Справа № 560/11763/22
іменем України
23 березня 2023 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Козачок І.С. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті про визнання протиправною та скасування постанови,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 від 14 вересня 2022.
В обґрунтування позову зазначає, що оскаржувана постанова про застосування штрафу в сумі 17000 грн. є протиправною, оскільки позивач не вважається перевізником в розумінні закону, відтак не повинен нести відповідальність за виявлене відповідачем порушення.
Відповідач подав відзив, в якому зазначає, що оскаржена постанова прийнята правомірно, оскільки стосовно позивача як перевізника встановлене правопорушення в частині відсутності на час перевірки визначених законом документів.
Справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
Інспекторами Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті в рамках проведення заходів державного контролю 05.08.2022 на автодорозі О-231719 здійснено рейдову перевірку транспортного засобу марки DAF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , що використовує у своїй діяльності позивач.
Під час перевірки було встановлене перевезення вантажу транспортним засобом, який обладнано цифровим тахографом без оформлення на момент перевірки необхідних документів, а саме встановлено відсутність роздруківки даних з цифрового тахографа за 05.08.2022.
Про виявлені обставини складений акт від 05.08.2022 №321538. У акті зазначається, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 . Водій транспортного засобу від пояснень відмовився.
08.08.2022 позивачу було направлено лист №23867/824.1/24-22 від 08.08.2022 з повідомленням про дату, час та місце розгляду справи за актом №321538. 15.08.2022 Відділу державного нагляду було подано заяву про перенесення розгляду матеріалів у зв'язку із відрядженням.
01.09.2022 позивачу було направлено лист №27627/42/24-22 з повідомленням про розгляд справи за актом №321538, призначений на 14.09.2022, який не був вручений під час доставки 03.09.2022, однак був отриманий 14.09.2022.
На думку суду, відповідач своєчасно направив позивачу друге повідомлення про розгляд матеріалів, відтак суд відхиляє посилання на те, що позивач не був своєчасно повідомлений про розгляд справи.
14.09.2022 посадовою особою Відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області розглянуто вищезгаданий акт та інші матеріали та прийнята постанова на підставі абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» про накладення на позивача адміністративно-господарського штрафу в сумі 17000,00 грн.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 2 Закону України "Про автомобільний транспорт" №2344-III (Закон №2344-III) законодавство про автомобільний транспорт складається із цього Закону, Законів України "Про транспорт", "Про дорожній рух", чинних міжнародних договорів та інших нормативно-правових актів у сфері автомобільних перевезень. Нормативні акти, які визначають умови перевезень, порядок використання засобів транспорту, шляхів сполучення, організації безпеки руху, охорони громадського порядку, пожежної безпеки, санітарні та екологічні вимоги, що діють на транспорті, є обов'язковими для власників транспорту і громадян, які користуються послугами транспорту та шляхами сполучення.
Відповідно до ст.18 Закону №2344-III з метою організації безпечної праці та ефективного контролю за роботою водіїв транспортних засобів автомобільні перевізники зобов'язані: організовувати роботу водіїв транспортних засобів, режими їх праці та відпочинку відповідно до вимог законодавства України; здійснювати заходи, спрямовані на забезпечення безпеки дорожнього руху; забезпечувати виконання вимог законодавства з питань охорони праці; здійснювати організацію та контроль за своєчасним проходженням водіями медичного огляду, забезпечувати їх санітарно-побутовими приміщеннями й обладнанням. Контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов'язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.
Стаття 60 Закону №2344-ІІІ передбачає, що за порушення законодавства про автомобільний транспорт до автомобільних перевізників застосовуються адміністративно-господарські штрафи, зокрема за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
За приписами статті 48 Закону №2344-III автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред'являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.
Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є: для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством; для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.
Водії і перевізники також зобов'язані мати документи, що стосуються регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв та порядку його обліку.
Особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку визначені Положенням про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів, затвердженим наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 07.06.2010 №340 (Положення №340), згідно з п. 1.3 якого вимоги Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.
Згідно з п.6.1 Положення №340 вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами. Відповідно до п. 6.3 Положення №340 водій, що керує транспортним засобом, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія.
Пункт 1.3 Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті, яка затверджена наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 24.06.2010 №385 (Інструкції №385), визначає, що її вимоги поширюються на суб'єктів господарювання, які провадять діяльність у сфері надання послуг з перевезення пасажирів та/або вантажів автомобільними транспортними засобами (крім таксі)
Відповідно до п.1.4 Інструкції №385 визначені у ній терміни вживаються у такому значенні:
- картка - картка контрольного пристрою (тахографа) з вбудованою мікросхемою, призначена для використання в цифровому тахографі;
- контрольний пристрій (тахограф) - обладнання, яке є засобом вимірювальної техніки, призначене для встановлення на транспортних засобах для показу та реєстрації в автоматичному чи напівавтоматичному режимі інформації про рух таких транспортних засобів та про певні періоди роботи їхніх водіїв;
- тахокарта - бланк, призначений для внесення й зберігання зареєстрованих даних, який вводять в аналоговий контрольний пристрій (тахограф) та на якому маркувальні пристрої останнього здійснюють безперервну реєстрацію інформації, що підлягає фіксуванню відповідно до положень ЄУТР.
Відповідно до пунктів 3.3, 3.6 Інструкції №385 водій транспортного засобу, обладнаного тахографом:
- забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа;
- своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання;
- використовує тахокарти (у разі використання аналогового тахографа) або у разі використання цифрового тахографа - особисту картку водія кожного дня, протягом якого керував транспортним засобом;
- має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом.
Перевізники забезпечують належну експлуатацію тахографів та транспортних засобів з установленими тахографами та згідно з вимогами ЄУТР здійснюють періодичні інспекції, які включають перевірку, зокрема: дотримання вимог щодо періодів роботи та відпочинку водіїв та їх відповідність параметрам руху, зареєстрованим тахографом; наявності у водіїв транспортних засобів тахокарт у кількості, визначеній пунктом 3.3 цього розділу, або наявності та чинності картки для цифрового тахографа.
З урахуванням наведеного, суд вважає, що передбачений у ст. 48 Закону №2344-III перелік документів не є вичерпним. Згідно з вказаними приписами Інструкції №385 у разі використання цифрового тахографа водій зобов'язаний мати роздруківку даних роботи тахографа. Отже, в контексті ст. 48 Закону №2344-III роздруківку тахографа необхідно відносити до категорії "інші документи, передбачені законодавством".
Судом встановлено, що актом перевірки було зафіксовано відсутність у водія роздруківки даних з цифрового тахографа за 05.08.2022 ( день перевірки) Водій автомобіля від пояснень відмовився.
Суд звертає увагу на те, що законодавець чітко встановив обов'язок водія надати при перевірці відповідному державному органу щоденний реєстраційний листок режиму праці та відпочинку водія або роздруківку даних роботи цифрового тахографа, а перевізник натомість повинен забезпечити їх наявність у водія.
Позивач зазначає, що відповідач не обґрунтував у постанові і у акті те, що автомобільним перевізником у вказаному епізоді є саме ОСОБА_1 . Стверджує, що він не є перевізником, що начебто підтверджується свідоцтвами про реєстрацію транспортних засобів. У той же час, позивач не додає до матеріалів позовної заяви копії таких свідоцтв. З огляду на це, суд оцінює критично зазначені покликання позивача на те, що він не є тією особою, до якої повинна бути застосована штрафна санкція.
Зважаючи на це, відповідачем правомірно винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №338397 за порушення ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», п. 3.3 Інструкції №385 та відповідно до абз. 3 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»
Оскільки відповідач довів обґрунтованість прийнятого рішення та існування підстав для застосування штрафної санкції, що не спростовано наявними у справі доказами, позовні вимоги не підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд
у задоволенні адміністративного позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складене 23 березня 2023 року
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 )
Відповідач:Державна служба України з безпеки на транспорті в особі відділу державного нагляду (контролю) у Хмельницькій області Державної служби України з безпеки на транспорті (проспект Перемоги, буд. 14,Київ 135,01135 39816845)
Головуючий суддя І.С. Козачок