Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, код: 34390710, тел. 730 42 72
про залишення позовної заяви без розгляду
20 березня 2023 р. справа № 520/343/23
Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сліденка А.В., за участі секретаря - Стрєлка О.В., позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Варламова Д.В., представника відповідача - Чернявського А.В., представника Київської окружної прокуратури міста Харкова - Размєтаєва А.С., представник Харківської міської ради - не прибув, розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні питання належності оформлення матеріалів адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, треті особи - Харківська міська рада, Київська окружна прокуратура м. Харкова, про визнання протиправним та скасування витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки від 17.05.2021р. №70/176-21
встановив:
Спір склався з приводу незгоди заявника із обчисленням суб'єктом владних повноважень - ГУ Держгеокадастру у Харківській області нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003.
Земельна ділянка із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 площею 615,00кв.м. існує як об'єкт цивільних прав, розміщена за адресою - АДРЕСА_1 , належить територіальній громаді міста Харкова.
На зазначеній земельній ділянці знаходиться об'єкт нерухомого майна - нежитлова будівля літ. «А», належний заявнику з 27.03.2017р. на праві власності за спадковим договором від 23.05.2006р. №2874 площею 337,3кв.м.
Цільовим призначенням земельної ділянки є обслуговування будівлі стаціонарної автомобільної заправної станції.
29.11.2006р. між гр. ОСОБА_2 (попереднім власником об'єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі літ. «А» площею 337,3кв.м. за адресою - АДРЕСА_1 ) та Харківською міською радою (у якості орендодавця) було укладено договір оренди землі, зареєстрований у Харківській регіональній філії Державного підприємства «Центр державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах» - 20.02.2007р. за №340767100021.
Згідно з п.4 згаданого договору показник нормативної грошової оцінки земельної ділянки складав - 663.564,00грн.
У п.9 цього договору указано, що розмір орендної плати за місяць складає - 2.665,32грн.
Відповідно до п.13 указаного договору розмір орендної плати підлягає перегляду, зокрема, у разі зміни розміру земельного податку, підвищення цін, тарифів.
У п.8 договору указано, що договір укладено строком до 01.03.2031р.
23.02.2007р. між Харківською міською радою в особі Управління земельних ресурсів та гр. ОСОБА_2 було складено акт приймання-передачі земельної ділянки за адресою - АДРЕСА_1 .
За твердженням Київської окружної прокуратури міста Харкова право користування земельною ділянкою із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 у межах договору оренди землі від 20.02.2007р. №340767100021 було припинено - 14.11.2018р.
30.10.2013р. відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 Управлінням Держземагенства у м. Харкові ГУ Держземагенства у Харківській області було складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно з яким показник нормативної грошової оцінки складає - 1.154.564,00грн. і був розрахований, зокрема, із використанням таких значень локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як: зони пішохідної доступності до громадських центрів - « 1,2», зони магістралей підвищеного містоформувального значення - « 1,2», зони пішохідної доступності природних об'єктів - « 1,09», зони схилу поверхні понад 20% - « 0,85», зони небезпечних геологічних процесів К36 - « 0,85», зони перевищення припустимого рівня шуму - « 0,97», ареали забруднення грунтів - « 0,95», сукупний коефіцієнт КМ3 склав - « 0,97687».
У згаданому витязі зазначений номер економіко-планувальної зони - 6628.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до громадських центрів» знаходиться у межах 1,04-1,20, а прийнятними значеннями є 1,04; 1,08; 1,10; 1,14; 1,20.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні магістралей підвищеного містоформувального значення» знаходиться у межах 1,05-1,20, а прийнятними значеннями є 1,05; 1,06; 1,08; 1,20.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні пішохідної доступності до національних, зоологічних та дендрологічних парків, парків пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, пам'яток природи, курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів» знаходиться у межах 1,04-1,15, а прийнятними значеннями є 1,04; 1,09; 1,15.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки у межах території, що має схил поверхні понад 20%» знаходиться у межах 0,85-0,90, а прийнятним значенням є 0,85.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні небезпечних геологічних процесів» знаходиться у межах 0,75-0,90, а прийнятними значеннями є 0,75; 0,77; 0,78; 0,80; 0,83; 0,85; 0,88; 0,90.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні обмеження забудови за ступенем забруднення атмосферного повітря» знаходиться у межах 0,80-0,95, а прийнятними значеннями є 0,91; 0,93; 0,95.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в зоні перевищення припустимого рівня шуму від залізниці, автодоріг, електропідстанцій, аеродромів знаходиться у межах 0,90-0,97, а прийнятними значеннями є 0,91; 0,93; 0,94; 0,95; 0,96; 0,97.
Згідно з додатком №3 до рішення Харківської міської ради від 03.07.2013р. №1209/13 діапазон значень фактора «місцезнаходження земельної ділянки в ареалі забруднення ґрунтів» знаходиться у межах 0,90-095, а прийнятними значеннями є 0,90;0,91; 0,92; 0,95.
17.02.2021р. за особистим зверненням заявника відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 Відділом у місті Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області було складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно з яким показник нормативної грошової оцінки складає - 1.611.048,00грн. і був розрахований, зокрема, із використанням таких значень локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як: зони пішохідної доступності до громадських центрів - « 1,2», зони магістралей підвищеного містоформувального значення - « 1,2», місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - « 1,15», місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - « 1,15», місцезнаходження земельної ділянки у межах території, що має схил поверхні понад 20% - « 0,90», місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів - « 0,90», сукупний коефіцієнт КМ3 склав - « 1,5».
У згаданому витязі зазначений номер економіко-планувальної зони - 6624.
17.05.2021р. відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 Відділом у місті Харкові ГУ Держгеокадастру у Харківській області було складено витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, згідно з яким показник нормативної грошової оцінки складає - 1.611.048,00грн. і був розрахований, зокрема, із використанням таких значень локальних коефіцієнтів місцезнаходження земельної ділянки у межах економіко-планувальної зони як: зони пішохідної доступності до громадських центрів - « 1,2», зони магістралей підвищеного містоформувального значення - « 1,2», місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності швидкісного міського та зовнішнього пасажирського транспорту - « 1,15», місцезнаходження земельної ділянки у зоні пішохідної доступності до національних природних, регіональних ландшафтних, зоологічних та дендрологічних парків, парків - пам'яток садово-паркового мистецтва, ботанічних садів, заказників, заповідних урочищ, біосферних та природних заповідників, пам'яток природи курортів, парків, лісопарків, лісів, зелених зон, пляжів - « 1,15», місцезнаходження земельної ділянки у межах території, що має схил поверхні понад 20% - « 0,90», місцезнаходження земельної ділянки у зоні небезпечних геологічних процесів - « 0,90», сукупний коефіцієнт КМ3 склав - « 1,5».
У згаданому витязі зазначений номер економіко-планувальної зони - 6624.
Суд відмічає, що витяги про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. та від 17.05.2021р. є абсолютно ідентичними за усіма показниками.
Відповідно до п.9 ч.3 ст.2 КАС України однією з основних засад (принципів) адміністративного судочинства є неприпустимість зловживання процесуальними правами.
Згідно з 2 ст.44 КАС України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Частиною 1 ст.45 КАС України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Строк звернення до суду у спорах з приводу пенсійного забезпечення громадян згідно з абз.1 ч.2 ст.122 КАС України складає шість місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
На виконання вимог ч.4 ст.9 КАС України у цілях з'ясування об'єктивної істини безвідносно до доводів учасників спору та процесуальної поведінки сторін судом було визнано обов'язковою явку до судового засідання позивача - п. ОСОБА_1 , яка особисто пояснила, що: 1) з самого початку особисто брала участь в оформленні усіх документів відносно земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003; 2) 30.03.2017р. набула речове право власності на нерухоме майно - будівлю АЗС; 3) до початку повномасштабної збройної агресії Російської Федерації проти України - 24.02.2022р. АЗС функціонувала у повному обсязі; 4) після виявлення факту розірвання договору оренди землі під АЗС з метою укладення нового договору звернулась із використанням функціоналу особистого електронного кабінету до ГУ Держгеокадастру у Харківській області з метою отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003; 5) отримала витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 в особистому електронному кабінеті; 6) доступу до особистого електронного кабінету не втрачала; 7) є зареєстрованим суб'єктом господарювання - ФОП.
У даному конкретному випадку позивач визнав збіг строку звернення до суду і у позові виклав клопотання про поновлення строку звернення до суду.
На додаткову вимогу суду поважність причин несвоєчасного звернення до суду була обґрунтована обізнаністю зі витягом про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 виключно із матеріалів цивільного позову у справі №953/3308/22, відсутністю знань у галузі земельних відносин, відсутністю знань у галузі права, відсутністю у рішенні Харківської міської ради від 27.02.2019р. №1474/19 показників та значень локальних коефіцієнтів Км3, виявленням представником - адвокатом розбіжностей у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 13.10.2013р. та у нормативній грошовій оцінці земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.05.2021р. і настання саме після цього події усвідомлення заявником порушення власних прав.
З цього приводу суд повторно зазначає, що витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. є абсолютно ідентичним витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.05.2021р.
Позивач у судовому засіданні особисто визнала факт фізичного отримання витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. в особистому електронному кабінеті - 17.02.2021р.
Суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України під час відправлення правосуддя належить враховувати правові висновки Верховного Суду.
Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Окрім того, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16: 1) День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.; 2) Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.; 3) Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.; 4) Варто наголосити, що право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов'язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред'являється особі, гарантує й стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), яка ратифікована Україною Законом від 17.07.1997 №475/97-ВР.; 5) Ключовими принципами статті 6 Конвенції є верховенство права та належне здійснення правосуддя. Ці принципи також є основоположними елементами права на справедливий суд.; 6) У пункті 36 рішення Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ, Європейський суд) від 04.12.1995 у справі “Белле проти Франції” (Bellet v. France) ЄСПЛ зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.; 7) В той же час, у своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним і може підлягати обмеженню; такі обмеження допускаються з огляду на те, що за своїм характером право доступу потребує регулювання з боку держави. У цьому відношенні Високі Договірні Сторони користуються певними межами свободи розсуду, хоча остаточне рішення про те, чи було дотримано вимог Конвенції, має виносити Суд. Суд повинен переконатися, що застосовані обмеження не звужують чи не зменшують залишені особі можливості доступу до суду в такий спосіб або до такої міри, що це вже спотворює саму суть цього права. Крім того, обмеження суперечитиме пункту 1 статті 6 Конвенції, якщо воно не ставить законної мети і якщо не забезпечено відповідного пропорційного співвідношення між застосованими засобами та поставленою метою (див. рішення у справі “Вайт і Кеннеді проти Німеччини” [GC], №26083/94, ECHR 1999-I, пункт 59; рішення у справі "Т. Р. та К. М. проти Сполученого Королівства" [GC], №28945/95, пункт 98, ECHR 2001; рішення у справі "Z. та інші проти Сполученого Королівства" [GC], №29392/95, пункт 93, ECHR 2001, рішення від 12.07.2001 у справі за заявою №42527/98 “Принц Ліхтенштейну Ганс-Адам ІІ проти Німеччини” (CASE OF PRINCE HANS-ADAM II OF LIECHTENSTEIN v. GERMANY), пункт 44).; 8) Отже, право на доступ до правосуддя не є абсолютним і обмежене передусім встановленим строком звернення до суду. Такий підхід обумовлений необхідністю дотримання іншого, не менш важливого принципу - верховенства права, а точніше, одного з його елементів - принципу правової визначеності.; 9) ЄСПЛ, у пунктах 37 та 38 рішення від 18.11.2010 у справі “Мушта проти України”, нагадав, що право на суд, одним з аспектів якого є право на доступ до суду, не є абсолютним, воно за своїм змістом може підлягати обмеженням, особливо щодо умов прийнятності скарги на рішення. Однак такі обмеження не можуть стосуватися реалізації цього права у такий спосіб або до такої міри, щоб саму суть права було порушено. Ці обмеження повинні переслідувати легітимну мету, і має бути розумний ступінь пропорційності між використаними засобами та поставленими цілями. Норми, які регламентують строки подання скарг, безумовно, передбачаються для забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці норми будуть застосовані. У той же час такі норми або їх застосування мають відповідати принципу юридичної визначеності та не перешкоджати сторонам використовувати наявні засоби.; 10) У рішенні від 03.04.2008 у справі “Пономарьов проти України” ЄСПЛ вказав, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте, навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Від судів вимагається вказувати підстави. У кожній справі національні суди мають перевіряти, чи підстави для поновлення строків для оскарження виправдовують втручання у принцип res judicata, особливо коли національне законодавство не обмежує дискреційні повноваження судів ні в часі, ні в підставах для поновлення строків (пункт 41).; 11) Таким чином, за практикою Європейського суду з прав людини, застосування судами наслідків пропущення строків звернення до суду не є порушенням права на доступ до суду.; 12) На цьому наголошено й у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.06.2018 у справі №800/474/17 (провадження №11-337заі18).; 13) Вищенаведене засвідчує, що інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.; 14) Дотримання строку звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб'єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій. Відсутність цієї умови приводила б до постійного збереження стану невизначеності у публічно-правових відносинах.; 15) Окрім цього, частина друга статті 44 Кодексу адміністративного судочинства України зобов'язує часників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов'язки. На цьому ж наголошено і у частині першій статті 45 цього ж Кодексу, якою передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Аналогічні приписи містились й у частині другій статті 49 Кодексу адміністративного судочинства України у редакції, чинній станом на час розгляду і вирішення цієї справи у судах попередніх інстанцій.; 16) Наведені вище правові нормами Кодексу адміністративного судочинства України конкретизують характер процесуальної поведінки, який зобов'язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов'язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку звернення до адміністративного суду.; 17) Такий висновок узгоджується з правовою позицією, викладеною у постанові Верховного Суду від 21.05.2020 у справі №826/22361/15.
До суду з даним позовом заявник звернувся - 09.01.2023р., тобто поза межами строку згідно з ч.4 ст.122 КАС України.
У силу правового висновку п.20 постанови Верховного Суду від 07.12.2022р. у справі №420/4995/21 під час вирішення питання про дотримання особою, яка звернулася до суду з адміністративним позовом, встановленого строку звернення з'ясуванню підлягають наступні обставини, а саме: - за захистом якого порушеного права особа звернулася до суду; - коли особа дізналася про порушення своїх прав (чи дотримано строк з дати обізнаності); - коли вона повинна була дізнатися про їх порушення; - чи мала вона можливість дізнатися про порушення своїх прав; - наявність поважних причин, які об'єктивно заважали дізнатись про порушення своїх прав чи звернутися з позовом до суду.
При цьому, слід зважати, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Суд звертає увагу, що позивач, як особа, котра провадить професійну підприємницьку діяльність, не має права на розумні очікування та обґрунтовані сподівання відносно застосування до власної правової поведінки стандартів, аналогічних стандартам поведінки пересічного громадянина, позаяк стандарти доброчесності у сфері господарської діяльності є явно та очевидно значно суворішими.
Тому доводи про відсутність знань у галузі земельної справи, про відсутність знань у галузі права, про необізнаність із змістом попередньої нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 13.10.2013р. не можуть виправдовувати тривалої бездіяльності заявника стосовно показників поточної нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003, котрі стали відомі заявникові ще 17.02.2021р.
Оскільки у судовому засіданні заявник визнав, що витяг про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. був отриманий заявником за власною ініціативою з метою подальшого укладання договору оренди земельної ділянки, то суд змушений критично ставитись до письмових доводів представника позивача про неусвідомлення заявником наслідків отримання цього письмового документу.
Тому суд доходить до переконання про те, що усі суттєві та істотні відомості про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. були отримані позивачем саме - 17.02.2021р. і подальша повторна видача цих же самих відомостей іншій особі, але у формі датованого іншою календарною датою офіційного письмового документа - витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 (17.05.2021р.) об'єктивно не здатна спричинити початку перебігу строку на звернення до суду.
Такий строк у межах даного спору слід обчислювати від дати первинного (первісного) отримання позивачем офіційного письмового документа нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. - 17.02.2021р.
Обставини залучення заявником до захисту власних прав (інтересів) спеціаліста у галузі права - адвоката вже після початку провадження у справі №953/3308/22 також об'єктивно не здатні ані спричинити початку перебігу строку на звернення до суду, ані бути кваліфіковані у якості поважної причини неналежного опікування станом власних права та обов'язку з 17.02.2021р. як із календарної дати фізичного отримання офіційного письмового документа нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р.
Відтак, суд дійшов до переконання про те, що позов поданий поза межами строку звернення до суду, заяви про поновлення строку звернення до суду заявником не подано, що згідно з ч.3 ст.121, ч.13 ст.171, п.7 ч.1 ст.240, п.8 ч.1 ст.240 КАС України є підставою для залишення позову без розгляду.
Тому за наслідками судового засідання 06.03.2023р. судом було постановлено ухвалу від 06.03.2023р. у справі №520/343/23 про залишення позову без руху.
17.03.2023р. до суду надійшло клопотання заявника про поновлення строку на подання позову з вимогою відносно визнання протиправним та скасування витягу з нормативної грошової оцінки Головного управління Держгеокадастру у Харківській області в особі Відділу у м.Харкові від 17.05.2021р. №703/176-21.
Дане клопотання умотивовано доводами про те, що про можливе/ймовірне порушення власних прав заявник дізнався лише - 13.12.2022р., коли представником заявника, який має знання у сфері права (юриспруденції) та у сфері земельної справи було отримано витяг з нормативної грошової оцінки цієї ж самої земельної ділянки від 13.10.2013р. №3811/08.
Суд змушений кваліфікувати цей довід у якості юридично неспроможного з викладених вище міркувань, адже про усі значимі фактори нормативної грошової оцінки земельної ділянки під належною заявникові будівлею АЗС заявнику було відомо ще з 17.02.2021р.
Подія та результати залучення громадянином України (до того ж у статусі фізичної особи - підприємця) до оцінювання стану власних суб'єктивних прав та обов'язків іншого суб"єкта права - фахівця у галузі прав та у галузі земельної справи, отримання таким суб'єктом права від суб'єктів владних повноважень будь-яких документів та думка (консультації/правова позиція) цього суб'єкта права не є визначеною законом датою початку перебігу строку на звернення до суду.
Учасник суспільних відносин повинен у визначений процесуальним законом строк від дати отримання рішення суб"єкта владних повноважень (події вчинення суб'єктом владних повноважень управлінського волевиявлення) самостійно або за допомогою будь-яких інших легальних джерел отримання інформації сформувати правову позицію стосовно існування факту порушеного суб'єктивного права (порушеного інтересу) та вчинити процесуальну дію з приводу звернення до суду.
У даному конкретному випадку подія настання календарної дати - 13.12.2022р. як отримання представником заявника витягу з нормативної грошової оцінки цієї ж самої земельної ділянки від 13.10.2013р. №3811/08 є виключно датою отримання відповідного письмового доказу, а не датою настання обізнаності із незгодою із управлінським волевиявленням суб'єкта владних повноважень стосовно нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003, що мало місце саме 17.02.2021р. під час отримання особисто заявником в особистому електронному кабінеті витягу про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. №1085.
Саме з календарної дати - 17.02.2021р. заявник у спірних правовідносинах повинен був у разі незгоди із нормативною грошовою оцінкою земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 звернутись до суду у строк згідно з ч.2 ст.122 КАС України, тобто протягом 6 місяців.
У позові і у матеріалах позову та у поданих заявником процесуальних документів не міститься ані доводів, ані посилань на будь-яких об'єктивні дані існування нездоланних чи непереборних перешкод у зверненні до суду протягом указаного часу.
Суд вкотре зауважує, що усі параметри нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. є абсолютно ідентичними параметрам нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.05.2021р.
Відтак, суд вважає, що у спірних правовідносинах має місце випадок, коли заявник як ФОП, який використовує земельну ділянку із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 саме у межах провадження господарської діяльності з метою розміщення та забезпечення експлуатації будівлі власної АЗС, довідався про усі істотні/суттєві/вагомі параметри нормативної грошової оцінки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 - 17.02.2021р.
З указаної календарної дати і протягом визначеного ч.2 ст.122 КАС України строку на звернення до суду заявник жодних дій, спрямованих на захист власних прав (інтересів) не вчиняв, фахівців у галузі права чи фахівців у галузі земельної справи до оцінки стану власних прав та обов'язків не залучав.
Ідентичність відомостей витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. відомостям витягу з нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 від 17.02.2021р. засвідчує ті обставини, що параметри та юридично значимі фактори нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 визначені відповідним локальним нормативно-правовим актом органу місцевого самоврядування і тому є незмінніми/сталими протягом усього часу дії такого акту.
Отже, строк на звернення до суду з приводу оскарження витягу нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 у спірних правовідносинах слід обчислювати саме з 17.02.2021р., що між тим не виключає права заявника на оскарження відповідного локального нормативно-правового акту органу місцевого самоврядування з приводу встановлення конкретних параметрів нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003.
Проте, у межах даного спору предметом є не відповідний локальний нормативно-правовий акт органу місцевого самоврядування з приводу встановлення конкретних параметрів нормативної грошової оцінки земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003, а управлінське волевиявлення суб"єкта владних повноважень, вчинене в автоматичному/автоматизованому режимі без впливу на сукупність та значення коефіцієнтів волі працівника органу публічної адміністрації, оформлене письмовим витягом з нормативної грошової оцінки.
Оскільки матеріали позову та зміст клопотання від 17.03.2023р. не містять об'єктивних даних про існування причин, котрі б непереборно та нездоланно заважали заявнику звернутись до суду протягом 6 місяців від дати первинного отримання усіх відомостей про нормативну грошову оцінку земельної ділянки із кадастровим номером - 6310136600:03:007:0003 - 17.02.2023р., то суд не знаходить правових підстав для поновлення заявнику строку для звернення до суду у межах справи №520/343/23 з причин, указаних у клопотанні від 17.03.2023р.
Керуючись ст.ст.8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.2, 4-9, 45, 121-123, 169, 171, 240, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
ухвалив:
Клопотання від 17.03.2023р. про поновлення пропущеного строку звернення до суду із даним позовом - залишити без задоволення.
Позов - залишити без розгляду.
Роз'яснити, що ухвала у повному обсязі виготовлена у порядку ч. 3 ст. 243 КАС України - 23 березня 2023 року; підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Сліденко А.В.