Справа № 560/13513/22
іменем України
23 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючої-судді Гнап Д.Д. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови.
І. СТИСЛИЙ ВИКЛАД ПОЗИЦІЙ СТОРІН
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті, в якому просить:
- визнати протиправною та скасувати постанову Державної служби України з безпеки на транспорті відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області про застосування адміністративно-господарського штрафу № 348217 від 23.11.2022 року.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що оскаржена постанова є протиправною, оскільки в силу статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" відповідальність за порушення законодавства у цій сфері застосовується саме до автомобільних перевізників. Однак, позивач вказує, що рухався на власному автомобілі марки VOLVO FL 6, н.з. НОМЕР_1 , з м. Волочиськ до м. Хмельницький, при цьому перевозив 3 тони гречки, яка була придбана в с. Карпилівка Рівненської області для власних потреб, що підтверджується довідкою від 01.11.2022 №5084. Тому, вважає, що у спірних відносинах не мав статусу автомобільного перевізника, та не може бути суб'єктом відповідальності.
До суду 03.02.2023 надійшов відзив, в якому відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначив, що ОСОБА_1 під час перевірки не надав товарно - транспортну накладну на вантаж та протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. А тому, постанова від 23.11.2022 №348217 про застосування адміністративно - господарського штрафу є правомірною та такою, що відповідає вимогам законодавства України, а відтак не підлягає скасуванню.
До суду 14.02.2023 надійшла відповідь на відзив, в якій позивач просив задовольнити позовні вимоги. Вважає, що спірна постанова №348217 від 23.11.2022 про застосування адміністративно - господарського штрафу винесена відповідачем незаконно та без з'ясування всіх обставин. Також просив розглянути справу за правилами загального позовного провадження.
ІІ. ПРОЦЕСУАЛЬНІ ДІЇ У СПРАВІ
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 26.12.2022 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху.
Ухвалою Хмельницького окружного адміністративного суду від 12.01.2023 відкрито провадження в цій адміністративній справі та вирішено її розглянути за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
Щодо клопотання позивача про розгляд справи за правилами загального провадження, суд враховує таке.
Відповідно до частини 4 статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про: 1) залишення заяви відповідача без задоволення; 2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що виключно за правилами загального позовного провадження розглядаються справи у спорах:
1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом;
2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності;
4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України "Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років".
Спір у цій справі не відноситься до вказаного переліку справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження. Позивач не обґрунтував необхідність розгляду справи в порядку загального позовного провадження. Тому у задоволенні клопотання необхідно відмовити.
ІІІ. ОБСТАВИНИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ
На підставі направлення від 28.10.2022 №004352 проведена рейдова перевірка, зокрема, транспортного засобу VOLVO FL 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 щодо додержання вимог законодавства про автомобільний транспорт під час виконання перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом. Водій - ОСОБА_1 .
За результатами перевірки складено акт №344558 від 02.11.2022, в якому зазначено, що транспортний засіб VOLVO FL 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , згідно з свідоцтвом про державну реєстрацію НОМЕР_2 , належить ОСОБА_1 . В акті перевірки зафіксовано виявлене порушення, а саме: під час перевірки виявлено: відсутня товарно - транспортна накладна на вантаж, протокол перевірки технічного стану транспортного засобу. Зазначено, що водій з актом ознайомлений.
На підставі висновків акту перевірки, начальником відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті розглянуто справу про порушення законодавства про автомобільний транспорт та винесено 23.11.2022 постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №348217, відповідно до якої до ОСОБА_1 застосовано адміністративно-господарський штраф у сумі 17000,00 грн за порушення вимог статі 48 Закону України "Про автомобільний транспорт", відповідальність за яке передбачена абзацом 3 статті 60 вказаного закону.
ОСОБА_1 , вважаючи, що зазначена постанова є протиправною та такою, що порушує його права, звернувся з позовом до суду.
IV. ОЦІНКА СУДУ
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Засади організації та діяльності автомобільного транспорту регламентовано приписами Закону України "Про автомобільний транспорт" від 05.04.2001 N 2344-III (далі Закон N 2344-III), Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 08.11.2006 N 1567.
Частиною 12 статті 6 вказаного Закону передбачено, що державному контролю підлягають усі транспортні засоби українських та іноземних перевізників, що здійснюють автомобільні перевезення пасажирів і вантажів на території України.
За правилами статті 34 Закону N 2344-III автомобільний перевізник повинен, зокрема, виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів.
Абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" встановлено, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Отже, із наведених вище норм законодавства, на підставі яких позивача притягнуто до відповідальності, слідує, що відповідальність за порушення законодавства про автомобільний транспорт, зокрема, за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону покладається виключно на автомобільних перевізників.
Водночас, норми Закону України "Про автомобільний транспорт" не ототожнюють поняття "власник транспортного засобу" та "автомобільний перевізник", оскільки власник автомобіля за певних умов може бути автомобільним перевізником, проте, у випадку, якщо автомобільним перевізником є користувач транспортного засобу, а не його власник, відповідальність за Законом останній не несе.
Крім того, за своєю правовою природою адміністративно-господарські штрафи за порушення законодавства про автомобільний транспорт, встановлені статтею 60 Закону України "Про автомобільний транспорт", є видом адміністративно-господарських санкцій, що застосовуються уповноваженими органами державної влади або органами місцевого самоврядування до суб'єктів господарювання за порушення встановлених законодавчими актами правил здійснення господарської діяльності (статті 216, 217, 238, 239 Господарського кодексу України).
Відповідно до частин 1, 2 статті 241 Господарського кодексу України адміністративно-господарський штраф - це грошова сума, що сплачується суб'єктом господарювання до відповідного бюджету у разі порушення ним встановлених правил здійснення господарської діяльності. Перелік порушень, за які з суб'єкта господарювання стягується штраф, розмір і порядок його стягнення визначаються законами, що регулюють податкові та інші відносини, в яких допущено правопорушення.
Згідно з частиною 1 статті 55 Господарського кодексу України суб'єктами господарювання визнаються учасники господарських відносин, які здійснюють господарську діяльність, реалізуючи господарську компетенцію (сукупність господарських прав та обов'язків), мають відокремлене майно і несуть відповідальність за своїми зобов'язаннями в межах цього майна, крім випадків, передбачених законодавством.
Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання (частина 1 статті 218 Господарського кодексу України).
Суд зазначає, що об'єктивною стороною складу господарського правопорушення, передбаченого абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України "Про автомобільний транспорт" є надання суб'єктом господарювання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону.
За визначеннями, наведеними у статті 1 Закону України "Про автомобільний транспорт", автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.
Приписами частини 1 статті 33 Закону України "Про автомобільний транспорт" визначено, що автомобільним перевізником, що здійснює перевезення вантажів на договірних умовах, є суб'єкт господарювання, який відповідно до законодавства надає послугу згідно з договором про перевезення вантажу транспортним засобом, що використовується на законних підставах.
Відповідно до статті 50 Закону України "Про автомобільний транспорт" договір про перевезення вантажу автомобільним транспортом укладається відповідно до цивільного законодавства між замовником та виконавцем у письмовій формі (договір, накладна, квитанція тощо). Істотними умовами договору є: найменування та місцезнаходження сторін; найменування та кількість вантажу, його пакування; умови та термін перевезення; місце та час навантаження і розвантаження; вартість перевезення; інші умови, узгоджені сторонами.
Як встановлено судом та слідує з матеріалів справи, ОСОБА_1 має у власності транспортний засіб марки VOLVO FL 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що підтверджується свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 . Позивач, власним автотранспортом перевозив власний вантаж (гречку) для власних потреб, що підтверджується довідкою Рокитнівської селищної ради від 01.11.2022 №5084.
Вказане свідчить, що здійснення 28.10.2022 руху транспортного засобу VOLVO FL 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням водія ОСОБА_1 не було пов'язане з перевезенням вантажу на комерційній основі. Зазначене виключає в цих правовідносинах статус позивача, як автомобільного перевізника.
В межах розгляду даної справи відповідачем не надано будь-яких відомостей про надання позивачем послуг перевезення вантажів на договірних умовах третій особі.
Крім того, суд звертає увагу, що позивач був присутній 23.11.2022 при розгляді справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт та пояснив, що має у власності автомобіль марки VOLVO FL 6, реєстраційний номер НОМЕР_1 , яким здійснював перевезення придбаного в громадянина ОСОБА_2 товару для власних потреб, що підтверджується довідкою від 01.11.2022.
Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не є перевізником у розумінні Закону України "Про автомобільний транспорт", а тому за встановлених обставин притягнення ОСОБА_1 до відповідальності за порушення вимог цього закону є протиправним.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Приписами ч. 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна особа повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України).
Оскільки відповідачами не надано належних та допустимих доказів правомірності постанови про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2022 №348217, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа
Позивачем сплачено 992,40 грн судового збору, які слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про застосування адміністративно-господарського штрафу від 23.11.2022 №348217.
Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати за сплату судового збору в розмірі 992 грн 40 коп. за рахунок бюджетних асигнувань відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 березня 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_3 )
Відповідач:Відділ державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (вул. Соборна, 75,Хмельницький,Хмельницька область,29000 , код ЄДРПОУ - 39816845)
Головуюча суддя Д.Д. Гнап