Справа № 640/11878/21 Суддя першої інстанції: Погрібніченко І.М.
21 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
судді-доповідача - Горяйнова А.М.,
суддів - Файдюка В.В. та Шелест С.Б.,
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві апеляційну скаргу Міністерства оборони України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року, яке ухвалене в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження), у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Міністерства оборони України про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,
У квітні 2021 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила:
- визнати протиправними дії Міністерства оборони України щодо нарахування та виплати індексації за період з 01 січня 2016 року до 11 травня 2016 року з визначенням базового місяця серпень 2015 року;
- зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01 січня 2016 року до 11 травня 2016 року з визначенням базового місяця січень 2008 року з урахуванням різниці раніше сплаченої суми.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року вказаний адміністративний позов було задоволено.
Не погоджуючись із прийнятим судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову. Свої вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції порушив норми матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Скаржник вказує на те, що з 01 січня 2016 року істотно змінився порядок нарахування індексації грошового забезпечення, зокрема зріс поріг індексації з 101% до 103%, змінився підхід до визначення місяця, від якого починає обчислюватися зростання індексу споживчих цін. Також відповідач наголошує на тому, що позивач пропустила місячний строк звернення до суду без поважних причин.
Позивач подала відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначила, що після 01 січня 2008 року підвищення тарифних ставок не відбувалося, у зв'язку з чим базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення є саме січень 2008 року. Позивач наголошує також на тому, що спірні правовідносини стосуються оплати праці, а не проходження публічної служби, у зв'язку з чим посилання відповідача на ч. 5 ст. 122 КАС України є необґрунтованими.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження за наявними у ній матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року - без змін, виходячи з такого.
Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено та сторонами справи не заперечується, що ОСОБА_1 з 20 липня 1994 року до 07 квітня 2021 року проходила військову службу у Збройних Силах України. Наказом Міністра оборони України (по особовому складу) від 29 березня 2021 року полковника юстиції ОСОБА_1 було звільнено з військової служби у запас за пп. «г» п. 2 ч. 5 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» (у зв'язку із скороченням штатів або проведення організаційних заходів»).
Наказом ТВО директора Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України (по стройовій частині) від 07 квітня 2021 року № 33 позивача виключено зі списків особового складу Департаменту юридичного забезпечення Міністерства оборони України та всіх видів забезпечення.
Позивач 06 квітня 2021 року звернулася до Міністерства оборони України із письмовим запитом про надання інформації щодо нарахування та виплати їх індексації грошового забезпечення в період проходження військової служби.
Департамент фінансів Міністерства оборони України листом від 12 квітня 2021 року № 248/3/8/187 надав позивачу довідку про складові грошового забезпечення та їх розміри, згідно з якою за період з 01 січня 2016 року до 11 травня 2016 року їй було проведено нарахування та виплату індексації грошового забезпечення з урахуванням базового місяця - червень 2015 року в розмірі 370 грн 60 коп на місяць.
Не погоджуючись із такими діями Міністерства оборони України, ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом.
Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 , суд першої інстанції виходив з того, що на підприємства, установи, організації незалежно від форм власності покладається обов'язок проводити індексацію заробітної плати (грошового забезпечення) у разі перевищення величини індексу споживчих цін встановленого порогу індексації. Також суд першої інстанції визнав необґрунтованими посилання відповідача на відсутність коштів для виплати індексації.
Суд першої інстанції встановив, що на законодавчому рівні розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений у січні 2008 року (постанова Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб») та в подальшому такий був змінений (зріс) у березні 2018 року (постанова Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб»). У зв'язку з цим суд першої інстанції прийшов до висновку, що базовими місяцями для нарахування індексації грошового забезпечення військовослужбовців, повинні бути січень 2008 року та березень 2018 року, водночас всі інші місяці у даному проміжку часу не можуть бути базовими для нарахування індексації, оскільки посадові оклади військовослужбовців, з яких вираховується індексація, залишалися незмінними.
Колегія суддів погоджується із зазначеними висновками суду першої інстанції, оскільки вони знайшли своє підтвердження під час апеляційного розгляду справи.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України «Про індексацію грошових доходів населення».
Згідно з абз. 2 ст. 1 вказаного Закону індексація грошових доходів населення - встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Положеннями ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що одним із об'єктів індексації грошових доходів населення є грошове забезпечення.
Відповідно до ст. 4 вказаного Закону індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.
Згідно з ч.ч. 1, 2 ст. 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» у разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення визначені у Порядку проведення індексації грошових доходів населення, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок).
Відповідно до п. 6 Порядку у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Водночас положеннями п. 6 Порядку визначені лише джерела коштів для проведення індексації. Право на отримання індексації не ставиться у залежність від фактичного надходження коштів до підприємства, установи, організації, які проводить індексацію.
Згідно з п. 11 Порядку підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - місяця опублікування Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Відповідно до п. 5 Порядку у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 11 цього Порядку.
Відповідач в апеляційній скарзі як на підставу для відмови в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 посилається на те, що з 01 січня 2016 року підвищено поріг індексації до 103 відсотків.
Судом встановлено, що до 01 січня 2016 року положення ч. 1 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачали, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка.
Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України», що набув чинності 01 січня 2016 року, поріг індексації було збільшено до 103 відсотків.
Відповідно до інформації, опублікованої Державним комітетом статистики України, індекс споживчих цін у 2016 року вперше перевищив поріг у 103 відсотка у квітні 2016 року та становив 103,5 відсотка.
Вирішуючи питання про влив змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в частині визначення порогу індексації та зазначених обставин (перевищення порогу індексації в квітні 2016 року) на право позивача щодо індексації грошового забезпечення за період з січня по квітень 2016 року, колегія суддів приходить до таких висновків.
За змістом ч.ч. 2, 3 ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону - 07 серпня 1991 року. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у ч. 1 ст. ст. 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Положення ст. 6 вказаного Закону та п. 5 Порядку у своїй сукупності вказують на те, що індексація грошового забезпечення не здійснюється у разі підвищення тарифних ставок (окладів) за умови, що розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації.
Таким чином збільшення з 01 січня 2016 року порогу індексації призводить лише до того, що наступний перегляд місяця, з якого розпочинається обчислення індексу споживчих цін для цілей індексації грошових доходів буде здійснюватися у разі перевищення порогу індексації у 103 відсотка (а не 101 відсоток).
Натомість у період з січня 2016 року і до перевищення порогу індексації у 103 відсотка індексація грошового забезпечення підлягає виплаті за правилами, які діяли до 01 січня 2016 року.
Інакше застосування змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» в частині визначення порогу індексації призведе до необґрунтованої втрати позивачем права на індексацію грошового забезпечення в умовах, коли розмір посадового окладу військовослужбовців залишався незмінним з січня 2008 року та індекс споживчих цін з цієї дати неодноразово перевищував як 101, так і 103 відсотка.
Крім того колегія суддів враховує, що Міністерство оборони України в період з 01 січня 2016 року до 11 травня 2016 року проводило індексацію грошового забезпечення позивача, однак із застосування іншого базового місяця ніж просить нараховувати індексацію позивач.
Відповідач не погоджується із висновком суду першої інстанції щодо необхідності застосування базового місяця для проведення індексації - січень 2008 року.
Колегія суддів враховує, що Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок у період з 01 січня 2016 року до 01 березня 2018 року не містять в собі визначення поняття «базовий місяць».
З урахуванням доводів і заперечень сторін, а також п. 5 Порядку у редакції, що діяла до 01 січня 2016 року, під базовим місяцем для нарахування індексації слід розуміти місяць, в якому значення індексу споживчих цін для цілей визначення приросту індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків.
Між сторонами справи виник спір про те, чи впливає підвищення доходів позивача у грудні 2015 року за рахунок збільшення премій на зміну місяця, в якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків (до 01 січня 2016 року - на зміну базового місяця).
Разом з тим абз. 8 п. 5 Порядку в редакції, що діяла до 01 січня 2016 року, містив пряму вказівку на те, що місяць, в якому відбувається підвищення грошових доходів працівників, зокрема, за рахунок збільшення розміру премії, не вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації (у разі, коли не відбувається підвищення тарифної ставки (окладу).
З 01 січня 2016 року абз.абз. 1, 5 п. 5 Порядку діє в редакції, яка також встановлює, що значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків в тому місяці, коли відбувається підвищення саме тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Таким чином підвищення доходів позивача за рахунок збільшення премій не впливає на визначення місяця, в якому значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків (до 01 січня 2016 року - на визначення базового місяця).
Судом першої інстанції правильно встановлено, що розмір посадового окладу військовослужбовців був встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» та залишався незмінним протягом тривалого часу.
Підвищення розміру посадового окладу військовослужбовців відбулося лише у березні 2018 року з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб».
Таким чином, за загальним правилом, встановленим п. 5 Порядку, базовими місяцями (місяцями, в яких значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків) є січень 2008 року та березень 2018 року.
Під час розгляду і вирішення справи колегія суддів також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, відповідно до якої підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
Зазначені обставини у своїй сукупності вказують на те, що суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Перевіряючи обґрунтованість доводів апеляційної скарги про недотримання ОСОБА_1 строку звернення до суду, колегія суддів враховує, що відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Положеннями ч. 3 ст. 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Згідно з ч. 5 ст. 122 КАС України для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.
Міністерство оборони України, звертаючись до суду з апеляційною скаргою, наголошувала на тому, що грошове забезпечення з урахуванням індексації, про перерахунок якої просить позивач, було виплачене ще 2016 році. Водночас адміністративний позов ОСОБА_1 подала до суду лише у квітні 2021 року, тобто після закінчення місячного строку, встановленого ч. 5 ст. 122 КАС України.
Надаючи правову оцінку зазначеним доводам, колегія суддів враховує, що ч. 5 ст. 122 КАС України встановлено строк звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.
Водночас Кодекс адміністративного судочинства України не містить положень, які регулювали б строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду з позовом про стягнення належної їм заробітної плати у разі порушення законодавства про оплату праці (грошового забезпечення військовослужбовців).
У свою чергу ч. 2 ст. 233 КЗпП України передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Таким чином для правильного вирішення питання щодо строку звернення до суду належить встановити правову природу виплат, про стягнення яких просить позивач. Зокрема, чи є такі виплати частиною грошового забезпечення, право на звернення до суду з позовом про стягнення якого не обмежується будь-яким строком.
Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Верховного Суду від 05 травня 2022 року у справі № 380/8976/21, індексація заробітної плати - це механізм її підвищення, що дає можливість частково або повністю відшкодувати подорожчання споживчих товарів і послуг. Тобто, індексація це не окремий вид доходу, а механізм підвищення заробітної плати у випадках визначених законодавством. Виходячи з цього, очевидним є те, що спір про нарахування та виплату індексації грошового забезпечення та компенсації за втрату частини доходу у зв'язку з порушенням строків виплати такої індексації, стосується заробітної плати військовослужбовця.
Враховуючи визначену у вказаній постанові Верховного Суду правову природу індексації грошового забезпечення, спеціальною нормою, яка встановлює строк звернення до суду з цим позовом є ч. 2 ст. 233 КЗпП України, відповідно до якої у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Отже, доводи апеляційної скарги Міністерства оборони України не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в рішенні від 14 листопада 2022 року та не можуть бути підставами для його зміни чи скасування.
З огляду на викладене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права. У зв'язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Міністерства оборони України залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року - без змін.
Керуючись ст.ст. 134, 139, 242, 308, 311, 315, 316, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Міністерства оборони України - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 листопада 2022 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя-доповідач А.М. Горяйнов
Судді В.В. Файдюк
С.Б. Шелест