вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
23.03.2023м. ДніпроСправа № 904/4467/22
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.
розглянув без повідомлення (виклику) сторін
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу у справі
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут", м. Дніпро
до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара, м. Дніпро
про стягнення 304 356,86 грн.
Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 17.02.2023 у справі № 904/4467/22 задоволено повністю позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" до Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара про стягнення заборгованості в сумі 304365,86 грн, з яких: 221920,00 грн - основний борг, 41204,49 грн - пеня, 5542,27 грн - 3% річних, 35690,10 грн - інфляційні втрати. Судовий збір у сумі 4565,35 грн за подання позову покладено на відповідача.
Під час ухвалення рішення витрати відповідача на професійну правничу допомогу судом не розподілялися з огляду на заяву позивача в позові про надання доказів в порядку частини восьмої статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
13.03.2023 від позивача засобом електронного зв'язку надійшла заява про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу з доказами понесення відповідних витрат.
У поданій заяві представник позивача просив поновити пропущений процесуальний строк, встановлений законом для подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу та ухвалити додаткове рішення у справі, яким стягнути з відповідача на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" судові витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
На підтвердження розміру заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до заяви додано (в копіях): звіт про фактично надані послуги № 38SDpz823-18 від 15.02.2018 за період з 14.11.2022 по 09.03.2023 та акт надання послуг № 1 від 09.03.2023 на суму 15000,00 грн.
Ухвалою суду від 15.03.2023 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" про поновлення пропущеного процесуального строку було задоволено; заяву про ухвалення додаткового рішення про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу прийнято до розгляду в тому ж порядку, що й розгляд справи по суті без повідомлення (виклику) сторін; Дніпропетровському національному університету імені Олеся Гончара запропоновано визначитися щодо заперечення або клопотання про зменшення витрат на професійну правничу допомогу та установлено строк для їх подання не пізніше 22.03.2023.
Зазначену ухвалу суду було надіслано та доставлено того ж дня на офіційні електронні адреси сторін у справі, що підтверджується довідками, сформованими системою діловодства "ДСС".
Повідомлення сторін у зазначений спосіб відповідає нормативним приписам статті 120 Господарського процесуального кодексу України.
У визначений судом строк відповідач заперечення чи клопотання про зменшення заявлених до стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надіслав.
За викладених обставин, суд розглядає заяву про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу за наявними у справі матеріалами.
Дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" докази на підтвердження понесених ним витрат на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн, господарський суд
Між Адвокатським об'єднанням "Гарант Груп" (далі - виконавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (далі - замовник) укладено договір № 38SDpz823-18 від 15.02.2018 (далі - договір).
В порядку та на умовах визначених цим договором, виконавець зобов'язується надавати комплекс послуг правової допомоги, а замовник приймати та оплачувати їх (п.1.1 договору).
Відповідно до додаткової угоди № 17 від 14.11.2022 (далі - додаткова угода), укладеної в межах договору 38SDpz823-18 від 15.02.2018, сторони домовилися про надання виконавцем професійної правничої допомоги, що полягає у захисті прав та законних інтересів замовника адвокатами виконавця на стадії досудового врегулювання спору, а також у місцевому, апеляційному та касаційному господарському суді у зв'язку з неналежним виконанням Дніпровським національним університетом імені Олеся Гончара грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60SB497-1753-21 від 01.12.2021 (п. 1 додаткової угоди).
Обсяг професійної правничої допомоги виконавця визначений сторонами в пункті 3 додаткової угоди, серед яких: захист прав та інтересів замовника адвокатами виконавця; узагальнення, аналіз та розробка загальної стратегії ведення справи; консультації, висновки з правових питань, що виникають у замовника при вирішенні справи; підготовка та подання до суду позову, клопотань, заяв, інших процесуальних документів при розгляді судом справи тощо; збирання та подання доказів у справі; підготовка та направлення до суду заяви про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.
Загальна вартість послуг, що надаються виконавцем за умовами цієї додаткової угоди, розраховується на підставі узгодженого сторонами розміру погодинної ставки вартості роботи адвокатами виконавця, яка становить 3000,00 грн за одну годину та виходячи з фактичного обсягу наданих послуг. Фактичний обсяг наданих послуг визначається сторонами в актах надання послуг (п. 4 додаткової угоди).
За змістом пункту 5 додаткової угоди крім актів, які підтверджують обсяг наданих правничих послуг, доказом щодо надання таких послуг є також звіт адвокатів виконавця про фактично надані послуги.
Згідно з пунктом 6 додаткової угоди оплата вартості наданих послуг здійснюється замовником за фактом їх надання відповідно до наданого виконавцем рахунку-фактури протягом 10 календарних днів з дня набрання законної сили рішенням суду у справі.
Представництво інтересів позивача у справі здійснювалося адвокатом Васільєвим В.О. на підставі довіреностей позивача № 007.1Др-132,-1221 від 15.12.2021, № 007.1Др-12-1222 від 26.12.2022. Статус адвоката представника позивача підтверджується копією Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії ПТ № 1950 від 09.01.2018.
Актом надання послуг № 1 від 09.03.2023 та звітом виконавця від 09.03.2023 сторони договору підтвердили надання Адвокатським об'єднанням "Гарант Груп" та прийняття замовником ТОВ "Дніпропетровськгаз збут" правничої (правової) допомоги за договором № 38SDpz823-18 від 15.02.2018 на суму 15000,00 грн з ПДВ протягом п'яти годин у наступному обсязі: підготовка позовної заяви про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу (відповідач - Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара (код ЄДРПОУ 02066747)) у зв'язку з неналежним виконанням грошових зобов'язань за договором про постачання електричної енергії споживачу № 60SB497-1753-21 від 01.12.2021. Підготовка додатків до позовної заяви, здійснення розрахунків заборгованості та штрафних санкцій.
Доказів оплати професійної правничої допомоги виконавця на момент розгляду заяви позивача про ухвалення додаткового рішення суду не надано. Втім, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (п. 1 ч. 2 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України). Такий правовий висновок викладено також у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19.
За нормативними приписами пункту 3 частини першої статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
За змістом статті 123 цього Кодексу судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин першої - третьої статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною четвертою статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина восьма статті 129 Господарського процесуального кодексу України).
За обставинами справи докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу подані позивачем до суду в межах передбаченого законом строку.
Аналізуючи заявлену позивачем до стягнення суму витрат на професійну правничу допомогу у контексті зазначених правових критеріїв, суд приймає до уваги також статтю 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", згідно з якою гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності понесення адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також із критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема, але не виключно: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо.
Наданими позивачем доказами підтверджується факт отримання позивачем конкретного виду професійної правничої допомоги, що визначена в сумі 15000,00 грн за 5 годин витраченого виконавцем часу із розрахунку 3000,00 грн за 1 годину.
З аналізу норми статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" вбачається, що гонорар може встановлюватися у формах фіксованого розміру або погодинної оплати.
Указані форми відрізняються порядком обчислення. При зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, витраченого адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки - підставою для виплати гонорару, який визначений у формі погодинної оплати, є кількість витрачених на надання послуги годин, помножена на вартість такої (однієї) години того чи іншого адвоката в залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв.
Відтак, фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених договором про надання правової (правничої) допомоги умов платежу - конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.
Згідно з усталеною практикою Верховного Суду розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).
Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.01.2023 у справі № 910/8342/21, визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.
Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Разом з тим у частині п'ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
Зокрема, відповідно до частини п'ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, також визначені положеннями частин шостої, сьомої та дев'ятої статті 129 цього Кодексу.
З огляду на викладене, оцінюючи заявлений позивачем до стягнення розмір витрат професійної правничої допомоги з урахуванням критеріїв при їх розподілі, передбачених частиною п'ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а також зважаючи на критерій розумного розміру, що пропагується й застосовується Європейським судом з прав людини, суд доходить висновку про обґрунтованість та пропорційність до предмета спору, а також розумність таких витрат позивача в сумі 15000,00 грн, у тому числі й до ціни позову.
Так, по відношенню до ціни позову зазначені витрати становлять лише 4,9% (15000,00х100/304356,86 = 4,9).
За таких обставин суд не вбачає підстав для відступу від загального правила розподілу судових витрат, визначених частиною четвертою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, а тому витрати позивача на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн покладаються на відповідача повністю.
Керуючись статтями 123, 126, 129, 221, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Стягнути з Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара (49010, м. Дніпро, проспект Гагаріна, буд. 72; ідентифікаційний код 02066747) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Дніпропетровськгаз збут" (49000, м. Дніпро, вул. Поля, буд. 2, літ. А-2; ідентифікаційний код 39572642) витрати на професійну правничу допомогу в сумі 15000,00 грн.
Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне рішення складено 23.03.2023.
Суддя І.І. Колісник