П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
22 березня 2023 р.м.ОдесаСправа № 420/15202/22
Головуючий в 1 інстанції: Самойлюк Г.П.
Судова колегія П'ятого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого: Градовського Ю.М.
суддів: Бітов А.І.,
Танасогло Т.М.
розглянувши в порядку письмового провадження в м.Одесі апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022р. по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
У жовтні 2022р. ОСОБА_1 звернувся в суд із позовом до Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради, в якому просив:
- визнати протиправним та скасувати рішення управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики ОМР №13-10/2-2955 від 7.09.2022p.;
- зобов'язати управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики ОМР призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно його заяви від 9.08.2022р..
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що 9.08.2022р. він звернувся до відповідача із заявою про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Однак, рішенням УСЗН в Київському районі від 7.09.2022р. №13-10/2-2955 йому відмовлено в наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам з посиланням на абз.7 п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого постановою КМУ від 20.03.2022р. №332 (далі - Порядок №322).
Вважаючи такі дії відповідача протиправними, які порушують його права він звернувся в суд із даним позовом.
Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 2 грудня 2022р. адміністративний позов задоволено.
Визнано протиправним та скасовано рішення управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики ОМР №13-10/2-2955 від 7.09.2022р..
Зобов'язано управління соціального захисту населення у Київському районі м. Одеси Департаменту праці та соціальної політики ОМР призначити ОСОБА_1 допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам на підставі заяви від 9.08.2022р..
Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту праці та соціальної політики ОМР на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 992,4грн..
В апеляційній скарзі Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради посилаючись на порушення норм процесуального права, просить рішення суду скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити.
Судова колегія вважає, що у відповідності до п.1 ч.1 ст.311 КАС України, апеляційну скаргу можливо розглянути в порядку письмового провадження, оскільки в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення справи по суті.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла до висновку про залишення скарги без задоволення, а рішення суду без змін, з наступних підстав.
Відповідно до ст.316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що внутрішньо переміщені особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» згідно розпорядження КМУ від 6.03.2022р. №204-р та які не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг мають право на отримання допомоги на проживання згідно Постанови №332, за умови надання відповідної заяви.
Вирішуючи спір, судова колегія вважає, що суд першої інстанції повно та об'єктивно дослідив обставини по справі, надані докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює, однак порушив норми процесуального права.
Так, судом першої інстанції встановлено та підтверджено під час апеляційного розгляду справи, що ОСОБА_1 є внутрішньо переміщеною особою та перебуває на обліку внутрішньо переміщених осіб, що підтверджується довідкою №5106-5001978480 від 9.08.2022р. за адресою проживання: АДРЕСА_1 .
Станом на 24.02.2022р. позивач не отримував допомогу на проживання внутрішньо переміщеним особам.
9.08.2022р. ОСОБА_1 звернувся із заявою до відповідача про надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам відповідно до положень Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2022р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам».
Однак, рішенням №13-10/2-2955 від 7.09.2022р. Департамент праці та соціальної політики Одеської міської ради відмовив ОСОБА_1 у наданні допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, обґрунтовуючи тим, що відповідно до абз.7 п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, затвердженого Постановою КМУ від 20.03.2022р. №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам» допомога на проживання внутрішньо переміщеним особам не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. в регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Не погоджуючись із такими діями відповідача, позивач звернувся до суду із даним позовом.
Перевіряючи правомірність рішення відповідача щодо відмови у призначенні та виплаті грошової допомоги на проживання, яка передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, з урахуванням підстав, за якими позивач пов'язує їх незаконність та протиправність в межах доводів апеляційної скарги, судова колегія виходить з наступного.
Приписами ч.2 ст.19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.1 Закону внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.
Зазначені обставини вважаються загальновідомими і такими, що не потребують доведення, якщо інформація про них міститься в офіційних звітах (повідомленнях) Верховного Комісара Організації Об'єднаних Націй з прав людини, Організації з безпеки та співробітництва в Європі, Міжнародного Комітету Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, розміщених на веб-сайтах зазначених організацій, або якщо щодо таких обставин уповноваженими державними органами прийнято відповідні рішення.
За правилами ст.2 зазначеного Закон, Україна вживає всіх можливих заходів, передбачених Конституцією та законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, щодо запобігання виникненню передумов вимушеного внутрішнього переміщення осіб, захисту та дотримання прав і свобод внутрішньо переміщених осіб, створення умов для добровільного повернення таких осіб до покинутого місця проживання або інтеграції за новим місцем проживання в Україні.
До 20.03.2022р. механізм надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг визначався Порядком надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, затвердженим постановою КМУ №505.
Згідно п.2 вказаного Порядку №505 грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях, Автономній Республіці Крим і м. Севастополі, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, їх дітям, які народилися після дати початку проведення антитерористичної операції, тимчасової окупації або заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації та взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.
20.03.2022р. Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №332 «Деякі питання виплати допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам», якою затверджено Порядок №332, відповідно до п.1 якого Порядок визначає механізм надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам.
Згідно з постановою КМУ №322 втратила чинність постанова КМУ №505 та затверджений нею Порядок.
Пунктом 2 Порядку №332 встановлено, що допомога надається особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим і м. Севастополя, а також території адміністративно-територіальної одиниці, де проводяться бойові дії та що визначена в переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких платникам єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, які перебувають на обліку на відповідній території, може надаватися допомога в рамках Програми «єПідтримка», затвердженому розпорядженням КМУ від 6.03.2022р. №204.
За правилами п.3 Порядку №322, допомога надається щомісячно з місяця звернення до квітня 2022р. включно на кожну внутрішньо переміщену особу, відомості про яку включено до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, у таких розмірах: для осіб з інвалідністю та дітей - 3000 гривень; для інших осіб - 2000 гривень.
Допомога виплачується за повний місяць незалежно від дати звернення за її наданням.
Допомога внутрішньо переміщеним особам, які звернулися за її наданням до 30 квітня 2022 року включно, надається починаючи з березня 2022 року.
Допомога на проживання призначається автоматично без подання додаткового звернення внутрішньо переміщеним особам, які станом на 1 березня 2022р. отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1.10.2014р. №505. Виплата допомоги внутрішньо переміщеним особам за місяці, у яких вони отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, не здійснюється.
Згідно абз.7 п.3 в редакції на час виникнення спірних правовідносин, допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку, за винятком осіб, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.
Аналізуючи вищевикладені норми законодавства, судова колегія приходить до висновку, що право на допомогу на проживання ВПО мають: - особи, які отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг станом на 24.02.2022р. на підставі Порядку №505 (при цьому таким особам не потрібно звертатись із заявою, їм автоматично виплачується допомога вже на підставі Порядку№322); - які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абзаці першому пункту 2 цього Порядку.
Як вбачається зі матеріалів справи, що ОСОБА_1 є ВПО станом на 24.02.2022р. зареєстрований та проживає як ВПО за адресою: АДРЕСА_1 , тобто на території Одеської області, яка включена у перелік адміністративно-територіальних одиниць визначених розпорядженням КМУ від 6.03.2022р. №204-р.
Позивач як ВПО не отримував щомісячну адресну допомогу ВПО відповідно до Порядку №505, у зв'язку з чим 9.08.2022р. звернувся до УСЗН в Київському районі для надання цієї допомоги.
Судова колегія звертає увагу, що абз.7 п.3 Порядку надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено Постановою КМУ від 20.03.2022р. №332 встановлено, що допомога не надається внутрішньо переміщеним особам, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що не включені до переліку, зазначеному в абз.1 п.2 цього Порядку.
З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки позивач має статус ВПО та на момент звернення до Управління облікований в регіоні, що входить до переліку, визначеного абз.1 п.2 Порядку №332, то він має право на отримання відповідної допомоги, а тому рішення Управління соціального захисту населення в Київському районі міста Одеси Департаменту праці та соціальної політики ОМР від 7.09.2022р. №13.10/2-2955 щодо відмови ОСОБА_1 у призначенні та виплаті грошової допомоги на проживання, яка передбачена Порядком надання допомоги на проживання внутрішньо переміщеним особам, який затверджено Постановою КМУ від 20.03.2022р. №332, за його заявою від 9.08.2022р. є незаконним та підлягає скасуванню.
Враховуючи вищезазначене, апеляційний суд погоджується із висновком суду першої інстанції, що внутрішньо переміщені особи, які були обліковані як внутрішньо переміщені особи до 24.02.2022р. у регіонах, що включені до переліку адміністративно-територіальних одиниць, на території яких надається допомога застрахованим особам в рамках Програми «єПідтримка» згідно розпорядження КМУ від 6.03.2022р. №204-р та які не отримували щомісячну адресну допомогу внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, у тому числі на оплату житлово-комунальних послуг мають право на отримання допомоги на проживання згідно Постанови №332, за умови надання відповідної заяви.
В доводах апеляційної скарги апелянт посилається на неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. На думку судової колегії, викладені у скарзі доводи не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи порушення норм процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи по суті.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.246,315,317 КАС України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу Департаменту праці та соціальної політики Одеської міської ради - залишити без задоволення.
Рішення Одеського окружного адміністративного суду від 22 грудня 2022р. - залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її проголошення та оскарженню не підлягає, крім випадків встановлених п.2 ч.5 ст.328 КАС України.
Головуючий: Ю.М. Градовський
Судді: А.І. Бітов
Т.М. Танасогло