Справа №603/510/22
23 березня 2023 рокум. Тернопіль
Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючого судді Мартиць О.І. розглянувши у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії
ОСОБА_1 звернувся до Монастириського районного суду Тернопільської області із позовом до Монастириської міської ради Тернопільської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування від 08.02.2022 №3241 та зобов'язання органу місцевого самоврядування задовольнити заяву від 13.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач звернувся до Монастириської міської ради Тернопільської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,95 га для ведення особистого селянського господарства сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту за рахунок земель кадастровий номер 6124288400:01:001:2011, яка розташована за адресою с. Швейків Монастириського району.
08.02.2022 Монастириською міською радою розглянуто дану заяву та прийнято рішення №3241, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, в зв'язку з тим, що земельна ділянка зазначена у викопіюванні, доданому до заяви за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 внесена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (на конкурентних засадах у формі аукціону) окремими лотами.
Крім того позивач зазначає, що орган місцевого самоврядування не надав йому копію протоколу засідання земельної комісії з аргументованим і вмотивованим роз'ясненням чому землі запасу вносяться до переліку земельних ділянок для продажу на земельних торгах.
Дані обставини стали підставою для звернення до суду з цим позовом.
Ухвалою Монастириського районного суду Тернопільської області від 19.12.2022 справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про оскарження рішення суб'єкта владних повноважень від 08.02.2022 №3241 передано на розгляд за підсудністю до Тернопільського окружного адміністративного суду
16 січня 2023 року до Тернопільського окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Монастириської міської ради про визнання протиправним та скасування рішення.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями адміністративну справу №603/510/22 передано судді Мартиць О.І.
Ухвалою суду від 23.01.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.
21.01.2023 та 30.01.2023 від Монастириської міської ради Тернопільської області до суду поступив відзив на позовну заяву.
Заперечуючи щодо позовних вимог, представник відповідача з посиланням на норми Земельного кодексу України та правові позиції Верховного Суду зазначає, що оскільки на момент розгляду заяви (клопотання) позивача про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовно площею 1,9500 га за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 в с. Швейків та прийняття Монастириською міською радою рішення з нього питання, земельна ділянка, щодо якої позивачем було подано клопотання, рішенням від 13.04.2021 №413 "Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (па конкурентних засадах, у формі аукціону) окремими лотами" була включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах аукціоні, вказане в силу приписів частини третьої статті 136 Земельного кодексу України є підставою для відмови у наданні дозволу па розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки. Таким чином вважає, що рішення Монастириської міської ради №3241 від 08.02.2022 "Про відмову в паданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 " прийнято з дотриманням вимог чинного законодавства.
Відповідно до частини п'ятої статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Суд, з'ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, перевіривши їх наявними в матеріалах справи і дослідженими доказами, встановив таке.
13.01.2022 позивач ОСОБА_1 звернувся до Монастириської міської ради Тернопільської області з заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,95 га для ведення особистого селянського господарства сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту за рахунок земель кадастровий номер 6124288400:01:001:2011, яка розташована за адресою с. Швейків Монастириського району.
Рішенням Монастириської міської ради Тернопільської області від 08.02.2022 №3241 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 " позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9500 га за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 в с. Швейків Чортківського району, в зв'язку з тим, що земельна ділянка зазначена у викопіюванні, доданому до заяви за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 внесена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (на конкурентних засадах у формі аукціону) окремими лотами.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
За нормами частини другої статті 14 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону.
Статтею 25 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що сільські, селищні, міські ради правомочні розглядати і вирішувати питання, віднесені Конституцією України, цим та іншими законами до їх відання.
Відповідно до частини першої статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються такі питання: 34) вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Згідно з частиною першою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.
Правовідносини у сфері забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель регулюються, зокрема, Земельним кодексом України.
У відповідності до частини першої статті 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.
Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.
Частиною шостою статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).
Згідно із частиною сьомою вказаної статті відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
У відповідності до статті 122 Земельного кодексу України сільські, селищні, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
Аналіз зазначених норм права дає підстави вважати, що такими встановлені підстави, порядок та строки передачі земельної ділянки у власність громадян. Ці норми передбачають, зокрема, що для передачі земельної ділянки у власність зацікавлена особа звертається до відповідних органів із заявами для отримання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та для надання її у власність. За результатами розгляду поданих заяв визначені в статті 118 ЗК України органи приймають одне з відповідних рішень надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надати мотивовану відмову.
Як встановлено судом із матеріалів справи, за наслідками розгляду заяви позивача від 13.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки безоплатно у власність орієнтовною площею 1,95 га для ведення особистого селянського господарства сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту за рахунок земель кадастровий номер 6124288400:01:001:2011, яка розташована за адресою с. Швейків Монастириського району відповідачем прийнято рішення від 08.02.2022 №3241, яким позивачу відмовлено в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства площею 1,9500 га за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 в с. Швейків Чортківського району, в зв'язку з тим, що земельна ділянка зазначена у викопіюванні, доданому до заяви за кадастровим номером 6124288400:01:0011:2011 внесена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (на конкурентних засадах у формі аукціону) окремими лотами.
Так, рішенням від 13.04.2021 №413 "Про затвердження переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується для продажу на земельних торгах (на конкурентних засадах, у формі аукціону) окремими лотами" земельна ділянка з кадастровим номером 6124288400:01:001:2011 була включена до переліку земельних ділянок, право оренди яких пропонується до продажу на земельних торгах аукціоні.
Відповідно до частини першої статті 134 Земельного кодексу України земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
Як передбачено частинами першою - третьою статті 135 Земельного кодексу України, земельні торги проводяться у формі аукціону, за результатами проведення якого укладається договір купівлі-продажу, оренди, суперфіцію, емфітевзису земельної ділянки з учасником (переможцем) земельних торгів, який запропонував найвищу ціну за земельну ділянку, що продається, або найвищу плату за користування нею, зафіксовану в ході проведення земельних торгів.
Продаж земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренди, суперфіцію, емфітевзису) здійснюється виключно на земельних торгах, крім випадків, встановлених частинами другою і третьою статті 134 цього Кодексу.
Згідно з частиною першою статті 136 Земельного кодексу України організатор земельних торгів визначає перелік земельних ділянок державної чи комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги окремими лотами. Забороняється вносити до зазначеного переліку призначені під забудову земельні ділянки без урахування у випадках, передбачених законом, результатів громадського обговорення. У переліку зазначаються місце розташування (адреса) земельної ділянки, її цільове призначення (функціональне використання), площа, кадастровий номер, умови продажу.
Разом із тим, відповідно до частини третьої статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Отже, приписи статті 136 Земельного кодексу України, якою визначено порядок добору земельних ділянок державної чи комунальної власності та підготовка лотів для продажу на земельних торгах, свідчать про те, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Вказані висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2018 року у справі №815/3059/17, від 17 жовтня 2019 року у справі №823/1120/16, від 08 листопада 2019 року у справі №420/914/19. Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23 січня 2020 року у справі №620/1058/19, від 28 жовтня 2020 року у справі №819/1976/17, від 22 жовтня 2020 року у справі №815/7279/16, від 13 квітня 2021 року у справі №818/1470/18, від 29 жовтня 2021 року у справі №340/1039/20.
Системний аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що Монастириська міська рада Тернопільської області як розпорядник земель сільськогосподарського призначення комунальної власності, є організатором земельних торгів та відповідно до вимог чинного законодавства наділена повноваженнями визначати перелік земельних ділянок комунальної власності та/або прав на них, які виставляються на земельні торги.
Згідно із частиною третьою статті 136 Земельного кодексу України земельні ділянки, включені до переліку земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них, які виставлені на земельні торги, не можуть відчужуватися, передаватися в заставу, надаватися у користування до завершення торгів.
Верховний Суд розглядав справи, де поставало таке ж питання, і у постанові від 03.04.2018 у справі №815/3059/17 дійшов висновку, що віднесення земельної ділянки до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності для продажу прав на них на земельних торгах є підставою для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення такої земельної ділянки.
Ця правова позиція була підтримана в інших постановах Верховного Суду, зокрема, від 23.01.2020 у справі №620/1058/19, від 28.10.2020 у справі №819/1976/17, від 22.10.2020 у справі №815/7279/16, і колегія суддів не знаходить підстав не погодитися із такою.
Застосовуючи цей підхід до справи, що розглядається, суд звертає увагу, що на момент розгляду заяви позивача про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та прийняття відповідачем рішення з цього питання, земельна ділянка, якої стосувалася заява позивача, була включена до переліку земельних ділянок сільськогосподарського призначення, права на які можуть бути продані на земельних торгах, тому в силу приписів частини третьої статті 136 ЗК України, це є самостійною підставою для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.
Правова позиція щодо застосування норм права у схожих правовідносинах також викладена Верховним Судом у постановах від 30.03.2021 у справі №2040/6485/18, від 13.04.2021 у справі №818/1470/18 та від 15.07.2021 у справі №520/3930/19.
Аналіз наведених правових положень та вищезазначених обставин справи дає підстави для висновку, що позовні вимоги є необґрунтованими та не підлягають задоволенню, оскільки оскаржуване рішення Монастириської міської ради є правомірним і не підлягає скасуванню.
Пунктом 23 частини першої статті 4 КАС України встановлено, що похідна позовна вимога - вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Таким чином, суд зазначає, що позовна вимога про зобов'язання органу місцевого самоврядування задовольнити заяву від 13.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства є похідною від позовної вимоги про скасування рішення Монастириської міської ради від 08.02.2022 №3241 "Про відмову в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність гр. ОСОБА_1 ", а тому задоволенню не підлягає.
Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини та Європейської комісії з прав людини.
Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
При цьому суд вважає за можливе врахувати позицію Європейського суду з прав людини, яку він висловив у справі "Федорченко та Лозенко проти України" (заява №387/03, 20 вересня 2012 року, п.53), відповідно до якої суд при оцінці доказів керується критерієм доведення "поза розумними сумнівом", тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.
Одночасно суд враховує позицію Європейського суду з прав людини, сформовану у справі "Серявін та інші проти України" (№4909/04), згідно з якою у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (RuizTorijav. Spain) №303-A, пункт 29).
Окрім того, відповідно до пункту 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Залишаючи без оцінки окремі аргументи учасників справи, суд виходить з того, що такі обставини лише опосередковано стосуються суті і природи спору, а їх оцінка не має вирішального значення для його правильного вирішення.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом також приймається до уваги, що відповідно до частини другої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Закріплений у частині першій статті 9 КАС України принцип змагальності сторін передбачає, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини другої статті 73 КАС України, предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
За змістом частини першої статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищенаведене, суд дійшов до висновку, що позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Підстави для відшкодування судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Монастириської міської ради Тернопільської області про скасування рішення органу місцевого самоврядування від 08.02.2022 №3241 та зобов'язання органу місцевого самоврядування задовольнити заяву від 13.01.2022 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства відмовити повністю.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Повне судове рішення складено і підписано 23 березня 2023 року.
Реквізити учасників справи:
позивач:
- ОСОБА_1 (/місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 );
відповідач:
- Монастириська міська рада Тернопільської області (місцезнаходження: вул. Шевченка, 19, м. Монастириська, Чортківський район, Тернопільська область, 48300, код ЄДРПОУ: 04058433).
Головуючий суддя Мартиць О.І.