15 березня 2023 року Чернігів Справа № 620/109/23
Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Баргаміної Н.М.,
при секретарі Кондратенко О.В.,
за участю позивача ОСОБА_1 , представника позивача Кушнеренка Є.Ю., представника відповідача Дарди О.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді, стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області про визнання протиправними та скасування наказів начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16.12.2022 № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції; від 16.12.2022 № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України “Про Національну поліцію” (в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення); поновлення ОСОБА_1 на посаді начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції Головного управління Національної поліції в Чернігівській області; стягнення з Головного управління Національної поліції в Чернігівській області на користь ОСОБА_1 , ідентифікаційний код НОМЕР_1 , суми грошового забезпечення за час вимушеного прогулу за період з 16.12.2022 по дату ухвалення рішення суду.
В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що у висновку службового розслідування не надано оцінки багатьом обставинам справи, рішення про звільнення винесено без встановлення дійсних обставин справи та наявності вироку суду. Вказує, що обставини ймовірного вчинення позивачем дисциплінарного проступку були встановлені лише на підставі затримання за підозрою у вчиненні злочину. Зазначає, що стосовно ОСОБА_1 відсутній вирок, він не може вважатись винним у будь-якому правопорушенні, відтак не повинен зазнавати заходів дисциплінарного впливу. Вважає, що відповідачем не було враховано попередню службу позивача, високі показники в роботі, позитивну характеристику.
Відповідач подав відзив на позов, в якому просив відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що наказом ГУНП в Чернігівській області № 1289 від 16.12.2022 за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки, Присяги працівника поліції, вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України у частині вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості та є неприпустимим для подальшого проходження служби в Національній поліції України позивача було звільнено зі служби в поліції. Вказує, що реалізовано даний наказ шляхом видання наказу ГУНП в Чернігівській області від 16.12.2022 року № 583 о/с.
Позивачем було подано відповідь на відзив, в якій вказав, що висновок про порушення позивачем службової дисципліни ґрунтується лише на припущеннях про порушення ним вимог антикорупційного законодавства та на факті публікації статті про повідомлення про підозру особі. Будь-яких інших допустимих та належних доказів на підтвердження вчинення позивачем дисциплінарного проступку відповідачем не надано.
Відповідачем було подано заперечення, в яких зазначив, що застосування до позивача дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення є правомірним і пропорційним. Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських, така оцінка пов'язана із діями, які були виявлені під час досудового розслідування у межах кримінального провадження № 42022100000000502, а саме: отримання неправомірної вигоди.
Процесуальні дії у справі: ухвалою суду від 15.02.2023 продовжено відповідачу процесуальний строк на подання відзиву та доданих до нього документів та долучено їх до справи.
Вислухавши пояснення позивача, представників сторін, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
ОСОБА_1 проходив службу в Національній поліції України (а.с. 11).
Наказом начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 16.12.2022 № 583 о/с «По особовому складу» полковника поліції ОСОБА_1 , начальника Новгород-Сіверського районного відділу поліції ГУНП, звільнено зі служби в поліції за пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України) частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» 19.12.2022 (а.с. 52).
Підставою для звільнення зі служби слугував наказ Головного управління Національної поліції в Чернігівській області від 16.12.2022 № 1289 «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності поліцейських ГУНП в Чернігівській області», яким за грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки, Присяги працівника поліції, вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України у частині вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості та є неприпустимим для подальшого проходження служби в Національній поліції України позивача було звільнено зі служби в поліції (а.с. 25).
Також підставою для звільнення позивача зі служби слугував висновок службового розслідування від 16.12.2022 за відомостями, викладеними у рапорті начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції Володимира Чередніченка (а.с. 14-24).
Так, проведеним службовим розслідуванням встановлено, що в діях начальника Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції ОСОБА_1 встановлено грубе порушення службової дисципліни, недотримання вимог статті 18 Закону України «Про Національну поліцію», статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, Правил етичної поведінки, Присяги працівника поліції, вимог керівництва ГУНП в Чернігівській області та Національної поліції України у частині вчинення дій, що дискредитують звання поліцейського, підривають довіру та авторитет Національної поліції України в очах громадськості, що в розумінні статті 12 Дисциплінарного статуту Національної поліції України є дисциплінарним проступком та є несумісним з подальшим проходженням служби в Національній поліції України.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначені Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон).
Відповідно до частини першої статті 1 Закону Національна поліція України - це центральний орган виконавчої влади, який служить суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, протидії злочинності, підтримання публічної безпеки і порядку.
Статтею 3 Закону визначено, що у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Рівень довіри населення до поліції є основним критерієм оцінки ефективності діяльності органів і підрозділів поліції (частина третя статті 11 Закону).
Згідно з частиною першою статті 59 Закону служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 77 Закону поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
В силу пунктів 1, 2 частини першої статті 18 Закону поліцейський зобов'язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов'язків, наказів керівництва.
Так, частиною першою статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, затвердженого Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут), передбачено, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників.
Згідно частини третьої статті 1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов'язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону, зобов'язує поліцейського, серед іншого: бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов'язки.
З метою урегулювання поведінки поліцейських з дотриманням етичних норм, формування в поліцейських почуття відповідальності перед суспільством і законом за свої дії та бездіяльність, а також сприяння посиленню авторитету та довіри громадян до поліції наказом Міністерства внутрішніх справ України від 09.11.2016 № 1179 затверджено Правила етичної поведінки поліцейських (далі - Правила), з вимогами яких, згідно з пунктом 4 розділу І, особу ознайомлюють під час прийняття на службу до поліції.
Відповідно до пункту 1 розділу ІІ Правил під час виконання службових обов'язків поліцейський повинен, зокрема: неухильно дотримуватися положень Конституції та законів України, інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов'язки, діяти лише на підставі, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, міжнародними договорами України, а також цими Правилами; неухильно дотримуватись антикорупційного законодавства України, обмежень, пов'язаних зі службою в Національній поліції України, визначених Законами України "Про Національну поліцію", "Про запобігання корупції" та іншими актами законодавства України.
Відповідно до статті 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Поліцейських, яких в установленому порядку притягнуто до адміністративної, кримінальної або цивільно-правової відповідальності, одночасно може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності згідно з цим Статутом.
Частиною третьою статті 13 Дисциплінарного статуту встановлено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції.
Частини перша, третя, четверта та десята статті 14 Дисциплінарного статуту передбачають, що службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України.
Згідно частин першої, другої, четвертої, сьомої, десятої, п'ятнадцятої статті 15 Дисциплінарного статуту проведення службових розслідувань за фактом порушення поліцейським службової дисципліни здійснюють дисциплінарні комісії. Дисциплінарні комісії формуються з поліцейських та працівників поліції, які мають відповідні знання та досвід, необхідні для ефективного проведення службового розслідування. Забороняється включення до складу дисциплінарної комісії осіб, які є підлеглими поліцейського, стосовно якого призначено службове розслідування, осіб, які сприяли вчиненню або приховуванню дисциплінарного проступку, та осіб, зацікавлених у результатах розслідування. У разі виникнення таких обставин член дисциплінарної комісії зобов'язаний негайно письмово повідомити про це керівнику, який призначив службове розслідування. Порядок утворення дисциплінарних комісій та їх повноваження визначаються Міністерством внутрішніх справ України. За рішенням керівника, який призначив службове розслідування, розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією у відкритому засіданні. У такому разі поліцейський, який притягається до відповідальності, у письмовій формі не пізніше ніж за три дні повідомляється про час, дату та місце розгляду справи дисциплінарною комісією. За результатами проведеного службового розслідування дисциплінарна комісія приймає рішення у формі висновку.
Процедуру проведення службового розслідування стосовно поліцейського, права учасників службового розслідування, порядок оформлення його результатів, прийняття та реалізації рішень за результатами службового розслідування визначає Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затверджений наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32807 (далі - Порядок проведення службових розслідувань).
Згідно пункту 1 розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Так, згідно пунктів 7, 8 Розділу V Порядку проведення службових розслідувань розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться зазвичай у формі письмового провадження. У разі розгляду справи у формі письмового провадження рішення дисциплінарною комісією приймається без повідомлення та (або) виклику інших учасників службового розслідування на підставі наявних у справі матеріалів. За рішенням уповноваженого керівника розгляд справи може здійснюватися дисциплінарною комісією на відкритому засіданні, яке полягає в гласному та відкритому дослідженні обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування, за участю поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, та інших заінтересованих осіб.
Пунктом 2 розділу VI Порядку проведення службових розслідувань передбачено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається зі вступної, описової та резолютивної частин. Висновок службового розслідування готує і підписує дисциплінарна комісія.
З аналізу вищенаведених норм Дисциплінарного статуту та Порядку проведення службових розслідувань слідує, що підставою для призначення службового розслідування є повідомлення поліцейських, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, а розгляд справи дисциплінарною комісією проводиться або у формі письмового провадження, або у відкритому засіданні, при цьому рішення про проведення розгляду справи у відкритому засіданні приймається керівником, який призначив службове розслідування, про що повинно бути вказано у наказі про призначення службового розслідування.
Відповідно до матеріалів справи, 09.12.2022 на підставі рапорту начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції Володимира Чередніченка від 09.12.2022 № 91-рап/124/51/01-2022 за фактом події за участю начальника Новгород-Сіверського РВП ГУНП полковника поліції Водолазкіна Андрія Івановича, що мали місце 09.12.2022, начальником Головного управління Національної поліції в Чернігівській області видано наказ № 1483 про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії (а.с. 27, 29).
Дослідивши обставини призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії, судом не було встановлено порушення відповідачем норм Дисциплінарного статуту, Порядку проведення службових розслідувань, а також Положення про дисциплінарні комісії в Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 07.11.2018 № 893, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28.11.2018 за № 1355/32808.
Так, згідно висновків службового розслідування судом встановлено, що 09.12.2022 до УГІ ГУНП в Чернігівській області надійшла інформація про те, що цього ж дня близько 16:30 в приміщенні Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області співробітниками ГСУ ДБР, спільно з співробітниками центрального управління СБУ, в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до ЄРДР за № 42022100000000502 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, затримано начальника Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції ОСОБА_1 . В рапорті начальника УГІ ГУНП в Чернігівській області підполковника поліції Володимира Чередніченка зазначено, що полковник поліції Водолазкін А.І. вимагав за позитивне вирішення питання у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за № 12022270320000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 197-1 КК України від мешканця м. Шостка Сумської області - суб'єкта підприємницької діяльності, який вчинив дії щодо приведення в непридатний стан зарибленого водоймища, спричинивши матеріальну шкоду у сфері екології, хабар у розмірі 20 000 доларів США, з яких частину коштів у сумі 15 000 доларів США (в гривневому еквіваленті) одержав через банківську картку третьої особи.
У ході проведення службового розслідування було встановлено, що 09.12.2022 слідчим 3-го СВ ТУ ДБР у м. Києві за матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР під № 4202210000000052 від 01.10.2022 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України за підозрою у вчиненні вказаного кримінального правопорушення на території дислокації Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області у приміщенні актової зали, у порядку ст. 208 КПК України було затримано начальника Н-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції ОСОБА_1 .
В подальшому, 10.12.2022 полковнику поліції ОСОБА_1 слідчим відділом ТУ ДБР у м. Києві було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення за матеріалами кримінального провадження, зареєстрованого в ЄРДР під № 42022100000000502 від 01.10.2022, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, а також згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2022, відносно останнього, було застосовано міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Також згідно ухвали Печерського районного суду м. Києва від 10.12.2022 по справі № 757/35802/22-к підозрюваного ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відсторонено від посади начальника Н-Сіверського ВП ГУНП в Чернігівській області, в межах строку досудового розслідування, строком на два місяці.
Так, відповідно до отриманої інформації, за матеріалами кримінального провадження, ОСОБА_1 підозрюється в тому, що він своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди для себе за вчинення такою службовою особою в інтересах того, хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої їй влади та службового становища, вчиненому службовою особою, яка займає відповідальне становище, поєднаному з вимаганням неправомірної вигоди, тобто у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.
Встановлено, що ймовірною підставою для документування факту вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_1 , стало позитивне вирішення питання у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12022270320000243 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 197-1 КК України, в інтересах мешканця м. Шостка Сумської області - суб'єкта підприємницької діяльності, який вчинив дії щодо приведення в непридатний стан зарибленого водоймища, спричинивши матеріальну шкоду у сфері екології, яке перебуває на розгляді у СВ Н-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області.
Будь-яких належних доказів невідповідності встановлених службовим розслідуванням фактів дійсним обставинам позивачем не наведено, а судом під час розгляду справи таких обставин не встановлено.
Відтак, проаналізувавши наведене з огляду на встановлені обставини в справі, суд відхиляє доводи позивача щодо відсутності доказів вчинення ним дисциплінарного проступку та неналежного проведення службового розслідування.
Суд вважає за необхідне зазначити, що законодавець висуває підвищені вимоги до поліцейського, що пов'язано з особливим статусом Національної поліції, а також спрямованістю діяльності поліції на служіння суспільству шляхом забезпечення охорони прав і свобод людини, підтримання публічної безпеки і порядку. У свою чергу, недотримання поліцейським вищезазначених вимог є дисциплінарним проступком, за вчинення якого до порушника застосовуються заходи дисциплінарного стягнення.
Виходячи з правового регулювання спірних відносин, позивач, у силу своїх службових обов'язків, зобов'язаний не допускати вчинків, що ганьблять звання працівника поліції або підривають авторитет поліції, інших відносин, які носять корисливий або протиправний характер.
Чинним законодавством не визначено поняття дискредитації.
Дискредитація (від французького слова discrediter - підривати довіру) - це підрив довір'я когось, приниження чиєїсь гідності, авторитету. Аналізуючи складові цього поняття, суд дійшов до висновку, що вони тісно пов'язані з морально-етичними нормами. Отже, вчинки, що дискредитують працівників органів внутрішніх справ та власне органи поліції, пов'язані насамперед із низкою моральних вимог, які пред'являються до них під час здійснення службових функцій та у повсякденному житті.
Отже, під вчинками, що дискредитують звання працівника національної поліції та власне органи національної поліції, слід розуміти протиправні, винні діяння, які здійснені посадовою особою у зв'язку з виконанням службових обов'язків або не пов'язані з їх виконанням, але за своїм характером здатні принизити в очах громадськості гідність та авторитет працівника поліції та власне органи національної поліції.
З огляду на вказане, з точки зору стороннього розсудливого спостерігача порушення позивачем цих приписів може сприйматися, як спроба підриву довіри до Національної поліції України, і відповідальність за це несе держава.
Також з аналізу матеріалів справи суд зазначає, що інформація про оголошення підозри начальнику Новгород-Сіверського РВП ГУНП в Чернігівській області полковника поліції ОСОБА_1 була висвітлена в засобах масової інформації, викликала суспільний резонанс, що негативно вплинуло на формування у населення думки про діяльність поліції, а також її дискредитацію.
Крім того, в судовому засіданні було встановлено, що на час розгляду даної справи, до позивача застосовано таку міру запобіжного заходу в рамках кримінального провадження, як особисте зобов'язання, а тому перебування такої особи на посаді начальника районного відділу поліції, на думку суду, безумовно негативно впливає на рівень авторитету та довіри до органів національної поліції з боку суспільства.
Верховний Суд в постанові від 02.10.2018 у справі № 815/4463/17 зазначив, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, порушення яких утворює факт порушення Присяги. Під порушення Присяги працівника поліції слід розуміти скоєння працівником поліції проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов'язкам, підриває довіру до нього як носія влади, що призводить до приниження авторитету поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов'язків.
Так, суд звертає увагу на те, що як охоронець громадського порядку, держава має моральне зобов'язання бути взірцевою, вона повинна стежити за тим, щоб такими були й державні органи, що захищають публічний порядок (рішення ЄСПЛ від 19.06.2001 у справі «Звежинський проти Польщі» (заява № 34049/96).
Поряд з цим, суд звертає увагу, що принцип обґрунтованості рішення суб'єкта владних повноважень має на увазі, що рішення повинне бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 01.07.2003, вказує, що орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
З огляду на встановлені службовим розслідуванням обставини, суд приходить до висновку про те, що відповідачем правильно кваліфіковано дії позивача як вчинення дисциплінарного проступку.
Враховуючи тяжкість проступку, наслідки проступку, які фактично підривають довіру та авторитет до органів Національної поліції, суд вважає правомірним притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення зі служби в поліції.
Дисциплінарний проступок позивача виявився у недотриманні принципів діяльності поліцейського та вчиненні дій, не сумісних з вимогами, що пред'являються до професійно-етичних якостей поліцейських.
Суд також зазначає, що хоча застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень.
Стосовно інших посилань сторін, то суд зазначає, що згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги про визнання протиправними та скасування наказів начальника Головного управління Національної поліції в Чернігівській області Нідзельського В.О. від 16.12.2022 № 1289 щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 у вигляді звільнення зі служби в поліції; від 16.12.2022 № 583 о/с щодо звільнення ОСОБА_1 зі служби в поліції, згідно пункту 6 частини першої статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» (в зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення) задоволенню не підлягають.
Оскільки позовні вимоги про поновлення позивача на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування наказу про звільнення зі служби, відтак підстави для задоволення таких позовних вимог також відсутні.
Згідно з частинами першою та другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку, що в задоволенні позову ОСОБА_1 необхідно відмовити повністю.
У зв'язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов'язані зі зверненням до суду, відшкодуванню не підлягають.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Чернігівській області (просп. Перемоги, буд. 74, м. Чернігів, 14000, код ЄДРПОУ 40108651) про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на посаді та стягнення грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 23.03.2023.
Суддя Н.М. Баргаміна