23 березня 2023 року Справа № 480/1893/23
Суддя Сумського окружного адміністративного суду Шевченко І.Г., розглянувши в приміщенні суду в м. Суми заяву представника відповідача із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Сумської обласної ради , третя особа: Управління майном Сумської обласної ради, про визнання протиправним та скасування рішення,
ОСОБА_1 звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Сумської обласної рад про визнання протиправним та скасування рішення восьмого скликання від 17.02.2023 "Про ліквідацію Управління майном Сумської обласної ради".
Ухвалою суду від 16.03.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Представником відповідача подано клопотання, в якому заперечував проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні без виклику сторін та просив здійснювати розгляд цієї справи у порядку загального позовного провадження. Клопотання умотивоване тим, що враховуючи значимість справи для сторін, з огляду на оскарження акта суб'єкта владних повноважень, який є найвищим представницьким органом місцевого самоврядування, а рішення у справі може вплинути на третю особу у цій справі, а також враховуючи обсяг (понад 120сторінок) та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників (з урахуванням адвоката 4), можливим виникнення необхідності виклику свідків чи надання пояснень щодо відеозапису, який позивач планує додати, ця справа не підпадає під категорію справ незначної складності.
Дослідивши наявні матеріали справи та доводи поданого відповідачем клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження, суд зазначає наступне.
Згідно ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Згідно ч.ч.1,2 ст. 12 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч.3 ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України при вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідно до ч. 1 ст. 260 Кодексу адміністративного судочинства України питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Згідно ч.4 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України якщо відповідач в установлений судом строк подасть заяву із запереченнями проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження, суд залежно від обґрунтованості заперечень відповідача протягом двох днів із дня її надходження до суду постановляє ухвалу про:
1) залишення заяви відповідача без задоволення;
2) розгляд справи за правилами загального позовного провадження та заміну засідання для розгляду справи по суті підготовчим засіданням.
Ухвалою суду від 16.03.2023 позовну заяву було прийнято до провадження та на підставі ст.257 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
При цьому суд зауважує, що частиною 4 статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено перелік категорій справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження. Так, зокрема, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб'єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об'єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Схожі положення також визначені частиною 4 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України.
Проте ця адміністративна справа не підпадає під вказаний перелік справ, які розглядаються за правилами загального позовного провадження.
Крім того, варто відмітити, що у постанові від 28.10.2021 у справі №580/3388/19 Верховний Суд зробив висновок, що за загальним правилом, будь-яка справа може розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження, окрім тих, які обов'язково повинні розглядатися за правилами загального позовного провадження (їх визначено частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України). При цьому в переліку справ, передбачених частиною четвертою статті 12, частиною четвертою статті 257 КАС України, такої категорії справ, яка розглядається, як вже вказувалось вище, не значиться.
Також варто відмітити, що обсяг та характер доказів у справі (станом на сьогодні 75 сторінок, більшість з яких складають позов, Положення про Управління майна Сумської обласної ради та Регламент роботи Сумської обласної ради восьмого скликання), кількість сторін та інших учасників не вимагає проведення судового засідання, а розгляд цієї справи можливий за наявними в матеріалах справи доказами. Станом на сьогодні відсутні також будь-які підстави для виклику та допиту свідків, а відповідач не позбавлений можливості у відповідності до вимог ч.3 ст.44 Кодексу адміністративного судочинства України подати не лише заяви по суті спору, а й пояснення чи заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб, у випадку, якщо виникне така необхідність. Крім того, відповідно до ч.5 ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України суд може дозволити учаснику справи подати додаткові пояснення щодо окремого питання, яке виникло при розгляді справи, якщо визнає це необхідним.
З огляду на все вищевикладене доводи представника відповідача, наведені у поданому клопотанні, суд не приймає їх до уваги.
Відтак, враховуючи обсяг та характер наданих доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, не надання представником Сумської обласної ради обґрунтованих доказів та доводів необхідності переходу із спрощеного позовного провадження до загального, суд на цей час не вбачає підстав для розгляду справи за правилами загального позовного провадження, а тому клопотання представника відповідача підлягає залишенню без задоволення.
Керуючись ст.ст. 12, 248, 256, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Заяву представника Сумської обласної ради із запереченнями проти розгляду справи у спрощеному позовному провадженні в адміністративній справі №480/1893/23 - залишити без задоволення.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо не оскаржується. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду, прийняте за результатами розгляду справи.
Суддя І.Г. Шевченко