23 березня 2023 р.Справа № 440/12482/21
Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
Головуючого судді: Кононенко З.О.,
Суддів: Мінаєвої О.М. , Калиновського В.А. ,
за участю секретаря судового засідання Пукшин Л.Т
представника позивача Братікової О.П.,
представника відповідача Солопа І.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у Полтавській області на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2022, головуючий суддя І інстанції: Н.Ю. Алєксєєва, вул. Пушкарівська, 9/26, м. Полтава, 36039, повний текст складено 20.09.22 року по справі № 440/12482/21
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз"
до Головного управління ДПС у Полтавській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податков повідомлення-рішення від 13.05.2021 №2669/0903 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «Креміньпропангаз» (далі - позивач, ТОВ «Креміньпропангаз») штрафних санкцій в сумі 771191,88 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що податкове повідомлення-рішення від 13.05.2021 №2669/0903 в оскаржуваній частині ґрунтується на помилкових висновках контролюючого органу про порушення ТОВ «Креміньпропангаз» положень абзацу 11 частини 2 статті ст.17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах та пального" від 19.12.2995 №481/95-ВР (далі - Закон №481/95-ВР), внаслідок здійснення реалізації пального через електронний контрольно-касовий апарат, не зазначений у ліцензії, за що передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат продукції, але не менше 10000,00 грн. Так, позивач стверджував про нездійснення ним у періоді, що перевірявся ГУ ДПС у Полтавській області (далі - відповідач, ГУДПС) реалізації пального через електронний контрольно-касовий апарат (РРО) юридичним особам і, відповідно, про відсутність у діях ТОВ «Креміньпропангаз» складу правопорушення, відповідальність за вчинення якого передбачена абзацом 11 частини 2 статті ст.17 Закону №481/95-ВР, адже поставка пального на користь юридичних осіб проводилася оптом, на підставі відповідних договорів із розрахунком шляхом перерахування грошових коштів, попередньо, на розрахунковий рахунок позивача.
Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" до Головного управління ДПС у Полтавській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задоволено.
Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 13 травня 2021 року №2669/0903 в частині застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) та/або пені,у тому числі за порушення строку розрахунку у сфері зовнішньоекономічної діяльності в розмірі 771 191,40 грн (сімсот сімдесят одна тисяча сто дев'яносто одна гривня сорок копійок).
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС в Полтавській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Креміньпропангаз" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 11 567,88 грн. (одинадцять тисяч п'ятсот шістдесят сім гривень вісімдесят вісім копійок).
Відповідач, не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вказане рішення та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного, на його думку, вирішення спору судом першої інстанції.
Так, відповідач в апеляційній скарзі зазначає, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Представник відповідача зазначає, що у даному випадку, достатньо факту покладення на контролюючий орган здійснення контролю за дотриманням норм законодавства у відповідній сфері правовідносин (виробництво і обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального).
Також, підставою для призначення фактичної перевірки стало отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства.
Підставою для проведення фактичної перевірки ТОВ «Креміньпропангаз» (акт від 02.04.2021 № 2130/16-31-09-03/36618516) стало надходження листа від слідчого управління ГУ ДФС у Полтавській області щодо можливих втрат бюджету від несплати акцизного податку.
Також, під час доперевірочного аналізу, згідно даних АІС «Податковий блок», було встановлено порушення підприємством статті 15 Закону № 481 в частині здійснення діяльності ТОВ «Креміньпропангаз», за період з 16.09.2020 по 02.04.2021, без внесення змін (у зв'язку із зміною РРО) до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівля пальним, № 16030314201900118, дата видачі 01.07.2019, темін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71 (витяг з АІС «Податковий блок» надавався до акта перевірки до суду першої інстанції).
Представник відповідача зазначає, що в ході проведення перевірки встановлено, що позивачем не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО, вказаний у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі пальним №16030314201900118, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71 (МАРІЯ-ЛТ-МТМ, фіскальний номер 3000353022, заводський номер МЗ1200402393) в період з 16.09.2020 по 02.04.2021, на загальну суму 397 577,70 грн.
Згідно абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону № 481/95-ВР, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліг розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії передбачена відповідальність - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 грн.
На переконання представника відповідача, повідомлення-рішення від 13.05.2021 №2669/0903 про застосування до ТОВ «Креміньпропангаз» штрафних (фінансових) санкцій прийнято правомірно.
Представник позивача скориставшись своїм правом надав до Другого апеляційного адміністративного суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому зазначає, що в матеріалах справи відсутні письмові докази проведення позивачем операцій з реалізації з акцизного складу ТОВ «КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ» пального в період з 16.09.2020р. по 02.04.2021р. за договорами, укладеними із юридичними особами для їх особистого комерційного використання за умови приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товару, чи застосування банківської платіжної картки, що може ототожнити дану операція, як роздрібну реалізацію пального.
Представник позивача зазначає, що відсутня в матеріалах справи і не вбачається про встановлення в ході проведення фактичної перевірки відповідачем інформація про проведення ТОВ «КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ» операцій з реалізації пального, які б відрізнялися від оптової реалізації із використанням безготівкових розрахунків на умовах дистанційного обслуговування.
На переконання представника позивача, здійснення роздрібної реалізації пального ТОВ «КРЕМІНЬПРОПАНГАЗ» на користь покупців за договорами в період з 16.09.2020 по 02.04.2021 на суму 385595,70 грн. матеріалами справи не підтверджено.
В судовому засіданні апеляційної інстанції представник відповідача підтримав апеляційну скаргу, просив задовольнити її, посилаючись на доводи та обґрунтування, викладені в апеляційній скарзі.
Представник відповідача, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив залишити без задоволення апеляційну скаргу, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що ТОВ «Креміньпропангаз» було отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним №16030314201900118, дата видачі 01.07.2019 року, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д. Галузевий, 71. В додатку до ліцензії вказаний для проведення розрахунків РРО-МАРІЯ-ЛТ-МТМ, фіскальний номер 3000353022, заводський но: М31200402393, дата реєстрації 16.08.2017 року.
Відповідно даних ITC “Податковий блок”, 31.08.2020 року позивачем зареєстровано новий РРО - АЗС POS Mini, фіскальний номер 3000834438, заводський №TN80080199, назва господарської одиниці - Нежитлове приміщення з майном і обладнанням, адрес господарської одиниці: Полтавська обл., м. Кременчук, про-д. Галузевий, 71. Згідно даних інформаційних систем ДПС України - ITC “Податковий блок”, 17.09.2021 скасовано реєстрацію РРО - МАРІЯ-ЛТ-МТМ, фіскальний номер 3000353022, заводський номер М31200402393.
Згідно даних ITC “Податковий блок”, фактичне використання нового РРО (АЗС POS Min фіскальний номер 3000834438, заводський номер TN80080199) розпочато з 16.09.2020 року.
У період з 25.03.2021 по 02.04.2021 на підставі пп.20.1.4 п. 20.1 ст. 20, п.75.1 ст 75, пп.80.2.5 п.80.2 ст.80, п.82.3 ст.82 ПК України, ст. 16 Закону України №481/95-ВР, наказу ГУ ДПС у Полтавській області від 23.03.2021р. №684-П «Про проведення фактичної перевірки», направлень на проведення фактичної перевірки від 23.03.2021 №№906/16-31-09-01, 907/16-31-09-01, головним державним ревізором-інспектором відді лу адміністрування акцизного податку управління контролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області Мізюном В.Є. та головним державним ре візором- інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом спирту, спиртовмісної продукції, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в елект ронних сигаретах, обслуговування акцизних складів та податкових постів управління кон тролю за підакцизними товарами Головного управління ДПС у Полтавській області Лисен ко Л.Є. проведено фактичну перевірку ТОВ «Креміньпропангаз» (код ЄДРПОУ 36618516, податкова адреса: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71) з метою кон тролю за обігом спирту етилового, алкогольних напоїв, тютюнових к виробів та пального, наявності ліцензій.
За результатами перевірки встановлено, що ТОВ «Креміньпропангаз» не забезпечене проведення розрахункових операцій через РРО вказаний у на додатку до ліцензії право роздрібне торгівля пальним, №16030314201900118, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024 за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д. Галузевий, 71 (МАРІЯ-ЛТ-МТМ фіскальний номер 3000353022, заводський номер М31200402393) в період з 16.09.2020 року го 02.04.2021 року на загальну суму 397 577,70грн.
За результатами перевірки ГУ ДПС був складений Акт №2130/16-31-09-03/36618516 від 02.04.2021р. «Про результати проведення фактичної пере вірки ТОВ «Креміньпропангаз» податковий номер 36618516, за змістом якого встановлено порушення частин 36 та 38 статті 15 Закону України №481/95-ВР, а саме не внесення змін (у зв'язку зі зміною РРО) до додатку до ліцензії на право роздрібної торгівлі па льним, й полягало у тому що ТОВ «Креміньпропангаз» не забезпечено проведення розрахункових операцій через РРО вказаний у додатку до ліцензії на право роздрібної торгівля пальним, №16030314201900118, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71 (МАРІЯ-ЛТ-МТМ, фіскальний номер 3000353022, заводський номер М3 1200402393) в період з 16.09.2020 по 02.04.2021. на загальну суму 397 577,70 грн., за що передбачено відповідальність згідно абзацу 11 частини 2 статті 17 Закону №481/95-ВР, у разі здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями чи пальним через електронний контрольно-касовий апарат (книгу обліку розрахункових операцій), не зазначений у ліцензії передбачена відповідність - 200 відсотків вартості реалізованої через такий контрольно-касовий апарат книгу обліку розрахункових операцій) продукції, але не менше 10000 гривень.
Відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення про застосування до ТОВ «Креміньпропангаз» штрафних санкцій в сумі 795155,40 грн., із яким в частині застосування штрафних (фінансових) санкцій в сумі 23964,00 грн позивач погодився, однак заперечував проти наявності порушення, за яке застосовано відповідальність у вигляді штрафу на суму 771191,40 грн і в даній частині податкове повідомлення - рішення від 13.05.2021 №2669/0903, звернувшись до суду із даним позовом, просить скасувати.
Задовольняючи позов, суд першої інстанції дійшов висновку, що в даному випадку ГУ ДПС не доведено підставність та обґрунтованість проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2021 №2669/0903 в частині застосування до ТОВ «Креміньпропангаз» штрафних санкцій в сумі 771191,88 грн.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову з наступних підстав.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України).
Згідно пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (п. 80.1 статті 80 ПК України.
Приписами пунктів 80.2 - 80.5, пунктів 80.9-80.10 статті 80 ПК України визначено, що фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав: у разі коли за результатами перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про можливі порушення платником податків законодавства щодо виробництва та обігу підакцизних товарів, здійснення платником податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, та виникає необхідність перевірки таких фактів; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів; письмового звернення покупця (споживача), оформленого відповідно до закону, про порушення платником податків установленого порядку проведення розрахункових операцій, касових операцій, патентування або ліцензування; неподання суб'єктом господарювання в установлений законом строк обов'язкової звітності про використання реєстраторів розрахункових операцій, розрахункових книжок та книг обліку розрахункових операцій, подання їх із нульовими показниками; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; у разі виявлення за результатами попередньої перевірки порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3; у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про використання праці найманих осіб без належного оформлення трудових відносин та виплати роботодавцями доходів у вигляді заробітної плати без сплати податків до бюджету, а також здійснення фізичною особою підприємницької діяльності без державної реєстрації.
Фактична перевірка, що здійснюється за наявності обставини, визначеної у пункті 80.2.6, може бути проведена для контролю щодо припинення порушення законодавства з питань, визначених у пункті 75.1.3, одноразово протягом 12 місяців з дати складання акта за результатами попередньої перевірки.
Перед початком фактичної перевірки, з питань дотримання порядку здійснення розрахункових операцій та ведення касових операцій, посадовими особами контролюючих органів на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 цього Кодексу може бути проведена контрольна розрахункова операція.
Згідно пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних та електронних перевірок) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.
Правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг. Дія його поширюється на усіх суб'єктів господарювання, їх господарські одиниці та представників (уповноважених осіб) суб'єктів господарювання, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі визначає Закон України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» від 06.07.1995 року №265/95-ВР (далі - Закон №265/95).
За змістом статті 2 Закону №265/95 реєстратор розрахункових операцій - пристрій або програмно-технічний комплекс, в якому реалізовані фіскальні функції і який призначений для реєстрації розрахункових операцій при продажу товарів (наданні послуг), операцій з торгівлі валютними цінностями в готівковій формі та/або реєстрації кількості проданих товарів (наданих послуг), операцій з видачі готівкових коштів держателям електронних платіжних засобів та з приймання готівки для виконання платіжних операцій. До реєстраторів розрахункових операцій належать: електронний контрольно-касовий апарат, електронний контрольно-касовий реєстратор, вбудований електронний контрольно-касовий реєстратор, комп'ютерно-касова система, електронний таксометр, автомат з продажу товарів (послуг) тощо; розрахункова операція - приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки - оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.
Відповідно до частини першої ст. 3 Закону України №265/95 суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням електронних платіжних засобів, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також операції з приймання готівки для виконання платіжної операції зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій або через зареєстровані фіскальним сервером контролюючого органу програмні реєстратори розрахункових операцій зі створенням у паперовій та/або електронній формі відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом, із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.
Відповідно до пунктів 12, 14 ст. 9 Закону №265/95 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій, та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо); при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Пунктом 1.4 гл. 1 Постанови Національного Банку України «Про затвердження Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті» від 21.01.2004р. № 12, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 29.03.2004р. за № 377/8976, безготівкові розрахунки - перерахування певної суми коштів з рахунків платників на рахунки отримувачів коштів, а також перерахування банками за дорученням підприємств і фізичних осіб жетонів, унесених ними готівкою в касу банку, на рахунки отримувачів коштів. Ці розрахунки проводяться банком на підставі розрахункових документів на паперових носіях чи в електронному вигляді; дистанційне обслуговування - комплекс інформаційних послуг за рахунком клієнта та здійснення операцій за рахунком на підставі дистанційних розпоря джень клієнта; дистанційне розпорядження - розпорядження банку виконати певну операцію, яке передається клієнтом за погодженим каналом доступу, без відвідання клієнтом банку.
Абзацом 12, 13 ч. 1 ст. 1 Закону №481/95-ВР визначено, оптова торгівля - діяльність по придбанню і відповідному перетворенню товарів для наступної їх реалізації суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) роздрібної торгівлі, іншим суб'єктам господарювання (у тому числі іноземним суб'єктам господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва); роздрібна торгівля - діяльність по продажу то варів безпосередньо громадянам та іншим кінцевим споживачам для їх особистого комерційного використання незалежно від форми розрахунків, у тому числі на розлив ресторанах, кафе, барах, інших суб'єктах господарювання (у тому числі іноземних суб'єктах господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) громадського харчування.
Правові засади регулювання, організації, ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності визначені Законом України від 16.07.1999 №996-ХIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні».
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» бухгалтерський облік - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передачі інформації про діяльність підприємства зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення; облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовуються підприємством для складання та подання фінансової звітності. Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку на перше число кожного місяця. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.
Пункт 230.1 ст. 230 ПК України передбачає, що акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
За змістом пп. 230.1.2, 230.1.3 п. 230.1 ст. 230 ПК України акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюється діяльність з переробки нафти, газового конденсату, природного газу та їх суміші, з очищення коксового газу, з метою вилучення цільових компонентів (сировини), що передбачає повний технологічний цикл їх переробки в готову продукцію (пальне), повинні бути обладнані лише витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску готової підакцизної продукції (пального) наливом з такого акцизного складу.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки, встановлені на акцизних складах, на які є позитивні результати повірки або оцінка відповідності, проведені відповідно до законодавства, виконують функції витратомірів-лічильників.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
Розпорядники акцизних складів зобов'язані на кожному акцизному складі щоденно (крім днів, в які акцизний склад не працює) формувати дані про фактичні залишки пального на початок та кінець звітної доби та про добові фактичні обсяги отриманого та реалізованого пального (далі у цьому розділі - обсяг обігу пального) у розрізі кодів товарних підкатегорій згідно з УКТ ЗЕД у літрах, приведених до температури 15° С.
З матеріалів справи, зокрема зі змісту акту фактичної перевірки від 02.04.2021 №2130/16-31-09-03/36618516 вбачається про реєстрацію позивачем акцизних складів, зокрема, складу зберігання пального м. Кременчук, уніфікований номер акцизного складу 1000950, за адресою м. Кременчук, Полтавська область, проїзд Галузевий, 71.
Позивач має ліцензії, зокрема,
на право зберігання пального, №16030414201900014, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71;
на право зберігання пального, №16170414201900016, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 37264, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Вирішальне, вул. Польова, 1а;
на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, №990514201900139, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71;
на право оптової торгівлі пальним, за наявності місць оптової торгівлі, №990514202000074, дата видачі 30.06.2020, термін дії з 30.06.2020 до 30.06.2025, за адресою: 37264, Полтавська обл., Лохвицький р-н, с. Вирішальне, вул. Польова, 1а;
на право оптової торгівлі пальним, за відсутності місць оптової торгівлі, №990614202000091, дата видачі 28.02.2020, термін дії з 28.02.2020 до 28.02.2025;
на право роздрібної торгівлі пальним, №16030314201900118, дата видачі 01.07.2019, термін дії з 01.07.2019 до 01.07.2024, за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, про-д Галузевий, 71.
Позивачем укладені договори поставки скрапленого газу із юридичними особами - покупцями.
За змістом договорів поставки постачальник - ТОВ «Креміньпропангаз» зобов'язалося передати у власність покупця партію газу вуглеводневого скрапленого паливного, а покупець зобов'язався прийняти і оплатити цей товар на умовах даного договору. Пунктом 2.1 договорів встановлений обов'язок позивача передати товар партіями за заявкою покупця згідно з товарно-транспортними документами, пунктом 3.1. передбачене проведення розрахунків за поставлений товар шляхом перерахування вартості товару на зазначений в договорі поточний рахунок позивача в розмірі 100% передоплати покупцем.
На виконання вказаного, позивачем від контрагентів - покупців була отримана оплата в безготівковій формі в сумі 385 595,70 грн, попередньо, на розрахунковий рахунок ТОВ «Креміньпропангаз», передача товару оформлена відповідними видатковими накладними /т.2 а.с.1-253, т.3 а.с.1 - 111/.
Представником відповідача не надано до суду належних та допустимих доказів проведення позивачем операцій з реалізації з акцизного складу ТОВ «Креміньпропангаз» пального в період з 16.09.2020 по 02.04.2021 за договорами, укладеними із юридичними особами для їх особистого комерційного використання за умови приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товару, чи застосування банківської платіжної картки.
Отже, не вбачається про встановлення в ході проведення фактичної перевірки відповідачем інформація про проведення ТОВ «Креміньпропангаз» операцій з реалізації пального, які б відрізнялися від оптової реалізації із використанням безготівкових розрахунків на умовах дистанційного обслуговування.
Таким чином, колегія суддів вважає, що здійснення роздрібної реалізації пального ТОВ «Креміньпропангаз» на користь покупців за договорами в період з 16.09.2020 по 02.04.2021 на суму 385595,70 грн. матеріалами справи не підтверджено.
Відповідно до вищенаведених положень п.12,14 ст.9 Закону України №265/95 реєстратори розрахункових операцій та/або програмні реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються: якщо в місці отримання товарів (надання послуг) операції з розрахунків у готівковій формі не здійснюються (склади, місця зберігання товарів, оптова торгівля тощо); при здійсненні розрахунків за послуги у разі проведення таких розрахунків виключно за допомогою банківських систем дистанційного обслуговування та/або сервісів переказу коштів.
Для визначення реалізації пального саме як роздрібної торгівлі пальним необхідно встановлення наступних складових: придбання або отримання пального, подальший продаж або відпуск пального, здійснення такого продажу або відпуску саме та виключно з автозаправної станції / автогазозаправної станції / газонаповнювальної станції / газонаповнювального пункту та інших місць роздрібної торгівлі через паливороздавальні колонки та/або оливороздавальні колонки та/або реалізація скрапленого вуглеводневого газу в балонах, здійснення такого продажу або відпуску для побутових потреб населення та інших споживачів.
АЗС РОЗ Mini, фіскальний номер 3000834438, заводський номер ТЛ80080199 фактичне використання якого розпочато з 16.09.2020 безпосередньо зв'язаний з паливороздавальною колонкою, що виконує функцію витратоміра-лічильника на акцизному складі, розташованого за адресою: 39628, Полтавська обл., м. Кременчук, проїзд Галузевий, 71, через який платником податку здійснюється облік реалізації пального в балони споживачам-фізичним особам (у готівковій формі) та юридичним особами на договірних засадах, що використовують пальне у своїй комерційній діяльності (розрахунок здійснюється виключно у безготівковій формі, шляхом перерахування грошових коштів контрагентами на рахунок позивача», обіг готівкових та безготівкових коштів через РРО а отже й реалізація пального через електронний контрольно-касовий апарат юридичним особам не відбувався, шо фактично виключає склад правопорушення за яке передбачена відповідальність передбаченого абзацом 11 ч. 2 ст. 17 Закону №481/95-ВР.
Аналізуючи наведені норми права та дослідивши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що відповідачем ГУ ДПС не доведено твердження про проведення ТОВ «Креміньпропангаз» операцій на суму 385595,70 грн. в період з 16.09.2020 по 02.04.2021, щодо яких передбачене обов'язкове проведення через РРО, які відповідають визначенню роздрібної торгівлі, розрахункової операції.
Посилання на практику Верховного Суду, наведені у поясненні ГУДПС до даних правовідносин застосовані бути не можуть, так як у наведених постановах Верховного Суду досліджені питання щодо справляння акцизного податку, що не є предметом розгляду у даній справі.
Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду у постанові від 21.02.2020 року у справі №826/17123/18 сформулював правовий висновок, відповідно до якого незалежно від прийнятого платником податків рішення про допуск (недопуск) посадових осіб до перевірки, оскаржуючи в подальшому наслідки проведеної контролюючим органом перевірки у вигляді податкових повідомлень-рішень та інших рішень, платник по датків не позбавлений можливості посилатись на порушення контролюючим органом ви мог законодавства щодо проведення такої перевірки, якщо вважає, що вони зумовлюють протиправність таких податкових повідомлень-рішень. При цьому, таким підставам позову, за їх наявності, суди повинні надавати правову оцінку в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки, - переходити до перевірки підстав позову щодо наявності порушень податкового та/або іншого законодавства.
З урахуванням правової позиції Верховного Суду, колегія суддів звертає увагу, що в наказі про проведення фактичної перевірки від 23.03.2021 року №684-П та у акті перевірки (його вступній частині), відсутні будь-які посилання на конкретні (фактичні) підстави призначення перевірки, крім посилання на норми, що їх регулюють; у наказі не відображено у рамках яких заходів Головним управлінням ДПС у Полтавській області встановлено невідповідність діяльності товариства вимогам чинного законодавства; на підставі яких відомостей або документів (дата, номер, підпис уповноваженої особи) були встановлені факти сумнівності; сумнівність яких саме операцій (дата операції, характер та наслідки такої операції та інші докази вчинення таких операцій, показання свідків, працівників) була встановлена податковим органом.
Тобто, приймаючи наказ про проведення фактичної перевірки, ГУ ДПС лише обмежилось посиланнями на норми чинного законодавства, в тому числі норми Податкового кодексу України, якими визначено підстави для прове дення фактичної перевірки платника податків. Але при цьому відповідач жодним чином не обґрунтував, що саме зумовило необхідність проведення перевірки ТОВ «Креміньпропангаз», наявність (отримання) якої інформації стало приводом для її проведення.
Виходячи із системного аналізу положень ст. ст. 75, 80 ПК України, колегія суддів зазначає, що за своїм змістом та особливістю фактична перевірка є перевірка дотримання суб'єктом господарювання вимог закону саме на поточний момент (фактичний момент перевірки), це корелюється із правом податкового органу прийти на перевірку без попередження у будь-яку годину доби, згідно робочого графіка суб'єкта господарювання.
Як свідчить акт перевірки, відповідальність за порушення застосовується до підприємства за період з 16.09.2020 року по 02.04.2021 року, проте фактична перевірка призначе на 24.03.2021 року та проведена 02.04.2021 року.
Перевірка даних за минулий період часу носить характер документальної перевірки, а тому такі дії не можуть вчинятись в рамках фактичної перевірки та слугувати підставою для застосування штрафних санкцій.
Нормами Податкового кодексу України, з дотриманням балансу публічних і приват них інтересів, встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок. Лише їх дотримання може бути належною підставою наказу про проведення перевірки. Невиконання цих вимог призводить до визнання перевірки неза конною та відсутності правових наслідків такої.
Таким чином, у випадку незаконності перевірки, прийнятий за її результатами акт ін дивідуальної дії підлягає визнанню протиправним та скасуванню.
Аналогічна правова позиція висловлена колегією суддів Судової палати в адміністра тивних справах Верховного Суду України у постановах від 16 лютого 2016 року (справа №826/12651/14), від 27 січня 2015 року (справа №21-425аІ4) та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 17 березня 2018 року (справа №1570/7146/12), від 24 жовтня 2018 року (справа № 808/1746/15) та від 04 люто го 2019 року (справа № 807/242/14).
Фактично, Акт перевірки складений з порушенням вимог «Порядку оформлення ре зультатів документальних перевірок дотримання законодавства України з питань держав ної митної справи, податкового, валютного та іншого законодавства платниками податків - юридичними особами та їх відокремленими підрозділами» затвердженого Наказом Мініс терства фінансів України 20.08.2015р. за № 727, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 жовтня 2015 р. за № 1300/27745, відповідно до якого факти виявлених порушень податкового законодавства викладаються в акті перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.
Отже, рішення суб'єкта владних повноважень повинно ґрунтуватися на оцінці усіх фа ктів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які перед бачені нормою права, що застосовується.
Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку, прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин ви сновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рі шення.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що ГУ ДПС не доведено підставність та обґрунтованість проведення перевірки та винесення податкового повідомлення-рішення від 13.05.2021 №2669/0903 в частині застосування до ТОВ «Креміньпропангаз» штрафних санкцій в сумі 771191,88 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Як вбачається з ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до частини 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Враховуючи викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що податкове повідомлення - рішення від 13.05.2021 №2669/0903 в частині застосування до ТОВ «Креміньпропангаз» штрафних (фінансових) санкцій в сумі 771191,88 грн. протиправним та таким, що підлягає скасуванню, а позов таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.
Суд першої інстанції належним чином оцінив надані докази і на підставі встановленого, обґрунтовано задовольнив адміністративний позов.
Відповідно до ч.1 ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Колегія суддів вважає, що рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 року по справі № 440/12482/21 відповідає вимогам ст. 242 КАС України, а тому відсутні підстави для його скасування та задоволення апеляційних вимог відповідача.
Згідно ч. 1 ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі викладеного, колегія суддів, погоджуючись з висновками суду першої інстанції, вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення фактичних обставин справи і правильно застосував до спірних правовідносин сторін норми матеріального та процесуального права.
Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Полтавській області залишити без задоволення.
Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 12.09.2022 по справі № 440/12482/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко
Судді(підпис) (підпис) О.М. Мінаєва В.А. Калиновський
Повний текст постанови складено 23.03.2023 року