про повернення позовної заяви
23 березня 2023 року Справа № 480/2530/23
Cуддя Сумського окружного адміністративного суду Кунець О.М., розглянувши матеріали адміністративного позову Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Сумського окружного адміністративного суду звернулася Військова частина НОМЕР_1 з адміністративним позовом до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якому просить:
- визнати протиправною відмову відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, щодо зупинення ВП№71184687;
- забов'язати відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції зупинити виконавче провадження (вчинення виконавчих) дій за ВП № 71184687, щодо примусового виконання виконавчого листа №620/10069/21 виданого 07.09.2022р. Чернігівським окружним адміністративним судом, про нарахування та виплату на користь ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.09.2016 по 28.02.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця)- січень 2008року, за період з 01.03.2018 по 30.11.2018 із застосуванням місяця для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення (базового місяця)- березень 2018року з урахуванням абзацу 4 пункту 5 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №10778.
Разом з позовною заявою, позивачем також подана заява про забезпечення позову.
Відповідно до п. 6 ч. 1 ст. 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи немає підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.
Необхідною умовою для реалізації права на звернення до адміністративного суду є пред'явлення позову шляхом подання позовної заяви із дотриманням вимог, встановлених КАС України, насамперед статтями 160-161 КАС України.
Недотримання встановленого цим Кодексом порядку звернення до адміністративного суду, залежно від обставин може тягнути за собою залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви, відмову у відкритті провадження в адміністративній справі, залишення позовної заяви без розгляду.
Відповідно до ч. 2 ст. 160 КАС України позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.
Відповідно до частин сьомої, восьмої та десятої статті 44 КАС України документи (в тому числі процесуальні документи, письмові та електронні докази тощо) можуть подаватися до суду, а процесуальні дії вчинятися учасниками справи в електронній формі з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.
Процесуальні документи в електронній формі мають подаватися учасниками справи до суду з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи в порядку, визначеному Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів).
Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в електронній формі, такі документи скріплюються електронним підписом учасника справи (його представника). Якщо документи подаються учасниками справи до суду або надсилаються іншим учасникам справи в паперовій формі, такі документи скріплюються власноручним підписом учасника справи (його представника).
Згідно з частиною восьмою статті 18 КАС України особи, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, подають процесуальні та інші документи, письмові та електронні докази, вчиняють інші процесуальні дії в електронній формі виключно за допомогою Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, з використанням власного електронного підпису, прирівняного до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги", якщо інше не визначено цим Кодексом.
При цьому, згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України "Про електронні документи та електронний документообіг" оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України "Про електронні довірчі послуги".
Згідно з п. 12 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про електронні довірчі послуги" електронний підпис - електронні дані, які додаються підписувачем до інших електронних даних або логічно з ними пов'язуються і використовуються ним як підпис.
У свою чергу, підпунктом 15.17 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України визначено, що створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи здійснюються поетапно.
Окремі підсистеми (модулі) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України оголошення про створення та забезпечення функціонування відповідної підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Про початок функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) Вища рада правосуддя публікує оголошення у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади України.
Оголошення про створення та забезпечення функціонування окремої підсистеми (модуля) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи має містити посилання на відповідний підпункт підпункту 15 пункту 1 розділу VII "Перехідні положення" цього Кодексу, який передбачає особливості вчинення тих процесуальних (або інших) дій, порядок вчинення яких зазнає змін після початку функціонування такої підсистеми (модуля).
Однак, на час звернення позивача з цією позовною заявою Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система у складі всіх необхідних для її повного функціонування підсистем (модулів) не розпочала роботу. Разом з тим, з 4 жовтня 2021 року набрало чинності Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС), затверджене рішенням Вищої ради правосуддя 17 серпня 2021 року N 1845/0/15-21. Положення передбачає порядок функціонування трьох окремих підсистем ЄСІТС: "Електронний суд", "Електронний кабінет" та системи відеоконференцзв'язку.
Тобто надсилання в електронному вигляді процесуальних документів до суду має здійснюватися з використанням сервісу "Електронний суд", розміщеному за посиланням: https://cabinet.court.gov.ua/login, з попередньою реєстрацією офіційної електронної адреси (Електронного кабінету) та з обов'язковим використанням власного електронного підпису.
При цьому, відповідно до підпункту 15.1 підпункту 15 пункту 1 розділу VІІ "Перехідні положення" КАС України до визначення Положенням про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему та/або положеннями, що визначають порядок функціонування її окремих підсистем (модулів), можливості вчинення передбачених цим Кодексом дій з використанням підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи подання, реєстрація, надсилання процесуальних та інших документів, доказів, формування, зберігання та надсилання матеріалів справи здійснюються в паперовій формі.
Таким чином, законодавцем було надано учасникам справи альтернативне право звернення до суду з позовними заявами, скаргами та іншими визначеними законом процесуальними документами: в електронній формі через підсистему "Електронний кабінет" (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власним електронним підписом) або в паперовій формі (з обов'язковим скріпленням вказаних документів власноручним підписом учасника справи чи його представника).
Обмеження, що пов'язані з використанням підсистеми "Електронний суд", зокрема, щодо подання процесуальних документів через Електронний кабінет, є легітимними, пропорційними та не перешкоджають доступу до правосуддя.
Як вбачається з поданої позовної заяви, вона підписана позивачем з використанням кваліфікованого електронного підпису та надіслана на електронну поштову адресу суду. Разом з тим, позовну заяву не сформовано та не підписано електронним підписом із використанням підсистеми "Електронний суд", що позбавляє суд можливості встановити дотримання заявником вимог щодо обов'язкового підписання позовної заяви особою, яка її подає.
Додатки до позовної заяви та заява про забезпечення позову також не містять відомостей про підписання позивачем документів електронним підписом із використанням підсистеми "Електронний суд".
Оскільки оригіналу позовної заяви в паперовій формі до суду станом на 23.03.2023 не надано, надісланий електронною поштою позов не може вважатися такими, що підписаний позивачем.
Такий висновок суду узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, викладеною в ухвалах від 19 серпня 2019 року у справі № 160/2065/19, від 06 вересня 2019 року № 520/6100/19, від 16 січня 2020 року № 200/10469/19-а, а також в ухвалі від 18 березня 2021 року у справі № 9901/76/21, залишеній без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 1 липня 2021 року.
Відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позов подано особою, яка не має адміністративної процесуальної дієздатності, не підписано або підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано.
Таким чином, позовна заява подана у спосіб, який чинним процесуальним законодавством не передбачений, та з урахуванням викладеного є такою, що не підписана, тому суд повертає її позивачу.
Крім того, враховуючи вищевикладене та положення ч. 1 ст. 152, ч. 7 ст. 154 КАС України суд, заява про забезпечення позову також підлягає поверненню заявнику без розгляду.
Керуючись ст.ст. 169, 248, 256, 293-295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Позовну заяву Військової частини НОМЕР_1 до Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Сумській області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції про визнання відмови протиправною та зобов'язання вчинити дії і додані до неї документи, та заяву про забезпечення позову - повернути позивачу.
Роз'яснити позивачу, що згідно з ч. 8 ст. 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду в п'ятнадцятиденний строк з дня складання ухвали.
Суддя О.М. Кунець