з питань забезпечення адміністративного позову
Справа № 500/925/23
23 березня 2023 рокум.Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого Баб'юка П.М., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" про вжиття заходів забезпечення позову у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування винесеної начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови № 324884 від 07.03.2023,
21 березня 2023 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" одночасно із пред'явленням позову, подало до суду заяву про забезпечення позову, в якій заявник просив суд:
вжити заходів забезпечення позову товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТОТРАНС»: зупинити дію винесеної начальником відділу Державного нагляду(контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови №324884 від 7 березня 2023 року про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю «СМАК-АВТРАНС» з підстав, передбачених абзацом 3 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» адміністративно-господарського штрафу 17 000 грн та заборонити начальнику відділу Державного нагляду(контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті вживати заходів щодо стягнення адміністративно-господарського штрафу у примусовому порядку.
Заява про забезпечення позову мотивована тим, що заявником, одночасно із заявою про забезпечення позову, пред'явлено позов до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області про визнання протиправною та скасування винесеної начальником відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті постанови № 324884 від 07.03.2023 про застосування до товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" з підстав, передбачених абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 17 000 грн. Відповідно до вимог пункту 7 частини 1 статті 3 Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження", оскаржувана постанова, є виконавчим документом, яка пред'являється до виконання в порядку встановленому даним Законом.
Заявник посилається на те, що вказаний захід забезпечення відповідає інтересам обох сторін, оскільки повернення виконаного (сплаченого штрафу) у випадку задоволення позовних вимог є тривалою правовою процедурою з негативними наслідками для обох сторін. Разом з тим, у разі відмови в задоволенні позовних вимог, добровільне виконання ТОВ "СМАК-АВТОТРАНС" постанови відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області не створить негативних наслідків для обох учасників процесу.
Відповідно до частин 1 - 3 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Розгляд заяви про забезпечення позову здійснюється до постановлення ухвали про відкриття провадження.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову суд керується наступним.
Відповідно до вимог статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно із частиною 2 статті 150 КАС України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
За змістом частин 1 та 2 статті 150 КАС України, позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 4) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.
Не допускається застосування заходів забезпечення позову, що передбачені пунктами 1-9 частини третьої статті 151 КАС України.
Зупинення дії нормативно-правового акта як захід забезпечення позову допускається лише у разі очевидних ознак протиправності такого акта та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду з позовом щодо такого акта.
Відповідно до частини шостої статті 151 КАС України, не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які полягають в (або мають наслідком) припиненні, відкладенні, зупиненні чи іншому втручанні у проведення конкурсу, аукціону, торгів, тендера чи інших публічних конкурсних процедур, що проводяться від імені держави (державного органу), територіальної громади (органу місцевого самоврядування) або за участю призначеного державним органом суб'єкта у складі комісії, що проводить конкурс, аукціон, торги, тендер чи іншу публічну конкурсну процедуру.
Отож, головним завданням інституту "забезпечення позову", є забезпечення отримання особою, в користь якої ухвалене судове рішення, присудженого права. Рішення, які приймаються за наслідками розгляду заяви про забезпечення позову, повинні відповідати завданню адміністративного судочинства, яке визначено частиною 1 статті 2 КАС України. Тобто, гарантувати реальний захист прав особи під час виконання майбутнього судового рішення.
Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року (далі в тексті - Конвенція) у статтях 6 та 13 регулює питання отримання особою належного правового захисту, в тому числі під час виконання судового акту.
Так, аналізуючи національні системи правового захисту на предмет дотримання статті 13 Конвенції, Європейський суд з прав людини (далі в тексті - ЄСПЛ) неодноразово вказував, що для того, аби бути ефективним, національний засіб юридичного захисту має бути: незалежним від будь-якої дискреційної дії державних органів та доступним для тих, кого він стосується (див. рішення від 06.09.2005 у справі «Гурепка проти України», заява № 61406/00, § 59); «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, у тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (див. рішення від 05.04.2005 у справі «Афанасьєв проти України», заява № 38722/02, § 75); спроможним запобігти виникненню або продовженню стверджуваного порушення чи надати належне відшкодування за будь-яке порушення, яке вже мало місце (див. рішення від 16.08.2013 у справі «Гарнага проти України», заява № 20390/07, § 29).
Згідно з позицією ЄСПЛ заходи забезпечення (тимчасові заборони), які вживає суд у процесі вирішення спору, повинні відповідати закону, враховувати суспільні (загальні) інтереси та пропорційність між використаними засобами та метою, яку прагне суд досягнути (див., наприклад, Dzinic v. Croatia (Джиніч проти Хорватії), № 38359/13, п.п. 61-62 та Karahasanoglu v. Turkey (Карагасаноглу проти Туреччини) (заяви № 21392/08 та 2 інші заяви, п.п. 144-153)).
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в постанові від 22.12.2022 у справі № 640/31815/22, зазначив, що інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів фізичних осіб - позивачів та юридичних в адміністративному процесі та механізмом, який покликаний гарантувати, у суворій відповідності до закону та за наявності безумовних фактичних підстав, (1) виконання майбутнього рішення суду або/та (2) ефективний захист позивача, який неможливий без негайного втручання суду.
Заходи забезпечення позову мають бути вжиті лише в межах позовних вимог, бути адекватними та співмірними з позовними вимогами, зокрема, спроможність такого заходу забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову, перевірити імовірність утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів, а також мотивувати неможливість порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками цього судового процесу.
Співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з майновими наслідками заборони відповідачеві вчиняти певні дії.
судове рішення про забезпечення позову є винятковим екстраординарним заходом, який не повною мірою узгоджується з деяким, визначеними у частині другій статті 129 Конституції України основними засадами (принципами) судочинства, а саме, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; гласність судового процесу та його повне фіксування технічними засобам. При цьому, таке судового рішення стає обов'язковим для виконання до його апеляційного перегляду.
Отже, при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Вказана постанова Верховного Суду, є релевантною з обставинами даної справи, відтак суд враховує її під час застосування норм матеріального права.
У даній справі, заявник просить суд зупинити дію індивідуального акту, який відповідно до пункту 7 частини 1 статті 3 Закону № 1404-VIII, є виконавчим документом. Побоювання заявника мотивовані тим, що відділ Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області реалізуючи свої повноваження у спосіб, передбачений Законом № 1404-VIII, створить для заявника негативні наслідки майнового та правового характеру. Широкий спектр повноважень органів виконавчої служби дозволяє останнім приймати рішення про арешт майна боржника, здійснювати примусове стягнення коштів, стягувати виконавчий збір тощо. Вказане може створити негативні майнові наслідки, до того часу, коли остаточне судове рішення набере законної сили.
Суд вбачає, що співмірним, адекватним та збалансованим буде такий підхід, який відповідатиме інтересам обох сторін.
Суд знаходить, що інтереси заявника повинні бути дотриманні в тій частині, щоб до моменту набрання законної сили судовим рішення у вказаній справі, дія індивідуального акту, який має силу виконавчого документа, була зупинена. Втім, такий захід, з іншої сторони, є прийнятним для можливих відповідачів у справі. Так, відповідач зацікавлений в повному та безповоротному виконанні прийнятого ним рішення, законність та обґрунтованість якого підтверджена судом. Інший підхід, ставить під сумнів легітимність дій державного органу, ще до початку процедури стягнення. Більше того, підхід, за якого державний орган намагається якнайшвидше стягнути з особи кошти, до моменту легітимізації своїх дій (рішень) відповідним судовим актом, що набрав законної сили, є сумнівним заходом, з точки зору правової держави. Держава та створені нею інституції повинні поділяти демократичні надбання правової держави, які записані в Основному Законі України, діяти законно та обґрунтовано.
В цьому розумінні, заходи забезпечення позову не можна розглядати, як заходи негативного правового характеру по відношенню до можливих відповідачів у справі. На противагу, такий захід дозволяє можливим відповідачам у справі підтвердити законність своїх дій (рішень). Захід забезпечення позову, є заходом, який унеможливлює застосування негативних правових наслідків щодо самих відповідачів у справі, в разі, якщо суд у встановленому порядку дійде висновку про задоволення позову.
Суд визнає частково обґрунтованою позицію заявника, що звернення стягнення на підставі виконавчого документу, яким, є постанова начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 324884 від 07.03.2023, до моменту набрання законної сили судовим рішенням у даній справі, створить негативні наслідки майнового та правового характеру.
Вказаний захід забезпечення позову спроможний в повній мірі забезпечити виконання ухваленого судового рішення. Так, у разі ухвалення рішення в користь позивача, останній не зазнає негативних наслідків майнового та правового характеру, що випливають із Закону № 1404-VIII. Водночас, у випадку відмови у задоволенні позовних вимог, можливі відповідачі отримають можливість здійснити стягнення, визначеної суми штрафу в установленому порядку.
Поміж з цим, у випадку не вжиття заходів забезпечення позову та ухвалення рішення про задоволення позовних вимог, виконання такого рішення буде утрудненим заходом правового характеру, оскільки полягатиме у поверненні виконаного за виконавчим документом. В останньому випадку, виконання судового рішення супроводжуватиметься тривалим періодом часу та можливими додатковими витратами на правовому допомогу.
Насамкінець, суд зазначає, що інтереси можливих відповідачів у справі будуть збережені в обох випадках. Оскільки застосовуючи захід забезпечення позову, суд не визнає протиправним та не скасовує індивідуальний акт, а зупиняє його дію. Це означає, що у випадку підтвердження правомірності такого акту, стягнення на підставі такого рішення продовжиться. Втім, у випадку визнання його протиправним та скасування, стягнення на підставі такого рішення, в будь-якому випадку, є протиправним, а стягнуте підлягає поверненню особі, яка зазнала негативного впливу.
У викладеному суд убачає дотримання справедливого балансу інтересів учасників майбутнього процесу.
На підставі наведеного, суд знаходить, що заяву про забезпечення позову необхідно задовольнити частково. Вказана заява, є прийнятною в частині зупинення дії постанови начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті № 324884 від 07.03.2023.
Керуючись статтями 2, 150, 152, 154, 156, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Заяву Товариства з обмеженою відповідалністю "СМАК-АВТОТРАНС" (місцезнаходження: проспект Степана Бандери, 3, м. Тернопіль, 46002, код ЄДРПОУ: 42765623) про вжиття заходів забезпечення позову - задовольнити частково.
Зупинити дію постанови начальника відділу Державного нагляду (контролю) у Тернопільській області Державної служби України з безпеки на транспорті (місцезнаходження: проспект Перемоги, 14, м. Київ, 03135, код ЄДРПОУ: 39816845) №324884 від 07.03.2023 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю "СМАК-АВТОТРАНС" з підстав, передбачених абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» застосований адміністративно-господарський штраф в розмірі 17000 грн.
У задоволенні решти вимог заяви про забезпечення позову - відмовити.
Роз'яснити, що відповідно до частин 1 та 3 статті 156 КАС України, ухвала суду про забезпечення позову є виконавчим документом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження. Особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.
У випадку залишення позову без розгляду, закриття провадження у справі або у випадку ухвалення рішення щодо відмови у задоволенні позову заходи забезпечення позову зберігають свою дію до набрання законної сили відповідним судовим рішенням. (ч.6 ст.157 КАС України)
Строк пред'явлення ухвали до виконання становить три роки.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Суддя Баб'юк П.М.