23 березня 2023 р. Справа № 480/712/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Опімах Л.М., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою, мотивуючи позовні вимоги тим, що вона є пенсіонером та з 2004 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років як медичний працівник. Після досягнення пенсійного віку, визначеного п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" (50 років), маючи 51 рік, 11.01.2023 вона звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою про переведення її на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. До заяви було додано усі документи, які підтверджують її право на пенсію на пільгових умовах, однак рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 17.01.2023 № 959220161081 їй відмовлено в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з недосягненням віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". Вважає таке рішення протиправним та зазначає, що з огляду на визнання неконституційними окремих положень Закону України "Про пенсійне забезпечення" щодо умов та порядку призначення пенсій за віком на пільгових умовах вона набула право на переведення її на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2. У зв'язку з цим відмова відповідача перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 є протиправною та такою, що порушує її конституційні права та гарантії на належний соціальний захист. Просить позов задовольнити.
Відповідач позов не визнав, у наданому суду відзиві на позовну заяву зазначив, що необхідною умовою переведення позивача на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" є досягнення віку 55 років та наявність страхового стажу не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах. На дату звернення її страховий стаж складає 32 роки 11 місяців 27 днів, пільговий стаж - 18 років 04 місяці 27 днів при досягненні 51 року. Станом на день звернення з заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах позивач не досягла віку, визначеного п. 2 ч. 2 ст. 114 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", у зв'язку з чим їй відмовлено в переведенні на пенсію за віком на пільгових умовах. Вважає, що порушень чинного законодавства під час розгляду заяви позивача про переведення її на пенсію за віком на пільгових умовах ним не допущено. Просив у задоволенні позову відмовити.
Вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що з 2004 року позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Сумській області як отримувач пенсії за вислугу років (працівник охорони здоров'я).
11.01.2023 позивач звернулася до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області з заявою, в якій просила перевести її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2.
Рішенням від 17.01.2023 № 1959220161081 відповідач відмовив ОСОБА_1 у переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 у зв'язку з недосягненням нею віку відповідно до п. 2 ч. 2 ст. 114 "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (а.с.5,6,7).
Суд не погоджується з таким рішенням відповідача та вважає відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 необґрунтованою з огляду на таке.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Загальні засади державного пенсійне забезпечення визначені в Законі України "Про пенсійне забезпечення", який відповідно до Конституції України гарантує всім непрацездатним громадянам України право на матеріальне забезпечення за рахунок суспільних фондів споживання шляхом надання трудових і соціальних пенсій.
На підставі ст. 52 цього Закону з 01.09.2004 позивачці призначена пенсія за вислугу років.
Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон).
Відповідно до ст. 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати:
1) пенсія за віком;
2) пенсія по інвалідності;
3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ст. 51 Закону України "Про пенсійне забезпечення" окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком, встановлюються пенсії за вислугу років.
При цьому стаття 9 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не передбачає такого виду пенсії, як пенсія за вислугу років. Водночас частина третя статті 45 цього Закону регламентує порядок переведення з одного виду пенсії на інший.
На підставі ч. 1 ст. 10 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" особі, яка має одночасно право на різні види пенсії (за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника), призначається один із цих видів пенсії за її вибором.
Порядок та умови призначення пенсії за віком на пільгових умовах визначено в статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення".
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020 зокрема визнано такою, що не відповідає Конституції України (є неконституційною), статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягає стаття 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаній нормі.
Відповідно до п. "б" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема, жінкам - на 1 рік за кожні 2 роки такої роботи. Зазначене зменшення пенсійного віку жінкам застосовується також у період збільшення віку виходу на пенсію по 31 грудня 2021 року.
У редакції до внесення змін у статтю 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на підставі Закону України від 02.03.2015 р. N 213-VIII він був викладений в редакції: "На пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
Працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи чоловікам і за кожні 2 роки такої роботи - жінкам".
Рішенням Конституційного Суду України від 23 січня 2020 року N 1-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), статтю 13, частину другу статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII, та вирішено, що застосуванню підлягають стаття 13, частина друга статті 14, пункти "б"-"г" статті 54 Закону України "Про пенсійне забезпечення" від 5 листопада 1991 року N 1788-XII в редакції до внесення змін Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо пенсійного забезпечення" від 2 березня 2015 року N 213-VIII для осіб, які працювали до 1 квітня 2015 року на посадах, визначених у вказаних нормах.
Таким чином, з 23.01.2020 при вирішенні питання про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" органи Пенсійного фонду України, зокрема і відповідач у справі, мають керуватися вказаною нормою в редакції до внесення змін Законом N 213-VIII.
У спірних правовідносинах станом на день звернення з заявою про переведення на пенсію за віком на пільгових умовах позивач досягла 51 року, її загальний трудовий стаж становить більше 32 років, з яких стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах, складає 18 років 04 місяці 27 днів (а.с.4,7).
Суд звертає увагу на те, що отримувана позивачем пенсія за вислугу років - це спеціальна пенсія для конкретно визначеного кола осіб, а загально визначена пенсія для усіх категорій осіб - пенсія за віком.
У спірних правовідносинах на час звернення до відповідача з відповідною заявою позивач досягла віку, що дає право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. Цей факт підтверджено належними та допустимими доказами, не спростований відповідачем, що доводить протиправність дій відповідача щодо відмови в переведенні її з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення". У свою чергу, відповідач доводів позовної заяви не спростував, всупереч ч. 2 ст. 77 КАС України правомірності свого рішення про відмову у переведенні позивача з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" не довів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України.
Враховуючи, що відповідач, відмовивши позивачці в переведенні з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не дотримався вимог Закону України "Про пенсійне забезпечення", таке рішення не може відповідати приписам ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 2 відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дати звернення є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області 1073,06 грн в рахунок відшкодування судового збору (а.с.13).
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, майдан Свободи, Держпром, 3 під. 2 пов., код ЄДРПОУ 14099344) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 17.01.2023 № 959220161081 про відмову переведенні ОСОБА_1 на пенсію за віком на пільгових умовах.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області перевести ОСОБА_1 з пенсії за вислугу років на пенсію за віком на пільгових умовах (список № 2) відповідно до п. "б" ч. 1 ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з дня звернення з відповідною заявою - з 11 січня 2023 року, та провести нарахування цього виду пенсії.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 1073,60 грн в рахунок відшкодування судового збору.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Л.М. Опімах