23 березня 2023 року Суми Справа № 480/4117/22
Сумський окружний адміністративний суд у складі судді Сидорука А.І., розглянув у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до - Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області,
про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії.
Суть спору, позиція сторін. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд: визнати протипрвними дії відповідача щодо відмови у призначенні позивачу пенсії за вислугу років, відповідно до п. ''а'' ст. 12 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб'' № 2262-ХІІ; зобов'язати відповідача призначити позивачу пенсію за вислугу років відповідно до п. ''а'' ст. 12 вказаного Закону.
Позовні вимоги обгрунтовані тим, що на момент звільнення позивача його вислуга, з урахуванням пільгової, складала більше 26 років, що у відповідності до норми п. «а» ст. 12 Закону № 2262-ХІІ є підставою для призначення йому пенсії за вислугу років. На виконання рішення суду Адміністрацією Державної прикордонної служби України було направлено до відповідача документи для призначення позивачу пенсії. За результатами розгляду таких документів відповідач прийняв рішення про відмову у призначенні пенсії. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
24.06.2022 судом постановлено ухвалу про відкриття провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи в порядку спрощеного провадження без повідомленням сторін.
19.08.2022 до суд надійшли додаткові пояснення позивача. 27.12.2022 позивач надав до суду копію трудової книжки.
14.02.2023 судом було постановлено ухвалу про витребування у відповідача доказів. 07.03.2023 відповідач надав до суду витребувані докази.
20.03.2023 до суду надішло клопотання представника позивача з позицією стосовно дати призначення позивачу пенсії.
Відповідач правом подання відзиву не скористався. Тому суд, у відповідності до норми ч. 6 ст. 162 КАС України, вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановлені судом фактичні обставини.
Наказом 5-го прикордонного загону Східного регіонального управління Державної прикордонної служби України від 16.08.2019 № 243-ОС позивача 16.08.2019 було звільнено з військової служби (а.с. 10-11).
Рішенням Сумського окружного адміністративного суду по справі № 480/4211/21 від 30.09.2021, яке залишене без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 25.01.2022, зобов'язано Адміністрацію Державної прикордонної служби України направити до відповідача документи для призначення позивачу пенсії за вислугою років, відповідно до п. ''а'' ст. 12 Закону № 2262-ХІІ (з.б.а.с. 27, а.с. 81).
04.05.2022 Адміністрацією Державної прикордонної служби України було направлено до відповідача лист за № 11-11132/0/6-22 (а.с. 48) з документами для призначення позивачу пенсії. В поданні про призначення пенсії зазначено, що станом на 16.08.2019 вислуга років позивача складає 29 років 1 місяць 16 днів, календарна - 19 років 7 місяців 12 днів, пільгова - 9 років 6 місяців 4 дні (а.с. 56). В розрахунку вислуги років позивача вказано, що загальна вислуга років військової служби на 16.08.2019 становить 29 років 1 місяць 16 днів (а.с. 52).
Суд звертає увагу, що матеріали справи містять заяву позивача про призначення пенсії від 30.09.2021 (а.с.46). Інших заяв матеріали справи не містять, позивач про інші заяви не зазначає.
За результатами розгляду документів, відповідачем було прийнято рішення від 13.05.2022 № 15 про відмову позивачу у призначенні пенсії.
Рішення мотивовано відсутністю необхідної для призначення пенсії календарної вислуги 24 роки і більше, передбаченої п. ''а'' ст. 12 Закону № 2262-ХІІ, для осіб офіцерського складу, прапорщиків і мічманів, військовослуужбовців надстрокової служби та військової служби за контрактом, які звільнені у період з 01.10.2018 по 30.09.2019 (а.с. 14).
Про вказане рішення відповідач повідомив позивача листом від 25.05.2022 (а.с. 13).
На переконання позивача, відповідач протиправно не призначив йому пенсію, тому позивач звернувся до суду з даним позовом.
Висновки суду та їх мотиви.
Відповідно до норми п. ''а'' ст. 12 Закону № 2262-ХІІ пенсія за вислугу років призначається: особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, іншим особам, зазначеним у пунктах "б"-"д", "ж", "з" статті 1-2 цього Закону (крім осіб, зазначених у частині третій статті 5 цього Закону), незалежно від віку, якщо вони звільнені зі служби з 1 жовтня 2018 року по 30 вересня 2019 року і на день звільнення мають вислугу 24 календарних роки і більше.
Нормою ст. 17-1 Закону № 2262-XII передбачено, що порядок обчислення вислуги років та визначення пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за цим Законом, встановлюється Кабінетом Міністрів України. Зазначений Порядок затверджено постановою КМУ № 393 від 17.07.1992.
Таким чином, Закон № 2262-XII як єдину, обов'язкову умову призначення пенсії за вислугу років передбачає наявність у особи певної кількості років певного виду служби (вислуги). При цьому, наявність необхідної вислуги років забезпечує право на пенсію за вислугу років безвідносно до віку, стажу та працездатності особи.
Визначення у Законі № 2262-XII вислуги саме в календарних роках передбачає обов'язкову вислугу усіх календарних днів (365), що в такому випадку і буде становити календарний рік і буде відповідати правилу, закріпленому в частині 4 статті 17 цього ж Закону, щодо можливості врахування при призначенні пенсії тільки повних років вислуги.
Отже, передбачена Законом № 2262-XII календарна вислуга - це вислуга, яка складається з повної кількості календарних днів відповідного періоду (календарний рік - 365 календарних днів, календарний місяць - 30 календарних днів).
В свою чергу, передбачені статтею 17-1 Закону № 2262-XII пільгові умови призначення пенсій, відповідно до Порядку № 393, полягають в пільговому (кратному) зарахуванні вислуги років.
При цьому, таке зарахування не є самостійним видом вислуги і не конкурує з її календарним обчисленням, а є лише пільговим зарахуванням уже наявної вислуги. Фактична тривалість вислуги при такому зарахуванні не змінюється, а лише зараховується на пільгових (кратних) умовах.
Завдяки такому зарахуванню необхідну кількість років для призначення пенсії за вислугу років особа набуває швидше, порівняно із зарахуванням вислуги на загальних (не пільгових) умовах, що і становить природу пільгових умов призначення пенсій особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-XII.
Суд звертає увагу, що жодною нормою чинного законодавства не передбачено обмежень щодо зарахування вислуги років вказаної категорії осіб у пільговому обчисленні до стажу, який надає право на призначення пенсії за вислугу років.
Судом встановлено, що загальна вислуга років позивача, станом на 16.08.2019, з урахуванням календарної - 19 років 7 місяців 12 днів, та пільгової - 9 років 6 місяців 4 дні, складає 29 років 1 місяць 16 днів. Тому позивач набув право на призначення пенсії за п. ''а'' ст. 12 Закону № 2262-XII, оскільки його вислуга років, з урахуванням пільгової, складає більше 24 років.
Позивач просить суд визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у призначенні пенсії позивачу за вислугу років та зобов'язати його призначити пенсію за пунктом "а" статті 12 Закону № 2262-XII, без зазначення дати призначення пенсії.
Відповідно до норми ст. 50 Закону № 2262-ХІІ пенсії відповідно до цього Закону призначаються особам відповідно до пунктів "а", "в" ст. 12 цього Закону, - з наступного дня після звільнення їх зі служби, але не раніше того дня, по який їм сплачено грошове забезпечення. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.
Як свідчать обставини справи, позивач звільнений з військової служби 16.08.2019. Тобто, 17.08.2019 у нього виникло право звернутись до відповідача з заявою про призначення пенсії. Як вже зазначалось, матеріали справи містять заяву позивача про призначення пенсії від 30.09.2021 (а.с.46). Інших заяв матеріали справи не містять, позивач про інші заяви не зазначає. У клопотанні від 20.03.2023 представник позивача взагалі просить суд призначити позивачу пенсію з 13.05.2022 (дата прийняття відповідачем спірного рішення).
Суд звертає увагу, що у випадку задоволення позову, рішення має бути таким, яке б гарантувало дотримання і захист прав, свобод, інтересів позивача від порушень з боку відповідача, забезпечувало його виконання та унеможливлювало необхідність наступних звернень до суду.
Згідно із ч. 2 ст. 9 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав людини від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
За таких обставин, з наявних в матеріалах справи доказів, суд, виходячи за межі позовних вимог для ефективного захисту прав позивача, дійшов висновку, що позивач має право на призначення пенсії не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією, тобто, з 30.09.2020 (дата подання заяви про призначення пенсії), а не з 13.05.2022, як зазначає представник позивача.
Відтак, суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та задовольняє позов шляхом визнання протиправним та скасування рішення відповідача № 15 від 13.05.2022 про відмову в призначенні позивачу пенсії, оскільки воно не відповідає критеріям правомірності, встановленим ч. 2 ст. 2 КАС України, в тому числі щодо обгрунтованості.
Також, суд зобов'язує відповідача призначити позивачу пенсію, відповідно до пункту "а" статті 12 Закону № 2262-XII, з 30.09.2020, оскільки у відповідача були відсутні законні підстави для прийняття рішення про відмову позивачу у призначенні пенсії, враховуючи те, що йому були надані всі необхідні документи для призначення позивачу пенсії.
Судові витрати.
Судовий збір.
У п. 3 прохальної частини позову позивач просить суд стягнути з відповідача 2492,4 грн судових витрат, з яких 992,4 грн витрат по сплаті судового збору.
Враховуючи те, що позовні вимоги задоволені, у відповідності до норми ч. 1 ст. 139 КАС України, з відповідача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,4 грн.
Витрати на правничу допомогу.
У п. 3 прохальної частини позову позивач просить суд стягнути з відповідача 2492,4 грн судових витрат, з яких 1500 грн витрат на правничу допомогу.
Відповідно до норми п. 2 ч. 3 ст. 134 КАС України для цілей розподілу судових витрат: розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Приписом ч. 4 зазначеної статті встановлено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Нормою ч. 6 ст. 134 КАС України передбачено, що суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами виключно за клопотанням іншої сторони.
На підтвердження витрат на правничу допомогу позивачем надано копії наступних документів: договору про надання правової допомоги від 27.07.2020, укладеного між адвокатом Осьмаковим О.А. та позивачем; акту виконаних робіт (надання послуг) від 17.06.2022 № 07-06/22; квитанції до прибуткового касового ордеру № 07-06/22 від 17.06.2022 на суму 1500 грн; свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю та оригінал ордеру від 17.06.2022 серії ВМ №1025854.
Оскільки позовні вимоги задоволені в повному обсязі і в матеріалах справи відсутні клопотання відповідача щодо зменшення витрат на правничу допомогу, натомість витрати позивачем підтверджуються належними і допустимими доказами, суд стягує з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу в сумі 1500 грн.
Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд
1. Позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії - задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області № 15 від 13.05.2022 про відмову у призначенні пенсії.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Сумській області м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013) призначити з 30.09.2020 пенсію ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), відповідно до пункту "а" статті 12 Закону України № 2262-XII "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) з Головного управління Пенсійного фонду України в Сумській області (вул. Пушкіна, 1, м. Суми, 40009, код ЄДРПОУ 21108013), за рахунок бюджетних асигнувань, 992 (дев'ятсот дев'яносто дві) грн 40 (сорок) коп. витрат судового збору, 1500 (одну тисячу п'ятсот) грн витрат на правничу допомогу.
5. Рішення може бути оскаржено безпосередньо до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня складення рішення.
6. Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
7. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду складено та підписано суддею 23.03.2023.
Суддя А.І. Сидорук