23 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/2729/22
Чернігівський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Падій В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 КАС України по справі №620/2729/22, за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвалою суду від 15.03.2023 призначено розгляд заяви позивача про встановлення судового контролю в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України за виконанням судового рішення у справі №620/2729/22 у порядку письмового провадження.
У визначений судом строк від відповідача пояснення по суті заяви не надійшли.
Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що заява про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що рішенням Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №620/2729/22 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, позовні вимоги задоволено повністю: визнано протиправними дії Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, який відпрацював на інших роботах з шкідливими і важкими умовами праці за Списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” з 24.01.2022; стягнено за рахунок бюджетних асигнувань Головного Управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 понесені витрати зі сплати судового збору в сумі 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн. 40 коп.
Вказане рішення 31.10.2021 набрало законної сили.
Ухвалою суду від 04.01.2023 заяву ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі №620/2729/22- задоволено повністю; зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області, у 30-денний строк з дня отримання цієї ухвали подати до Чернігівського окружного адміністративного суду звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі №620/2729/22.
На виконання ухвали суду від 04.01.2023 відповідачем в межах встановленого ухвалою суду строку подано звіт про виконання рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 09.06.2022 у справі № 620/2729/22.
Як вбачається зі звіту та доданих до нього протоколів призначення пенсії позивачу, рішення суду відповідачем виконано: ОСОБА_1 призначено з 24.01.2022 пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. Також відповідач зазначив у звіті, що розмір пенсії становить 10864,78 грн, яка виплачується з 01.12.2022, заборгованість пенсії за період, з 24.01.2022 по 30.11.2022 складає 111451,61 грн.
Враховуючи, що рішення суду не виконано в частині виплати заборгованості по пенсії за період, з 24.01.2022 по 30.11.2022 у сумі 111451,61 грн заявник звернувся до суду з відповідною заявою.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд зазначає таке.
Згідно із статтею 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.
Згідно із частиною першою статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.
За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (частина друга статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України).
Таким чином аналіз положень статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України свідчить про те, що зобов'язання суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є диспозитивним правом суду, яке може використовуватися в залежності від наявності об'єктивних обставин, які б свідчили про ухиляння відповідача від виконання судового рішення чи/або відсутність у нього наміру його виконувати.
Суд зауважує, що відповідачем рішення суду щодо призначення ОСОБА_1 з 24.01.2022 пенсії за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до статті 55 Закону України “Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” виконано, що підтверджується матеріалами справи.
Щодо існуючої заборгованості по пенсії ОСОБА_1 за період, з 24.01.2022 по 30.11.2022 у сумі 111451,61 грн суд зазначає таке.
Відповідно Закону України 05.11.1991 № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» Пенсійний фонд України є самостійною фінансово-банківською системою, не входить до складу державного бюджету України, формується за рахунок коштів, що відраховуються підприємствами і організаціями (в тому числі й тими, що використовують працю громадян за угодами цивільно-правового характеру) на заходи соціального страхування за тарифами, диференційованими залежно від небезпечності, шкідливості, тяжкості робіт та стану інших умов праці, страхових внесків громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, обов'язкових страхових внесків громадян, а також коштів державного бюджету України.
Отже виплата пенсій здійснюються Головним управлінням Пенсійного фонду України в Чернігівській області виключно за рахунок коштів Фонду, передбачених Державним бюджетом України на відповідний рік.
Водночас в силу вимог статей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобов'язань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.
Встановлені судом обставини справи вказують на неможливість самостійного виконання відповідачем рішення суду у цій справі в частині виплати позивачу різниці перерахованої пенсії, що обумовлюється відсутністю у відповідача належного фінансового забезпечення та коштів, необхідних для виплати вказаної заборгованості.
Згідно із усталеною правовою позицією Верховного Суду, сформованою у постановах від 21.11.2018 у справі №373/436/17, від 15.05.2020 у справі №812/1813/18, від 21.05.2020 у справі №310/6910/16-а та від 19.02.2020 у справі №821/1491/17 невиконання боржником (пенсійним органом) судового рішення в частині виплати грошових коштів стягувачу (пенсіонеру) за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин.
За таких обставин, судом не встановлено обставин, які б свідчили про недобросовісність дій відповідача під час виконання рішення суду, його умисне невиконання або ухилення від його виконання.
Так суд зауважує, що відповідач не ухиляється від обов'язку виплатити утворену заборгованість по пенсії, оскільки її виплата буде здійснена після надходження додаткових коштів відповідачу.
Оскільки часткове невиконання відповідачем рішення суду у цій справі обумовлюється об'єктивними причинами, а належних доказів, які б свідчили про намір суб'єкта владних повноважень ухилитися від виконання судового рішення не здобуто, суд зазначає про відсутність підстав для встановлення судового контролю в порядку, визначеному статтею 382 Кодексу адміністративного судочинства України.
Виходячи з викладеного, суд не вбачає підстав для задоволення заяви про встановлення судового контролю.
Керуючись статтями 241-243, 248, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_1 про встановлення нового строку для судового контролю за виконанням судового рішення у справі №620/2729/22- відмовити повністю.
Ухвала набирає законної сили в строк та порядку, передбачені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Ухвала суду може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду за правилами, встановленими статтями 293, 295 - 297 та підпунктом 15.5 пункту 15 Розділу«Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 15 днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Падій