовцям, що не передбачають віднесення індексації грошового забезпечення до видів грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія, при вирішенні цього питання слід субсидіарно застосовувати положення спеціальних законів щодо механізму проведення індексації, її мети та правової природи (суті), зокрема наведених вище Закону № 2017-ІІІ, Закону № 1282-ХІІ, та Порядку № 1078.
Субсидіарне застосування зазначених норм права дає підстави для висновку, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона має бути врахована у складі грошового забезпечення військовослужбовців для розрахунку пенсії за вислугу років, що забезпечує дотримання пенсійних прав осіб, звільнених з військової служби, як складової конституційного права на соціальний захист. В іншому випадку, не врахування індексації при обрахунку пенсії за вислугу років призвело б до застосування для визначення розміру пенсії знеціненого грошового забезпечення.
Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постановах від 26.08.2021 у справі № 240/7853/19, від 18.04.2019 у справі №286/766/17, від 05.05.2022 у справі №522/9160/17, що згідно з приписами ст. 242 КАС України є обов'язковим для врахування судом.
Колегія суддів зазначає, що норми права, якими врегульовані спірні правовідносини, висновки Верховного Суду щодо застосування таких норм права, в сукупності дають можливість дійти висновку, що суми індексації грошового забезпечення позивача за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, визначені у довідці УФЗБО ГУНП в Полтавській області, мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії позивача.
А отже, відмова ГУПФУ в Полтавській області у перерахунку пенсії позивача з урахуванням сум індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 по 31.10.2020 є необґрунтованою.
Суд зауважує, що нормами Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 №45, встановлено алгоритм дій державних органів щодо порядку виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення та направлення її до пенсійного органу.
Разом з тим, в силу положень частин першої та другої статті 63 Закону №2262-ХІІ перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Таким чином, підставою для перерахунку пенсії військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за Законом №2262-ХІІ та членів їх сімей, можуть бути подані пенсіонером додаткові документи.
Вирішуючи питання про належний та ефективний спосіб захисту прав позивача, суд враховує, що позивач перебуває на обліку в ГУПФУ в Полтавській області з 19.11.2020, а із заявою про перерахунок пенсії, до якої додано нову довідку, останній звернувся 05.08.2022, тобто не в межах 12 місяців з дня призначення пенсії, відтак перерахунок має бути здійснений з 05.08.2021 у відповідності до частини другої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Тому, колегія суддів погоджується вцілому із висновками суду першої інстанції, що з метою повного та ефективного захисту прав позивача необхідно визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області щодо відмови у перерахунку пенсії позивача з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, відображених у довідці Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, а також зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Полтавській області здійснити перерахунок та виплату пенсії позивачу з 05.08.2021 з урахуванням сум індексації грошового забезпечення, відображених у довідці Управління фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку ГУНП в Полтавській області про розмір нарахованої індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2018 по 31.10.2020, з урахуванням проведених виплат.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі Серявін та інші проти України зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі Трофимчук проти України ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у цьому судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків рішення суду першої інстанції не спростовують.
За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив законне та обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують та свідчать про незгоду із правовою оцінкою суду першої інстанції обставин справи, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.
Таким чином, колегія суддів, згідно ст. 316 КАС України вирішила залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, з урахуванням того, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області - залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 21.09.2022 по справі №440/6913/22 - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя О.А. Спаскін
Судді Я.В. П'янова Л.В. Любчич