23 березня 2023 року справа №200/3905/22
м. Дніпро
Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Гаврищук Т.Г., суддів Геращенка І.В., Казначеєва Е.Г.,
за участю секретаря судового засідання Усенко Т.І.,
представника позивача Сидоренка В.В.,
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 р. у справі № 200/3905/22 (головуючий І інстанції Буряк І.В.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,-
Позивач звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Донецькій області про визнання протиправним та скасування наказу від 11.07.2022р. №736 в частині притягнення до дисциплінарної відповідальності старшого інспектора з ювенальної превенції Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1; визнання протиправним та скасування наказу ГУНП в Донецькій області від 12.07.2022р. № 301 о/с про звільнення старшого інспектора з ювенальної превенції Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області ОСОБА_1; поновлення ОСОБА_1 на службі в поліції на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції Бахмутського районного відділу поліції ГУНП в Донецькій області з 12.07.2022р.; стягнення за рахунок державних асигнувань ГУНП в Донецькій області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з моменту звільнення, а саме з 12.07.2022р. по день фактичного розрахунку.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 року у задоволенні позову відмовлено.
Не погодившись з таким судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд не врахував, що позивач неодноразово подавав рапорти із проханням оформити відрядження належним чином. Тобто, позивач не вчиняв дисциплінарного проступку, не відмовлявся виконувати наказ, а просив надати належні документи на підтвердження правомірності наказу, чого відповідачем зроблено не було. У відповідності із п. 4, 5, 6 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. Крім того, в порушення вимог п.5 ст.18 Дисциплінарного статуту пояснення в рамках проведення службового розслідування відбиралися під час чергування позивача. Судом не враховано положення Інструкції про службові відрядження поліцейських, затв. наказом МВС України від 02.08.2017р. №672. Судом не встановлено на підставі яких нормативно-правових актів відповідачем застосовується ротація. Позивач також вважає, що застосування одразу найбільш сурового дисциплінарного стягнення є необґрунтованим. В порушення процедури притягнення до відповідальності не було враховано відсутність у позивача діючих дисциплінарних стягнень.
Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі.
Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, відзив на апеляційну скаргу, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції та під час апеляційного провадження встановлено, що позивач проходив службу на посаді старшого інспектора з ювенальної превенції відділу превенції Бахмутського районного відділення поліції ГУНП в Донецькій області.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 10 червня 2022 року № 630 «Про направлення працівників ГУНП в Донецькій області», з метою забезпечення охорони публічної безпеки і порядку на території Донецької області, а також ефективного використання підпорядкованого складу, прийнято рішення про направлення з 13.06.2022р. до 11.08.2022р. (шістдесят діб), зокрема, позивача до відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області .
Згідно пункту 2 цього наказу поліцейські, які направлені для несення служби в інші територіальні підрозділи, зобов'язані прибути до визначених місць о 09-00 13.06.2022р..
Пунктом 3 вказаного наказу передбачено, серед іншого таке: організувати централізоване доставлення підпорядкованого особового складу до міст направлення (п.п. 3.3); забезпечити розселення особового складу в місцях направлення (п.п. 3.4); залучити особовий склад до несення служби на територіях обслуговування підпорядкованих підрозділів (п.п. 3.5); забезпечити автомобільний транспорт задіяний для перевезення працівників, пально-мастильними матеріалами (п.п. 4.1); забезпечити (у разі необхідності) територіальні підрозділи поліції автотранспортом для перевезення особового складу (п.п. 4.2); УЛМТЗ ГУНП в області забезпечити працівників, які направляються, продуктами харчування (п. 5).
Наказом ГУНП в Донецькій області від 16.06.2022р. № 668 «Про призначення службового розслідування» призначено службове розслідування за фактом виявлення критичної публікації голови професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_11, стосовно можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області.
30 червня 2022 року складено Висновок службового розслідування за фактом виявлення критичної публікації голови професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_11, стосовно можливого порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області. У вказаному висновку зазначено таке.
14 червня 2022 року під час моніторингу мережі Інтернет було встановлено, що голова первинної професійної спілки «Правозахисники країни» ОСОБА_11 у соціальній мережі «Facebook» опублікував критичну публікацію щодо можливих неправомірних дій керівництва ГУНП в Донецькій області та Бахмутського РВП в області, а саме незаконного відрядження підпорядкованих працівників поліції без відповідного наказу та посвідчень про відрядження до Покровського РУП ГУНП в області, а саме до м. Селидове Донецької області. Зокрема, установлено, що згідно з наказом ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022р. № 630 «Про направлення працівників ГУНП в Донецькій області» з метою забезпечення охорони публічної безпеки і порядку на території Донецької області, а також ефективного використання підпорядкованого особового складу з 13.06.2022р. до 11.08.2022р. (шістдесят діб), в рамках ротації по Донецькій області, 51 працівника поліції направлено для несення служби до територіальних підрозділів ГУНП в Донецькій області, 9 з яких відмовились виконувати вимоги вказаного наказу та нести службу у визначених підрозділах, зокрема, до відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в області - майора поліції ОСОБА_1 Від ознайомлення з наказом від 10.06.2022р. № 630 відмовився про що складений акт про відмову.
Опитуваний старший інспектор з ювенальної превенції відділу превенції Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_1 пояснив, що дане пояснення він надає на підставі усної вказівки старшого оперуповноваженого Донецького управління ДВБ Національної поліції України підполковника поліції ОСОБА_2 20.06.2022р. близько 12:00 год. у службовому кабінеті № 65 ВП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області. Під час бесіди ОСОБА_3 ознайомив його з наказом від 16.06.2022р. № 668 «Про призначення службового розслідування». По суті пояснив, що 11.06.2022р. о 13:34 від абонента телефону НОМЕР_1 ( ОСОБА_4 ) отримав файл «Наказ направление». Після відкриття файла, відкрив документ «Наказ 630» 10.06.2022р. «Про направлення працівників ГУНП в Донецькій області» згідно якого він повинен відбути у відрядження до м. Селидове на 2 місяці, з 13.06.2022р. по 11.08.2022р., що суперечить наказу від 13.08.1998р. №598 «Про затвердження інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон». Наступного дня (12.06.2022) ОСОБА_4 начальник СП ВП № 1 Бахмутського РВП ознайомив його з наказом № 630, який був роздрукований, але без підпису начальника ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 , але він ( ОСОБА_1 ) поставив свій підпис та пішов до начальник ВП № 1 Бахмутського РВП ОСОБА_12 та доповів, що згоден їхати до м. Селидове та проходити службу, але, якщо відрядження буде оформлено відповідним та законним чином, надані авансові кошти, погоджено кошторис, видане посвідчення про відрядження, але ОСОБА_6 наполягав на тому, що це не відрядження, а направлення та відповідні документи про відрядження не видаються. Оскільки документи про відрядження станом на 13.06.2022р. о 07:00 год. оформлено не було, то ОСОБА_1 написав рапорт на начальника ГУНП в Донецькій області ОСОБА_5 про неможливість поїхати у відрядження у м. Селидове. Вказаний рапорт також було направлено ОСОБА_6 та Голові Національної поліції України ОСОБА_13 та станом на 20.06.2022р. відрядження ОСОБА_1 відрядження оформлено не було і він продовжує доповідати керівництву, що не може поїхати до м.Селидове всупереч інструкції та наказу НПУ.
Таким чином, у ході проведення службового розслідування в межах компетенції дисциплінарної комісії встановлено, що майор поліції ОСОБА_7 проігнорував вимоги Дисциплінарного статуту Національної поліції та Закону України «Про Національну поліцію» у період дії воєнного стану та важкий для країни час відмовився виконувати наказ начальника ГУНП в Донецькій області.
У висновках вказано, що комісія вважає, підтвердженими відомості, які стали підставою для проведення службового розслідування та доцільно звільнити зі служби в поліції ОСОБА_1 за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог п. 1. ч. 3 ст. 1, п. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме не виконані наказу ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022р. № 630.
Наказом ГУНП в Донецькій області від 11.07.2022р. № 736 «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання» наказано за порушення службової дисципліни, що виразилося в недотриманні вимог п. 1. ч. 3 ст. 1, п. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», а саме не виконані наказу ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022 № 630 звільнити зі служби в поліції старший інспектор з ювенальної превенції відділу превенції Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області майор поліції ОСОБА_1.
12 липня 2022 року ГУНП в Донецькій області прийнято наказ № 301 о/с «По особовому складу», яким звільнено зі служби в поліції майора поліції ОСОБА_1 за п. 6 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про національну поліцію». Підстава: наказ ГУНП в Донецькій області від 11.07.2022р. № 736.
Крім вказаного, у матеріалах справи наявні.
Доповідна записка начальника відділення підполковника поліції ОСОБА_8 на ім'я начальника УПД ГУНП в Донецькій області майора поліції В. Юрова про те, що до відділення поліції № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області з ГУНП в Донецькій області надійшов наказ від 10.06.2022р. № 630 про направлення з 13.06.2022р. по 11.08.2022р. працівників відділення поліції № 1 до відділення поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. 13.06.2022р. під час відправлення працівників поліції до відділення поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області не прибув, зокрема, майор поліції ОСОБА_1 (ознайомлений з наказом під підпис начальником сектору СП ВП № 1 О. Кравченком). Майор поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати наказ та прибувати до відділення поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області, мотивуючи тим, що йому не видано грошове забезпечення та посвідчення про відрядження.
Пояснення, надані у ході службового розслідування такими особами.
Підполковник поліції ОСОБА_6 - начальник відділення поліції № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області у поясненнях зазначив, що на підставі наказу ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022р. в рамках ротації працівників поліції в межах території обслуговування ГУНП в Донецькій області ряд працівників поліції територіальних підрозділів направлено для проходження служби строком на 60 діб до інших територіальних підрозділів ГУНП в Донецькій області. На виконання вказаного наказу дев'ять працівників поліції мали прибути на його виконання. Однак, майор поліції ОСОБА_1 відмовився виконувати вказаний наказ, з таким був ознайомлений 11.06.2022р.. Свою відмову мотивував тим, що йому не видано документи й грошові кошти на відрядження. Керівництвом ВнП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області роз'яснено ОСОБА_1 , що згідно вимог наказу працівники поліції направляються для несення служби до інших територіальних підрозділів у якості ротації, для надання морального та фізичного відпочинку працівникам поліції, які вже несли службу у таких підрозділах. Також роз'яснено, що працівники будуть забезпечені житлом та продуктами харчування. Після вказаних пояснень ОСОБА_1 відмовився від виконання наказу від 10.06.2022р. № 630.
Майор поліції ОСОБА_4 - начальник сектору превенції ВнП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області у поясненнях вказав, що від заступника начальника ВнП № 1 підполковника поліції В. Сударікова надійшов усний наказ підготувати списки працівників з числа найбільш підготовлених, які будуть направлені для несення служби до інших підрозділів у ротаційному режимі. Працівники поліції для направлення обирались випадково, без упередження. 11.06.2022р. у месенджері «Вотцап» в групу надіслано наказ від 11.06.2022р. № 630 в електронному вигляді. Наказ було роздруковано та під підпис ознайомлено працівників, що направлялись. Через деякий час працівник ОСОБА_9 поцікавився про оформлення відрядження. Їм було роз'яснено, що їх направляють до несення служби у межах області та забезпечать житлом. Тому відрядження не оформляється. ОСОБА_9 відмовився виконувати наказ й повідомив, що виконає, якщо будуть оформлені документи про відрядження.
Підполковник поліції ОСОБА_10 - заступник начальника ВП з превентивної діяльності ВнП № 1 Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області надав пояснення, що за змістом аналогічні наведеним вище.
Майор поліції - ОСОБА_1 у свої поясненнях зазначив, що 20.06.2022р. під час бесіди з підполковник поліції Долинський ознайомив його з наказом від 16.06.2022р. № 668 «Про призначення службового розслідування» по своєму мобільному телефону. По суті зазначив, що 11.06.2022р. через месенджер «Телеграм» отримав наказ від 10.06.2022р. № 630, згідно якого він мав відбути до м. Селидове, вказане суперечить наказу від 13.08.1998 № 59 «Про затвердження Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон». Проте він згоден їхати до м. Селидове, якщо буде відрядження буде оформлено законним чином, надано авансові кошти, погоджено кошторис. Також ОСОБА_1 вказав, що його не було ознайомлено зі ст. 18 Дисциплінарного статуту Національної поліції України. Пам'ятку про права та обов'язки під час дисциплінарного він не підписував.
У матеріалах справи наявний акт про відмову від ознайомлення з наказом від 12.07.2022р.. Вказаний акт складено інспектором сектору кадрового забезпечення Бахмутського РВП ГУНП в Донецькій області старшим лейтенантом поліції ОСОБА_14, у присутності ОСОБА_10 - заступника начальника ВП № 1 Бахмутсього РВП, ОСОБА_15 - старшого інспектора СПП Бахмутського РВП про те, що ОСОБА_1 було запропоновано ознайомитися з наказом ГУНП в Донецькій області від 12.07.2022р. № 301 о/с у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наданим документом.
Аналогічний за змістом акт, датований 12.07.2022р., складено про відмову ОСОБА_1 від ознайомлення із наказом ГУНП в Донецькій області «Про порушення службової дисципліни окремими працівниками ГУНП в Донецькій області та їх покарання» від 11.07.2022р. № 736.
Наведені обставини сторонами не оспорюються.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначає Закон України від 02.07.2015 № 580-VIII «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону № 580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 № 2102-IX, у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Частиною першою статті 12 Закону України «Про оборону України» визначено, що участь в обороні держави разом із Збройними Силами України беруть у межах своїх повноважень інші військові формування, утворені відповідно до законів України, Державна спеціальна служба транспорту, Державна служба спеціального зв'язку та захисту інформації України, а також відповідні правоохоронні органи.
Інші військові формування, утворені відповідно до законів України, та відповідні правоохоронні органи, зокрема: беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони та руху опору, сприяють забезпеченню правового режиму воєнного стану; сприяють Збройним Силам України у виконанні ними завдань, здійснюють їх пріоритетне забезпечення та інші повноваження у сфері оборони України згідно із законодавством.
Відповідно до ч. 2 та 3 ст. 24 Закону України «Про Національну поліцію» у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України органи та підрозділи, що входять до системи поліції, відповідно до законодавства України беруть участь у виконанні завдань територіальної оборони, забезпеченні та здійсненні заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості.
У ході забезпечення та здійснення заходів правового режиму воєнного стану у разі його оголошення на всій території України або в окремій місцевості, виконання завдань територіальної оборони органи та підрозділи, що входять до системи поліції та дислокуються в межах Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, області, міста Києва, підпорядковуються відповідному начальнику Головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та місті Севастополі, області, місті Києві.
Згідно частини 2 статті 19 Закону № 580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом.
Дисциплінарний статут Національної поліції України затверджено Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут).
Відповідно до частин 1, 3 статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов'язує поліцейського, зокрема, безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону.
Стаття 18 Закону України «Про Національну поліцію» передбачає, зокрема, що поліцейський зобов'язаний неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейських; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Статтею 4 Дисциплінарного статуту визначено, що наказ є формою реалізації службових повноважень керівника, згідно з якими визначаються мета і предмет завдання, строк його виконання та відповідальна особа. Наказ має бути чітко сформульований і не може допускати подвійного тлумачення.
Наказ, прийнятий на основі Конституції та законів України і спрямований на їх виконання, віддається (видається) керівником під час провадження ним управлінської діяльності з метою виконання покладених на нього завдань та здійснення функцій відповідно до наданих повноважень.
Наказ може віддаватися усно чи видаватися письмово, у тому числі з використанням технічних засобів зв'язку.
Наказ віддається (видається), як правило, у порядку підпорядкованості. За потреби прямий керівник може віддати (видати) наказ підлеглому, минаючи його безпосереднього керівника, про що він повідомляє безпосередньому керівнику підлеглого або підлеглий сам доповідає про отримання нового наказу своєму безпосередньому керівнику.
Віддавати (видавати) незаконний наказ або такий, що не пов'язаний із службовою діяльністю поліції або виходить за межі посадових (функціональних) обов'язків керівника, забороняється.
Керівник відповідає за відданий (виданий) наказ, результати його виконання, відповідність його закону.
Наказ, відданий (виданий) з порушенням вимог закону або з перевищенням повноважень, є недійсним та підлягає скасуванню прямим керівником.
У відповідності до вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський отримує наказ від керівника в порядку підпорядкованості та зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно його виконувати. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
У разі якщо поліцейський, який виконує наказ безпосереднього керівника, отримав від прямого керівника новий наказ, що стає перешкодою для виконання попереднього, він зобов'язаний негайно доповісти про це керівникові, який віддав (видав) такий наказ, і після отримання його згоди припинити виконання попереднього наказу. Керівник, який віддав (видав) новий наказ, повідомляє про це керівнику, який віддав (видав) попередній наказ.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Виконання поліцейським злочинного або явно незаконного наказу, а також невиконання правомірного наказу тягнуть за собою відповідальність, передбачену цим Статутом та законом.
Наказ вищих органів, керівників, посадових та службових осіб не може бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України.
Відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Спірним наказом позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за порушення вимог п. 1. ч. 3 ст. 1, п. 1 ст. 5 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п.п. 1, 2 ч.1 ст.18 Закону України «Про національну поліцію» за порушення службової дисципліни, що виразилося у не виконані наказу ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022р. № 630.
Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, наказом ГУНП в Донецькій області від 10 червня 2022 року № 630 «Про направлення працівників ГУНП в Донецькій області» прийнято рішення про направлення позивача з 13.06.2022р. до 11.08.2022р. (шістдесят діб) до відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області. Згідно пункту 2 цього наказу позивач зобов'язаний був прибути до визначеного місця о 09-00 13.06.2022р..
Судом установлено, що наказ ГУНП в Донецькій області від 10.06.2022р. № 630 був доведений до відома позивача, але останній не прибув до визначеного місця у встановлений час.
Позивач вважає, що він не відмовлявся виконувати наказ № 630, а просив надати належні документи на підтвердження його правомірності, чого відповідачем зроблено не було.
Як встановлено вище, у відповідності до вимог ст. 5 Дисциплінарного статуту поліцейський зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно виконувати наказ від керівника. Забороняється обговорення наказу чи його критика.
За відсутності можливості виконати наказ поліцейський зобов'язаний негайно повідомити про це безпосередньому керівнику з обґрунтуванням причин невиконання і повідомленням про вжиття заходів до подолання перешкод у виконанні наказу.
Поліцейському забороняється виконувати злочинний або явно незаконний наказ. У разі одержання наказу, що суперечить закону, підлеглий не повинен виконувати його, про що зобов'язаний невідкладно в письмовій формі доповісти керівнику, який віддав (видав) наказ, та своєму безпосередньому керівникові, а в разі наполягання на його виконанні - письмово повідомити про це прямому керівнику.
Отже, виходячи з приписів наведеної норми, поліцейський зобов'язаний неухильно та у визначений строк точно виконувати наказ від керівника. Забороняється обговорення наказу чи його критика. Законною підставою для невиконання відповідного наказу може бути лише злочинність або явна незаконність наказу.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що наказ ГУНП в Донецькій області від 10 червня 2022 року № 630 «Про направлення працівників ГУНП в Донецькій області» не містить таких ознак, а тому у позивача були відсутні правові підстави не виконувати цей наказ.
Таким чином, відповідно до вимог наказу від 10 червня 2022 року № 630 позивач зобов'язаний був прибути до відділу поліції № 3 Покровського РУП ГУНП в Донецькій області о 09-00 13.06.2022р., що ним зроблено не було.
Посилання позивача на Інструкцію про службові відрядження поліцейських, затв. наказом МВС України від 02.08.2017р. №672, колегією суддів не прийнято до уваги, оскільки не регулює спірні правовідносини. Наказом від 10 червня 2022 року № 630 позивач не був направлений у службове відрядження.
З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що матеріалами справи доведено вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Нормами частини третьої статті 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Колегія суддів вважає правомірним висновок суду першої інстанції про те, що обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб'єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов'язків тощо. Одночасно з цим, застосування дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 10.10.2019р. у справі №815/2443/16, від 04.12.2019р. у справі №824/355/17-а, від 26.01.2021р. у справі № 2140/1342/18, від 13.08.2020р. у справі № 817/3305/15, від 24.11.2020 у справі № 2140/1341/18, від 15.04.2021 у справі №240/2677/20.
Адміністративний суд в силу вимог частини третьої статті 2 КАС України в порядку судового контролю за рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єктів владних повноважень повинен дослідити, чи прийняті (вчинені) вони, зокрема, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, обґрунтовано, розсудливо, з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення, пропорційно тощо.
Суб'єкт владних повноважень, своєю чергою, повинен довести суду правомірність свого рішення належними, допустимими та достатніми доказами, зокрема, матеріалами службового розслідування тощо.
Колегія суддів вважає, що матеріалами службового розслідування повністю підтверджується факт вчинення позивачем дисциплінарного проступку.
Колегія суддів зазначає, що системний аналіз викладених вище правових норм Закону № 580-VIII дозволяє стверджувати, що законодавством регламентовано обов'язок осіб, які проходять службу в органах поліції неухильно, сумлінно та відповідально виконувати покладені на них завдання.
Водночас проходження служби в поліції, зважаючи на її специфіку та підвищену увагу суспільства, вимагає від особи надзвичайної дисциплінованості та відповідальності за свої дії та вчинки.
При цьому законодавством регламентовано спеціальний режим органів поліції у разі виникнення загрози державному суверенітету України та її територіальної цілісності, а також у ході відсічі збройної агресії проти України та в умовах воєнного стану.
Разом з тим, особа, як ступає на службу до органів поліції та приймає відповідну Присягу, бере на себе зобов'язання виконувати покладені на неї функції та завдання, зокрема в умовах воєнного стану, та повинна усвідомлювати і розуміти специфіку проходження служби в поліції, яка зумовлює вищенаведені підвищені вимоги до кожного поліціанта, якими він не може нехтувати за жодних обставин.
На підставі викладеного, апеляційний суд погоджує висновок суду першої інстанції, що вина позивача у порушенні службової дисципліни доведена належними та допустимими доказами, тому спірний наказ є правомірним та обґрунтованим, а застосоване до позивача дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення є співмірним до вчиненого дисциплінарного проступку.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді та виплату середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимог про скасування наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності та звільнення зі служби, відтак підстави для їх задоволення також відсутні.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Отже, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду не вбачається.
При цьому судовою колегією враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Керуючись ст. ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 р. у справі № 200/3905/22 - залишити без задоволення.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 04 жовтня 2022 р. у справі №200/3905/22 - залишити без змін.
Повний текст постанови складений 23 березня 2023 року.
Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати прийняття та відповідно до ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук
Судді: І.В. Геращенко
Е.Г. Казначеєв