23 березня 2023 року Справа № 480/7034/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Савицької Н.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в приміщенні суду в м.Суми адміністративну справу №480/7034/22 за позовом Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу,-
Головне управління ДПС у Сумській області (вул. Іллінська, буд. 13, м. Суми, Сумська область, 40009) звернулося до Сумського окружного адміністративного суду з позовом до ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ), і просить суд стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 , дата народження: ІНФОРМАЦІЯ_1 ), податковий борг загальною сумою 5651,32 грн (п'ять тисяч шістсот п'ятдесят одна грн тридцять дві коп.):
- податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування (код бюджетної класифікації 11010500) в сумі 4530,96 грн (чотири тисячі п'ятсот тридцять грн 96 коп.)отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ на р/р UА028999980333129341000018530, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
- з військового збору (код бюджетної класифікації 11010100) в сумі 1120,36 грн (одна тисяча сто двадцять грн 36 коп.), отримувач ГУК Сум.обл/Конотопська МТГ на р/р UА358999980313010137000018530, код отримувача 37970404, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО банка одержувача 899998.
Свої вимоги позивач мотивує тим, що за відповідачем обліковується податковий борг на загальну суму 5651,32 грн. Податкові зобов'язання сформовані з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 4530,96 грн. та військового збору, що сплачується за результатами річного декларування в сумі 1120,36 грн. Відповідачу надсилалась податкова вимога від 15.12.2017, однак сума боргу залишилась не сплаченою.
Ухвалою суду від 27.10.2022 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику сторін. Цією ж ухвалою встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов, доказів, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за адресою, зазначеною позивачем у позовній заяві, а саме: АДРЕСА_1 , проте була повернута до суду із відміткою пошти "адресат відсутній за вказаною адресою".
З метою встановлення місця перебування відповідача, відповідно до вимог ч. 3 ст. 171 КАС України, судом було направлено запит від 27.10.2022.
16.11.2022 поштою до суду надійшла відповідь про реєстрацію місця проживання особи, відповідно до якої ОСОБА_1 значиться зареєстрованою за адресою: АДРЕСА_3 .
Крім того, вказана адреса підтверджується листом Управління Державної міграційної служби України в Сумській області.
Копія ухвали про відкриття провадження у справі була направлена відповідачу за вищевказаною адресою, проте була повернута до суду із відміткою пошти "за закінченням терміну зберігання".
Таким чином, відповідно до ч.11 ст. 126 КАС України, ухвала суду не вручена відповідачу з незалежних від суду причин та вважається врученою належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Судом встановлено, що відповідач перебуває на обліку в ГУ ДПС у Сумській області як платник податків.
За відповідачем обліковується податковий борг з податку на доходи фізичних осіб, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування в сумі 4530,96 грн.
Також у відповідача наявний податковий борг з військового збору, що сплачується фізичними особами за результатами річного декларування загальною сумою 1120,36 грн.
На підтвердження наявності заборгованості за відповідачем Головним управлінням ДПС у Сумській області надано розрахунок податкової заборгованості та витяг з картки особового рахунку відповідача.
Заборгованість відповідачем не була погашена, у зв'язку з чим позивач звернувся з позовною заявою до суду.
Надаючи правову оцінку матеріалам справи, суд виходить з наступного.
Згідно зі ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах встановлених законом.
Відповідно до ст. 15 Податкового кодексу України (далі - ПК України) платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом. Кожний з платників податків може бути платником податку за одним або кількома податками та зборами.
Відповідно до п.п. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України до обов'язків платника податків входить сплата належних сум податків і зборів у встановлені законами терміни.
Виконанням податкового обов'язку згідно з п. 38.1 ст. 38 ПК України є сплата в повному обсязі платником відповідних сум податкових зобов'язань у встановлений податковим законодавством строк.
Як визначено п.п. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов'язання та/або інше зобов'язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.
Згідно із п. 54.1 ст. 54 ПК України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 56.11 ст.56 ПК України не підлягає оскарженню грошове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.
Відповідно до ст. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно п. 59.5 ст. 59 Податкового кодексу України, у разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).
Судом встановлено, що у зв'язку з несплатою відповідачем в установлені строки узгодженої суми податкового зобов'язання, позивачем винесено податкову вимогу від 15.12.2017 №6861-17 (а.с. 5), в якій було визначено суму податкового боргу на момент винесення податкової вимоги у розмірі 15620,80 грн. Дана вимога направлялася рекомендованою кореспонденцією за адресою: АДРЕСА_1 , однак була повернута до контролюючого органу з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає" (зв. бік а.с. 5).
Відповідно до підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України, податкові органи наділені повноваженнями звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини.
У розумінні підпункту 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
Згідно пункту 95.1 статті 95 Податкового кодексу України, контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.
Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України, у разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення. Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.
Згідно з пунктом 58.3 статті 58 Податкового кодексу України, у разі коли пошта не може вручити платнику податків податкове повідомлення-рішення або податкові вимоги, або рішення про результати розгляду скарги через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб, їх відмову прийняти податкове повідомлення-рішення або податкову вимогу, або рішення про результати розгляду скарги, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога, або рішення про результати розгляду скарги вважаються врученими платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причин невручення.
Документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 статті 42 Податкового кодексу України, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Порядок надсилання (вручення) контролюючими органами податкових вимог платникам податків регулюється Порядком направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30 червня 2017 року №610.
Пунктом 7 розділу IV зазначеного Порядку встановлено, що податкова вимога вважається належним чином врученою платнику податків (крім фізичних осіб), якщо вона надіслана за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику податків або його законному чи уповноваженому представникові.
Податкова вимога вважається надісланою (врученою) фізичній особі, якщо її вручено їй особисто чи її представникові, надіслано на адресу за місцем проживання або останнього відомого місцезнаходження фізичної особи з повідомленням про вручення або у порядку, визначеному абзацом третім пункту 6 цього розділу.
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків податкову вимогу через відсутність за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їх відмову прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, така податкова вимога вважається врученою платнику податків у день, вказаний поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Системний аналіз зазначених положень зумовив висновок про те, що несплата платником податків узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки є підставою для формування податковим органом та надіслання податкової вимоги. Податковий борг може бути стягнутий у судовому порядку за зверненням податкового органу. Стягнення податкового боргу у судовому порядку передбачає, що податковим органом виконано законодавчі приписи щодо порядку формування та направлення вимоги про стягнення податкового боргу.
Відповідно до п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України платник податків - фізична особа зобов'язаний визначити свою податкову адресу. Податковою адресою платника податків - фізичної особи визнається місце її проживання, за яким вона береться на облік як платник податків у контролюючому органі.
Суд зазначає, що саме місце проживання платника податків у розумінні п. 45.1 ст. 45 Податкового кодексу України є податковою адресою відповідача, а саме: АДРЕСА_4 , яка була відома ГУ ДПС України в Сумській області з липня 2017 року.
Як вбачається судом з матеріалів справи, у податковій декларації відповідача про майновий стан і дохід, датованій 27.07.2017, ОСОБА_1 зазначає податкову адресу: АДРЕСА_3 (а.с. 13).
Проте, податкова вимога №6861-17 від 15.12.2017 була надіслана відповідачу на адресу: АДРЕСА_1 та була повернута до контролюючого органу з відміткою пошти "за зазначеною адресою не проживає" (а.с. 5).
Суд зазначає, що ухвалою про витребування доказів було зобов'язано Головне управління ДПС у Сумській області надати суду письмові пояснення щодо направлення податкової вимоги на адресу: АДРЕСА_1 , у той час як зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 з 11.01.2017 АДРЕСА_3 .
Представником позивача надано до суду письмові пояснення, у яких зазначено, що від 07.12.2004 по 05.05.2018 ОСОБА_1 в обліковій картці платника податків була зазначена адреса - АДРЕСА_5 .
Посилання представника ГУ ДПС в Сумській області на те, що платник податків не звертався із заявою про внесення відповідних змін до облікової картки щодо податкової адреси є безпідставним, оскільки податковим органом не надано доказів на підставі чого та коли податковим органом було внесено зміни до реєстраційних даних ОСОБА_1 .
При цьому матеріали справи не підтверджують правомірність дій податкового органу в частині належним чином виконання обов'язку надсилання податкової вимоги №6861-17 від 15.12.2017 платнику податків за місцем проживання відповідача, яка з 09.02.2016 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_4 , яка, поміж іншим, зазначалася відповідачем при подачі декларації про майновий стан і дохід (датована 27.07.2017).
Таким чином, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що податкова вимога №6861-17 від 15.12.2017 направлена на адресу фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків ОСОБА_1 - АДРЕСА_3 , в порядку, встановленому законодавством, в т.ч. і Податковим кодексом України, а тому посилання податкового органу на те, що сума, яка заявлена до стягнення є узгодженою та надає право звернення ГУ ДПС в Сумській області до суду, є безпідставними, вимоги заявлені передчасно, у податкового органу не виникло право звернення до суду відповідно до норм Податкового кодексу України.
Суд звертає увагу, що виключно після дотримання порядку направлення податкової вимоги №6861-17 від 15.12.2017 податковий орган має право звернутися до суду із позовною заявою щодо стягнення податкового боргу з платника податків, в порядку, передбаченому чинним законодавством.
Керуючись ст.ст. 2, 77, 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -
У задоволенні позову Головного управління ДПС у Сумській області до ОСОБА_1 про стягнення податкового боргу - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Н.В. Савицька