22 березня 2023 року Справа № 480/735/23
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Кунець О.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/735/23 за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови,-
Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Сумського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Рівненської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.11.2022 №UА204000/2022/000189/2.
- визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000231.
Крім цього, позивач просить стягнути з відповідача на користь ФОП ОСОБА_1 сплачений судовий збір. Також, у позовній заяві позивач зазначає, що орієнтовний розмір витрат на правову допомогу складає 20 000 грн.
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач стверджує, що у відповідача відсутні підстави для коригування митної вартості в бік збільшення та товар мав бути розмитнений за вартістю операції. Зокрема, додатково витребовуючи документи, відповідач не зазначив які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими і чому неможливо встановити відповідні відомості з уже поданих документів. Як наслідок, на переконання позивача, прийняті відповідачем Картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів та Рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими, порушують майнові права Позивача, а тому підлягають скасуванню.
Ухвалою Сумського окружного адміністративного суду від 03.02.2023 року судом прийнято до розгляду позовну заяву та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін в порядку ст.262 КАС України.
21.02.2023р. від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого відповідач зазначає про те, що позовні вимоги не визнає. Просить суд врахувати, що за митною декларацією від 14.11.2022 №ІІА204020/2022/029608 декларантом ФОП ОСОБА_1 заявлено до митного оформлення «скло безпечне, загартоване, тоноване». Митна вартість товару визначена декларантом за основним методом. При проведенні контролю правильності визначення декларантом митної вартості товарів, заявлених до митного оформлення за митною декларацією, встановлено наступне:
- наданий до митного оформлення інвойс від 10.06.2022 №МАІКА20220610 виставлений раніше, ніж підписаний контракт від 06.07.2022 №0607-2022 (далі - Контракт), та не відповідає Пункту 3.2 в частині вказання обов'язкових реквізитів та відомостей;
- згідно підпункту 8.2 пункту 8 Контракту вартість тари та / або упаковка включена у вартість товару, однак у наданому декларантом до митного оформлення відсутні відомості щодо числових значень складових вартості тари та/або упаковки;
- наданий до митного оформлення документ PRICE-LIST від 01.06.2022 містить реквізити: PROFORM NO: МАІКА20220601, DATE: 1st JUN-2022, TERMS: FOB, PORT OF LOADING: TIANJIN, NO: INDIVIDUAL ENTERPRENEUR YANCHENKO VITALII VIKTOROVICH (UKRAINE), та містить напис «This proforma invoice is valid for acceptance for 5 days from the days as indicated above» що свідчить про те, що даний документ не є прайс- листом, а є проформою, яка виставлена конкретному покупцеві (ФОП ОСОБА_1 );
- встановлені розбіжності в частині вартісних характеристик між інвойсом від 10.06.2022 №МАІКА20220610 та наданій копії митної декларації від 30.07.2022 №02170220000217697;
- надана копія платіжного доручення від 14.07.2022 №б/н не містить відміток уповноваженого банку, в графі 70 відсутні посилання на інвойс, як на документ, якій містить інформацію щодо суми валютних коштів, яка підлягає перерахуванню на користь продавця;
- в порушення пункту 6 частини 2 статті 53 МКУ декларантом не наданий документ, на підставі якого TOB «ЛІМЕРТІН KAPFO ДЕЛІВЕРІ» здійснювало організацію транспортування товарів на адресу отримувача. Згідно наданих декларантом рахунків від 19.09.2022 №2428 та від 09.11.2022 №2574 підставою для їх виставлення був договір від 28.07.2022 №28/07/2022.
З метою підтвердження інформації щодо заявленої митної вартості, яка міститься у документах, поданих разом з митною декларацією, митницею направлено декларанту електронне повідомлення з вимогою надати додаткові документи.
До митного оформлення 14.11.2022, 18.11.2022 та 21.11.2022 декларантом на вимогу митного органу було надано додаткові документи. Однак, як стверджує представник відповідача наданих документів виявилось недостатньо.
Так, листом від 21.11.2022 №2111/1 декларантом надані пояснення, зокрема що при здійсненні валютного платежу, в якості підстави до банківської установи наданий контракт від 06.07.2022 №0607-2022 та інвойс від 10.06.2022 №МАІКА20220610. Разом з тим, надана копія платіжного доручення від 14.07.2022 №б/н не містить в графі 70 посилання на інвойс, як на документ, якій містить інформацію щодо суми валютних коштів, яка підлягає перерахуванню на користь продавця. Наданий декларантом додатково документ EXPORT PRISE від 17.11.2022 року, на переконання відповідача, не може бути застосований як прайс-лист для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, оскільки він датований пізніше ніж виставлений інвойс, укладений контракт, здійснена поставка та заявлено товар до митного оформлення в режим випуску у вільний обіг в Україні. Також асортимент товарів відповідає асортименту згідно інвойсу, в той же час згідно інформації, наявної на офіційному сайті виробника www.mikabusiness.com асортимент продукції набагато ширший.
Відповідач також звертає увагу суду на те, що згідно додатково наданої копії договору від 28.07.2022 №28/07/2022 організація конкретного перевезення здійснюється згідно Заявки, яка узгоджується та підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору, містить всі необхідні дані, в тому числі перелік та вартість послуг. Дана заявка декларантом до митного оформлення не надана.
Наданий позивачем додатково Звіт про оцінку майна від 18.11.2022 № Б-18/11/22/04 не містить додатків з копіями всіх вихідних даних, зокрема роздрукованих витягів з джерел цінової інформації, що унеможливлює їх перевірку.
Вищевказане, на переконання відповідача, свідчить про наявність ризиків заявлення до митного оформлення недостовірних відомостей стосовно вартості товарів.
Також декларантом листом від 22.1.2022 № 2211-22/1 повідомлено, що усі наявні документи надані та інші додаткові документи надаватись не будуть.
Таким чином, за результатами опрацювання поданих до митного оформлення документів та по завершенні терміну, передбаченого частиною 3 статті 53 МКУ, митним органом було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2022 №иА204000/2022/000189/2. Відповідач вважає зазначене рішення правомірним та обґрунтованим. Звертає увагу суду на те, що митну вартість товару визначено на підставі цінової інформації про рівень митної вартості товарів схожих за назвою, характеристиками, обсягом партії, наближеними умовами поставки тощо, рівні митної вартості яких визнані митними органами: МД від 23.06.2022 №UА401020/2022/025985 - 2,28 USD/кг, із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень статті 64 Митного кодексу України.
07.03.2023р. від позивача надійшла відповідь на відзив в якій позивач зазначає про безпідставність доводів відповідача.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 72-79 КАС України, судом встановлено наступне:
Як свідчить з матеріалів справи, між Позивачем (покупець) та нерезидентом QINHUANDAO МАІКА INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD., (CHINA) (постачальник) укладено контракт №0607-2022 від 06.07.2022, відповідно до умов якого постачальник поставляє і передає у власність покупця за цим Контрактом товар. Постачання здійснюється згідно із Специфікаціями Товару відповідно до додатків до Контракту, які узгоджуються і затверджуються Сторонами і є невід'ємною частиною цього Контракту.
Відповідно до умов вказаного зовнішньоекономічного контракту Позивачем придбано у QINHUANDAO МАІКА INTERNATIONAL TRADING CO.,LTD скло безпечне загартоване, тоноване, колір бронза, краї скла притуплені, з отворами для кріплення Tempered Glass Bronze 4 мм.-190,90 М2 (200 шт.), Tempered Glass Bronze 4 мм. Chemical Etched (Matobe)-95, 45M2 (100 шт.), Tempered Glass Bronze 6 мм.-224,70 М2 (200 шт.), Tempered Glass Bronze 8 мм. -652,89 (550 шт.), Tempered Glass Bronze 8 мм. Chemical Etched (Matobe) - 242,75M2 (200шт.), для використання у виробництві дверей.
14.11.2022 Позивачем для здійснення митного оформлення вказаного товару подано до Рівненської митниці Держмитслужби (далі - Відповідач, митний орган, митниця) митну декларацію 22UA204020029608U7 за якою заявлено митну вартість товару за основним (першим) методом визначення митної вартості товару, тобто за ціною договору (операції) - 27 967,64 USD (1 022 737,49 грн.): ціна товару - 18 314,12 USD (669 721,73 грн.) та транспортні витрати - 353 015,76 грн.
Разом із митною декларацією Позивачем було надано ряд документів для підтвердження митної вартості товару, а саме: пакувальний лист від 10.06.2022, рахунок- фактури (інвойс) №Маіка20220610 від 06.10.2022, коносамент №szx220729878 від 01.08.2022, накладну УМВС №45739 від 01.11.2022, сертифікат про походження товару №22С4401А1471/04176 від 11.08.2022, банківський платіжний документ від 14.07.2022, рахунок-фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2428 від 19.09.2022, рахунок- фактури про надання транспортно-експедиційних послуг від виконавця договору (контракту) про транспортно-експедиційні послуги №2574 від 19.09.2022, прейскурант (прайс-лист) виробника товару №Маіка20220601 від 01.06.2022, доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) №1 від 06.07.2022, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу №0607-2022 від 06.07.2022, договір про надання послуг митного брокера №МБО-2 від 14.06.2021, інформацію про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами та підприємствами за принципом «єдиного вікна» з використанням електронних засобів передачі інформації №9177953 від 02.11.2022, копію митної декларації країни відправлення №021720220000217697 від 30.07.2022.
За результатом розгляду вказаної митної декларації Відповідач прийняв :
- рішення про коригування митної вартості товарів від 25.11.2022 №UA204000/2022/000189/2;
- картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000231.
Відповідно до Картки відмови, вона прийнята з наступних підстав: митна вартість імпортованого товару не може бути визначена за рівнем, визначеним декларантом, оскільки декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року, а подані до митного оформлення документи містять неточності. Прийнято рішення про коригування митної вартості товару від 25.11.2022 № UA204000/2022/000189/2 відповідно до вимог Розділу III (статті 49-66) Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12). Підстава: Розділу III (статті 49-66) статті 256, 257 Митного кодексу України (ЗУ №4495-VI від 13.03.12).
В свою чергу, Рішення про коригування обґрунтовано тим, що:
1) декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч. 5 ст. 54 МКУ, де зазначено, що при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів митниця має право упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, що позиціонується з положеннями ст. 17 Угоди про застосування статті VII ГАТТ/СОТ від 1994 року;
2) подані до митного оформлення та додатково на вимогу митниці документи містять неточності: - наданий до митного оформлення інвойс від 10.06.2022 №Маіка20220610 виставлений раніше, ніж підписаний контракт від 06.07.2022 №0607- 2022, та не відповідає пункту 3.2 в частині визнання обов'язкових реквізитів та відомостей. - Наданий до митного оформлення Price-list від 01.06.2022 згідно реквізитів є проформою від 01.06.2022 № Маіка20220601, яка виставлена конкретному покупцеві (ФОП ОСОБА_1 ), та не може розглядатись Прайс-лист для незалежного кола покупців. Наданий декларантом додатково документ Export price від 17.11.2022 не може бути застосований як прас-лист для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, оскільки він датований пізніше ніж виставлений інвойс, укладений контракт, здійснена поставка та заявлено товар до митного оформлення в режим випуску у вільний обіг в Україні. Також асортимент товарів відповідає асортименту згідно інвойсу, в той же час згідно інформації, наявної на офіційному сайті виробника www...mikabusiness.com асортимент продукції набагато ширший. - Встановлені розбіжності в частині вартісних характеристик між інвойсом від 06.10.2022 №Маіка20220610 та наданій копії митної декларації від 30.07.2022 №021720220000217697, а саме сумарна вартість товарів по декларації становить 18 311.91 USD, по інвойсу - 18 314.12 USD. - В порушення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ декларантом не наданий документ, на підставі якого ТОВ «Лівертін Карго Делівері» здійснювало організацію транспортування товарів на адресу отримувача. Згідно наданих декларантом рахунків від 19.09.2022 №2428 та від 09.11.2022 №2574 підставою для їх виставлення був договір від 28.07.2022 №28/07/2022. Згідно додатково наданої копії договору від 28.07.2022 №28/07/2022 організація конкретного перевезення здійснюється згідно заявки, яка узгоджується та підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору, містить всі необхідні дані, в тому числі перелік та вартість послуг. Дана заявка декларантом до митного оформлення не надана. - Наданий додатково Звіт про оцінку майна від 18.11.2022 №Б-18/11/22/04 не містить додатків з копіями всіх вихідних даних, зокрема роздрукованих витягів з джерел цінової інформації, що унеможливлює їх перевірку.
За висновками митного органу, вищевказане свідчить про наявність ризиків заявления до митного оформлення неповних відомостей стосовно умов придбання товару, в тому числі і стосовно числових значень складових митної вартості.
В результаті митним органом визначено митну вартість імпортованого товару із застосуванням резервного методу визначення митної вартості згідно положень ст. 64 Митного кодексу України з розрахунку у національній валюті України та валюті контракту за курсом валюти Нацбанку України на день подання МД до митного оформлення: Товар №1 (55039,20) - МД від 23.06.2022 №UA401020/2022/025985 - 2,28 USD/Kr*36,5686 грн./USD = 2012706,4891 грн.
Не погоджуючись із прийнятими Рівненською митницею рішенням та карткою відмови, позивач звернувся до суду з даною позовною заявою.
Дослідивши обставини у справі, доводи сторін та докази, якими сторони обґрунтовують свою позицію, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог, виходячи з наступного:
Правовідносини, що виникли між сторонами у даній адміністративній справі врегульовано нормами Митного кодексу України.
Відповідно до ч.ч. 1-2 та п. 1 ч. 4 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.
Митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов'язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;
За ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, що підтверджує
Таким чином, Відповідач має повноваження щодо перевірки числових значень митної вартості і саме числові значення митної вартості впливають на розмір митної вартості, у свою чергу числові значення в інвойсі і в контракті (додатку до контракту) збігаються, жодних розбіжностей між числовими значеннями немає.
При цьому, певна невідповідність інвойсу за змістом контракту не є предметом контролю в даному випадку.
Із Рішення про коригування, Відповідач зазначає, що наданий до митного оформлення інвойс від 10.06.2022 №Маіка20220610 виставлений раніше, ніж підписаний контракт від 06.07.2022 №0607-2022, та не відповідає пункту 3.2 в частині визнання обов'язкових реквізитів та відомостей. Копія платіжного доручення не містить в графі 70 не містить посилання на інвойс.
Однак, у самому ж оскаржуваному Рішенні Відповідач вказує, що Позивачем було надано пояснення чому інвойс складено раніше договору. Так, Позивач пояснив, що інвойс виставлено напередодні укладання контракту для погодження цінової пропозиції від постачальника і оскільки ціна була прийнятою стороною покупця, продавець не став перевиставляти даний платіжний документ. При цьому, відповідач не наводить своїх обґрунтувань стосовно того, яким чином складання інвойсу раніше, ніж договору впливає на митну вартість, яким чином вказане свідчить про неправильне визначення митної вартості.
Також відповідач не наводить своїх доводів стосовно того, яким чином відсутність певних відомостей в інвойсі, які ніяким чином не впливають на розмір митної вартості, можуть свідчити про неправильне визначення митної вартості.
Не наведено жодних пояснень відповідачем і стосовно того, яким чином відсутність у графі 70 платіжного доручення посилання на інвойс впливає на визначення митної вартості товару. При цьому відповідне платіжне доручення містить у графі 70 посилання на контракт №0607-2022 від 06.07.2022.
Відповідач зазначив в оскаржуваному Рішенні, що Price-list від 01.06.2022 згідно реквізитів є проформою від 01.06.2022 № Маіка20220601, яка виставлена конкретному покупцеві (ФОП ОСОБА_1 ), та не може розглядатись Прайс-лист для незалежного кола покупців. А документ Export price від 17.11.2022 не може бути застосований як прас-лист для підтвердження заявленої декларантом митної вартості, оскільки він датований пізніше ніж виставлений інвойс, укладений контракт, здійснена поставка та заявлено товар до митного оформлення в режим випуску у вільний обіг в Україні. Також асортимент товарів відповідає асортименту згідно інвойсу, в той же час згідно інформації, наявної на офіційному сайті виробника www...mikabusiness.com асортимент продукції набагато ширший.
При цьому, відповідач жодним чином не зазначає, яким чином вказане впливає на митну вартість.
Як свідчить з матеріалів справи, між позивачем та його контрагентом виникли договірні відносини. В рамках цих договірних відносин сторони визначили вартість товару. Як вказує позивач, Прайс-лист було видано контрагентом Позивачу стосовно конкретного товару. При цьому, слід зазначити, що у ст. 53 Митного кодексу України нічого не згадується про необхідність подання прайс-листа для незалежного кола покупців. Відповідною статтею передбачено прайс-лист виробника товару.
Щодо висновків Відповідача стосовно Export price від 17.11.2022, слід зазначити, що відповідний висновок необґрунтований, він заснований виключно на суб'єктивних переконаннях митного органу, а не на положеннях законодавства та конкретних фактичних обставинах, які б свідчили, що ціна за відповідний товар змінилася до 17.11.2022.
Також, висновок Відповідача, що "згідно інформації, наявної на офіційному сайті виробника www...mikabusiness.com, асортимент продукції набагато ширший, ніж в прайс- листі", жодним чином не підтверджує того, що Позивачем неправильно визначено митну вартість. Лише той факт, що виробник, виробляє, крім придбаних Позивачем товарів, інші товари і про ці товари не зазначено у прайс-листі, який було видано саме Позивачу, не впливає на розмір митної вартості товару і не свідчить, що митна вартість визначена невірно за першим методом.
Як вбачається із Рішення про коригування, Відповідач зазначає, що встановлені розбіжності в частині вартісних характеристик між інвойсом від 06.10.2022 №Маіка20220610 та наданою копією митної декларації від 30.07.2022 №021720220000217697, а саме - сумарна вартість товарів по декларації становить 18 311.91 USD, по інвойсу -18 314.12 USD.
Частиною 2 ст. 53 Митного кодексу України встановлено документи, які підтверджують митну вартість товарів, і серед цих документів не міститься експортна декларація країни відправлення.
Відповідно до правового висновку Верховного Суду, викладеного, зокрема у постанові від 05.03.2019 р. у справі №815/5791/17, у постанові від 25 січня 2019 р. у справі №815/5852/17, основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.
Отже, як вбачається із зазначеного, експортна декларація країни відправлення не віднесена до обов'язкових документів, які підтверджують митну вартість, отже зазначена в ній інформація не впливає на визначення ціни товару та, відповідно, митної вартості.
Відповідна експортна декларація країни відправлення має значення лише, якщо документи, зазначені у частині 2 статті 53 Митного кодексу України, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.
Однак, вказані обставини відсутні.
Крім того, експортна декларація країни відправлення складається у відповідності до правил країни експортера. У відповідній декларації суб'єкт (митний брокер) у відповідності до законодавства країни експортера міг вибрати та проставити середню статистичну вартість.
При цьому, відповідачем не зазначено, яким чином, зазначене ним в оскаржуваному Рішенні, впливає на митну вартість оцінюваного товару.
Крім цього, Відповідач на обґрунтування своєї позиції щодо оскаржуваного Рішення зазначив, що в порушення п. 6 ч. 2 ст. 53 МКУ декларантом не наданий документ, на підставі якого ТОВ «Ліверпгін Карго Делівері» здійснювало організацію транспортування товарів на адресу отримувача. Згідно наданих декларантом рахунків від 19.09.2022 №22428 та від 09.11.2022 №22574 підставою для їх виставлення був договір від 28.07.2022 №228/07/2022. Згідно додатково наданої копії договору від 28.07.2022 №228/07/2022 організація конкретного перевезення здійснюється згідно заявки, яка узгоджується та підписується сторонами та є невід'ємною частиною договору, містить всі необхідні дані, в тому числі перелік та вартість послуг. Дана заявка декларантом до митного оформлення не надана.
У відповідності до п. 6 ч.2 ст. 53 Митного кодексу України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є: транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.
У відповідності до ст. 53 Митного кодексу України Позивач надав до митного органу рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 09.11.2022 №2574.
Також Позивачем додатково було надано рахунок-фактуру про надання транспортно-експедиційних послуг від 19.09.2022 №2428, договір від 28.07.2022 №28/07/2022, коносамент від 01.08.2022.
Як вбачається, Відповідач зазначає, як на підставу прийняття оскаржуваного Рішення, посилається на ненадання заявки на перевезення.
Однак, Відповідачем не зазначено причини неможливості перевірки вартості послуг перевезення товару на підставі наданих Позивачем документів. Жодних розбіжностей у документах, які підтверджують вартість надання послуг перевезення товару, Відповідачем не виявлено.
Відповідно до правового висновку, сформованого Верховним судом, неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не є достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості (постанова від 14 червня 2022 року в справі № 809/257/17, постанова від 17 травня 2022 року в справі №809/506/17).
Крім цього, в оскаржуваному Рішенні йдеться про те, що наданий декларантом додатково Звіт про оцінку майна від 18.11.2022 №Б-18/11/22/04 не містить додатків з копіями всіх вихідних даних, зокрема роздрукованих витягів з джерел цінової інформації, що унеможливлює їх перевірку.
Однак, у відповідному Звіті про оцінку майна містяться посилання на сайти з мережі Інтернет, інформацію з яких черпав суб'єкт оціночної діяльності при проведенні дослідження, що спростовує твердження Відповідача про неможливість перевірити дані, що були використанні при оцінці майна.
Як вбачається із Рішення про коригування, Відповідач зазначає, що декларантом не подано усіх додаткових документів, витребуваних митницею згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у ч. 2-4 ст. 53 МКУ та у відповідності до ч.5 ст. 54 МКУ.
Відповідно до правового висновку Верховного суду, викладеного, зокрема, у постанові від 22 квітня 2019 року у справі №815/6242/17, у постанові від 27 червня 2019 року у справі №826/9719/16, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України.
У постанові Верховного суду від 09 липня 2020 року у справі № 804/5445/17, суд зробив висновок, що встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які саме документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника. Факт ненадання позивачем додатково витребуваних документів, які підтверджують митну вартість товарів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товару за першим методом, не є достатнім для висновку про наявність підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості. (Аналогічний висновок викладено у постанові від 16 липня 2020 року у справі №815/6833/17).
У постанові від 23 квітня 2019 року у справі №810/1479/16 Верховним судом зазначено, що неподання декларантом запитуваних митним органом документів, за відсутності обґрунтування неможливості визначення митної вартості товарів за першим методом, не е достатнім для висновку щодо наявності підстав для застосування митним органом іншого методу визначення митної вартості.
Таким чином, враховуючи зазначене, вищезазначені обставини свідчать про те, що відповідачем не дотримано вказаних вище вимог. Як вбачається, Відповідач додатково витребуючи документи, не зазначив які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими і чому неможливо встановити відповідні відомості з уже поданих документів.
Як вбачається із оскаржуваного Рішення, Відповідач зазначив, що заявлена Позивачем митна вартість може бути визнана митницею за умови надання додаткових документів згідно з переліком:
1) виписку з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах поставки;
2) банківські платіжні документи, що можливо кореспондувати з імпортованим товаром для підтвердження оплати згідно інвойсу від 06.10.2022 №Маіка20220610;
3) каталоги, специфікації, прейскуранти (прас-листи) виробника товару, які містять інформацію щодо продукції, що виготовляється виробником;
4) заявку на організацію даного перевезення відповідно до договору від 28.07.2022 №28/07/2022.
Відповідно до ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті
Як вбачається з ч. З ст. 53 Митного кодексу України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов'язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов'язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.
Отже, по-перше, Відповідач може вимагати додаткові документи лише, якщо наданні документи (які передбаченні ч. 2 ст. 53) містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена.
Однак, як вбачається із матеріалів, Відповідачем не зазначено про наявність розбіжностей, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, про наявні ознаки підробки або те, що наданні документи не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни.
По-друге, Відповідач може вимагати лише документи, передбачені ст. 53 Митного кодексу України.
Щодо вимоги Відповідача про надання виписки з бухгалтерської документації продавця про формування ціни товарів на заявлених комерційних умовах постави, слід зазначити наступне.
Як вбачається, Відповідач вказує саме на виписку з бухгалтерської документації продавця, а не покупця (Позивача). Однак, відсутність такої бухгалтерської документації у покупця товару, яка може бути комерційною таємницею продавця, не свідчить про недобросовісність у декларуванні митної вартості. При цьому, ненадання такої документації продавцем покупцю не може позбавляти останнього можливості декларувати товар на підставі інших документів, що підтверджують ціну товару.
Щодо вимоги Відповідача про надання банківських платіжних документів, то Позивачем був наданий банківський платіжний документ, який підтверджує вартість придбаного Позивачем товару.
Також Позивачем був наданий прайс-лист.
Щодо невідповідності оскаржуваного Рішення вимогам законодавства, слід зазначити наступне:
Як вбачається із Рішення про коригування, Відповідачем для визначення митної вартості застосовано резервний метод.
Відповідно до ст. 64 Митного кодексу України у разі якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом послідовного використання методів, зазначених у статтях 58-63 цього Кодексу, митна вартість оцінюваних товарів визначається з використанням способів, які не суперечать законам України і є сумісними з відповідними принципами і положеннями Генеральної угоди з тарифів і торгівлі (GATT).
Митна вартість, визначена згідно з положеннями цієї статті, повинна ґрунтуватися на раніше визнаних (визначених) митними органами митних вартостях.
Митна вартість імпортних товарів не визначається згідно із положеннями цієї статті на підставі: 1) ціни товарів українського походження на внутрішньому ринку України; 2) системи, яка передбачає прийняття для митних цілей вищої з двох альтернативних вартостей; 3) ціни товарів на внутрішньому ринку країни-експортера; 4) вартості виробництва, іншої, ніж обчислена вартість, визначена для ідентичних або подібних (аналогічних) товарів відповідно до положень статті 63 цього Кодексу; 5) ціни товарів, що поставляються з країни-експортера до третіх країн; 6) мінімальної митної вартості; 7) довільної чи фіктивної вартості.
У Постанові від 29 вересня 2020 року у справі № 520/7041/19 Верховний суд зробив правовий висновок, відповідно до якого у рішенні про коригування заявленої митної вартості, митний орган повинен навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію, яка використовувалася митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу. При здійсненні контролю за коригуванням митної вартості товару, проведеним органом доходів і зборів за другорядним методом (за ціною договору щодо ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; за резервним методом), суд повинен вимагати від відповідача доведення того, що товар за певною митною вартістю дійсно був увезений до України, що митна вартість за відповідною вантаоїсною митною декларацією не була відкоригована; що рішення про коригування (якщо воно приймалося) було оскаржене до суду та скасоване судом.
Відповідно до пунктів 2, 4 ч. 2 ст. 55 Митного кодексу України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити: наявну в митного органу інформацію (у тому числі щодо числових значень складових митної вартості, митної вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, інших умов, що могли вплинути на ціну товарів), яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.
У Постанові Верховного суду від 02 липня 2020 року у справі №804/2061/17 викладено правовий висновок, відповідно до якого у рішенні про коригування заявленої митної вартості, крім номера та дати митних декларацій, які були взяті за основу для визначення митної вартості оцінюваних товарів, митний орган повинен також навести пояснення щодо зроблених коригувань на обсяги партії ідентичних або подібних (аналогічних) товарів, умов поставки, комерційних умов тощо та зазначити докладну інформацію і джерела, які використовувалися митним органом при визначенні митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням другорядних методів. При цьому Верховний Суд вважає за необхідне зауважити, що розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості та, як наслідок, коригування митної вартості за другорядними методами, як помилково вважає митний орган.
Таким чином, оскаржувані Картки відмови в митному оформленні (випуску) товарів та Рішення про коригування митної вартості товарів є безпідставними та необґрунтованими, порушують майнові права Позивача, а тому підлягають скасуванню.
Зважаючи на вищевикладене, позовні вимоги є правомірними, обґрунтованими та, відповідно, підлягають задоволенню.
Щодо судових витрат понесених позивачем при зверненні до суду, слід зазначити наступне:
Оскільки у позовній заяві йдеться лише про орієнтовний розмір витрат на правову допомогу (20000грн.), при цьому, будь-яких підтверджуючих доказів даних витрат позивачем до позовної заяви не додано, суд не вбачає можливості розгляду даного питання під час прийняття рішення суду у даній справі.
Щодо витрат позивача по сплаті судового збору, відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивач сплатив судовий збір у загальному розмірі 5851,91 грн., який слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
Адміністративний позов Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Рівненської митниці (як відокремлений підрозділ Державної митної служби України) про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови - задовольнити у повному обсязі.
Визнати протиправним та скасувати Рішення Рівненської митниці про коригування митної вартості товарів від 25.11.2022 №UА204000/2022/000189/2.
Визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA204000/2022/000231.
Стягнути на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати зі сплати судового збору в сумі 5851 (п'ять тисяч вісімсот п'ятдесят одна) грн. 91 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Рівненської митниці (вул. Соборна, 104, м. Рівне, 33028, код ЄДРПОУ 43958370).
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя О.М. Кунець