П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/7068/22
Головуючий в І інстанції: Хурса О.О.
Дата та місце ухвалення рішення: 13.10.2022 р. м. Одеса
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії суддів:
судді-доповідача - Шеметенко Л.П.
судді - Домусчі С.Д.
судді - Турецької І.О.
розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційні скарги Військової частини НОМЕР_1 , Військової частини НОМЕР_2 на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії, -
У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Військової частини НОМЕР_2 , Військової частини НОМЕР_1 , в якому просив:
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 03.07.2017 року по 31.10.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 03.07.2017 року по 31.10.2017 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо не нарахування та невиплати індексації грошового забезпечення за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення за період з 01.11.2017 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - січень 2008 року із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб;
- визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починаються обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року;
- зобов'язати Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 03.07.2017 по 31.10.2017. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_1 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 03.07.2017 по 31.10.2017 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.11.2017 по 28.02.2018. Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення з 01.11.2017 по 28.02.2018 із застосуванням базового місяця - січень 2008 року. Визнано протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення з 01.03.2018 по 30.11.2018 та неврахування вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078, при нарахуванні індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 . Зобов'язано Військову частину НОМЕР_2 здійснити перерахунок та виплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 04.06.2019 із застосуванням базового місяця - березень 2018 року, та з урахуванням абзаців 4, 5, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078, з урахуванням раніше виплачених сум індексації. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду першої інстанції, відповідачі подали апеляційні скарги, в яких просять скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову у задоволенні позову, наголошуючи на неповному з'ясуванні судом першої інстанції всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, неправильному застосуванні норм матеріального права.
Позивачем поданий відзив на апеляційну скаргу, в якому останній просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України, згідно якого суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Вислухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, колегія суддів приходить до наступних висновків.
Судом першої інстанції встановлено, що з 03.07.2017 року по 04.06.2019 року позивач проходив військову службу в Військовій частині НОМЕР_2 , яка по 31.10.2017 року була зарахована на грошове забезпечення до Військової частини НОМЕР_1 .
Наказом командира Військової частини НОМЕР_2 від 04.06.2019 року № 128 позивача з 04.06.2019 року виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
04.02.2022 року позивач направив засобами поштового зв'язку до Військової частини НОМЕР_2 заяву, в якій просив нарахувати та виплати індексацію грошового забезпечення з 30.06.2017 року по 01.03.2018 року, провести перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року враховуючи фіксовану суму індексації за березень 2018 року.
Згідно листа-довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2022 року, індексація грошового забезпечення позивача з листопада 2017 року по лютий 2018 року складає 0 грн., з березня 2018 року нарахована індексація з урахуванням базового місяця - березень 2018 року, з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація - 0 грн., грудень 2018 року - лютий 2019 року індексація складає 71,08 грн., з березня 2019 року по травень 2019 року - 134,47 грн., червень 2019 року - 17,93 грн.
Аналогічні відомості містить витяг з картки особового рахунку позивача.
Згідно довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2022 року про нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивачу за період з липня 2017 року по жовтень 2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Не погоджуючись із бездіяльністю відповідачів щодо виплати індексації не в повному обсязі, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Колегія суддів частково погоджується з висновками суду першої інстанції, з яких виходив останній вирішуючи справу, з огляду на викладене.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-XII (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Абзацом 2 частини 4 статті 9 вказаного Закону встановлено, що порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 9 цього ж Закону до складу грошового забезпечення входять посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Згідно ч. 1 ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення).
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів (ст. 9 Закону).
Статтею 18 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» від 05.10.2000 року № 2017-III (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що індексацію доходів населення, яка встановлюється для підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін, віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі ст. 19 цього Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.
Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників визначає Порядок проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, з наступними змінами та доповненнями (далі - Порядок № 1078, у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 6 Порядку № 1078 виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: 1) підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів; 2) підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету; 3) об'єднання громадян підвищують розміри оплати праці за рахунок власних коштів; 4) індексація пенсій, страхових виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, щомісячного довічного грошового утримання, що виплачується замість пенсії, інших видів соціальної допомоги провадиться відповідно за рахунок Пенсійного фонду, фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування та коштів державного бюджету; 6) індексація стипендій особам, які навчаються, провадиться за рахунок джерел, з яких вони сплачуються і т.д.
У разі коли грошовий дохід формується з різних джерел і цим Порядком не встановлено черговість його індексації, сума додаткового доходу від індексації виплачується за рахунок кожного джерела пропорційно його частині у загальному доході.
Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
В контексті наведеного колегія суддів зазначає, що індексація грошового забезпечення є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці. За вимогами вказаних нормативно-правових актів проведення індексації у зв'язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов'язковою для всіх юридичних осіб роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.
Аналіз наведених вище нормативно-правових актів, за відсутності затвердженого особливого порядку індексації грошового забезпечення військовослужбовців, дає підстави для нарахування індексації грошового забезпечення у встановленому Урядом України порядку, а саме Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року № 1078.
Тобто, сума індексації грошового забезпечення є складовою частиною грошового забезпечення і відповідно до Закону підлягає обов'язковому нарахуванню та виплаті.
Згідно довідки-розрахунку Військової частини НОМЕР_1 від 04.10.2022 року про нарахування індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 , позивачу за період з липня 2017 року по жовтень 2017 року індексація грошового забезпечення не нараховувалась та не виплачувалась у зв'язку з відсутністю бюджетних асигнувань.
Згідно листа-довідки Військової частини НОМЕР_2 від 11.02.2022 року, індексація грошового забезпечення позивача з листопада 2017 року по лютий 2018 року складає 0 грн., з березня 2018 року нарахована індексація з урахуванням базового місяця - березень 2018 року, з березня 2018 року по листопад 2018 року індексація - 0 грн., грудень 2018 року - лютий 2019 року індексація складає 71,08 грн., з березня 2019 року по травень 2019 року - 134,47 грн., червень 2019 року - 17,93 грн.
Аналогічні відомості містить витяг з картки особового рахунку позивача.
Обґрунтовуючи правомірність своїх дій щодо не проведення індексації грошового забезпечення позивача за період з липня 2017 року по лютий 2018 року, відповідачі посилаються на те, що у межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у 2016-2018 р.р. у Міноборони не було.
Проте, колегія суддів вважає необґрунтованими вказані доводи відповідачів, з огляду на викладене.
Згідно ч. 6 ст. 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ (у редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Тобто, частина 6 статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» не обмежує проведення, передбачених чинним законодавством України, виплат, а вказує на джерела походження цих коштів.
Також, Європейський Суд з прав людини у рішенні по справі «Кечко проти України» зауважував, що реалізація особою права, що пов'язане з отриманням бюджетних коштів, яке базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актах національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань.
Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність чи відсутність у позивача права на нарахування індексації грошового забезпечення, що є предметом спору у даній справі.
До того ж, відповідачами не надано жодних доказів в підтвердження факту відсутності в бюджеті відповідного рівня, з якого фінансуються відповідачі, коштів на індексацію грошового забезпечення, і як наслідок не надходження відповідних фінансових асигнувань на рахунки відповідачів для виплати індексації військовослужбовцям у вказаний період. Крім того, відповідачами не надано доказів того, що ними протягом 2016-2018 р.р. надсилались відповідні заявки до вищестоящого органу стосовно потреби на виділення додаткових коштів для виплати військовослужбовцям індексації грошового забезпечення.
Колегія суддів також не приймає до уваги посилання відповідачів на роз'яснення Департаменту фінансів Міністерства оборони України від 04.01.2016 року № 248/3/9/1/2, оскільки відповідно до п. 14 Порядку № 1078 роз'яснення щодо застосування цього Порядку надає Мінсоцполітики. Крім того, вказане роз'яснення не є нормативно-правовим актом.
З огляду на викладене, оскільки індексація грошового забезпечення позивачу не була проведена у встановлений Законом України «Про індексацію грошових доходів населення» строк, що є порушенням прав позивача, колегія суддів відхиляє доводи апеляційних скарг та вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачі підлягають зобов'язанню нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення з 03.07.2017 року по 28.02.2018 року.
Що стосується позовних вимог в частині нарахування та виплати індексації за період з 03.07.2017 року по 28.02.2018 року з урахуванням базового місяця - січень 2008 року, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 5 Порядку № 1078, у редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Отже, підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи.
Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу.
З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. При цьому, нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.
У цьому контексті колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.
Вказана постанова була чинна з 01 січня 2008 року до 01 березня 2018 року.
Будь-яких доказів, що тарифна ставка (посадовий оклад) за посадою, яку займав позивач, змінювалась (підвищувалась) з січня 2008 року до березня 2018 року до суду не надано.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що в силу норм Порядку № 1078 січень 2008 року є базовим місяцем для обчислення індексації грошового забезпечення позивача за період з 03.07.2017 року по 28.02.2018 року.
Що стосується посилань відповідачів на положення п. 3 постанови Кабінету Міністрів України № 1013 від 09.12.2015 року «Про упорядкування структури заробітної плати, особливості проведення індексації та внесення змін до деяких нормативно-правових актів» (далі - Постанова № 1013), колегія суддів зазначає наступне.
Згідно п. 3 Постанови від 09.12.2015 року № 1013 Кабінетом Міністрів України постановлено: Міністрам, керівникам інших центральних органів виконавчої влади, головам обласних, Київської міської державних адміністрацій та інших державних органів у межах передбачених коштів державного бюджету, місцевих бюджетів та власних коштів вжити заходів для підвищення з 1 грудня 2015 року розмірів посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати), перегляду розмірів надбавок, доплат, премій, спрямувавши на зазначені цілі всі виплати, пов'язані з сумою індексації, яка склалась у грудні 2015 року, з тим, щоб розмір підвищення всіх складових заробітної плати у сумарному виразі для кожного працівника у грудні 2015 року перевищив суму індексації, яку йому повинні були виплатити у грудні 2015 року. Для проведення подальшої індексації заробітної плати обчислення індексу споживчих цін починається з січня 2016 року відповідно до Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078.
Відповідно до п. 5 Порядку № 1078, у редакції Постанови № 1013 від 09.12.2015 року, яка набрала чинності з 15.12.2015 року та підлягала застосуванню з 01.12.2015 року, у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.
У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
Отже, згідно Порядку № 1078, в редакції Постанови № 1013, починаючи з 01.12.2015 року обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займає працівник, у тому числі військовослужбовець.
Поряд із цим, з прийняттям Постанови № 1013, якою було змінено порядок проведення індексації, тобто, з 01.12.2015 року, посадові оклади військовослужбовців не змінилися.
Пунктом першим вказаної Постанови № 1013 передбачено підвищення з 01.12.2015 року посадових окладів (тарифних ставок, ставок заробітної плати) працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери та деяких інших працівників.
Однак, підвищення окладів не стосувалось військовослужбовців. Тобто, Постановою № 1013 були підвищені оклади майже в усіх галузях бюджетної сфери (за винятком працівників 1- 3-го тарифних розрядів за ЄТС), окрім окладів у складі грошового забезпечення військовослужбовців.
Колегія суддів зазначає, що відповідачами в ході розгляду справи не надано жодного доказу щодо підвищення у грудні 2015 року - січні 2016 року тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач.
За викладених обставин та наведеного правового регулювання, оскільки відповідачами не надано доказів, що у грудні 2015 року - січні 2016 року відбулось підвищення тарифної ставки (посадового окладу) за посадою, яку займав позивач, колегія суддів приходить до висновку, що доводи відповідачів щодо необхідності обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації з 03.07.2017 року по 28.02.2018 року з січня 2016 року з огляду на положення п. 3 Постанови № 1013 є необґрунтованими.
Крім того, колегія суддів не приймає до уваги посилання відповідачів на порядок проведення індексації грошового забезпечення, який діяв до 01.12.2015 року, який, на думку відповідача, свідчить про відсутність підстав для нарахування позивачу індексації з урахуванням базового місяця - січня 2008 року, оскільки спірним у даній справі є саме період індексації з 03.07.2017 року, а тому, порядок проведення індексації грошового забезпечення, який діяв до 01.12.2015 року, не підлягає застосуванню до спірних правовідносин.
З огляду на викладене, враховуючи характер спірних правовідносин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що способом захисту порушеного права, який буде ефективним та забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача, є зобов'язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з 03.07.2017 року по 28.02.2018 року з одночасним визначенням січня 2008 року, як базового місяця для проведення індексації, з урахуванням раніше виплачених сум.
Згідно ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Висновки суду у даній справі відповідають висновкам Верховного Суду у справах з подібними правовідносинами (зокрема, постанови від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 19 травня 2022 року у справі № 200/3859/21, від 28 червня 2022 року у справі № 640/8991/21, від 28 вересня 2022 року у справі № 560/3965/21, від 20 жовтня 2022 року у справі № 400/426/21).
Що стосується посилань відповідачів на те, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень останнього, які суд перебирати на себе не може, слід зазначити, що за усталеною практикою Верховного Суду дискреційними повноваженнями є повноваження суб'єкта владних повноважень обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є правомірною.
Прикладом подібних повноважень є повноваження, які закріплені у законодавстві із застосуванням слова «може».
Водночас, повноваження державних органів не є дискреційними, коли є лише один правомірний і законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень.
Тобто, у разі настання визначених законодавством умов відповідач зобов'язаний вчинити конкретні дії і, якщо він їх не вчиняє, його можна зобов'язати до цього в судовому порядку.
Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб'єкта владних повноважень - проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації.
Наведені висновки викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 420/3593/20, від 12 травня 2022 року у справі № 200/7006/21, від 31 травня 2022 року у справі № 400/4491/20.
З огляду на викладене, колегія суддів відхиляє доводи відповідачів про те, що визначення базового місяця для розрахунку індексації належить до дискреційних повноважень останнього, які суд перебирати на себе не може.
Що стосується позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_2 щодо невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починаються обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 нарахувати та виплатити щомісячну індексацію грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення - березень 2018 року, колегія суддів зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та визнається сторонами, з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року позивачу нараховувалась індексація та саме з урахуванням базового місяця березня 2018 року.
За таких обставин, підстави для зобов'язання Військову частину НОМЕР_2 здійснити нарахування індексації за вказаний період з урахуванням базового місяця березня 2018 року, який вже застосований, у суду відсутні.
Також, за змістом позовної заяви, позивач стверджує, що Військова частина НОМЕР_2 всупереч приписам пункту 5 Порядку № 1078 з 01.03.2018 року не виплачувала йому фіксовану суму індексації грошового забезпечення.
У цьому контексті насамперед колегія суддів зауважує, що позовні вимоги про застосування щомісячної фіксованої індексації ґрунтуються на положеннях Порядку № 1078 у редакції, яка не діяла на час виникнення спірних правовідносин.
Так, Закон України «Про індексацію грошових доходів населення» та Порядок № 1078 у період існування спірних правовідносин не містили в собі такого поняття як «фіксована сума індексації».
Зазначений термін використовувався у додатку 4 «Приклад проведення індексації у разі підвищення грошових доходів» до Порядку № 1078, однак лише у редакції, яка діяла до 15 грудня 2015 року.
В свою чергу, згідно п.п. 1-1, 4, 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1078 від 17.07.2003 року, у редакції за спірний період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року, підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.
Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 р. - місяця опублікування Закону України від 6 лютого 2003 р. № 491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».
Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений в абзаці другому цього пункту.
Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.
У разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.
Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.
Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.
До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, крім щомісячних страхових виплат потерпілим на виробництві (з урахуванням виплат на необхідний догляд за потерпілим) та членам їх сімей, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.
Позивач визнає, що у березні 2018 року підвищився розмір його посадового окладу з 970 грн. до 4090 грн., оклад за військове звання з 110 грн. до 1130 грн., надбавка за особливості проходження служби з 567 грн. до 652,50 грн., надбавка за вислугу років з 54 грн. до 1305 грн.
З огляду на викладене, а також враховуючи дані Держстат щодо індексу споживчих цін та розмір грошового забезпечення позивача, відповідач посилається на те, що сума індексації у місяці підвищення не нараховується та для проведення подальшої індексації розрахунок індексу споживчих цін здійснюється з квітня 2018 року.
Водночас, з огляду на дані Держстат щодо індексу споживчих цін з квітня 2018 року, Військова частина НОМЕР_2 вказує, що підстави для нарахування та виплати позивачу індексації грошового забезпечення за період по листопад 2018 року відсутні.
Таким чином, при нарахуванні індексації за період з березня 2018 року по червень 2019 року, відповідач виходив з того, що березень 2018 року є місяцем підвищення доходу, сума індексації в місяці підвищення доходу складає 0 грн. та з огляду на дані Держстат щодо індексу споживчих цін, за грудень 2018 року - лютий 2019 року індексація складає 71,08 грн., з березня 2019 року по травень 2019 року 134,47 грн., червень 2019 року - 17,93 грн.
Обґрунтованих доводів, які б вказували на те, що розмір індексації був розрахований неправильно, позивач не навів.
Колегія суддів звертає увагу на те, що усі розрахунки позивача засновані на загальних даних щодо прожиткового мінімуму, індексу споживчих цін, величини приросту індексу споживчих цін, без зазначення, в чому полягає неправильність розрахунків відповідача.
Так само докази того, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації, матеріали справи не містять.
Суд першої інстанції також не встановив, в чому полягає неправильність розрахунків відповідача при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 року.
Не встановлено судом першої інстанції і обставин, що розмір підвищення грошового доходу є нижчим за суму індексації.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що вимоги позивача щодо виплати з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року щомісячної індексації задоволенню не підлягають.
Аналогічна позиція викладена у постановах Верховного Суду від 12 травня 2022 року у справі № 580/3335/21, від 09 червня 2022 року у справі № 600/524/21-а, від 15 червня 2022 року у справі № 520/4061/21, від 02 листопада 2022 року у справі № 120/12718/21-а, від 22 грудня 2022 року у справі № 380/14479/21, від 27 лютого 2023 року у справі № 560/5997/21.
На підставі наведеного у сукупності, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга Військової частини НОМЕР_2 підлягає частковому задоволенню, рішення суду першої інстанції скасуванню в частині задоволення позову за період з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року із прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні цих вимог позивача. В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін, а апеляційні скарги без задоволення.
Керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_1 - залишити без задоволення.
Апеляційну скаргу Військової частини НОМЕР_2 - задовольнити частково.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року в частині задоволення адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року - скасувати.
Прийняти у вказаній частині нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_2 про визнання протиправною бездіяльність та зобов'язання нарахувати і виплатити індексацію грошового забезпечення з 01.03.2018 року по 04.06.2019 року з урахуванням базового місяця березень 2018 року - відмовити.
В іншій частині рішення Одеського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2022 року - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках, визначених ст. 328 КАС України, протягом тридцяти днів з дня складення постанови в повному обсязі безпосередньо до Верховного Суду.
Судове рішення складено у повному обсязі 22.03.2023 р.
Суддя-доповідач: Л.П. Шеметенко
Суддя: С.Д. Домусчі
Суддя: І.О. Турецька