справа №636/799/22
Україна
з питання повернення позову
23 березня 2023 р. м. Харків
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Старосєльцева О.В., розглянувши питання наявності правових підстав для прийняття до розгляду позову ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради , третя особа: Обласний центр по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації про: 1) визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради щодо невиплати ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 ЗУ «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту»; 2) зобов'язання Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради (код ЄДРПОУ 23148343 Харківська обл., м. Чугуїв, вул. Старонікольська, буд. 20, секція А) призначити ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше здійснених платежів і передати до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації відповідні документи для здійснення нарахування і виплати ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 ) разової грошової допомоги до 5 травня 2021 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше здійснених платежів, -
встановив:
Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 01.12.2022р. матеріали адміністративної справи №636/799/22 направлено до Харківського окружного адміністративного суду за підсудністю.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.02.2023 справу передано на розгляд судді Старосєльцевій О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 13.02.2023р. позовну заяву залишено без руху; встановлено, що способом усунення недоліків є подання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження стосовно позовного періоду 2020 року.
20.03.2023р. від представника позивача до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду, в обґрунтування якої заявник посилається на те, що станом на грудень 2021 року ОСОБА_1 не отримав доплату до щорічної разової грошової допомоги за 2020 рік, а тому звернувся до відповідачів щодо виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком. Листом Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації від 06.12.2021 №23645/01 позивачу відмовлено у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік; Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради на звернення позивача відповіді надано не було.
Вирішуючи питання про усунення недоліків в оформленні позову, поновлення строку звернення до суду, суддя виходить з наступних підстав та мотивів.
Так, в ухвалі суду від 13.02.2023р. суддя дійшов висновку, що позов поданий поза межами строку звернення до суду без заяви про поновлення строку звернення та доказів поважності причин пропуску строку звернення до суду стосовно позовного періоду 2020 року, що є порушенням ч.6 ст.161 КАС України.
Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 121 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.
У поданій заяві про поновлення строку звернення до суду заявник посилається на лист Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації від 06.12.2021 №23645/01, яким позивачу відмовлено у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік; та неотримання від Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради відповіді на звернення позивача стосовно виплати разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік.
При цьому, суддя зазначає, що згідно зі змісту листа Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації від 06.12.2021 №23645/01 заявника повідомлено, що у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Управлінні соціального захисту населення Чугуївської міської ради, то нарахування і виплата щорічної разової допомоги до 5 травня по м. Чугуєву не належить до компетенції Центру. У такому випадку Центр не є органом, уповноваженим здійснювати виплату.
Також, за матеріалами позовної заяви вбачається, що рішенням Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради №450 від 12.05.2021р. спірну грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік позивачу перераховано в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
Листом від 14.05.2021р. №2198 Управлінням соціального захисту населення Чугуївської міської ради позивача повідомлено про те, що Управлінням надано до ДСЗН відповідну заяву на фінансування; до отримання коштів Управління визнає себе боржником щодо невиплаченої позивачу разової щорічної грошової допомоги до 5 травня у сумі 6800 грн.; а також про виплату перерахованої разової щорічної грошової допомоги до 5 травня 2020 року у розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» після надходження коштів на рахунок Управління.
Водночас, позивачем заявлено позовні вимоги про визнання протиправною бездіяльності Управління соціального захисту населення Чугуївської міської ради щодо невиплати позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком відповідно до ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» та зобов'язання відповідача призначити позивачу разову грошову допомогу до 5 травня 2020 року в розмірі п'яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням раніше здійснених платежів і передати до Обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат Харківської обласної державної адміністрації відповідні документи для здійснення нарахування і виплати позивачу спірної допомоги, строк звернення за якими позивачем пропущено.
Жодних уточнень позовної заяви позивачем не надано.
Отже, суддя вкотре зазначає, що оскільки вказаний вид грошової виплати є разовим платежем, то про порушення своїх прав позивач мав дізнатися під час отримання виплати у розмірах, з якими він не погоджується.
Вказані висновки також узгоджуються з висновками Верховного Суду, наведеними в постанові від 18.11.2020р. №380/5202/20.
Крім того, у зазначеній постанові, окрім висновків стосовно поширення на дані спірні правовідносини вимог щодо шестимісячного строку для звернення до суду, Верховний Суд також зазначив, що предметом позову в категорії справ стосовно соціального захисту є дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, пов'язані з соціальними виплатами, які можуть бути регулярними, періодичними, одноразовими, обмеженими в часі платежами, а тому строк на соціальний захист та строки звернення до суду залежать також від виду відповідного платежу як форми соціального захисту з боку держави.
Відлік строків для звернення з метою реалізації права на соціальний захист розпочинається з моменту отримання відповідним суб'єктом владних повноважень заяви особи, до якого додано пакет необхідних документів. У свою чергу, відлік строків для звернення до суду (у випадку незгоди особи з відповідним рішенням, дією чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень за результатами розгляду зазначеної заяви) розпочинається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, якщо інше прямо не передбачено законом.
В постанові Верховного Суду від 23 грудня 2019 року по справі №454/1316/17, зазначено: "Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про залишення позовної заяви без розгляду, суд апеляційної інстанції виходив з того, що щорічну разову грошову допомогу до 5 травня за 2016 рік у розмірі 920 грн. позивач отримав у квітні 2016 року. Тобто, з квітня 2016 року позивачу було відомо про розмір отриманої грошової допомоги, і з цього часу позивач винен був розуміти, що розмір допомоги має бути більшим, а тому саме з цього часу у скаржника виникло право на звернення до адміністративного суду із відповідним позовом.".
Водночас, з огляду на правову позицію постанови Верховного Суду від 18.11.2020р. у справі №380/5202/20 до вимог заявника належить застосовувати строк звернення до суду у шість місяців, який у силу ст. 17-1 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту" слід обраховувати з 01 жовтня кожного календарного року.
Частиною 5 ст. 242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Отже, позов стосовно позовного періоду за 2020 рік позивачем повинен був поданий до 31.03.2021 року, а не з моменту отримання позивачем відмови у зв'язку з відсутністю компетенції Центру у виплаті разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік в даному випадку, на чому помилково наполягає заявник.
За змістом п.9 ч.3 ст.2, ч.2 ст.44, ч.1 ст.45 КАС України кожен учасник суспільних відносин повинен забезпечити дотримання обов'язку вчинення процесуальних дій із захисту прав та інтересів у судовому порядку у строк, визначений відповідним процесуальним законом.
Суд відзначає, що згідно з ч.1 ст.118 КАС України процесуальні строки - це встановлені законом або судом строки, у межах яких вчиняються процесуальні дії. Процесуальні строки встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені - встановлюються судом.
У силу приписів ч.1 ст.121 та ч.1 ст.123 КАС України умовою для поновлення пропущеного процесуального строку є поважність причини, котра зумовила такий стан практичної реалізації процесуальної дії.
Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України під час відправлення правосуддя належить враховувати правові висновки Верховного Суду.
Постанова Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 містить правовий висновок, згідно з яким причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.
Окрім того, у силу правових висновків постанови Верховного Суду від 20.04.2022р. у справі №807/627/16: 1) День, коли особа дізналася про порушення свого права, - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.; 2) Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов'язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.; 3) Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.
У силу правового висновку п.20 постанови Верховного Суду від 07.12.2022р. у справі №420/4995/21 під час вирішення питання про дотримання особою, яка звернулася до суду з адміністративним позовом, встановленого строку звернення з'ясуванню підлягають наступні обставини, а саме: - за захистом якого порушеного права особа звернулася до суду; - коли особа дізналася про порушення своїх прав (чи дотримано строк з дати обізнаності); - коли вона повинна була дізнатися про їх порушення; - чи мала вона можливість дізнатися про порушення своїх прав; - наявність поважних причин, які об'єктивно заважали дізнатись про порушення своїх прав чи звернутися з позовом до суду.
При цьому, слід зважати, що у постанові Верховного Суду від 19.12.2022р. у справі №420/13281/20 сформульовано правовий висновок, за яким на етапі відкриття провадження у справі у суду відсутні повноваження витребовувати будь-які докази. Суд вивчає лише ті докази, що надійшли разом з позовною заявою. Проте суд, встановивши порушення позивачем строку звернення до адміністративного суду, керуючись ст. ст. 123, 169 КАС України має залишити позовну заяву без руху, запропонувавши позивачу подати заяву про поновлення такого строку із зазначенням причин пропуску.
Подане заявником клопотання про поновлення строку звернення до суду не обґрунтовано жодним юридично спроможним доводом, належних доказів поважності причин пропуску цього строку, які не об'єктивно не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, позивачем до суду не надано.
Тому дане клопотання підлягає залишенню без задоволення.
Підсумовуючи викладені вище мотиви, суддя змушений дійти до переконання про те, що вимоги ухвали суду від 13.02.2023р. про залишення позову без руху не виконані.
З огляду на викладене, викладені в ухвалі суду від 13.02.2023р. недоліки позовної заяви слід визнати неусунутими, а саме: не надано обґрунтованої заяви про поновлення строку звернення до суду з доданням доказів на їх підтвердження.
Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Одночасно суддя вважає за необхідне роз'яснити позивачу, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст.4-9, 47, 121-123, 160, 161, 169, 241-243, 248, 256, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя -
ухвалив:
1.Заяву представника позивача про поновлення строку на звернення до суду у межах справи №636/799/22 - залишити без задоволення.
2.Позов - повернути заявникові.
3.Роз'яснити, що повернення позову не позбавляє права повторного звернення.
4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із матеріалами позову.
5. Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя О.В. Старосєльцева