Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
місто Харків
23.03.2023 р. справа №520/4643/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Сліденко А.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без призначення судового засідання з повідомленням (викликом) сторін справу за позовом
ОСОБА_1 (далі за текстом - позивач, заявник)
до Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі за текстом - відповідач, владний суб'єкт, орган публічної адміністрації)
провизнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, спонукання до перерахунку пенсії з 01.12.2020р., -
встановив:
Позивач у порядку адміністративного судочинства заявив вимоги про: 1) визнання протиправним рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, щодо відмови у перерахунку та виплаті пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) на підставі довідки № 22/7/2/1-4 Фд-23 від 02.02.2023 р. про розмір грошового забезпечення, наданої ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, оформлене листом №2000-0203-8/22986 від 22.02.2023 р.; 2) зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області провести з 01.12.2020 перерахунок основного розміру пенсії пенсії ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІПН НОМЕР_1 ) у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки № 22/7/2/1-4 Фд-23 від 02.02.2023 р., наданої ДП «Підприємство державної кримінально-виконавчої служби України (№100)» Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції, про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії з 01.12.2020 року за формою згідно додатку 2 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.02.2008 року №.45, у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 року № 103 "Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб", з урахуванням змін в грошовому забезпеченні передбачених Постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 №704, із зазначенням основних та додаткових видів грошового забезпечення та без обмеження граничним розміром.
Аргументуючи ці вимоги зазначив, що унаслідок вчинення органом публічної адміністрації протиправного управлінського волевиявлення не одержує пенсію у належному розмірі.
Відповідач, який був сповіщений про розгляд справи завчасно та у передбачений процесуальним законом спосіб, не виконав обов'язку із подання відзиву та доказів в обгрунтування незгоди із позовом.
За таких обставин, суд не вбачає перешкод у вирішенні спору по суті, адже наявні у справі докази повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин.
Суд, вивчивши доводи позову, повно виконавши процесуальний обов'язок із збору доказів, перевіривши доводи сторін добутими доказами, з'ясувавши обставини фактичної дійсності, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з таких підстав та мотивів.
Установлені судом обставини спору полягають у наступному.
Заявник отримує від ГУ ПФУ в Харківській області пенсію у порядку Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", обліковується у якості пенсіонера по лінії ДДПВП.
Станом на 01.12.2017р. основний розмір пенсії заявника складав - 1.776,60грн. як 80% від суми грошового забезпечення - 2.220,75грн. (оклад за посадою - 950,00грн., оклад за званням - 130,00грн., надбавка за вислугу років (35%) - 411,25грн., надбавка за особливі умови служби - 95,00грн., надбавка за виконання особливо важливих завдань (40%) - 634,50грн., а розмір пенсії до виплати з урахування доплати у 1.309,06грн. склав - 3.085,66грн.
Станом на 01.01.2018р. (до виконання рішень у справах ...) основний розмір пенсії заявника склав 7.013,65грн. як 705 від суми грошового забезпечення - 10.019,50грн. (оклад за посадою - 5.500,00грн., оклад за спеціальним званням - 1.410,00грн., надбавка за вислугу років (45%) - 3.109,50грн.
Сума пенсії до виплати була обчислена ГУ як: 1) 3.085,66грн. (попередній розмір пенсії) + 1.964,00грн. (50% підвищення як різниці між основним розміром пенсії з 01.01.2018р. - 7.013,65грн. та основним розміром пенсії до 01.01.2018р. - 3.085,66грн.) у період 01.01.2018р.-31.12.2018р.; 2) 3.085,66грн. (попередній розмір пенсії) + 2.945,99,00грн. (75% підвищення як різниці між основним розміром пенсії з 01.01.2018р. - 7.013,65грн. та основним розміром пенсії до 01.01.2018р. - 3.085,66грн.) у період 01.01.2019р.-31.12.2019р.; 3) 3.085,66грн. (попередній розмір пенсії) + 3.927,99,00грн. (100% підвищення як різниці між основним розміром пенсії з 01.01.2018р. - 7.013,65грн. та основним розміром пенсії до 01.01.2018р. - 3.085,66грн.) з 01.01.2020р.
Органом, спеціально уповноваженим на видачу довідок про грошове забезпечення діючих співробітників Державної кримінально-виконавчої служби України для перерахунку розміру раніше призначених пенсій у зв'язку із підвищення розміру поточної винагороди діючого публічного службовця системи ДКВС України, а саме - ДП "Підприємство державної кримінально-виконавчої служби №100" Північно-Східного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань Міністерства юстиції України відносно заявника було складено письмовий документ про розмір та структуру грошового забезпечення діючого співробітника начальницького складу ДКВС України станом на 30.11.2020р. за рівнозначною посадою у розрізі компонентів: 1) оклад за посадою - 5.780,00грн., 2) оклад за спеціальним званням (підполковник внутрішньої служби) - 1.410,00грн., 3) надбавка за вислугу років (45%) - 3.235,50грн., 4) надбавка за особливості проходження служби (30%) - 3.127,65грн., 5) премія (200%) - 11.560,00грн., 6) матеріальна допомога на оздоровлення - 16.828,48грн., а загалом на суму грошового забезпечення - 41.941,63грн. (довідка №22/7/2/1-498-23 від 02.02.2023р.).
Цей документ разом із зверненням заявника про перерахунок власної пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди за службу діючого публічного службовця надійшов у фізичне розпорядження Управління.
За зверненням заявника органом публічної адміністрації було вчинено відмову, оформлену листом від 22.02.2023р. №2000-0203-8/22986.
Стверджуючи про невідповідність закону управлінського волевиявлення органу публічної адміністрації з приводу обчислення нового розміру пенсії, заявник ініціював даний спір.
Вирішуючи спір по суті, суд вважає, що до відносин, які склались на підставі установлених обставин спору, підлягають застосуванню наступні норми права.
Право громадян України на соціальний захист проголошено ст.46 Конституції України, конкретизовано п.6 ч.1 ст.92 Конституції України і з 01.01.2004р. деталізовано нормами, насамперед, Закону України від 09.07.2003р. №1058-ІV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", який був прийнятий на зміну положенням Закону України від 05.11.1991р. №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення".
У силу дії бланкетної норми ст.4 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" умови, норми та порядок пенсійного забезпечення військовослужбовців, а також осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, поліцейських та членів їхніх сімей встановлюються Законом України від 09.04.1992р. №2662-ХІІ "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі за текстом - Закон України №2662-ХІІ).
Отже, приписи Закону України №2662-ХІІ є спеціальною нормою права та запроваджують дві окремі, самостійні і незалежні одна від одної процедури, за якими відбувається обчислення розміру пенсії, а саме: 1) за ст.43 Закону України №2662-ХІІ - у випадку призначення пенсії вперше та 2) за ст.63 Закону України №2662-ХІІ - у випадку збільшення розміру вже призначеної пенсії за подією збільшення розміру оплати праці працівника на аналогічній (прирівняній) посаді.
При цьому, у процедурі за ст.43 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною є виплати (як винагорода за працю), одержані особисто особою-пенсіонером під час проходження служби (тобто складові елементи структури власного грошового забезпечення).
Натомість, у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ базовою розрахунковою величиною є реально отримані (а не уявно можливі до нарахування) виплати (як винагорода за працю) третьої сторонньої особи - діючого публічного службовця за рівнозначною посадою (або тією ж самою, або прирівняною).
Положення ч.18 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цього правила не змінюють, адже присвячені регламентуванню випадку, коли з події призначення пенсії вперше та обчислення розміру вперше призначеної пенсії і до події виплати вперше призначеної пенсії настала подія збільшення поточної винагороди за службу відносно іншого публічного службовця, на що однозначно показує застосування законодавцем ознаки - "невідкладно", котра взагалі не використовується у процедурі за ст.63 Закону України №2662-ХІІ.
До того ж і у силу правового висновку постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019р. по зразковій справі №240/5401/18 процедури призначення пенсії (ст.43 Закону України №2262-XII) та перерахунку пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII) є різними як за змістом, так і за механізмом проведення.
Відтак, суд не знаходить підстав для поєднання цих процедур за будь-якими компонентами (за винятком визначення загальної структури грошового забезпечення), адже протилежне з невідворотною неминучістю призводить до появи віртуального показника грошового забезпечення - неіснуючої винагороди за службу, який фізично у дійсності не одержується жодним із діючих публічних службовців (військовослужбовцем) і арифметично складається із платежів з винагороди за службу, отриманих у минулому самим заявником - публічним службовцем у відставці (міліціонером) та поточних платежів з винагороди за службу, котрі наразі отримуються діючим поліцейським.
Продовжуючи розгляд справи, суд зазначає, що згідно з ч.4 ст.63 Закону України №2662-ХІІ питання визначення механізму перерахунку пенсій (умов, порядку та розмірів) було передано законодавцем у відання Уряду України і реалізовано останнім у положеннях Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (затверджено постановою КМУ від 13.02.2008р. №45, далі за текстом - Порядок №45).
Згідно з п.1 Порядку №45 перерахунок пенсій проводиться у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для відповідних категорій військовослужбовців або у зв'язку із введенням для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством.
Отже, приводом для проведення перерахунку розміру раніше призначеної пенсії є фактична зміна розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій службовців, проведена на підставі рішення загального характеру, виданого суб'єктом владних повноважень, наділеним правом установлювати чи змінювати види грошового забезпечення службовців.
Таке тлумачення змісту правової підстави для обчислення нового розміру раніше вже призначеної у порядку Закону України №2262-ХІІ пенсії цілком корелюється із правовим висновком п.31 постанови Верховного Суду від 28.11.2022р. по справі №820/3451/18.
Суд відмічає, що розрахункова база для обчислення розміру пенсій при призначенні пенсії вперше, а також для обчислення нового розміру пенсії у зв'язку із збільшенням поточної винагороди за службу діючого публічного службовця у співставних умовах служби визначена ч.3 ст.43 Закону України №2662-ХІІ, де указано, що пенсії особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, оклади та/чи доплати за військове (спеціальне) звання, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку (доплату) за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Звідси слідує, що до обчислення розміру пенсії можуть бути прийняті лише регулярні (тобто постійні) складові структури грошового забезпечення (заробітку), котрі були реально (фактично) виплачені (а не умовно нараховані) та не мають ознак індивідуального платежу, спричиненого особистим вкладом третьої сторонньої особи у результати службової діяльності певного органу публічної адміністрації.
З 01.01.2008р. структура грошового забезпечення осіб рядового на начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України, а також розміри її складових були визначені постановою КМУ від 07.11.2007р. №1294.
30.08.2017р. КМУ з цього ж самого питання було прийнято постанову №704 (далі за текстом - Постанова КМУ №704), яка остаточно набрала чинності з 01.03.2018р.
На відносини за участю заявника поширюється дія саме положень постанови КМУ від 30.08.2017р. №704, що підтверджується змістом складеної довідки про грошове забезпечення.
З 01.03.2018р. діючі особи рядового на начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України почали отримувати винагороду за службу у підвищених розмірах, а тому саме з 01.03.2018р. громадянин-пенсіонер з категорії осіб рядового на начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України у відставці набув суб'єктивне право на перерахунок розміру раніше призначеної пенсії з урахуванням приписів Порядку №45 та постанови КМУ №704.
Проте, 21.02.2018р. КМУ було прийнято постанову №103 (далі - Постанова КМУ №103), п.п.1 і 2 якою установлено правило перерахунку пенсії виходячи з таких складових як: оклад за посадою, оклад за військовим (спеціальним) званням, відсоткова надбавка за вислугу років, а датою перерахунку було визначено - 01.01.2018р.
Тобто положеннями п.п. 1 і 2 Постанови КМУ №103 виключно у відносинах пенсійного забезпечення приписам Постанови КМУ №704 була надана ретроспективна дія у часі з 01.01.2018р.
Одночасно Постановою КМУ №103 були внесені зміни і до п.5 Порядку №45, унаслідок чого під час перерахунку пенсій з 01.01.2018р. мали використовуватись такі види грошового забезпечення, як: посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років (тобто було запроваджено обмеження розрахункової бази для обчислення нового розміру пенсії у зв”ку із збільшенням поточної винагороди діючому військовослужбовцю).
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України пункти 1 і 2 Постанови КМУ №103 діяли у період часу з 28.02.2018р. та до 05.03.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/3858/18) і були обов'язковими до виконання усіма суб'єктами права як чинне рішення Уряду України нормативного характеру.
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.3 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 19.11.2019р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/12704/18).
За правилами ч.2 ст.265 та ч.1 ст.325 КАС України п.6 Постанови КМУ №103 діяв у період часу з 28.02.2018р. та до 29.01.2020р. (як до моменту набрання законної сили судовими рішеннями по справі №826/5463/18).
Утрата чинності п.1 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.2 Постанови КМУ №103 з 05.03.2019р., п.3 Постанови КМУ №103 з 19.11.2019р., п.6 Постанови КМУ №103 з 29.01.2020р. у силу ст.ст.255, 265, 325 КАС України означає, що саме з указаних календарних дат відбулись зміни у правовому регулюванні правовідносин з приводу перерахунку розміру раніше призначеної пенсії у зв”язку із підвищенням поточної винагороди рівнозначному діючому публічному службовцю.
Відтак, з 01.04.2019р. заявник набув право на перерахунок (обчислення нового розміру) власної пенсії у зв”язку із підвищенням розміру винагороди діючого публічного службовця із категорії осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України.
Між тим, усупереч положенням ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України доказів набуття такого права станом на 30.11.2020р. унаслідок підвищення розміру винагороди діючого публічного службовця із категорії осіб рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України позивач до матеріалів справи не подав.
Тому у межах спору суд змушений визнати недоведеною подію підвищення розміру поточного заробітку особи рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України станом на 30.11.2020р.
Також суд не знаходить підстав для визнання правомірним включення до складеної у спірних правовідносинах довідки про грошове забезпечення станом на 30.11.2020р. такого платежу як матеріальна допомога на оздоровлення у сумі - 16.828,48грн., позаяк у контексті ч.3 ст.43 Закону України №2662-ХІІ цей платіж є одноразовим (однократним платежем), а не щомісячним додатковим видом грошового забезпечення.
За приписами ст.63 Закону України №2662-ХІІ у спорі з приводу перерахунку пенсії військовослужбовця у відставці до предмету доказування входять обставини: 1) обіймання заявником певної посади у штаті органу (установи, організації, частини тощо) перед звільненням зі служби; 2) продовження існування цієї ж самої або створення аналогічної чи прирівняної посади у штаті; 3) прийняття компетентним суб'єктом права рішення загального характеру про підвищення винагороди за службу усім військовослужбовцям; 4) співставності умов проходження служби; 5) реального отримання діючим поліцейським підвищеної винагороди за службу у межах конкретного календарного місяця; 6) видачі довідки про грошове забезпечення тим органом, якого відбулось звільнення або у якому заявник знаходився на фінансовому утриманні чи який видає довідки у силу спеціального повноваження.
Суд усвідомлює, що у контексті механізму/алгоритму перерахунку розміру раніше вже призначеної пенсії (ст.63 Закону України №2262-XII, ст.86 Закону України "Про прокуратуру" тощо) слід розрізняти подію підвищення розміру винагороди за виконану роботу діючого публічного службовця за актом права нормативного характеру (котрий стосується одразу усіх осіб однієї категорії без виключення) від події оцінки роботодавцем трудової участі (вкладу) конкретного працівника у показники службової діяльності органу за певний звітний період шляхом видання індивідуального акту права (зокрема, шляхом призначення премії).
Правова природа премії згідно з ст.2 та ст.15 Закону України "Про оплату праці" може полягати як у запроваджені нового регулярного платежу (збільшенні розміру раніше запровадженого регулярного платежу), так і здійсненні однократного/разового платежу, зумовленого виключно значенням особистого внеску конкретного працівника.
Тому у разі, коли випадок виплата премії стосується виключно однієї особи чи однієї посади і результатів її особистої трудової (службової) діяльності за конкретний проміжок часу - то відсутні підстави для кваліфікації цієї події як загального підвищення розміру винагороди за виконану роботу.
Усупереч положенням ч.2 ст.79 та ч.4 ст.161 КАС України заявник не подав до матеріалів справи жодних належних та допустимих доказів на підтвердження тих обставин, що з 30.11.2020р. особи рядового та начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України щомісячно та регулярно отримують виплату премії у розмірі - "200%".
Суд зауважує, що критерії законності управлінського волевиявлення (як у формі рішення, так і у формі діяння) владного суб'єкта викладені законодавцем у приписах ч.2 ст.2 КАС України, а обов'язок доведення факту дотримання цих критеріїв покладений на владного суб'єкта ч.2 ст.77 КАС України і повинен виконуватись шляхом подання до суду доказів та зазначення у процесуальних документах належних аргументів відповідності закону вчиненого волевиявлення.
Згідно з ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Тлумачення змісту цієї норми процесуального закону було викладено Верховним Судом у постанові від 07.11.2019р. по справі №826/1647/16 (адміністративне провадження № К/9901/16112/18), де указано, що обов'язковою умовою визнання протиправним волевиявлення суб'єкта владних повноважень є доведеність приватною особою факту порушення власних прав та інтересів та доведеність факту невідповідності закону оскарженого управлінського волевиявлення.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.ст.72-78, 90, 211 КАС України, суд зазначає, що у спірних відносинах суб”єкт владних повноважень не вдавався до порушення прав (інтересів) заявника, позаяк подана громадянином довідка про грошове забезпечення містить складові елементи, які не є регулярними щомісячними і постійними платежами, котрі з 30.11.2020р. постійно виплачуються особам рядового на начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби України (премія у розмірі - 200% та матеріальна допомога на оздоровлення.
Тому позові підлягає залишенню без задоволення
До того ж, кваліфікуючи реально вчинене у спірних правовідносинах управлінське волевиявлення суб'єкта владних повноважень, суд виходить із того, що за загальним правилом під рішенням суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмовий акт, під дією суб'єкта владних повноважень слід розуміти вчинок посадової/службової особи, під бездіяльністю суб'єкта владних повноважень слід розуміти невиконання обов'язків, під відмовою суб'єкта владних повноважень слід розуміти письмово зафіксоване діяння з приводу незадоволення звернення приватної особи.
У спірних правовідносинах суб'єктом владних повноважень була вчинена саме відмова, втілена у офіційному письмовому документі, а не у рішенні у розумінні п.19 ч.1 ст.4 КАС України.
Тому позов підлягає відхиленню із цієї причини також.
При розв'язанні спору, суд, зважаючи на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року (далі за текстом - Конвенція; рішення від 21.01.1999р. у справі “Гарсія Руїз проти Іспанії”, від 22.02.2007р. у справі “Красуля проти Росії”, від 05.05.2011р. у справі “Ільяді проти Росії”, від 28.10.2010р. у справі “Трофимчук проти України”, від 09.12.1994р. у справі “Хіро Балані проти Іспанії”, від 01.07.2003р. у справі “Суомінен проти Фінляндії”, від 07.06.2008р. у справі “Мелтекс ЛТД (MELTEX LTD) та Месроп Мовсесян (MESROP MOVSESYAN) проти Вірменії”), вичерпно реалізував існуючі правові механізми з'ясування об'єктивної істини; надав розгорнуту оцінку усім юридично значимим факторам та обставинам справи; дослухався до усіх ясно і чітко сформульованих та здатних вплинути на результат вирішення спору аргументів сторін.
Розподіл судових витрат по справі слід здійснити відповідно до ст.139 КАС України та Закону України "Про судовий збір".
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.6-9, ст.ст.241-243, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Позов - залишити без задоволення.
Роз'яснити, що судове рішення набирає законної сили відповідно до ст.255 КАС України (а саме: після закінчення строку подання скарги усіма учасниками справи або за наслідками процедури апеляційного перегляду; підлягає оскарженню до Другого апеляційного адміністративного суду у строк згідно з ч.1 ст.295 КАС України (а саме: протягом 30 днів з дати складення повного судового рішення).
Суддя А.В. Сліденко