Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
23 березня 2023 р. Справа №520/1511/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні у приміщенні Харківського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області, в якому просить суд:
- визнати протиправним висновок ГУНП в Харківській області, який викладений у листі від 15.12.2022 №173азвс/119/01/12-2022, щодо незарахування до вислуги років (стажу) ОСОБА_1 періоду з 12.03.2021 (початок строку перебігу вимушеного прогулу) до 19.01.2022 року (прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови по справи №520/5633/21) та невнесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 у графі 2 - дата звільнення зазначивши дату звільнення 19.01.2022, та у графі 4 -зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер;
- зобов'язати ГУНП в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 період з 12.03.2021 (початок строку перебігу вимушеного прогулу) до 19.01.2022 року (прийняття Другим апеляційним адмінітсративним судом постанови по справи №520/5633/21) до вислуги років (трудового стажу) та перерахувати належні ОСОБА_1 виплати з урахуванням вислуги років, посадових окладів згідно штатного розкладу та підвищення тарифних ставок відповідно до актів законодавства, а також за рішеннями, передбаченими в колективних договорах (угодах), включаючи премії та інші виплати індексації заробітної плати за період роботи з 12.03.2021 по 19.01.2022 та внести зміни до трудової книжки ОСОБА_1 у графі 2 - дата звільнення, зазначивши дату звільнення 19.01.2022, та у графі 4 - зазначається на підставі чого внесено запис, наказ (розпорядження), його дата і номер.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі без виклику сторін.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що період з 15.03.2021 по день прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 19 січня 2022 року по справі № 520/5633/21 позивач проходив службу органах ГУНП в Харківській області. Однак до трудової книжки позивача відповідач у графу 2 - дата звільнення зазначив дату - 12.03.2021, таким чином зменшивши трудовий стаж позивача та вислугу років. На думку позивача, період часу з 12.03.2021 (початок строку перебігу вимушеного прогулу) до 19.01.2022 (прийняття Другим апеляційним адміністративним судом постанови від 19.01.2022 по справі №520/5633/21), перебуваючи на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області, до трудового стажу позивача не зараховано, хоча весь цей час він перебував на службі.
Відповідачем надано відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити у задоволенні позову у зв'язку з тим, що наказом ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с скасовано пункт наказу ГУНП в Харківській області від 17.08.2021 № 458 о/с в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, з 15.03.2021, вважати його звільненим з 12.03.2021. Отже, відповідачем було прийнято рішення стосовно колишнього поліцейського наказом, тобто актом індивідуальної дії, а не висновком, що лише носить інформаційний характер, та не має ніякої юридичної сили, стосовно визнання його протиправним. На думку відповідача, позивач помилково вважає висновок ГУНП в Харківській області викладений у листі від 15.12.2022 за № 173азвс/119/01/12-2022 протиправним, адже рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу, в тому числі обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки, а тому вимога про визнання протиправним висновку ГУНП в Харківській області викладеного у листі від 15.12.2022 за № 173азвс/119/01/12-2022 не підлягає задоволенню.
Відповідач також зазначає про те, що рішення про не зарахування до стажу служби періоду з 12.03.2021 по 19.01.2022 прийнято 01.02.2022 під час видання наказу № 58 о/с, а не під час надання відповіді на адвокатський запит. Відповідь на запит носить інформаційний характер, під час розгляду запиту ніякого рішення не приймалося, правових підстав для прийняття не було, тому і лист ГУНП від 15.12.2022 за № 173азвс/119/01/12-2022 не може бути оскарженим так, як не є актом індивідуальної дії.
Наказ ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с на даний час є чинним та інших наказів про службу позивача у період з 09.08.2021 по 01.02.2022 немає. А отже, якщо в даний період часу жодних наказів стосовно ОСОБА_1 не приймалось, відповідно і не має жодних підстав для зарахування стажу служби у вищезазначений період останньому.
Стаж зараховується на підставі наказу, і підтверджуючими юридичними фактами зарахування стажу служби поліцейському є рішення суду першої інстанції, яке було скасоване постановою суду апеляційної інстанції, що є наслідком відсутності юридичного факту зарахування до стажу служби ОСОБА_1 періоду з 12.03.2021 по 19.01.2022.
Інші заяви по суті справи сторони до суду не подавали.
У письмових поясненнях позивач вказав, що відповідно до отриманої ним інформації з органу пенсійного фонду, з 13.03.2021 по 31.07.2021 грошове забезпечення ОСОБА_1 не нараховувалось та страхові внески не вносились до контролюючого органу ДПС України та ПФУ. З 01.08.2021 по 19.01.2022 йому грошове забезпечення нараховувалось та виплачувалось, та нарахування страхових внесків було поновлено.
Відповідно до ст.258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Суд розглядає справу у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.
Дослідивши доводи, викладені учасниками спору у заявах по суті справи, зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що Наказом ГУНП в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с ОСОБА_1 зі служби в поліції за пунктом 6 частини 1 статті 77 Закону України «Про Національну поліцію» у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення.
Не погоджуючись із наказами ГУНП в Харківській області від 01.03.2021 № 135 «Про застосування Дисциплінарних стягнень до поліцейських ГУНП в Харківській області» в частині застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення до ОСОБА_1 , та із наказом від 04.03.2021 № 165 о/с, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.
В період розгляду судом першої інстанції матеріалів судової справи за позовною заявою щодо захисту прав ОСОБА_1 , 05.05.2021 ГУНП в Харківській області прийнято наказ № 245 о/с, яким внесено зміни у пункт наказу ГУНП в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с в частині звільнення позивача, оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області, яким встановлено день його звільнення 12.03.2021 замість 04.03.2021. Дату звільнення ОСОБА_1 було змінено через встановлення наявності копій листків непрацездатності останнього від 02.02.2021 № 13, від 15.02.2021 № 247 та від 02.03.2021 № 1268, які були видані поліклінікою ДУ «ТМО МВС України по Харківській області».
09.08.2021 рішенням Харківського окружного адміністративного суду по справі № 520/5633/21 частково задоволено позов ОСОБА_1 . Визнано протиправним наказ ГУНП в Харківській області від 04.03.2021 № 165 о/с в частині звільнення ОСОБА_1 , оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського відділу поліції ГУНП в Харківській області та поновлено майора поліції ОСОБА_1 на службі в Національній поліції на вищезазначеній посаді з 15.03.2021.
На підставі вищезазначеного рішення суду першої інстанції наказом ГУНП в Харківській області від 17.08.2021 № 458 о/с майора поліції ОСОБА_1 , поновлено на посаді оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, з виплатою грошового забезпечення за час вимушеного прогулу у межах суми стягнення за один місяць, з 15.03.2021.
Не погодившись з рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021, ГУНП в Харківській області подало до Другого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, в якій просило скасувати рішення суду першої інстанції.
19.01.2022 Другим апеляційним адміністративним судом прийнято постанову, якою рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 по справі № 520/5633/21 скасовано та прийнято нову постанову, якою у задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до ГУНП в Харківській області про визнання протиправним та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середньомісячного грошового забезпечення за час вимушеного прогулу відмовлено.
На підставі постанови Другого апеляційного адміністративного суду від 19.01.2022 наказом ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с скасовано пункт наказу ГУНП в Харківській області від 17.08.2021 № 458 о/с в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області з 15.03.2021, та відповідно до цього наказу позивач вважається звільненим з 12.03.2021.
11.12.2022 представником позивача - адвокатом Аніщенко К.М. до ГУНП в Харківській області направлено адвокатський запит, щодо надання інформації стосовно зарахування ОСОБА_1 до трудового стажу вислуги років за період з 12.03.2021 по 19.01.2022, а також щодо внесення змін до трудової книжки позивача із зазначенням дати звільнення 19.01.2022.
15.12.2022 за № 173азвс/119/01/12-2022 ГУНП в Харківській області надано відповідь на адвокатський запит та повідомлено адвоката Аніщенко К.М., про те, що період з 12.03.2021 по 19.02.2022 до трудового стажу ОСОБА_1 та його вислуги не зараховується. Підстав для внесення змін до трудової книжки ОСОБА_1 у графу 2 - дата звільнення, із зазначенням дати 19.01.2022, немає. У відповіді також зазначено, що скасуванням постановою Другого апеляційного адміністративного суду рішення Харківського окружного адміністративного суду про поновлення ОСОБА_1 стало підтвердженим юридичним фактом скасування індивідуального акту, прийнятого ГУНП в Харківській області на виконання цього рішення, тобто наказу про його поновлення на підставі рішення Харківського окружного адміністративного суду від 09.08.2021 у справі № 520/5633/21. Таке скасування відбулося на підставі того, що скасоване судове рішення не породжує жодних юридичних наслідків. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 15.01.2020 у справі № 820/609/18.
Вважаючи, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у зарахуванні та внесенні змін до трудової книжки останнього, щодо зарахування періоду служби з 12.03.2021 по 19.02.2022 до трудового стажу та зарахування його до вислуги років, позивач звернувся до Харківського окружного адміністративного суду цим позовом.
Зі змісту заяв по суті справи, наданих позивачем та відповідачем, судом встановлено, що між сторонами відсутній спір щодо фактичних обставин справи. Причиною виникнення спору є різне тлумачення сторонами положень чинного законодавства стосовно внесення записів до трудової книжки позивача та обчислення його трудового (страхового) стажу у правовідносинах стосовно звільнення його з посади, поновлення судом на посаді рішенням суду, яке в подальшому скасовано в апеляційному порядку.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд застосовує такі норми права.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції Україні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюються Законом України «Про Національну поліцію» (далі - Закон № 580), та іншими нормативно-правовими актами. (частина 1 статті 60 Закону № 580).
Відповідно до статті 3 Закону № 580 у своїй діяльності поліція керується Конституцією України, міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, цим та іншими законами України, актами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, а також виданими відповідно до них актами Міністерства внутрішніх справ України, іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 1 статті 8 Закону № 580^Ш передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
В частині 2 Розділу І Наказу Міністерства внутрішніх справ України від 23.11.2016 № 1235 (далі - Наказ МВС № 1235) вказано, що рішення з питань проходження служби в поліції оформлюються письмовими наказами по особовому складу. Отже накази по особовому складу є рішеннями, якими вирішуються питання проходження служби в поліції, а тому вони є індивідуальними актами відповідно до п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України.
Як зазначено в розділі ІІ Наказу МВС № 1235, серед підстав для видання наказів по особовому складу, є також підстава щодо обчислення стажу служби в поліції, який дає право на встановлення поліцейським надбавки за вислугу років, надання додаткової оплачуваної відпустки.
Як вже встановлено судом, наказом ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с скасовано пункт наказу ГУНП в Харківській області від 17.08.2021 № 458 о/с в частині поновлення майора поліції ОСОБА_1 на посаді оперуповноваженого ВКП Немишлянського ВП ГУНП в Харківській області, з 15.03.2021, вважати його звільненим з 12.03.2021.
Тобто, суб'єктом владних повноважень на виконання вимог Закону №580 та Наказу МВС № 1235 питання щодо оформлення проходження позивачем служби вирішено шляхом видання наказу, тобто, індивідуального акту, що відповідає приписам п.19 ч.1 ст.4, ч.2 ст.2 КАС України та с.2 ст.19 Основного Закону.
Враховуючи, що пунктом 2.4. наказу Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 № 58 «Про затвердження Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників» встановлено, що усі записи в трудовій книжці про прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагороди та заохочення вносяться власником або уповноваженим ним органом після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого строку, а в разі звільнення - у день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження), суд приходить до висновку про те, що записи у трудовій книжці позивача внесено з точною відповідністю до тексту наказу ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с та з дотриманням вищенаведених норм права, а тому такі дії є правомірними.
Доказів оскарження наказу ГУНП в Харківській області від 01.02.2022 № 58 о/с матеріали справи не містять.
В означеному контексті суд вважає прийнятними аргументи відповідача про те, що рішення про не зарахування до стажу служби періоду з 12.03.2021 по 19.01.2022 прийнято 01.02.2022 під час видання наказу № 58 о/с, а не під час надання відповіді на адвокатський запит, яка має інформаційний характер та не відповідає вимогам індивідуального акту.
Також лист від 15.12.2022 №173азвс/119/01/12-2022 не може оцінюватись судом як документальне підтвердження дій чи бездіяльності відповідача у спірних правовідносинах, адже, як вже зазначено судом, питання про визначення дати звільнення позивача, і , як наслідок, обчислення його стажу, вирішено індивідуальним актом - Наказом №58 о/с.
Вимог про скасування наказу позивачем не заявлено, судом самостійно не виявлено, що такий наказ суперечить приписам ч.2 ст.19 Конституції України.
Аргументи позивача стосовно сплати ним з 01.08.2021 по 19.01.2022 страхових внесків як підстави для зарахування вказаного періоду до страхового стажу позивача є неприйнятними з огляду на таку суттєву обставину як виникнення таких правовідносин на підставі судового рішення, що було скасовано.
Скасування судового рішення (у даному випадку - рішення про поновлення позивача на посаді) свідчить про те, що такий судовий акт втрачає законну силу з моменту його прийняття (постановлення). Відтак акти індивідуальної дії, прийняті на підставі скасованого судового рішення, не можуть мати будь-якої юридичної сили з дня їх винесення, адже настання обумовлених вище наслідків зумовлене насамперед тим, що порушення, внаслідок яких судове рішення було визнане незаконним, мали місце вже на час прийняття такого акта.
Тобто, наказ ГУНП в Харківській області від 17.08.2021 № 458 о/с, на підставі якого позивача поновлено на посаді та відповідно до якого позивач проходив службу, отримував грошове забезпечення та сплачував страхові внески, був прийнятий на підставі скасованого судового рішення та не може мати будь-якої юридичної сили з дня його винесення.
Водночас, суд зауважує, що аргументація позову в цілому зводиться до порушення позивача права на пенсійне забезпечення, зокрема, нормативно-правове обґрунтування позовних вимог мотивоване посиланнями на Закони України "Про пенсійне забезпечення", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" тощо.
При цьому предметом цього спору є оцінка правомірності дій відповідача як роботодавця стосовно відображення ним періоду проходження служби у трудовій книжці шляхом внесення відповідних записів.
Як вже встановлено проведеним судовим розглядом, відповідачем не допущено порушень щодо внесення записів у трудову книжку позивача, водночас, питання обчислення стажу позивача чи вислуги років при призначенні пенсії, на що посилається позивач, є компетенцією органу Пенсійного фонду України, і якщо позивач вважає саме таке своє право порушеним, він має право звернутися до суду за захистом свого права з позовом саме до пенсійного органу.
За такого правового регулювання суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог до ГУНП як із мотивів відсутності допущених порушень суб'єктом владних повноважень, так і з огляду на відсутність порушеного права позивача у спірних правовідносинах саме відповідачем.
Суд наголошує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10 лютого 2010 року у справі “Серявін та інші проти України” зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі “Трофимчук проти України” ЄСПЛ також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
Відповідно до пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Наведене дає підстави для висновку, що доводи скаржника у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості у рамках відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду. Деякі аргументи не можуть бути підставою для надання детальної відповіді на такі доводи.
Усі інші аргументи сторін вивчені судом, однак є такими, що не потребують детального аналізу у судовому рішенні, оскільки вищенаведених висновків суду не спростовують.
Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.
За приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Розглянувши подані учасниками справи документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.
Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись ст.ст.4-10, 19, 77, 139, 241-246, 250, 255, 262, 236 293, 295, 297, 371 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) до Головного управління Національної поліції в Харківській області (вул. Жон Мироносиць, буд. 5,м. Харків,61002, код ЄДРПОУ40108599) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення у повному обсязі виготовлено 23 березня 2023 року.
Суддя Олексій Котеньов