Справа № 640/11193/20 Суддя (судді) першої інстанції: Келеберда В.І.
21 березня 2023 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого-судді: Черпіцької Л.Т., суддів: Пилипенко О.Є., Собківа Я.М., за участю секретаря: Висоцького А.М., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "28" липня 2022 р. у справі за адміністративним позовом Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до ОСОБА_1 про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії,-
Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив зобов'язати ОСОБА_1 привести квартиру АДРЕСА_1 та конструкції терас будинку до попереднього стану, що передував самочинній реконструкції (перебудови) відповідно до договору купівлі-продажу від 26 лютого 2019 року, акту від 26 лютого 2019 року № 405 прийому-передачі квартири та технічного паспорту від 10 березня 2011 року, виготовленого Київським міським бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, за результатами якої складено акт від 13 грудня 2019 року та видано обов'язкові до виконання приписи про зупинення підготовчих будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 грудня 2019 року з вимогами про зупинення виконання будівельних робіт з 14 грудня 2019 року до усунення допущених правопорушень та про усунення допущених правопорушень вимог законодавча у сфері містобудівної діяльності у термін до 12 лютого 2020 року. В подальшому позивачем проведено позапланову перевірку виконання вимог приписів за результатами якої складено акт від 25 лютого 2020 року. Зважаючи на те, що відповідач ухиляється від виконання винесених приписів, зазначені обставини є підставами для звернення до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта містобудування.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від "28" липня 2022 р. позов задоволено.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем здійснено будівництво без дозволу на виконання будівельних робіт та затвердженої в установленому порядку проектної документації, що свідчить про факт самочинного будівництва, а також не виконано вимоги приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил тому наявні підстави для задоволення позовних вимог.
Відповідач, не погоджуючись із судовим рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм процесуального права та недотримання норм матеріального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити.
Обґрунтовуючи апеляційну скаргу, скаржник зазначає, що суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про те, що реєстрацію повідомлення про початок виконання будівельних робіт скасовано наказом Департаменту від 19.05.2020 №119, оскільки вказаний наказ скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2021 у справі № 640/16016/21, яке набрало законної сили 07.07.2022.
Також скаржник вказує, що суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про те, що приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у встановленому для цього порядку не оскаржені та є чинними, адже 15.10.2020 Окружним адміністративним судом м. Києва відкрито провадження у справі №640/19439/20 про визнання протиправними та скасування вказаних приписів.
Крім того, на думку скаржника, суд першої інстанції помилково не прийняв до уваги той факт, що відповідачем здійснюються роботи саме з перепланування, які не потребували втручання у конструктивні елементи будівлі, що підтверджується висновком ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна», який надав експерт Широков Сергій Олегович (кваліфікаційний сертифікат АЕ №004226), згідно з яким об'єкт не є самочинним будівництвом.
У додаткових поясненнях відповідач просив врахувати судову практику Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові від 04.09.2019 у справі № 825/528/16, згідно з якою скління тераси не передбачає збільшення площі квартири та не є реконструкцією, що потребує отримання містобудівних умов. Також скаржник послався судову практику Верховного Суду, викладену, зокрема, в постанові від 17.11.2018 у справі № 640/24743/20, згідно з якою право на виконання будівельних робіт неможливо скасувати після реєстрації права власності на новостворений об'єкт містобудування.
Позивач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просить залишити скаргу без задоволення, а рішення суду - без змін, наполягаючи на необґрунтованості доводів скаржника і правильності висновків суду першої інстанції.
02.11.2022, 07.12.2022, 12.01.2023 до суду апеляційної інстанції надійшли клопотання скаржника про розгляд справи за участю його представника.
Колегія суддів встановила, що суд першої інстанції розглянув справу за правилами ст. 262 КАС України в порядку спрощеного провадження без повідомлення сторін.
Згідно з п.3 ч.1 ст. 311 КАС України апеляційні скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, судом апеляційної інстанції можуть бути розглянуті без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами.
З огляду на подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, яке ухвалено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення клопотань про участь скаржника в судовому засіданні суду апеляційної інстанції.
28.02.2023 до суду апеляційної інстанції від скаржника надійшло клопотання про зупинення провадження у цій справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України до вирішення Окружним адміністративним судом м. Києва справи №640/19439/20 про визнання протиправними та скасування вказаних приписів. В обґрунтування клопотання скаржник вказав, що обставини справи №640/19439/20 мають пряме відношення та ставлять в залежність прийняття рішення у справі №640/11193/20, оскільки стосуються визнання протиправними та скасування вказаних приписів, визнання недійсними яких прямо вплине на вирішення справи №640/11193/20. Також скаржник зазначив, що рішення у справі № 640/19439/20 може бути підставою для збільшення або зменшення позовних вимог у справі, що розглядається.
08.03.2023 до суду апеляційної інстанції від позивача надійшли заперечення на клопотання про зупинення провадження у справі, у яких позивач вказав, що вказане клопотання спрямоване на затягування розгляду справи, що розглядається, та уникнення відповідальності за порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, які встановлені у постанові Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 640/16016/21.
Перевіривши клопотання, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для його задоволення, з огляду на таке.
Так, відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 236 КАС України суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі; суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
За змістом вказаної статті суд зупиняє провадження у справі в разі об'єктивної неможливості розгляду цієї справи до вирішення іншої справи, що розглядається в порядку конституційного провадження, адміністративного, цивільного, господарського чи кримінального судочинства, - до набрання законної сили судовим рішенням в іншій справі.
Водночас у цій статті також міститься застереження про те, що суд не може посилатися на об'єктивну неможливість розгляду справи у випадку, коли зібрані докази дозволяють встановити та оцінити обставини (факти), які є предметом судового розгляду.
Обставини неможливості розгляду справи судом встановлюються у кожному конкретному випадку залежно від предмета спору.
Суд звертає увагу, що предметом спору в справі, що розглядається, є приведення об'єкту будівлі до попереднього стану.
Предметом спору в справі №640/19439/20 є визнання протиправними та скасування приписів.
Отже, у справі, що розглядається, та у справі №640/19439/20 різні предмети спору.
На переконання колегії суддів, відмінність предмету в названих справах не перешкоджає з'ясуванню судом обставин справи, що розглядається, оцінці наданих сторонами чи зібраних судом першої інстанції доказів, тобто фактичному розгляду справи і ухваленню остаточного рішення.
Посилання заявника на те, що рішення у справі № 640/19439/20 може бути підставою для збільшення або зменшення позовних вимог, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки згідно приписами ст. 47 КАС України право збільшення або зменшення позовних вимог належить виключно позивачу. Крім того, збільшення або зменшення позовних вимог на стадії апеляційного перегляду рішення суду першої інстанції, нормами КАС України не передбачено.
Отже, заявником необґрунтовано вимоги щодо зупинення провадження у справі, а також не наведено обґрунтованих підстав неможливості розгляду справи №640/11193/20 до вирішення справи по суті № 640/19439/20, тому підстави для задоволення клопотання позивача та зупинення провадження в справі, що розглядається, відсутні.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, оцінивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з огляду на таке.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі колективного звернення мешканців будинку АДРЕСА_1 посадовою особою Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час реконструкції квартири АДРЕСА_1 .
Департаментом відповідно до законодавства у сфері містобудування прийнято наказ від 28 листопада 2019 року № 940, а також виписано направлення від 02 грудня 2019 року б/н з терміном проведення перевірки з 02 до 13 грудня 2019 року, та в подальшому направлення від 12 лютого 2020 року б/н з терміном проведення перевірки з 12 до 25 лютого 2020 року.
Перед початком перевірки посадовою особою Департаменту було пред'явлено службове посвідчення та направлення для проведення позапланової перевірки.
Окрім того, копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 02 грудня 2019 року б/н строком дії з 02 до 13 грудня 2019 року одержав представник за довіреністю від 05 грудня 2019 року Назаровець М.В. , про що засвідчує підпис на вказаному направленні.
На підставі наданих представником за довіреністю від 05 грудня 2019 року Назаровцем М.В. документів, виявлено порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, а саме:
«Під час проведення перевірки встановлено, що у житловому будинку АДРЕСА_1 замовником будівництва, ОСОБА_1 , реконструйовано квартиру АДРЕСА_1 шляхом прибудови приміщень на терасі зазначеного будинку.
У ході перевірки встановлено, що вказана квартира належить ОСОБА_1 на праві приватної власності, на підставі договору купівлі-продажу від 26 лютого 2019 року. Відповідно до вказаного договору, акту № 405 прийому-передачі квартири та технічного паспорту від 10 березня 2011 року загальна площа вказаної квартири становила 224,0 кв.м., житлова - 99,5 кв.м. Однак, відповідно до Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав власності загальна площа вказаної квартири становить 406,4 кв.м, житлова - 171,2 кв.м. Зазначені площі внесено до Реєстру на підставі технічного паспорту від 25 березня 2019 року (виконаного ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» експертом Широковим С.О. кваліфікаційний сертифікат АЕ № 004226) та листа ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» від 25 березня 2019 року, в якому зазначено, що площа збільшилася за рахунок поточного ремонту, влаштування антресолі, поліпшення оздоблення та демонтажу некапітальних перегородок.
Однак, зазначена інформація не відповідає дійсності. Фактично встановлено, що на 15 поверсі житлового будинку АДРЕСА_1 на терасі квартири АДРЕСА_1 загальною площею 50,2 кв.м. виконано будівельні роботи з влаштування колон по периметру тераси.
На 15 поверсі вказаного житлового будинку на терасі квартири АДРЕСА_1 загальною площею 37,2 кв.м. виконано будівельні роботи з влаштування першого рівня прибудови до зазначеної квартири. Другий рівень зазначеної прибудови (антресолі, відповідно до технічного паспорту від 25 березня 2019 року відсутній (ще не збудовано).
Попри це, у технічному паспорті від 25 березня 2019 року антресоль 15 поверху загальною площею 110,4 кв.м. зазначена, як існуюча, що є частиною загальної площі квартири АДРЕСА_1 (406,4 кв.м.) відповідно до технічного паспорта.
ТОВ «Українське бюро технічної інвентаризації та оцінки майна» експертом Широковим С.О. виконано технічний паспорт від 25 березня 2019 року на неіснуючий об'єкт нерухомості.
У результаті виконаних будівельних робіт змінилась конфігурація та основні техніко-економічні показники квартири АДРЕСА_1 , що в свою чергу потребує отримання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва. Будівельні роботи із реконструкції квартири виконуються без документів, що дають право на виконання будівельних робіт.
Об'єкт будівництва відноситься до класу наслідків - СС (незначні).
Замовник будівництва ОСОБА_1 не отримала містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки для проектування об'єкта будівництва, чим порушено статті 29 Закону.
Замовником будівництва ОСОБА_1 виконуються будівельні роботи із реконструкції квартири АДРЕСА_1 з влаштування прибудови до квартири без документа, що дає право на виконання будівельних робіт, чим порушено частину першу статті 34 Закону.
Під час перевірки не надано наступні документи: згоду власників житлових та нежитлових приміщень та управителя; вихідні дані на проектування; проектну документацію розроблену та затверджену в установленому законодавством порядку; договір, укладений з проектною та підрядною організаціями; накази про призначення відповідальних осіб; договори, укладені на здійснення авторського та технічного наглядів; проект організації будівництва; виконавчу документацію відповідно до ДБН А.3.1-5 «Організація будівельного виробництва», чим порушено пункт 14 Порядку № 553».
Окрім того, посадовою особою Департаменту зроблено фотофіксацію, яка здійснювалась, як на території об'єкта будівництва, так і за його межами, що підтверджує проведення перевірки саме на об'єкті будівництва.
За результатами проведеної перевірки посадовою особою складено акт перевірки від 13 грудня 2019 року, в якому зазначені виявлені в ході перевірки порушення та видано ОСОБА_1 обов'язкові до виконання приписи про зупинення підготовчих будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 грудня 2019 року з вимогами про зупинення виконання будівельних робіт з 14 грудня 2019 року до усунення допущених правопорушень та про усунення допущених правопорушень вимог законодавча у сфері містобудівної діяльності у термін до 12 лютого 2020 року.
При цьому, в акті та приписах від 13 грудня 2019 року посадовою особою Департаменту зроблено відмітку про те, що від ознайомлення, підписання та отримання зазначених документів суб'єкт містобудування відмовився.
Складені за результатами перевірки акт та приписи посадовою особою Департаменту надіслані на адресу ОСОБА_1 листом Департаменту від 19 грудня 2019 року № 073-11618 рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення № р НОМЕР_1. Одночасно суб'єкта містобудування листом Департаменту повідомлено про необхідність прибути до Департаменту на 26 грудня 2019 року з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у визначений час до Департаменту не з'явилась, вказані обставини унеможливили складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до відповідальності.
Окрім того, зазначене поштове відправлення за закінченням встановленого терміну зберігання було повернуто до Департаменту.
У подальшому посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2020 року, в якому зазначено про невиконання ОСОБА_1 вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів і правил від 13 грудня 2019 року.
Під час проведення перевірки, копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12 лютого 2020 року б/н строком дії з 12 по 25 грудня 2020 року отримав представник за довіреністю від 18 грудня 2019 року Назаровець М.В. , про що свідчить його підпис із зазначенням дати на вказаному направленні.
Складений за результатами перевірки акт від 25 лютого 2020 року посадовою особою Департаменту надіслано на адресу замовника будівництва листом від 26 лютого 2020 року № 073-2279 рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення № Р 0104403989169. У зазначеному листі одночасно повідомлено про необхідність прибути до Департаменту на 12 березня 2020 року з метою складення протоколу про адміністративне правопорушення. Зважаючи на те, що ОСОБА_1 у визначений час до Департаменту не з'явилась, вказані обставини унеможливили складення протоколу про адміністративне правопорушення та притягнення до відповідальності.
Окрім того, зазначене поштове відправлення за закінченням встановленого терміну зберігання повернуто до Департаменту.
Відповідачем зауважується, що дії ОСОБА_1 становлять суспільну загрозу життю та здоров'ю людей, підвищену небезпеку для довкілля, оскільки дані про те, чи має створена будівля належну міцність, стійкість та експлуатаційну надійність відсутня.
Вказані обставини стали підставами для звернення позивача до суду з відповідним позовом, оскільки вичерпано всіх попередніх превентивних засобів.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, висновкам суду першої інстанції та доводам скаржника, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правові та організаційні засади здійснення архітектурної діяльності і спрямований на формування сприятливого життєвого середовища, досягнення естетичної виразності, економічної доцільності і надійності будинків, споруд та їх комплексів визначено Законом України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV.
Відповідно до статті 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» від 20 травня 1999 року № 687-XIV для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції здійснюється в установленому законодавством порядку державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюють органи державного архітектурно-будівельного контролю, визначені статтею 6 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності".
Державний архітектурно-будівельний нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, через головних інспекторів будівельного нагляду в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві і Севастополі.
Правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів встановлено Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» від 17 лютого 2011 року № 3038-VI (далі - Закон № 3038-VI).
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 2 Закону № 3038-VI замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву.
Відповідно до частини третьої статті 6 Закону № 3038-VI до органів державного архітектурно-будівельного контролю належать:
1) структурні підрозділи з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій;
2) виконавчі органи з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад.
Органом державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду.
Примірне положення про органи державного архітектурно-будівельного контролю затверджується Кабінетом Міністрів України.
Згідно з частиною п'ятою статті 26 Закону № 3038-VI проектування та будівництво об'єктів здійснюється власниками або користувачами земельних ділянок у такому порядку:
1) отримання замовником або проектувальником вихідних даних;
2) розроблення проектної документації та проведення у випадках, передбачених статтею 31 цього Закону, її експертизи;
3) затвердження проектної документації;
4) виконання підготовчих та будівельних робіт;
4-1) проведення контрольного геодезичного знімання закінчених будівництвом об'єктів (крім об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1)) та здійснення їх технічної інвентаризації (крім об'єктів, перелік яких визначається центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, архітектури, містобудування);
5) прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів;
6) реєстрація права власності на об'єкт містобудування.
Відповідно до частини першої статті 38 Закону № 3038-VI у разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, перебудова якого з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб, істотного порушення будівельних норм є неможливою, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю видає особі, яка здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил з визначенням строку для добровільного виконання припису.
У разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, орган державного архітектурно-будівельного контролю подає позов до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Відповідно до частини восьмої статті 39 Закону № 3038-VI експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію, забороняється.
Частиною десятою вказаної статті передбачено, що замовник відповідно до Закону несе відповідальність за експлуатацію об'єкта без зареєстрованої декларації.
Згідно з частиною першою статті 41 Закону № 3038-VI, державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності". Державний архітектурно-будівельний контроль замовників будівництва, які є фізичними особами, здійснюється відповідно до Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" з урахуванням особливостей правового статусу таких осіб. Порядок здійснення архітектурно-будівельного контролю визначається Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єктів містобудування, забороняється.
Проведення позапланових перевірок з інших підстав, крім передбачених цією статтею, забороняється, крім позапланових перевірок, передбачених абзацом десятим цієї частини.
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності.
У разі систематичного (два і більше разів підряд) перешкоджання проведенню перевірки посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю, невиконання вимог приписів посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності, встановлених під час перевірки, а саме: порушень вимог містобудівної документації, містобудівних умов та обмежень, проектної документації на будівництво об'єкта, будівельних норм і правил, а також в інших випадках, визначених цим Законом, відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю звертається до суду із позовом про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт.
Неподання органом державного архітектурно-будівельного контролю позову до суду про припинення права на виконання підготовчих або будівельних робіт протягом двох місяців з дня закінчення строку для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, визначеного у приписі про зупинення підготовчих або будівельних робіт, або постановлення судом ухвали про відмову у відкритті провадження у справі, про залишення позову (заяви) без розгляду, є підставою для відновлення виконання підготовчих та/або будівельних робіт (крім випадків, якщо підготовчі та/або будівельні роботи зупинені через ненабуття права на їх виконання).
Орган державного архітектурно-будівельного контролю використовує відомості з електронної системи з метою здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю.
Згідно з частиною третьою статті 41 Закону № 3038-VI посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право:
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню;
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:
а) усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил;
б) зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених цим Законом;
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомки, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об'єктів, вимогам норм і правил згідно із законодавством;
6) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
7) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Забороняється витребовувати у суб'єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
8) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
9) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
10) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото-, аудіо- та відеотехніки;
11) здійснювати контроль за дотриманням порядку обстеження та паспортизації об'єктів, а також за реалізацією заходів щодо забезпечення надійності та безпеки під час їх експлуатації.
На одному об'єкті будівництва, який є предметом державного архітектурно-будівельного контролю, приписи про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і правил, про зупинення підготовчих та будівельних робіт, а також складання протоколів про вчинення правопорушень та накладення штрафів можуть стосуватися кількох суб'єктів містобудування.
Розпорядженням виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01 жовтня 2015 року № 978 затверджено Положення про Департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва, відповідно до підпунктів 1, 2, 4 пункту 4 якого, Департамент, зокрема:
- надає, отримує, реєструє, повертає документи, що дають право на виконання підготовчих та будівельних робіт, відмовляє у видачі таких документів, анулює їх, скасовує їх реєстрацію;
- Приймає в експлуатацію закінчені будівництвом об'єкти (видає сертифікати, реєструє декларації про готовність об'єкта до експлуатації та повертає такі декларації на доопрацювання для усунення виявлених недоліків);
- Здійснює державний архітектурно-будівельний контроль за дотриманням вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, проектної документації щодо об'єктів, розташованих у межах міста Києва.
Окрім того, процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт визначено Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (далі - Порядок № 553).
Відповідно до пункту 2 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об'єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
Згідно з пунктом 5 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Пунктом 7 Порядку № 553 передбачено, що позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об'єкта;
перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об'єкта будівництва чи суб'єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Відповідно до пункту 9 Порядку № 553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Згідно з положеннями підпункту 3 пункту 11 Порядку № 553. Який кореспондується з положеннями частини третьої статті 41 Закону № 3038-VI, посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Відповідно до підпункту 8 пункту 11 Порядку № 553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, зокрема: одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Підпунктом 11 пункту 11 Порядку № 553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, також: здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
Згідно з положеннями пунктів 12, 13 Порядку № 553 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані, зокрема, ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством.
Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право, зокрема, бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком (пункт 16 Порядку № 553).
Відповідно до пункту 17 Порядку № 553, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.
Згідно з пунктом 18 Порядку № 553 керівникові кожного суб'єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об'єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об'єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
Пунктом 19 Порядку № 553 передбачено, що припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
Згідно з пунктом 21 Порядку № 553 якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
Питання отримання документів, які дають право виконувати будівельні роботи визначено Законом а також Порядком виконання підготовчих та будівельних робіт, який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 466, тоді як механізм прийняття в експлуатацію закінченого будівництвом об'єкта визначено Порядком прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 13 квітня 2011 року № 461 (далі - Порядок № 466, та Порядок № 461).
Відповідно до пункту 5 Порядку № 466, будівельні роботи можуть виконуватися замовником після отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою, або договору суперфіцію та:
подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) та об'єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта;
видачі замовнику дозволу на виконання будівельних робіт - щодо об'єктів, які за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками або підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".
З аналізу наведеного вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється щодо суб'єктів містобудування, якими, зокрема, є замовники. Після проведення перевірки контролюючий орган, у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акта перевірки, складає протокол разом з приписом. Один примірник припису надає суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль. Виконання цього припису покладається на суб'єкта містобудування.
Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 13 лютого 2018 року по справі № 464/2858/17.
Судом першої інстанції встановлено, що у зв'язку з надходженням звернення мешканців багатоквартирного будинку, позивачем проведено позапланову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності під час реконструкції квартири АДРЕСА_1 .
Направлення для проведення позапланової перевірки отримано представником відповідача Назаровцем М.В., який до того ж є чоловіком власниці квартири, на підставі довіреності від 05 грудня 2019 року, що підтверджується особистим підписом зазначеної особи на вказаному направленні.
За результатами проведеної перевірки встановлено порушення відповідачем законодавства у сфері містобудівної діяльності, які знайшли своє відображення у акті позивача від 13 грудня 2019 року та слугували підставами для винесення 13 грудня 2019 року позивачем приписів про зупинення підготовчих та будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил з вимогами про зупинення виконання будівельних робіт з 14 грудня 2019 року до усунення допущених правопорушень та про усунення допущених правопорушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності у термін до 12 лютого 2020 року.
Складені за результатами перевірки документи направлені на адресу відповідача рекомендованою поштовою кореспонденцією, однак повернулися назад за закінченням терміну зберігання, у зв'язку з їх неотриманням.
26 грудня 2019 року позивач був позбавлений можливості скласти протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з неявкою відповідача.
У подальшому посадовою особою Департаменту проведено позапланову перевірку, за результатами якої складено акт від 25 лютого 2020 року, в якому зазначено про невиконання ОСОБА_1 вимог приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм і стандартів і правил від 13 грудня 2019 року.
Як і в попередньому разі, копію направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 12 лютого 2020 року б/н строком дії з 12 по 25 грудня 2020 року отримав представник за довіреністю від 18 грудня 2019 року Назаровець М.В. , про що свідчить його підпис із зазначенням дати на вказаному направленні.
Складений за результатами перевірки акт від 25 лютого 2020 року посадовою особою Департаменту було надіслано на адресу замовника будівництва листом від 26 лютого 2020 року № 073-2279 рекомендованою поштовою кореспонденцією з повідомленням про вручення поштового відправлення. 12 березня 2020 року позивач повторно був позбавлений можливості скласти протокол про адміністративне правопорушення, у зв'язку з неявкою відповідача, яку було повідомлено листом, який направлено разом із актом, про необхідність явки до Департаменту.
Отже, позивачем в повному обсязі виконано свій обов'язок щодо належного та вчасного повідомлення відповідача про результати перевірки шляхом направлення на його адресу акту та приписів від 13 грудня 2019 року, а також акту перевірки від 25 лютого 2020 року, та листів в яких повідомлялось про необхідність з'явитися до позивача з метою складання протоколів про адміністративні правопорушення.
Суд першої інстанції достовірно встановив, що відповідач була повідомлена про проведення відповідної перевірки. При цьому, відповідач не була позбавлена можливості звернутися до позивача з метою отримання результатів проведеної перевірки, проте вказаних дій відповідачем не вчинено.
Крім того, відповідачем під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю та встановлення фактів порушення відповідачем вимог чинного законодавства у сфері містобудівної діяльності не було висловлено жодних зауважень щодо порядку проведення перевірки та встановлення фактів порушень.
З аналізу статті 38 Закону № 3038-VI вбачається що саме невиконання вимог припису особою у добровільному порядку і є підставами для звернення органу державного архітектурно-будівельного контролю з позовом до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням.
Отже, припис є обов'язковою передумовою для можливості контролюючого органу звернутися до суду у зв'язку з його невиконанням.
Як зазначалось, невиконання відповідачем вимог приписів Департаменту від 13 грудня 2019 року про зупинення підготовчих будівельних робіт та про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 13 грудня 2019 року з вимогами про зупинення виконання будівельних робіт з 14 грудня 2019 року до усунення допущених правопорушень та про усунення допущених правопорушень вимог законодавча у сфері містобудівної діяльності у термін до 12 лютого 2020 року слугувало підставами для звернення позивача до суду.
Вказані приписи, як станом на час розгляду справи в суді першої інстанції, так і на час перегляду справи в апеляційному порядку, є чинними та відповідачем не виконані.
Посилання скаржника на те, що згадані приписи оскаржені в судовому порядку до Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №640/19439/20, колегія суддів не враховує, оскільки станом на час розгляду справи № 640/11193/20 в суді апеляційної інстанції справа №640/19439/20 не вирішена.
У пункті 22 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року №6 вказано, що знесення самочинного будівництва є крайньою мірою і можливо лише тоді, коли використано усі передбачені законодавством України заходи щодо притягнення винної особи до відповідальності.
Також, у постанові від 09 грудня 2019 року у справі №826/22842/15 Верховний Суд зазначив, що законом визначено обов'язок суб'єкта владних повноважень видати особі, що здійснила (здійснює) таке будівництво, припис про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності з визначенням строку для добровільного виконання припису. Наступним обов'язком суб'єкта владних повноважень, який необхідно виконувати у разі якщо особа в установлений строк добровільно не виконала вимоги, встановлені у приписі, є подання позову до суду про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Пред'явленню такого позову передують такі дії: виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; визначення такого об'єкту як такого, що його перебудова з метою усунення істотного відхилення від проекту або усунення порушень законних прав та інтересів інших осіб є неможливою; внесення припису про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; встановлення факту невиконання припису протягом встановленого строку.
За результатами розгляду справи Верховний Суд сформував правовий висновок наступного змісту: реалізуючи повноваження належно, добросовісно та з метою, для якої вони надані, орган державного архітектурно-будівельного контролю у разі настання умов, передбачених законом має обов'язок звернутися до суду з позовом про знесення самочинно збудованого об'єкта та компенсацію витрат, пов'язаних з таким знесенням. Звернення до суду з позовом в цьому випадку є способом здійснення владних повноважень, а не способом захисту суб'єктивних прав органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Отже, спори за позовами органів державного будівельного контролю про знесення самочинного будівництва неодноразово були предметом розгляду у Верховному Суді, яким сформульовано висновки, зокрема у постановах від 29 січня 2020 року у справі №822/2149/18, від 07 жовтня 2020 року у справі 802/3525/14-а, від 03 березня 2021 року у справі №13266/18, згідно з якими для задоволення позову у таких випадках визначальним та достатнім є той факт, що відповідач здійснив будівництво без документів, що дають право на це та не виконав вимоги зобов'язальних приписів, якими вимагалось усунути виявлені порушення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки відповідачем здійснено будівництво об'єкту без дозволу на виконання будівельних робіт і затвердженої в установленому порядку проектної документації, що свідчить про факт самочинного будівництва, а також не виконано вимоги приписів про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил, то позовні вимоги щодо приведення об'єкту будівлі до попереднього стану є обґрунтованими та підлягають задоволенню.
Щодо доводів скаржника про те, що станом на час ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції є діючим повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з незначними наслідками (СС1) «Реконструкція квартири АДРЕСА_1 » від 12.05.2020 №КВ 061201331122, яке дає їй право на подачу декларації про готовність до експлуатації об'єкта, оскільки наказ Департаменту ДАБК від 19.05.2020 №119, яким було скасовано вказане повідомлення про початок виконання будівельних робіт, скасовано рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 09.09.2021 у справі № 640/16016/21, яке набрало законної сили 07.07.2022 (постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022), то колегія суддів їх відхиляє, з огляду на те, що постановою Верховного Суду від 15.02.2023 у справі № 640/16016/21 рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.09.2021 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 07.07.2022 скасовано, у задоволенні позову ОСОБА_1 до Департаменту з питань державного архітектурно-будівельного контролю міста Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії відмовлено.
Крім того, Верховний Суд у справі № 640/16016/21 дійшов висновку, що недостовірність даних, наведених позивачкою як замовником у повідомленні про початок виконання будівельних робіт, була очевидною і підтверджувалась документами та відомостями з відкритих офіційних джерел, які були у розпорядженні відповідача станом на момент видання ним оскаржуваного у цій справі наказу. Такі недостовірні дані давали підстави вважати об'єкт самочинним будівництвом, а отже у розумінні частини другої статті 39-1 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» могли зумовлювати скасування відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю у порядку, встановленому законом, права на початок виконання підготовчих або будівельних робіт, набутого на підставі поданого повідомлення.
Що стосується доводів скаржника про те, що нею у належній їй на праві приватної власності квартирі здійснюються роботи з перепланування, які не передбачали втручання у конструктивні елементи будівлі, а тому не потребують отримання відповідних дозвільних документів на проведення таких робіт, то колегія суддів їх відхиляє, оскільки перевіркою було встановлено, що у квартирі виконуються будівельні роботи шляхом реконструкції квартири АДРЕСА_1 , а саме: прибудови приміщень на терасі зазначеного будинку.
Окрім того, Верховний Суд вирішуючи справу № 640/16016/21 зазначив, що встановлені у цій справі обставини підтверджують факт виконання позивачкою будівельних робіт з реконструкції квартири із зміною її зовнішньої конфігурації та збільшенням площі цього об'єкта за рахунок прибудови без отримання містобудівних умов та обмежень для проєктування об'єкта ще у грудні 2019 року і такі обставини не змінились як на час проведення повторної перевірки у лютому 2020 року, так і на момент подання ОСОБА_1 у травні 2020 року повідомлення про початок виконання будівельних робіт, зареєстрованого за №КВ 061201331122.
Проаналізувавши інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вони не спростовують правильності висновків суду першої інстанції.
Крім того, аналізуючи всі доводи учасників справи, апеляційний суд враховує висновки ЄСПЛ, викладені в рішенні від 21.01.1999 р. по справі «Гарсія Руїз проти Іспанії», Суд зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід.
Згідно з ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Керуючись ст. ст. 241, 242, 250, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від "28" липня 2022 р. - без змін.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 21 березня 2023 року.
Головуючий суддя Судді:Л.Т. Черпіцька О.Є. Пилипенко Я.М. Собків