22 березня 2023 року м. Дніпросправа № 160/6/20
Третій апеляційний адміністративний суд
у складі колегії суддів: головуючого - судді Прокопчук Т.С. (доповідач),
суддів: Шлай А.В., Кругового О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні в місті Дніпрі апеляційну скаргу представника ОСОБА_1
на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року (головуючий суддя: Коренев А.О.) по адміністративній справі №160/6/20
за заявою представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення у справі
за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,
В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/6/20 за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні.
Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03. 2020 року по справі №160/6/20, яке набрало законної сили 24.06. 2020 року, позов ОСОБА_1 задоволений, визнана протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 та зобов'язано відповідача нарахувати та виплатити позивачу індексацію грошового забезпечення за період з 01.01. 2017 року по 18.10. 2018 року, та середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні військової служби за період з 19.10. 2018 року по день постановлення судом рішення у справі.
Позивачу 10.07.2020 року видано виконавчий лист.
08.11. 2022 року до суду надійшла заява представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/6/20 в частині правильності здійснення нарахування та виплати Військовою частиною НОМЕР_1 позивачу середнього розміру грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 19.10.2018 року по 06.03.2020 року в порядку ст. 382 КАС України, яка обґрунтована наступним.
Позивачем 31.07. 2020 року подано виконавчий лист до виконавчої служби, Військовою частиною НОМЕР_1 у межах виконавчого провадження здійснений розрахунок середнього розміру грошового забезпечення, та 09.02.2022 року позивачу виплачена сума грошового забезпечення у розмірі 7 544,54 грн. Позивач з розрахунком розміру грошового забезпечення не погодився, вважає, що відповідачем невірно розрахований середній розмір грошового забезпечення за час затримки розрахунку при звільненні з військової служби за період з 19.10. 2018 року по 06.03. 2020 року, розмір якого, за розрахунком позивача, складає суму 362 403,15 грн.
Просить суд встановити судовий контроль за виконанням рішення суду першої інстанції від 06.03.2020 року у справі №160/6/20, та зобов'язати відповідача у строк не більше, ніж протягом 30 (тридцяти) днів подати до суду звіт про виконання рішення суду.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.11.2022 року у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням рішення у справі відмовлено.
Не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, представником позивача подана апеляційна скарга, в якій він просить скасувати ухвалу суду, ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити заяву та встановити судовий контроль за виконанням рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.03.2020 року у справі №160/6/20.
У відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначає про правомірність прийнятого судом першої інстанції рішення, в зв'язку з чим просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
Колегія суддів вважає підстави відмови у задоволенні заяви згідно оскаржуваної ухвали помилковими, доводи апеляційної скарги обґрунтованими виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 129-1 Конституції України судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.
Отже, судове рішення виконується безпосередньо, у разі невиконання судового рішення позивач має право вимагати вжиття спеціальних заходів впливу на боржника, передбачених законодавством.
Відповідно до ч.1,2 ст. 382 КАС України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення та, за наслідками розгляду даного звіту, як один з можливих варіантів передбачено накладення штрафу.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою №48553/99 "Совтрансавто-Холдинг" проти України", а також рішенням Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 "Брумареску проти Румунії" встановлено, що існує усталена судом практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
З системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що правовий інститут контролю за виконанням рішення суду, механізм якого унормований, у тому числі і приписами ст. 382 КАС України, підлягає застосуванню виключно у разі наявності протиправних рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо виконання рішення суду, що порушує права та законні інтереси позивача.
Відповідачем разом з відзивом на апеляційну скаргу надані докази перерахування позивачу грошового забезпечення у розмірі 7 544,54 грн., що підтверджено двома квитанціями на зазначену суму.
В той же час в матеріалах справи відсутня належно оформлена довідка грошового забезпечення позивача , із розміру якого відповідачем здійснений розрахунок середнього розміру його грошового забезпечення за період з 19.10.2018 року по 06.03. 2020 року, внаслідок чого перевірка виконання військовою частиною рішення суду по справі №160/6/20 в частині правомірності вищезазначеного розрахунку грошового забезпечення позивача відсутня, що є підставою для задоволення заяви позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
В силу викладеного суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про недоведеність факту невиконання судового рішення та відсутність підстав для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення.
Оскільки ухвала суду першої інстанції прийнята з порушенням норм процесуального законодавства, це є підставою для задоволення заяви представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 06.03.2020 року у справі №160/6/20 , скасування оскаржуваної ухвали суду першої інстанції, та направлення справи для продовження розгляду.
Керуючись ст. 315, 317, 320, 321, 322, 325, 382 КАС України, суд,-
Апеляційну скаргу заяву представника ОСОБА_1 про встановлення судового контролю за виконанням судового рішення від 06 березня 2020 року у справі №160/6/20 - задовольнити.
Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 листопада 2022 року по адміністративній справі №160/6/20 - скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Постанова суду набирає законної сили з дати прийняття, та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий - суддя Т.С. Прокопчук
суддя А.В. Шлай
суддя О.О. Круговий