ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
20.03.2023Справа № 910/12644/22
Господарський суд міста Києва у складі судді Бондарчук В.В., за участю секретаря судового засідання Ярошевської І.О., розглянувши в порядку загального позовного провадження
позовну заяву Приватного акціонерного товариства «Агрофірма "Квіти України"», м. Київ
до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву, м. Київ
третя особа-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, м. Київ
третя особа-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державне підприємство «Укркомунобслуговування», м. Київ
про визнання договору продовженим,
Представники сторін:
від позивача: Герасименко О.В.;
від відповідача: Павленко А.В.;
від третьої особи-1: Ігнатенко Т.Б.;
від третьої особи-2: Міхо К.В.
Приватне акціонерне товариство «Агрофірма "Квіти України"» (далі - ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"»/позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (далі - РВ ФДМ України/відповідач) про визнання договору оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК від 24.09.2008 продовженим у тій самій редакції, на тих самих умовах та на той самий строк, до 24.09.2028 включно.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» у місячний строк після закінчення строку дії договору оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК від 24.09.2008 не отримало від відповідача повідомлення про припинення строку його дії, відтак, у відповідності до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, чинній на момент закінчення строку дії договору та у відповідності до п. 10.5. договору, цей договір вважається продовженим. Крім того, позивач продовжував користуватися орендованим майном та сплачувати орендну плату, проте, в подальшому відповідач відмовився від продовження договору оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК на тих самих умовах і тай самий строк, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.
Господарський суд міста Києва ухвалою від 28.11.2022 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі за правилами загального позовного провадження, залучив до участі у справі Міністерство розвитку громад та територій України третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача (далі - Мінрегіон/третя особа-1), підготовче засідання призначив на 23.01.2023.
14.12.2022 до канцелярії суду від третьої особи-1 надійшли письмові пояснення по справі, в яких Мінрегіон зазначає, що договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК від 24.09.2008 припинив свою дію 24.09.2018, оскільки відповідач у встановлений законом строк повідомив позивача про необхідність припинення дії цього договору.
10.01.2023 до канцелярії суду РВ ФДМ України подало письмові пояснення по справі, в яких відповідач заперечує проти задоволення позову, посилаючись на те, що як орендодавець, у визначений законодавством строк повідомив ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» про відмову у продовженні терміну дії договору оренди від 24.09.2008 №4086ЦМК у зв'язку із закінченням строку його дії. Водночас, відповідачем у письмових поясненнях заявлено про застосування наслідків спливу строку позовної давності.
19.01.2023 позивачем подано до канцелярії суду заперечення на пояснення третьої особи, а також від третьої особи надійшло клопотання про залучення до участі у справі третьою особою без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Державного підприємства «Укркомунобслуговування» (далі - ДП «Укркомунобслуговування»/третя особа-2).
Господарський суду міста Києва ухвалою від 23.01.2023 залучив до участі у справі ДП «Укркомунобслуговування» третьою особою-2 без самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача та відклав підготовче засідання на 20.02.2023.
08.02.2023 до канцелярії суду позивачем подано докази направлення на адресу третьої особи-2 копії позовної заяви з додатками.
14.02.2023 від ДП «Укркомунобслуговування» надійшли письмові пояснення щодо позову, в яких зазначає, що листом від 22.10.2018 № 30-06/10288 відповідач повідомив позивача про припинення строку дії договору оренди. Крім того, третьою особою-2 також зазначається про пропуск позивачем строку позовної давності.
15.02.2023 від ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» до канцелярії суду надійшли заперечення на письмові пояснення відповідача та третьої особи-2.
20.02.2023 до канцелярії суду від Міністерства розвитку громад та територій України надійшло клопотання про заміну третьої особи-1 - Міністерства розвитку громад та територій України на правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
Господарський суду міста Києва ухвалою від 20.02.2023 замінив третю особу-1 - Міністерство розвитку громад та територій України на правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України, а також закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті на 20.03.2023.
23.02.2023 до канцелярії суду повторно надійшло клопотання Міністерства розвитку громад та територій України про заміну третьої особи-1 - Міністерства розвитку громад та територій України на правонаступника - Міністерство розвитку громад, територій та інфраструктури України.
20.03.2023 у судове засідання з'явилися представники позивача, відповідача та третіх осіб-1,-2.
Зокрема, представник ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
Представник Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву проти задоволення позову заперечував з підстав, викладених у письмових поясненнях.
Представники Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України і Державного підприємства «Укркомунобслуговування» проти задоволення позову також заперечували.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
24.09.2008 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву (далі - орендодавець) та Акціонерним товариством «Квіти України» (далі - орендар) укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК.
Відповідно до п. 1.1. договору орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державної агрофірми «Квіти України» (далі - підприємство), склад і вартість якого визначено відповідно з актом оцінки, зведеним актом інвентаризації та передавальним балансом підприємства.
Згідно п. 2.1 та п. 2.2 договору орендар вступає у строкове платне користування підприємством у термін, указаний у договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акту приймання-передачі підприємства. Власником підприємства залишається держава, а орендар користується ним протягом строку оренди.
В п. 10.1. договору зазначено, що строк дії договору 10 років - з 24.09.2008 до 24.09.2018 включно.
У відповідності до п. 10.5. договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну цього договору після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження цього договору.
24.09.2008 на виконання умов цього договору, згідно акту приймання-передачі орендованого майна відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування державне нерухоме майно - цілісний майновий комплекс Державної агрофірми "Квіти України".
23.07.2012 у зв'язку зі зміною найменування орендаря та приведення статутних документів до вимог Закону України «Про акціонерні товариства», між ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" та РВ ФДМУ по місту Києву укладено договір № 4086/02 про внесення змін до договору оренди цілісного майнового комплексу державної агрофірми № 4086ЦМК від 24.09.2008, яким змінено назву та юридичну адресу орендаря.
Договорами від 17.01.2013 та від 28.02.2013 про внесення змін та доповнень до договору оренди цілісного майнового комплексу державної агрофірми № 4086ЦМК від 24.09.2008, сторони погодили зміни щодо розрахунку орендної плати та відповідальності орендаря, у разі неналежної її сплати.
З метою продовження строку дії договору оренди ПрАТ «"Агрофірма "Квіти України"» 07.08.2018 звернулося до РВ ФДМУ по місту Києву з листом № 07/08-18, у якому просило продовжити строк дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008 на той самий термін і на тих самих умовах, що були передбачені договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору. У цьому ж листі орендар вказав, що своєчасно та в повному обсязі сплачує податки і збори як до державного, так і до місцевого бюджетів. Крім того, повідомив, що на виконання п. 1.3 договору орендар викупив у ДАФ "Квіти України" рослинну продукцію, а на виконання п. п. 4.1, 4.2, 4.6 - здійснив амортизаційні поліпшення.
14.08.2018 із аналогічним листом № 14/08-18 позивач звернувся до Мінрегіону, у якому вказав про належне виконання орендарем своїх зобов'язань за договором, зокрема, сплати орендних платежів, здійснення платежів до державних та місцевих бюджетів, вчинення заходів щодо відновлення (поліпшення) нерухомого майна. У своєму листі позивач також просив Мінрегіонбуд продовжити строк дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008 на той самий термін і на тих самих умовах, передбаченими укладеним раніше договором, з урахуванням змін у законодавстві на дату продовження договору.
На ці листи позивач не отримав відповідей ні від РВ ФДМУ, ні від Мінрегіону, тому 10.10.2018 повторно звернувся до відповідача з листом № 10/10-18, у якому просив продовжити строк дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008 на той самий термін і на тих самих умовах.
Листом № 30-06/10288 від 22.10.2018, РВ ФДМУ по місту Києву повідомило позивача про отримання від Мінрегіону листа № 7/21-5762 від 11.06.2018, до сфери управління якого належить орендований цілісний майновий комплекс, у якому Мінрегіон зазначив про необхідність припинення дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008 після закінчення терміну на який його було укладено, та вказав, що орендодавець не має можливості продовжити дію договору на наступний термін. Зважаючи на таку відповідь, з метою здійснення заходів, пов'язаних з поверненням майна, що перебувало в користуванні позивача, відповідач просив надати кандидатури представників ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» для участі в роботі спільної комісії по оцінці та розмежуванню майна, а також для участі в роботі інвентаризаційної комісії.
Зокрема, як вбачається з фіскального чеку № 21600426655 та рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення № 0103265362129, лист РВ ФДМУ по місту Києву № 30-06/10288 від 22.10.2018 надіслано на адресу позивача 24.10.2018 о 17 год. 04 хв.
У подальшому, позивач звертався до відповідача з листами, в яких просив РВ ФДМУ по місту Києву провести нараду з питань продовження дії договору оренди.
У відповідь на звернення позивача, відповідач направив повідомлення № 30-06/9863 від 02.12.2019, у якому вказав про можливість надання своїх представників для участі у такій нараді за умови погодження Мінрегіоном питання про її проведення.
Разом із тим, Мінрегіон листом №7/21/19983-19 від 12.12.2019 повідомив відповідача, що не вбачає необхідності у проведенні наради щодо продовження строку договору оренди з позивачем, оскільки Міністерством прийнято рішення про передачу ЦМК на баланс ДП «Український карантинний розсадник».
18.06.2020 позивач знову звернувся до Мінрегіону з листом №18/06-20, в якому просив погодити можливість надання в оренду цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України».
Так, листом 7/8/11408-20 від 07.07.2020, Мінрегіон повідомив РВ ФДМУ по місту Києву про можливість подальшої оренди ЦМК з метою його ефективного використання та відсутність необхідності в його використанні для власних потреб. У цьому ж листі Мінрегіон запропонував Регіональному відділенню розглянути звернення ПрАТ "Агрофірма "Квіти України" з цього питання.
Крім того, листом № 7/21/15712-20 від 18.09.2020 Мінрегіон повідомив ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» про надання згоди на продовження терміну дії договору оренди, а саме, що комісією з розгляду питань оренди нерухомого державного майна, яке належить до сфери управління Мінрегіону, вирішено (протокол комісії № 1 від 26.06.2020) взяти до уваги, що позивач протягом строку дії договору оренди вчасно сплачував орендні та комунальні платежі за договором. Водночас, у цьому листі Мінрегіон звернув увагу позивача на необхідність розпочати нову процедуру оренди цілісного майнового комплексу у спосіб, встановлений законодавством.
07.04.2021 ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» звернулося до відповідача з листом №07/04-21, в якому просило переукласти договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» на умовах, що були визначені в договорі.
РВ ФДМУ по місту Києву листом № 30-06/4188 від 26.05.2021 у відповідь на звернення позивача просив надати кандидатуру представників від ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» для здійснення заходів, пов'язаних з поверненням майна, що перебувало в орендному користуванні.
18.06.2021 ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» звернулося до РВ ФДМУ по місту Києву з листом №18/0621, в якому знову просило, з урахуванням змісту п. 142 Порядку передачі в оренду державного та комунального майна, переукласти договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» на умовах, що були визначені в договорі.
Отже, обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначає, що оскільки орендодавцем не додержано вимог щодо своєчасного повідомлення позивача про припинення дії договору оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» № 4086ЦМК від 24.09.2008, відповідно цей договір має бути продовжено на той самий строк та на тих самих умовах. Крім того, після закінчення дії договору позивач продовжував користуватися вказаним майном та сплачувати орендні платежі, а власник майна, а саме Мінрегіон листом №7/21/15712-20 від 18.09.2020 надало згоду на продовження терміну дії договору оренди №4086ЦМК від 24.09.2008 з метою ефективного використання державного майна.
Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.
Згідно ч. 1 ст. 2 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 14 ГПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частинами 1-4 ст. 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч. 1 ст. 74 ГПК України.
За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частиною 1 ст. 73 ГПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 1 ст. 77 ГПК України).
Статтею 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Згідно ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
У пункті 1 частини 2 статті 11 ЦК України встановлено, що підставами виникнення прав та обов'язків, є, зокрема, договори та інші правочини.
Відповідно до частини 1 статті 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.
Згідно ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України (далі - ГК України) за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у володіння та користування майно для здійснення господарської діяльності.
У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Так, спеціальним законом, що регулює організаційні відносини, що пов'язані із передачею в оренду майна державних підприємств, установ та організацій, підприємств заснованих на майні, що перебувають у державній та комунальній власності, є Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (Закон №2269-ХІІ).
При цьому, суд зазначає, що з 01.02.2020 Закон №2269-ХІІ втратив чинність у зв'язку з прийняттям Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ від 03.10.2019.
Разом із тим, згідно п. 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» № 157-ІХ, договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом.
Отже, оскільки спірні відносини щодо продовження строку дії договору оренди державного майна після закінчення строку його дії виникли у період дії Закону №2269-ХІІ, то до них також підлягають застосуванню правові наслідки, визначені положеннями цього закону, чинного на час їх виникнення.
Так, згідно зі статтею 2 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.
Відповідно до статті 764 ЦК України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Наведена норма визначає можливість продовження договору оренди на той самий термін і на тих самих умовах. При цьому для такого автоматичного продовження договору оренди передбачена особливість - відсутність заяви (повідомлення) однієї зі сторін про припинення чи зміну умов договору протягом місяця після закінчення терміну його дії.
Згідно із частиною 4 статті 284 ГК України строк договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення строку дії договору він вважається продовженим на такий самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Суть поновлення договору оренди у розумінні наведених норм полягає у тому, що орендар продовжує користуватися орендованим майном після закінчення строку оренди, а орендодавець, відповідно, не заперечує протягом одного місяця після закінчення строку договору у його поновленні. Відсутність такого заперечення може мати прояв у "мовчазній згоді" і у такому випадку орендар, у силу закону, може розраховувати, що договір оренди вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.
Аналогічні положення визначені у частині 2 статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), відповідно до яких, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
У контексті наведених норм заява орендодавця про припинення договору оренди за закінченням строку договору є одностороннім правочином, який відображає волевиявлення орендодавця у спірних правовідносинах, що не потребує узгодження з орендарем в силу прямої норми закону, і є підставою для припинення відповідних зобов'язальних правовідносин. Повідомлення орендодавцем орендаря про припинення договору є юридично значимою дією, яка засвідчує наявність такого волевиявлення та забезпечує своєчасну обізнаність з ним іншої сторони, є передумовою для настання обумовлених таким одностороннім правочином наслідків також для іншої особи за правилами абзацу 3 частини 3 статті 202 Цивільного кодексу України (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 910/719/19).
Відповідна вимога (заява) про припинення чи зміну договору оренди може бути направлена однією із сторін у формі листа, телеграми, факсограми тощо. Істотне значення у цьому випадку має зміст такої заяви, оскільки вона обов'язково повинна бути спрямована на припинення або зміну умов договору оренди, та факт її отримання іншою стороною.
Отже, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється. Оскільки зазначеними нормами визначено умови, за яких договір оренди вважається пролонгованим на строк, який був раніше встановлений, і на тих самих умовах, що були передбачені договором, то для продовження дії договору не вимагається обов'язкового укладення нового договору або внесення змін до нього.
Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 30.01.2020 у справі № 904/1207/19, від 28.05.2019 у справі № 911/2980/17, від 12.06.2018 у справі № 910/15387/17, від 05.06.2018 у справі № 904/7825/17, від 29.05.2018 у справі № 923/854/17, від 25.05.2021 у справі № 910/9949/20.
Судом вище встановлено, що між позивачем та відповідачем укладено договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК, відповідно до якого відповідач передав, а позивач прийняв в строкове платне користування цілісний майновий комплекс Державної агрофірми «Квіти України». Строк дії цього договору 10 років - з 24.09.2008 до 24.09.2018 включно.
З матеріалів справи вбачається, що позивач до закінчення терміну дії договору оренди звернувся до відповідача, як орендодавця та третьої особи-1, як до суб'єкта управління об'єктом державної власності, з листами № 07/08-18 від 07.08.2018 та № 14/08-18 від 14.08.2018 з пропозицією продовжити строк дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008 на той самий термін і на тих самих умовах.
Проте, позивач на ці листи відповіді не отримав, у зв'язку із чим повторно звернувся до відповідача із листом № 10/10-18 від 18.10.2018, в якому повторно просив продовжити строк дії договору оренди № 4086ЦМК від 24.09.2008.
Судом встановлено, що РВ ФДМУ по м. Києву 24.10.2018 о 17 год. 04 хв. надіслало у відповідь на листи позивача №07/08-18 від 07.08.2018 та №10/10-18 від 12.10.2018 повідомлення про припинення дії договору оренди.
З повідомлення про вручення поштового відправлення АТ «Укрпошта» № 0103265362129 вбачається, що ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» отримало повідомлення відповідача 26.10.2018, тобто поза межами місячного строку, встановленого для повідомлення про припинення дії договору оренди державного майна.
Крім того, з матеріалів справи вбачається та не заперечується відповідачем та третьою особою-1, що після 24.09.2018 ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» продовжує користуватися орендованим майном, зокрема, акт приймання-передачі про повернення майна з орендного користування між позивачем та відповідачем не складалось, звернень РВ ФДМУ по місту Києву про примусове виселення позивача з орендованого майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» матеріали справи також не містять.
Більше того, позивачем надано суду лист РВ ФДМУ по місту Києва № 30-05/4077 від 21.05.2021, з якого вбачається, що за період з 24.09.2008 по 20.05.2021 позивачем сплачено до Державного бюджету України за користування майновим комплексом Державної фірми «Квіти України» 85 094 943,13 грн.
Судом також встановлено, що листом Мінрегіону № 7/21/15712-20 від 18.09.2020 повідомлено позивача про надання згоди на продовження терміну дії договору оренди, посилаючись на рішення комісії з розгляду питань оренди нерухомого державного майна, яке належить до сфери управління Міністерства (протокол комісії № 1 від 26.06.2020), з огляду на те, що позивач протягом строку дії договору оренди вчасно сплачував орендні та комунальні платежі за договором.
Отже, за вказаних обставин, приймаючи до уваги надані сторонами докази у справі та заслухавши пояснення сторін у судових засіданнях, суд дійшов висновку, що договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК продовжено на той самий строк та на тих самих умовах, оскільки в порушення ч. 2 ст. 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» у місячний строк після закінчення дії цього договору оренди, тобто до 24.10.2018, не отримало повідомлення від РВ ФДМУ по місту Києву про припинення дії договору оренди №4086ЦМК та вважаючи цей договір продовженим на тих самих умовах і на той самий строк, продовжувало користуватися орендованим майном.
Ураховуючи наведене, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог ПрАТ «Агрофірма "Квіти України"» про визнання договору оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК від 24.09.2008 продовженим у тій самій редакції, на тих самих умовах та на той самий строк до 24.09.2028 включно, що має наслідком задоволення позову.
Щодо заяви РВ ФДМУ по місту Києві про застосування наслідків спливу строку позовної давності, суд зазначає таке.
Згідно зі ст. 256 ЦКУкраїни позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Частиною 4 ст. 267 ЦК України визначено, що сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Водночас, у п. 12 розд.«Прикінцеві та перехідні положення» ЦК в редакції закону №540-IX встановлено, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Кабінет Міністрів України постановою від 11.03.2020 № 211 установив з 12.03.2020 на всій території України карантин, строк якого неодноразово продовжувався. Зокрема, постановою Кабінету Міністрів України № 1423 від 23.12.2022 дію карантину продовжено до 30.04.2023.
Отже, з матеріалів справи вбачається, що позивач дізнався про відмову у продовженні строку дії договору оренди 26.10.2018, відтак, строк позовної давності спливає 26.10.2021, тобто в період, коли Урядом запроваджено на всій території України карантин, відповідно строк позовної давності продовжено на строк дії такого карантину, та станом на день звернення позивачем із цим позовом строк позовної давності не сплив, що є підставою для відмови у задоволенні цієї заяви.
Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на відповідача.
Керуючись ст. 74, 76, 129, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 254 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Агрофірма "Квіти України"» задовольнити.
Визнати договір оренди цілісного майнового комплексу Державної агрофірми «Квіти України» №4086ЦМК від 24.09.2008, укладений між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по місту Києву та Акціонерним товариством «Квіти України» (назву змінено на Приватне акціонерне товариство «Агрофірма "Квіти України"») продовженим у тій самій редакції, на тих самих умовах та на той самий строк до 24.09.2028 включно.
Стягнути з Регіонального відділення Фонду державного майна України по місту Києву (01032, місто Київ, бульвар Тараса Шевченка, будинок 50-Г; ідентифікаційний код 19030825) на користь Приватного акціонерного товариства «Агрофірма "Квіти України"» (04136, місто Київ, вулиця Тираспільська, будинок 43; ідентифікаційний код 33104354) 2 481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн 00 коп. - судового збору.
Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів в порядку, передбаченому ст.ст. 253-259, з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 розділу XI "Перехідні положення" Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено: 23.03.2023.
Суддя В.В. Бондарчук